Рішення

від 03.08.2020 по справі 607/17683/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.08.2020 Справа №607/17683/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№607/17683/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2020 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого судді Черніцької І.М.

при секретарі судового засідання Бойко І.І.

з участю: представника відповідача - адвоката Сивака Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрі-Лан до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 200 000 грн., проценти за користування коштам згідно ст. 1048 ЦК, 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення виконання зобов`язання, а також судові витрати по справі.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що 20 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі-Лан із заявою про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 20 000грн. для придбання однокімнатної квартири, які зобов`язався повернути до 30 червня 2017 року.

21 квітня 2017 року товариство видало наказ про надання відповідачу поворотної фінансової допомоги у розмірі 20 000грн., з терміном повернення до 30 червня 2017 року. Цього ж дня ОСОБА_1 було перераховано кошти у розмірі 200 000грн. У погоджений строк відповідач коштів не повернув.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 200 000 грн., проценти за користування коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01 липня 2017 року по 05 вересня 2018 року у розмірі 35 775,35 грн., три проценти річних за період з 01 липня 2018 року по 05 вересня 2018 року у розмірі 7 101,37грн., інфляційні втрати з 01 липня 2017 року по 05 вересня 2018 року у розмірі 18 260,21 грн., а також судові витрати по справі.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2019 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю Агрі-Лан та стягнуто з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрі-Лан 200 000 грн. боргу, 35 775,35 грн. процентів за користування коштами, 7101,37 грн. трьох процентів річних та 18 260,21грн. інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов`язання з 01 липня 2017 року по 05 вересня 2018 року, усього на загальну суму 261 136 (двісті шістдесят одна тисяча сто тридцять шість)грн. 93 коп., а також судовий збір у розмірі 4798,06 грн. У задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

30 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року скасоване заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2019 року та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

22 листопада 2019 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог. Вказав, що після 01 липня 2019 року відповідач почав повертати частково борг, зокрема починаючи з 01 липня 2019 року по даний час повернуто 7312 грн. 19 коп. Неповернутий борг становить 192 687 грн. 81 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

Окрім того, у зв`язку із скасуванням заочного рішення та невиконання відповідачем по даний час зобов`язань у повному обсязі, позивач просив стягнути проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України згідно вимог ст. 1048 ЦК у розмірі 77 5128 грн. 99 коп., три проценти річних у розмірі 14 261,46грн. та інфляційні втрати у розмірі 40 556,27грн. за період з 01 липня 2017 року по 18 листопада 2019 року.

04 грудня 2019 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сивак Т.М. подав відзив. Вказав, що не погоджується з нарахованими позивачем відсотками. Зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Крім цього, позики з відсотками підпадають під поняття фінансової послуги, якою є операція з фінансовими активами, що має на меті отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Операції з фінансовими активами, що мають на меті отримання прибутку можуть проводитись тільки фінансовими установами за умов наявності відповідної ліцензії. Поворотна фінансова допомога не має мети отримання прибутку. Позивачем не надано доказів наявності в нього ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг. З цих підстав вважає, що позов в частині стягнення процентів за користування коштами є безпідставним та до задоволення не підлягає. Посилаючись на наведене, просив відмови у задоволенні вимог про стягнення процентів за користування коштами.

06 грудня 2020 року представник позивача подав відповідь на відзив. Вказав, що доводи відповідача, зазначені у відзиві, є безпідставними. Зазначає про те, що відносини з укладення, виконання, припинення договору позики регулюються цивільним та фінансовим законодавством. Цивільний кодекс України визначає підстави укладення, порядку виконання та припинення договору позики. Водночас, Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг встановлює, що надання коштів у позику є фінансовою послугою та визначає правові засади надання таких послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю, пов`язану з їх надання.

Відповідно до статей 1046 та 1048 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути кошти (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Натомість, фінансова послуга - це операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (пункт 5 частини першої статті 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ).

