Рішення

від 01.09.2020 по справі 910/8371/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2020Справа № 910/8371/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу №910/8371/20

за позовомЗакарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби доТовариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛ ЛАБ простягнення 166 400,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закарпатська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛ ЛАБ (надалі - відповідач, ТОВ УНІВЕРСАЛ ЛАБ ) про стягнення 166 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №28 від 16.10.2019р. в частині поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020р. позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8371/20. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

10.07.2020р. до загального відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про доручення документів до матеріалів справи.

20.07.2020р. на електронну пошту та 21.07.2020р. до загального відділу діловодства суду від Закарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 166 400,00 грн., що належать або підлягають передачі чи сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛ ЛАБ і знаходяться у неї чи в інших осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2020р. відмовлено в задоволенні заяви Закарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби про забезпечення позову.

В той же час, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, хоча про розгляд справи судом був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №0105473373226 згідно із яким відповідач ухвалу суду від 22.06.2020р., надіслану за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отримав 01.07.2020р.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.10.2019р. між Закарпатською регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби (покупець) та ТОВ УНІВЕРСАЛ ЛАБ (продавець) було укладено Договір поставки №28 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується за замовленням покупця поставити останньому лабораторні прилади та обладнання, далі Товар , в асортименті, кількості і по цінах згідно зі Специфікаціями, що є невід`ємними частинами цього договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, зазначених в цьому договорі.

Поставка товару здійснюється партіями на підставі даного договору, а також попередньої заявки покупця після узгодження ціни на кожен вид товару відповідної партії (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору визначено, що найменування товару, кількість, ціна по кожній партії продукції, гарантійні строки на обладнання узгоджується сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору продавець поставляє товар за цінами, зазначеними в Специфікаціях, які є звичайними для даного договору.

Сума договору визначається виходячи із загальної вартості Товару згідно Специфікацій до даного договору, підписаних уповноваженими представниками сторін, і становить 166 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 885,98 грн. (п. 2.2 Договору).

Згідно із п. 2.4 Договору оплата товару здійснюється на умовах, які вказуються в відповідній Специфікації на поставку товару. Форма розрахунків - безготівкова (п. 2.5 Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строки та умови постачання товару узгоджуються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Датою поставки товару покупцю сторони вважають дату, зазначену в накладній на товар (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 10.1, договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2020р.

Одночасно із підписанням Договору сторонами погоджено та підписано Специфікацію №1 до Договору (далі - Специфікація), якою погодили поставку мікроскопа флуоресцентного Primo Star FL iLED у кількості 1 шт., вартістю 166 400,00 грн.

Крім цього, пунктами 1, 3 Специфікації сторони погодили, що термін постачання товару становить 30 календарних днів з моменту здійснення покупцем заявки відповідно до п. 3 цієї Специфікації, а оплати вартості товару становить 5 днів після його отримання.

Як свідчать матеріали справи, 16.10.2019р. ТОВ УНІВЕРСАЛ ЛАБ виставлено Закарпатській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби рахунок №20-1599 на плату узгодженого товару.

16.10.2019р. сторонами підписано видаткову накладну №805 та на підставі виставленого відповідачем рахунку №20-1599 від 16.10.2019р. позивачем здійснено оплату вартості мікроскопа флуоресцентного Primo Star FL iLED у розмірі 166 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №303 від 16.10.2019р.

В той же час, за доводами позивача, відповідач взятого на себе зобов`язання з поставки мікроскопа флуоресцентного Primo Star FL iLED не виконав, у зв`язку із чим 05.03.2020р. останній звернувся до ТОВ УНІВЕРСАЛ ЛАБ з претензією №01-10/82 від 05.03.2020р. в якій просив виконати умови договору в частині поставки узгодженого ним лабораторного обладнання або повернути грошові кошти перераховані в рахунок оплати вартості такого обладнання.

Однак, відповідачем відповіді на вказану вимогу надано не було, як і не було повернуто коштів перерахованих позивачем в рахунок оплати вартості лабораторного обладнання.

31.03.2020р. Закарпатська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби повторно звернулась до ТОВ УНІВЕРСАЛ ЛАБ з вимогою №01-10/100 від 31.03.2020р. про термінове повернення сплачених за товар коштів, яка також була залишена відповідачем без відповіді та без виконання.

15.05.2020р. позивачем на адресу відповідача було надіслано листа-претензію №01-10/119 від 15.04.2020р. про необхідність вжиття ТОВ УНІВЕРСАЛ ЛАБ невідкладних заходів з поставки Закарпатській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби мікроскопа флуоресцентного Primo Star FL iLED в строк 14 календарних днів з дати отримання листа-претензії, або вжити заходів щодо повернення сплачених останньою грошових коштів у розмірі 166 400,00 грн.

Проте, вказана претензія також була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору №28 від 16.10.2019р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу вимог частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу вимог статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, як вже було зазначено, умовами пункту 1 Специфікації сторонами було погоджено строк виконання відповідачем обов`язку з поставки товару, а саме: 30 календарних днів з моменту здійснення покупцем заявки відповідно до п. 3 цієї специфікації.

В той же час, умовами п. 3 Специфікації передбачено умови оплати вартості товару, а не порядок його замовлення, тому виходячи з того, що всі документи, зокрема, Договір №28, рахунок на оплату №20-1599, видаткова накладна №805 та платіжне доручення №303 були складені та підписані 16.10.2019р., то за висновками суду саме з 16.10.2019р. для відповідача розпочався відлік строку для поставки товару за Договором.

