Ухвала

від 31.08.2020 по справі 912/1909/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

31.08.2020Справа № 912/1909/20

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (25031, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 78, код ЄДРПОУ 42132581) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Приватного підприємства "Соєвий масло-жмиховий завод" (02225, м. Київ, вул. Теодора Дрейзера, 21, код ЄДРПОУ 38693071) про стягнення 102963,06 грн. за спожиту електричну енергію за період лютий 2020 року за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (редакція діє з 01.01.2019 року) та 210,20 грн. судового збору,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства "Соєвий масло-жмиховий завод" м. Київ грошової заборгованості за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (редакція діє з 01.01.2019 року) в сумі 102963,06 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.06.2020 року у справі № 912/1909/20 на підставі ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 року справу № 912/1909/20 передано на розгляд судді Селівону А.М.

Як встановлено судом, заява ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу обґрунтована, зокрема, наявністю заборгованості боржника - ПП "Соєвий масло-жмиховий завод" за електричну енергію, фактично спожиту протягом періоду лютий 2020 року в сумі 102963,06 грн. на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційної пропозиції № 2-УП для малих непобутових споживачів (відповідно до постанови НКРЕКП №312 від 14.03.18 року Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії), до яких боржник приєднався шляхом вчинення дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання електричної енергії та оплатою рахунка.

При цьому на підтвердження факту заборгованості ПП "Соєвий масло-жмиховий завод" надано підписаний заявником в односторонньому порядку акт прийняття - передавання товарної продукції від 26.02.2020 року.

Відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Тобто для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Разом з тим, вимоги частини третьої статті 150 ГПК України щодо додавання до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, мають імперативний характер, тому навіть у разі укладення сторонами публічного договору, який міститься на сайті в мережі Інтернет, його копія має додаватися до заяви про видачу судового наказу в обов`язковому порядку.

Згідно з пунктом 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 8 вказаної вище постанови НКРЕКП передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Наразі, як встановлено судом, в обґрунтування заяви про видачу судового наказу заявник зазначає, що боржник 01.01.2019 року приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії споживачам, оприлюдненого на офіційному вебсайті http://kresc.com.ua/, однак копії зазначеної заяви про приєднання, рахунка, оплату якого здійснено боржником, або інши доказів, що підтверджують факт споживання електричної енергії боржником, до заяви не додані.

Згідно з пунктом 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. (пункт 4.12 ПРРЕЕ).

Згідно з пунктом 4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (пункт 4.14 ПРРЕЕ).

Проте, як свідчать надані суду матеріали, заявником також не додано до заяви про видачу судового наказу жодних документів на підтвердження фактичного обсягу споживання боржником електричної енергії за спірний період, зокрема, підписаних боржником актів прийому-передачі та/або наданих послуг, а також виставлених споживачу платіжних документів (рахунків).

Доказів надсилання на адресу споживача акту прийняття - передавання товарної продукції за лютий 2020 року, про які зазначає заявник в поданій суду заяві, матеріали не містять.

Рахунок від 01.02.2020 року, докази оплати якого наявні в поданих матеріалах, а саме платіжне доручення від 31.01.2020 року на суму 3010,00 грн., також заявником суду не наданий.

Таким чином, за висновками суду заявлена до стягнення сума у розмірі 102 963,06 грн. основного боргу є непідтвердженою, оскільки з матеріалів заяви не вбачається наявності обставин виникнення заборгованості у вказаній сумі, до заяви не додано доказів на підтвердження фактичних обсягів спожитої боржником електричної енергії, унаслідок чого суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність будь-якої заборгованості останнього перед заявником.

Частиною 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Пунктом 1 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу.

За таких обставин, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених п.п. 3, 4 ч. 3 ст.150 ГПК України, до заяви не додано відповідних доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а також вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу за вимогою до боржника Приватного підприємства "Соєвий масло-жмиховий завод" на підставі п.п.1, 8 ч.1 ст.152 ГПК України.

Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" у видачі судового наказу за вимогою до боржника - Приватного підприємства "Соєвий масло-жмиховий завод" про стягнення 102963,06 грн. за спожиту електричну енергію за період лютий 2020 року за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (редакція діє з 01.01.2019 року) та 210,20 грн. судового збору.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 31.08.2020 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя А.М.Селівон