Рішення

від 31.08.2020 по справі 910/8763/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2020Справа № 910/8763/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС АЛЬЯНС

до Товариства з обмеженою відповідальністю ФЛАЙФІКС

про стягнення 65 917,68 грн,

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС АЛЬЯНС (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ФЛАЙФІКС (відповідач) про стягнення 65 917,68 грн на підставі Договору про надання послуг з декларування вантажів № ЕА-МД-190109-11 від 09.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі Договору про надання послуг з декларування вантажів № ЕА-МД-190109-11 від 09.01.2019 позивачем надано відповідачу послуги з декларування вантажу та, на підставі чого виставлено відповідачу рахунок на оплату № 782 від 27.04.2019 на суму 12 000,00 грн та рахунок на оплату № 1189 від 21.06.2019 на суму 143 917,68 грн. Позивач зазначає, що відповідач платіжним дорученням від 04.07.2019 здійснив на користь позивача платіж у сумі 90 000,00 грн за декларування та митне оформлення згідно рахунку-фактури № 1189 від 21.06.2019, в іншій сумі 65 917,68 грн відповідач заборгованість за надані послуги не оплатив, у зв`язку з чим позивач заявляє до стягнення з відповідача відповідну суму заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС АЛЬЯНС залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

09.07.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС АЛЬЯНС прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8763/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 про відкриття провадження у справі № 910/8763/20.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 у справі № 910/8763/20 було направлене відповідачу за адресою: 01010, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 1/35, офіс 9, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштове відправлення з наведеною ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуте органами зв`язку до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 у справі № 910/8763/20 було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв`язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон України від 30.03.2020 № 540-IX), яка діяла до 16.07.2020) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон України від 18.06.2020 № 731-IX), згідно розділу І якого внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції:

4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

За змістом п. 2 розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення в редакції Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. № 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX .

Проте, протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 № 731-IX та станом на дату ухвалення цього рішення учасники справи не подали заяв про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

09.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС АЛЬЯНС (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФЛАЙФІКС (замовник, відповідач) був укладений Договір про надання послуг з декларування вантажів № ЕА-МД-190109-11 (далі - Договір або Договір № ЕА-МД-190109-11 від 09.01.2019), за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець в якості митного брокера зобов`язується від імені та за рахунок замовника надати всі необхідні послуги (в т.ч. у випадку необхідності, здійснювати всі необхідні платежі та надавати послуги, пов`язані з проведенням акредитації підприємства в органах доходів і зборів/державної митної служби), пов`язані з митним оформленням товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. За вчинення дій, визначених у п. 1.1 Договору, замовник зобов`язується виплатити виконавцю відповідну плату у розмірі і строк згідно з умовами Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п.п. 2.4.2 - 2.4.3 Договору, замовник зобов`язаний сплатити всі митні платежі до того, як виконавець пред`явив органу доходів і зборів товари, транспортні засоби. В разі встановлення факту недооплати митних платежів (зміна ставок мита, інших митних платежів та інше) замовник відповідальний за їх своєчасну та повну оплату.

Умовами п. 2.4.4 Договору передбачено обов`язок замовника своєчасно сплатити виконавцю винагороду за виконання митного оформлення товарів, транспортних засобів відповідно за тарифами, встановленими Специфікацією (Додаток № 1) та виставлених рахунків.

Згідно п. 3.1 ціна Договору розраховується як вартість наданих послуг та вказується в рахунках-фактурах. Підставою для оплати наданих послуг є рахунок-фактура, факт електронного декларування (для послуг, що передбачають митне оформлення), що підтверджується митною декларацією в електронному вигляді, або у вигляді роздруківки. Документи, передбачені цим пунктом, можуть надсилатись як на паперових носіях, так і в електронній формі на електронну адресу замовника, вказану в преамбулі договору; при кожному із способів надсилання документи мають силу оригіналу (п. 3.2 Договору).

Пунктами 3.3, 3.4 Договору передбачено, що виконавець протягом 3 (трьох) календарних днів з дати фактичного закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів направляє замовнику акт наданих послуг, який повинен бути належним чином підписаний замовником протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання. В іншому випадку, у цей же строк замовник зобов`язується надати обґрунтовану письмову відмову від його підписання. Якщо замовник не надає виконавцю такі акти або обґрунтовану відмову від їх підписання потягом трьох календарних днів з моменту отримання, такі послуги вважаються прийнятими в повному обсязі без будь-яких претензій та зауважень. Акт вважається погодженим замовником. Ненадання підписаного акта у встановлений строк не звільняє замовника від його підписання та повернення виконавцю, а також не звільняє від вчасної оплати послуг.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що у специфікації, яка є Додатком № 1 до Договору № ЕА-МД-190109-11 від 09.01.2019, сторони передбачили вартість конкретних послуг, що надаються виконавцем у рамках зазначеного Договору.

За умовами п. 8.1 Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2019. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що не були виконані під час дії Договору, а також не звільняє замовника від оплати наданих послуг (п. 8.2 Договору).

На виконання умов Договору № ЕА-МД-190109-11 від 09.01.2019 позивач у період з 27.04.2019 по 21.06.2019 здійснив декларування, митне оформлення вантажу та сплату митних платежів від імені відповідача.