Зазначає, що суть кредитного договору полягає у наданні послуги фінансовою установою її клієнтам, натомість укладення договору позики не потребує наявності спеціального суб`єкта надання, а також обов`язковості оплати відповідної послуги у вигляді процентів, що залишається на розсуд сторін. Крім того, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Отже, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обов`язується повернути кредит та сплатити Проценти. Також однією з відмінностей надання кредиту від позики є те, що позикодавець, як правило, надає кошти, що належать йому на праві власності, а фінансова установа у більшості випадків діє за рахунок залучених коштів, зокрема банківських вкладів. Отже, надання коштів у позику не може вважатися фінансовою послугою, оскільки має деякі відмінності від позики, правовий режим якої визначається Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг . Зокрема, стороною договору позики може бути будь-яка фізична або юридична особа, що має необхідний обсяг цивільної дієздатності, фінансові ж послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності; метою суб`єкта надання фінансової послуги є отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів, а мету суб`єкта надання позики ЦК не визначено. Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

17 лютого 2020 року позивач подав заяву про розподіл судових витрат та просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 5756 грн. 37коп. та витрати на правничу професійну допомогу адвоката у розмірі 19 050грн.

У судове засідання позивач не з`явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином. Попередньо подав заяву про слухання справи у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує. Позов підтримує та просить задовольнити.

Представники позивача неодноразово приймали участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, позов підтримували з підстав викладених у ньому.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача - адвокат Сивак Т.М. заперечив щодо задоволення позову у частині стягнення процентів, з підстав викладених у відзиві. Окрім того, просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено, що 20 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі-Лан із заявою про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 200 000грн. на придбання однокімнатної квартири, які зобов`язався повернути до 30 червня 2017 року.

21 квітня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Агрі-Лан видало наказ за № 170421/1 Про надання відповідачу поворотної фінансової допомоги , яким вирішено виплатити фінансовому директору ОСОБА_1 поворотну фінансову допомогу у розмірі 200 000грн., з терміном повернення до 30 червня 2017 року.

Грошові кошти у розмірі 200 000 грн. були перераховані позивачем відповідачем 21 квітня 2017 року, що підтверджується платіжним дорученням за №194 від 21 квітня 2017 року, призначення платежу - поворотна фінансова допомога згідно наказу № 170421/1 від 21 квітня 2017 року.

Відповідно до довідки ПАТ Райффайзен банк Аваль від 26.10.2018 року встановлено, що отримувачем коштів у сумі 200 000 грн., які перераховані платіжним доручення за №194 від 21.04.2017 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 з призначенням платежу Поворотна фінансова допомога є ОСОБА_1 .

Факт передачі позивачем відповідачу коштів 21 квітня 2017 року також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків підписаним особисто відповідачем та не заперечується відповідачем, виходячи із змісту відзиву на позов.

У строк до 30 червня 2017 року відповідач грошові кошти не повернув, що визнається сторонами спору.

Як вбачається з квитанції АТ Райффайзен Банк Аваль від 14 липня 2019 року, в порядку виконання заочного рішення суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача борг у розмірі 2312,19 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Із виписки по рахунку №UA7738080500000002442 з 01 червня 2019 року по 12 листопада 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості сплатив 01 липня 2019 року, 31 липня 2019 року, 29 серпня 2019 року, 30 вересня 2019 року та 30 жовтня 2019 року по 1000 грн.

Таким чином, по даний час відповідач ОСОБА_1 частково повернув позивачу суму боргу у розмірі 7312,19 грн., що визнається сторонами спору.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов 'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач у визначений строк, тобто до 30 червня 2017 року року, повоторну фінансову допомогу не повернув.

Таким чином, діями відповідача порушено права позивача, які підлягають захисту, шляхом стягнення із відповідача на користь позивача суми неповернутого основного боргу у розмірі 192 687,81 грн.( 200000 - 7312,19грн.).

За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З врахуванням наведеного та невиконання ОСОБА_1 у погоджений строк грошового зобов`язання, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також три процент річних та інфляційні втрати.