Таким чином, враховуючи викладене, товар на суму 166 400,00 грн. мав бути поставлений продавцем не пізніше 14.11.2019р., тобто строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором настав.

В той же час, судом встановлено, що відповідач попри повну оплату позивачем вартості товару, взятих на себе зобов`язань з його поставки належним чином не виконав, що підтверджується наступним.

Так, позивачем до матеріалів справи долучено копію видаткової накладної №805 від 16.10.2019р. з якої вбачається, що ТОВ УНІВЕРСАЛ ЛАБ на виконання умов Договору передано, а Закарпатською регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби в особі Деметер К.П. прийнято товар, а саме: мікроскоп флуоресцентний Primo Star FL iLED .

Однак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що зазначена видаткова накладна не є належним доказом поставки товару позивачу з огляду на наступне.

Як слідує із змісту п. 2 Специфікації, що умовами постачання товару є DDP, м. Ужгород.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року, DDP (delivered duty paid / …named place of destination), що означає поставка зі сплатою мита /... назва місця призначення , тобто з самої розшифровки назви терміна випливає, що продавець безпосередньо погоджується очистити товар для імпорту і сплатити будь-які збори, що випливають із цього. При цьому, термін поставка зі сплатою мита означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які мита (під словом мито тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Тобто, термін DDP передбачає максимальний обсяг обов`язків продавця.

Враховуючи зазначене, а також умови поставки замовленого позивачем товару за договором, у відповідача виник обов`язок виконати зобов`язання, пов`язані з проходженням товару через митницю, зокрема, цей обов`язок охоплює не лише оплату мита і всіх інших зборів, а й виконання і оплату будь-яких адміністративних дій, пов`язаних із проходженням товару через митницю та сповіщення органів влади щодо цього.

Так, з метою встановлення факту ввезення ТОВ УНІВЕРСАЛ ЛАБ на територію України мікроскопа флуоресцентного Primo Star FL iLED , позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з листом №01-10/128 від 06.05.2020р. в якому просив надати інформацію щодо митного оформлення зазначеного мікроскопа поставку якого зобов`язалось здійснити ТОВ УНІВЕРСАЛ ЛАБ .

Листом №7.8-1/23/6/11598 від 11.06.2020р. Київська митниця Держмитслужби повідомила позивача про те, що станом на 02.06.2020р. інформація стосовно митного оформлення ТОВ УНІВЕРСАЛ ЛАБ мікроскопа флуоресцентного Primo Star FL iLED в Автоматизованій системі митного оформлення Інспектор Київської митниці Держмитслужби відсутня.

За таких обставин, долучена до матеріалів справи видаткова накладна №805 від 16.10.2019р. за висновком суду не підтверджує факту здійснення відповідачем поставки товару за договором, з огляду на що відповідач, є таким, що порушив виконання взятого на себе зобов`язання з поставки передбаченого договором товару.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензіями №01-10/82 від 05.03.2020р., №01-10/100 від 31.03.2020р. та №01-10/119 від 15.04.2020р. в яких просив в тому числі в 14-денний строк з моменту отримання претензії виконати обов`язок з поставки товару або вжити заходів щодо повернення сплачених за нього грошових коштів у розмірі 166 400,00 грн.

Факт направлення вищевказаних претензій підтверджується наявним у матеріалах справи фіскальними чеками №3000395341 від 06.03.2020р., №3000151917 від 31.03.2020р., №3000105037 від 15.04.2020р., описами вкладення у цінний лист від 15.04.2020р. та поштовою накладною №8801500381045 від 15.04.2020р., при цьому доказів отримання чи задоволення останньої матеріали справи не містять.

Відповідно до пп. 2 п.1, п. 2 розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) становлять Д+3, пріоритетної - Д+2. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з інформації з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html про відстеження рекомендованих поштових відправлень вбачається, що поштове відправлення за №8800506362240 було вручене відповідачу 11.03.2020р., поштове відправлення за №8801500386390 було вручене відповідачу 06.04.2020р., а поштове відправлення за №8801500381045 було повернуто позивачу за адресою відправлення.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо поставки обумовленого договором товару, виходячи з приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, строк для повернення позивачу грошових коштів, сплачених за непоставлений товар, на момент звернення позивача із позовом до суду, настав.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що строк виконання обов`язку з повернення попередньої оплати настав, сума боргу відповідача, яка складає 166 400,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

При цьому, суд не приймає надані позивачем в матеріали справи паперові копії електронного листування між сторонами з наступних підстав.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до статті 76 цього Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 91 ГПК України).

Частина третя статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначає, що учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Згідно із ч. 4-5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Частиною третьою статті 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

З урахуванням наведених приписів Господарського процесуального кодексу України, надані позивачем в матеріали справи паперові копії електронних доказів не вважаються письмовими доказами та не можуть бути прийняті судом як належними та допустимими доказами по справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛ ЛАБ (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7; ідентифікаційний код 40402173) на користь Закарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби (88015, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 39; ідентифікаційний код 00698727) грошові кошти у розмірі 166 400,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 496,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 01.09.2020.

Суддя А.І. Привалов