В зазначений період позивач склав та оформив дві вантажно-митні декларації у відділі Київської митниці ДФС (Відділ митного оформлення № 3 митного поста Західний , пункт пропуску Річпорт , м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2; код місця митного оформлення: UA100030 відповідно до Класифікатора ДФС, митниць ДФС та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом ДФС від 19.01.2017 № 26) та шляхом електронного декларування здійснив митне оформлення/декларування імпорту товарів відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи ВМД № UA 100030/2019/401684 від 27.04.2019 та ВМД № UA 100030/2019/404366 від 21.06.2019. Крім складання та оформлення зазначених ВМД позивач також надав відповідачу інші послуги, пов`язані з митним оформленням товарів відповідача.

Зі змісту вказаних ВМД вбачається що у графі 14 наведеного документа декларантом/представником зазначено ТОВ Експрес Альянс , тоді як згідно графи 8 цих ВМД одержувачем є ТОВ ФЛАЙФІКС . Наведені документи містять відмітку митного органу в графі D/J Відмітки митного органу відправлення/призначення та відбитки особистих номерних печаток відповідальних осіб митного органу, що додатково підтверджує факт виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором № ЕА-МД-190109-11 від 09.01.2019.

Зі змісту ВМД № UA 100030/2019/404366 від 21.06.2019 також вбачається, що при митному оформленні товарів позивачем за власний кошт були сплачені митні платежі (ввізне мито та ПДВ) за відповідача в загальному розмірі 136 117,68 грн.

Матеріали справи також містять акти надання послуг № 760 від 27.04.2019 на суму 12 000,00 грн, № 1164 від 21.06.2019 на суму 7 800,00 грн та № 1165 від 21.06.2019 на суму 136 117,68 грн.

В позовній заяві позивач зазначає, що він неодноразово направляв відповідачу акти надання послуг № 760 від 27.04.2019, № 1164 та № 1165 від 21.06.2019, а також рахунки фактури-фактури № 782 від 27.04.2019 та № 1189 від 21.06.2019.

З огляду на положення пункту 3.4 Договору, а також зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів надання відповідачем позивачу обґрунтованої відмови від підписання вищенаведеноих актів, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем послуги вважаються прийнятими відповідачем у повному обсязі без будь-яких претензій та зауважень, а акти - погодженими відповідачем.

Відповідач в порушення умов укладеного Договору № ЕА-МД-190109-11 від 09.01.2019 не здійснив повної та своєчасної сплати за надані позивачем послуги.

Позивач зазначив, що відповідачем з метою оплати рахунку-фактури № 1189 від 21.06.2019 платіжним дорученням № 1 від 04.07.2019 було перераховано позивачу частину суми в розмірі 90 000,00 грн, за рахунок якої, зокрема, було повністю погашено заборгованість за надану послугу з декларування та митного оформлення вантажу в розмірі 7 800,00 грн з ПДВ.

Залишок оплати відповідача в розмірі 82 200,00 грн (90 000,00 грн - 7 800,00 грн = 82 200,00 грн) було зараховано позивачем в рахунок відшкодування сплачених позивачем за відповідача митних платежів за виставленим рахунком-фактурою № 1189 від 21.06.2019.

Відповідач наведених тверджень позивача не спростовував.

Таким чином заборгованість відповідача з відшкодування сплачених позивачем митних платежів після зарахування часткової оплати становить 53 917,68 грн (136 117,68 грн - 82 200,00 грн = 53 917,68 грн).

Крім того, відповідач не сплатив за надані послуги згідно рахунку-фактури № 782 від 27.04.2019 в сумі 12 000,00 грн з ПДВ.

З огляду на викладене, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 65 917,68 грн (53 917,68 грн (залишок заборгованості за рахунком-фактурою № 1189 від 21.06.2019) + 12 000,00 грн (заборгованість за рахунком № 782 від 27.04.2019) = 65 917,68 грн).

Враховуючи наявність вказаної заборгованості, позивач 04.02.2020 звернувся до відповідача з претензією, відповідно до якої просив протягом п`яти робочих днів оплати заборгованість в сумі 65 917,68 грн.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та взятий на себе обов`язок по оплаті вартості наданих йому послуг не виконав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами правочину, суд дійшов до висновку, що Договір № ЕА-МД-190109-11 від 09.01.2019 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Станом на дату складання та підписання позивачем позовної заяви (16.06.2020), а рівно і станом на час вирішення спору по суті, відповідачем не здійснено в повному обсязі розрахунок за надані позивачем послуги, що останнім не заперечувалось.

Здійснивши перевірку зробленого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за надані послуги у сумі 65 917,68 грн, суд визнає цей розрахунок обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи. Водночас судом враховано, що відповідач у справі не заперечував наведений розрахунок та визначену позивачем суму заборгованості у розмірі 65 917,68 грн.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 65 917,68 грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на підставі Договору № ЕА-МД-190109-11 від 09.01.2019 є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в сумі 65 917,68 грн .

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до стст 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати за надані позивачем послуги.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 102,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФЛАЙФІКС (01010, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 1/35, офіс 9; ідентифікаційний код 42695499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС АЛЬЯНС (03110, м. Київ, вул. Олексіївська, буд. 3; ідентифікаційний код 38124407) 65 917,68 грн (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень 68 коп.) заборгованості та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 31.08.2020.

Суддя Гумега О.В.