Розмір трьох процентів річних за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2019 року становить 12000 грн., виходячи із наступного розрахунку:

200 000*3%/100/365*730 днів=12000 грн.

Розмір трьох процентів річних за період з 02 липня 2019 року по 17 липня 2019 року становить 261,70 грн., виходячи із наступного розрахунку:

199 000*3%/100/365*16 днів=261,70 грн.

Розмір трьох процентів річних за період з 18 липня 2019 року по 31 липня 2019 року становить 226,33 грн., виходячи із наступного розрахунку:

196 687,81*3%/100/365*14 днів=226,33 грн.

Розмір трьох процентів річних за період з 01 серпня 2019 року по 29 серпня 2019 року становить 466,43 грн., виходячи із наступного розрахунку:

195 687,81*3%/100/365*29 днів=466,43 грн.

Розмір трьох процентів річних за період з 30 серпня 2019 року по 30 вересня 2019 року становить 512,06 грн., виходячи із наступного розрахунку:

194 687,81*3%/100/365*32 днів=512,06 грн.

Розмір трьох процентів річних за період з 01 жовтня 2019 року по 30 жовтня 2019 року становить 477,59 грн., виходячи із наступного розрахунку:

193 687,81*3%/100/365*30 днів=477,59 грн.

Розмір трьох процентів річних за період з 31 жовтня 2019 року по 18 листопада 2019 року становить 300,91 грн., виходячи із наступного розрахунку:

192 687,81*3%/100/365*19 днів=300,91грн.

Відтак, загальний розмір трьох відсотків річних становить 14245,02 грн.

Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 40 556,27 грн. за період з 01 липня 2017 року по 18 листопада 2019 року, як такий, що відповідає обставинам справи, методиці нарахування та не виходить за межі заявлених вимог.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 192 687,81 грн. боргу, 14 245,02 грн. трьох процентів річних та 40 556,27 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов`язання з 01 липня 2017 року по 18 листопада 2019 року, усього на загальну суму 247 4789 грн. 10 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів за користування коштам згідно вимог ст. 1048 ЦК у розмірі 35 775,35 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку позики.

Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Таким чином, нарахування відсотків за користування коштами згідно ст. 1048 ЦК повинно здійснюватись до закінчення строку повернення коштів, тобто у даному випадку до 30 червня 2017 року.

Однак, як вбачається з позовних вимог та розрахунку процентів згідно ст. 1048 ЦК України, долученого позивачем, останній заявляє вимоги про стягнення процентів в розмірі облікової ставки НБУ за період з 01 липня 2017 року по 18 листопада 2019 року,тобто після закінчення строку договору позики.

Відтак, позовні вимоги про стягнення процентів за користування коштами за період з 01 липня 2017 року по 18 листопада 2019 року до задоволення не підлягають.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір на загальну суму у 5756,37 грн., з яких 3917,06 грн. за подання позову, 881 грн. за подання заяви про забезпечення позову та 958,31 грн. за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката слід зазначити наступне.

Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи . До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги від 17 жовтня 2018 року за № 17102018, укладеного між ТОВ Агрі -Лан та АО Правники , в особі керуючого Рихальчука О.В., ТОВ Агрі -Лан доручив, АО Правники зобов`язалось надавати за плату правову допомогу у справі за № 607/17683/18 за позовом ТОВ Агрі-Лан до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Згідно додаткової угоди до договору від 17.10.2018 року, сторони погодили, що вартість послуг АО Правники становить 1500грн. без ПДВ за одну годину надання правової допомоги. Остаточна вартість послуг визначається на підставі узгодженого акту приймання-передачі наданих послуг.

Повноваження адвоката Рихальчука О.В. підтвердженні договором про надання правової допомоги та довіреностями від 17.10.2018 року, 24 січня 2020 року, виданими ТОВ Агрі -Лан за підписом керівника Шарапи М.Г.

Оплата ТОВ Агрі-Лан даних послуг на суму 4050грн. та 15 000 грн. АО Правники підтверджується оригіналами платіжних доручень за №1054 від 13.02.2020 року та за №1055 від 13.02.2020року.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг за №1 від 17.12.2018 року, АО Правники в особі керуючого Рахильчука О.В. надало ТОВ Агрі-Лан послуги з правової допомоги на загальну суму 4050 грн.

Перелік та об`єм наданих послуг узгоджений сторонами в акті виконаних робіт, а саме:

- участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 25.10.2018 року(1500грн.); підготовка клопотання про долучення до матеріалів справи (300грн.); підготовка адвокатського запиту в БТІ (750грн.); підготовка заяви про забезпечення позову (750грн.) та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 28.11.2018 року (750грн)., на загальну суму 4050грн.

Перелік зазначених послуг в акті за №1 відповідає дійсним обставинам справи, складності справи, часу та обсягу наданих послуг, а тому суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу адвоката на суму 4050грн. згідно акту приймання-передачі виконаних робіт за №1 та платіжного доручення за №1054 є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг за №2 від 11.02.2020 року, АО Правники , в особі керуючого Рахильчука О.В. надало ТОВ Агрі-Лан послуги з правової допомоги на загальну суму 15000 грн.

Перелік та об`єм наданих послуг узгоджений сторонами в акті виконаних робіт, а саме: підготовка клопотання про проведення с/з без участі позивача (750грн.); підготовка заяви про відмову у затвердженні мирової угоди (1500грн.); участь у судовому засіданні 30.09.2019 року (1500грн.), участь у судового засіданні 30.10.2019 (1500грн.); підготовка клопотання про залишення заочного рішення суду в силі (1500грн.); підготовка заяви про уточнення позовних вимог (1500грн.); підготовка клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції ( 750грн.); підготовка заяви про накладення арешту на квартиру у м.Києві (750грн.); підготовка відповіді на відзив (1500грн.); підготовка клопотання про зміну заходу забезпечення позову (1500грн.); участь в судовому засіданні 27.01.2020року (1500грн.); підготовка клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції (750грн.), на загальну суму 15 000грн.

Разом з тим, згідно з вимогами ч.4 ст 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четверної даної цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч.5 цієї статті ЦПК) .

Суд не приймає до уваги витрати позивача на оплату послуг адвоката наведені в акті за №2, п.п. 1,2,3 щодо підготовка клопотання про проведення с/з без участі позивача (750грн.); підготовка заяви про відмову у затвердженні мирової угоди (1500грн.); участь у судовому засіданні 30.09.2019 року (1500грн.),оскільки останні стосуються розгляду заяви приватного виконавця про затвердження мирової угоди на стадії виконання заочного рішення суд.

Безпідставними та необґрунтованими також є витрати на правничу допомогу зазначені п.п. 8 та 12 акту за №2 щодо підготовки заяви про накладення арешту на квартиру у м.Києві (750грн.), підготовки клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції (750грн.), оскільки не вимагали від адвоката додаткових зусиль та часу.

Відтак, на підставі акту приймання-передачі наданих послуг за №2 від 11.02.2020 року та платіжного доручення за №1055 до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає 9750 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

З врахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути 13 800грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката (9750грн.+4050грн.).

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 141, 263, 265, 272, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 530,625,1048 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Агрі-Лан до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) в користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрі-Лан (вул. Академіка Заболотного,150-А, офіс78 м.Київ, код ЄДРПОУ 40103255) 192 687 грн. 81 коп. боргу, 14 245 грн.02 коп. трьох процентів річних, 40 556 грн.27коп. інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов`язання з 01 липня 2017 року по 18 листопада 2019 року включно, усього на загальну суму 247 489 (двісті сорок сім тисяч чотириста вісімдесят дев`ять)грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрі-Лан сплачений судовий збір у розмірі 5756,37 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 800 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрі-Лан , вул. Академіка Заболотного,150-А, офіс78 м.Київ, код ЄДРПОУ 40103255.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 13 серпня 2020 року.

Головуюча