Рішення

від 20.08.2020 по справі 910/14454/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.08.2020Справа № 910/14454/18

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження

справу № 910/14454/18

за позовом дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства "Оболонь "Красилівське"

до 1) публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія";

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Афінаж";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк"

Міхно Сергія Семеновича;

2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 ;

про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсним та застосування наслідків недійсності

За участю представників сторін:

від позивача: Лещенко Д.О.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: Гамоля О.Ф.;

від третьої особи-2: Мізунський А.І.;

від третьої особи-3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Приватного акціонерного товариства Оболонь Красилівське (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія (надалі - відповідач 1); Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж , яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмежеою відповідальістю Компанія Афінаж (надалі - відповідач 2); Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк Оберемка Романа Анатолійовича (надалі - відповідач 3) про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними та застосування наслідків їх недійсності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що 12.01.2017 між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір про відступлення права вимоги №12/01/17-3, за умовами якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги первісного кредитора за кредитною угодою №08-10 від 08.02.2008 зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до них, договорами забезпечення тощо, що є його невід`ємною частиною, укладеної між Акціонерним товариством Український інноваційний банк та Дочірнім підприємством Публічного акціонерного товариства Оболонь Красилівське .

В подальшому, 17.03.2017 між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладені окремі договори про відступлення права вимоги за договорами іпотеки №08-10/1 від 08.02.2008, №08-10/2 від 08.02.2008 та №08-10/3 від 26.02.2008, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстровані в реєстрі за №3426, №3425, №3424 і за договорами застави №08-10/1, №08-10/2 та №08-10/3 від 08.02.2008, які забезпечують виконання основного зобов`язання за кредитною угодою.

Позивач пред`явив позов до суду, оскільки вважає зазначені вище договори про відступлення права вимоги недійсними, так як відповідач 1, не будучи кредитодавцем (кредитором) за кредитною угодою, а також, відповідно, іпотекодержателем та заставодержателем за договорами іпотеки і договорами застави, якими є Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк , не мав права на відступлення за ними права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Афінаж .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 відкрито провадження у справі №910/14454/18, ухвалено здійснювати розгляд за правилами загального позовного засідання, попереднє засідання призначено на 29.11.2018 та залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, яку ухвалою суду від 02.11.2018 задоволено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та відкладено підготовче засідання у справі №910/14454/18 на 13.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 підготовче засідання у справі №910/14454/18 відкладено на 24.01.2019. Змінено процесуальний статус Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк Оберемка Романа Анатолійовича, залучивши до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк Міхно Сергія Семеновича (надалі - третя особа 1). Змінено процесуальний статус Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, залучивши його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (надалі - третя особа 2). Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/14454/18 на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 відмовлено у задоволенні: заяви ОСОБА_1 про здійснення процесуального правонаступництва; заяви Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія про здійснення процесуального правонаступництва; клопотання Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія про закриття провадження у справі. Підготовче засідання у справі № 910/14454/18 відкладено на 28.02.2019. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 (надалі - третя особа 3).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж про закриття провадження у справі. Клопотання Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія про зупинення провадження у справі задоволено та провадження у справі №910/14454/18 зупинено до закінчення перегляду Великою палатою Верховного Суду справи №925/698/16.

Судом встановлено, що 06.02.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено повний текст постанови Великої палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 поновлено провадження у справі №910/14454/18. Підготовче засідання у справі призначено на 19.03.2020.

11.03.2020 через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшли пояснення.

18.03.2020 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

18.03.2020 через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою-повідомленням Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 повідомлено учасників справи про оголошення відкладення в підготовчому засіданні на 14.05.2020.

19.03.2020 через канцелярію суду від представника третьої особи 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

31.03.2020 через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

08.05.2020 через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.05.2020 через канцелярію суду від представника третьої особи 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 закрито підготовче провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.06.2020.

05.06.2020 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

09.06.2020 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшло клопотання про передачу справи в порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

18.06.2020 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від третьої особи 1 надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача 1 у справі належним та клопотання про розгляд справи спочатку.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2020 позовні вимоги підтримав, просив відкласти судове засідання для ознайомлення з клопотанням відповідача 1 про передачу справи в порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, проти клопотання третьої особи 1 про заміну відповідача 1 заперечував.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні з огляду на наступне.

Так, в обґрунтування вказаного клопотання відповідач 1 зазначив, що немає можливості забезпечити участь представника у судовому засіданні у зв`язку із введенням на території України карантину.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідач 1 не надав доказів неможливості прибуття в судове засідання, враховуючи, що транспортні обмеження, у зв`язку з запровадженням карантину знято.

Розглянувши клопотання третьої особи 1 про заміну відповідача 1, суд відмовив у його задоволенні, оскільки суд має право замінити первісного відповідача належним відповідачем виключно за клопотання позивача та виключно до закінчення підготовчого провадження.

В судовому засіданні позивач заперечив проти клопотання третьої особи-1 про заміну відповідача 1.

Ухвалою від 18.06.2020 суд відклав судове засідання на 02.07.2020 за клопотанням представника позивача.

02.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14454/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №913/266/20 за результатами перегляду ухвали Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія .

Також, 02.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання про передачу справи № 910/14454/18 в порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Судове засіданні 02.07.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою від 07.07.2020 суд повідомив про призначення справи до розгляду на 30.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія про передачу справи у порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а також відмовлено в задоволення клопотання Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства Оболонь Красилівське про зупинення провадження у справі. Розгляд справи № 910/14454/18 відкладено на 20.08.20 о 11:30 год.

Присутній в судовому засіданні 20.08.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

Представники відповідачів, а також третьої особи 3 в судове засідання не з`явились. Про причини неявки суд не повідомили.

Представники третіх осіб 1, 2 підтримали позицію позивача.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 20.08.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

08.02.2008 між Акціонерним товариством Український інноваційний банк , в особі Хмельницької філії акціонерного товариства Укрінбанк , та Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства Оболонь Красилівське укладено кредитну угоду №08-10 (надалі - кредитна угода), відповідно до якої банк надає позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на термін з 08.02.2008 року по 07.02.2011 року з лімітом відновлювальної кредитної лінії в розмірі 15 000 000,00 грн. та з графіком зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії. В подальшому до кредитної угоди сторонами неодноразово вносилися зміни.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитною угодою між Акціонерним товариством Український інноваційний банк , в особі Хмельницької філії акціонерного товариства Укрінбанк , та Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства Оболонь Красилівське , укладено: 1) договір іпотеки №08-10/1 від 08.02.2008 до якого в подальшому вносилися зміни у формі: додаткової угоди №1 від 26.02.2008, додаткової угоди №2 від 05.11.2008, додаткового договору №3 від 19.05.2010, додаткового договору №4 від 30.07.2010, додаткового договору №5 від 11.07.2011, додаткового договору №6 від 30.07.2013, додаткового договору №7 від 21.05.2015, додаткового договору №8 від 24.06.2016 (надалі - договір іпотеки №08-10/1).

Відповідно до п. 2.1. договору іпотеки №08-10/1, предметом договору є наступне нерухоме майно:

1. нежитлова будівля, адмінбудинок, загальною площею 1 990,0 кв.м, яка розміщена за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, місто Красилів, вулиця Будівельна, 3;

2. нежитлова будівля, службово-побутовий корпус (трансформаторна №2, №3), загальною площею: 1 339,7 кв.м, яка розміщена за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Будівельна, 3;

3. нежитлова будівля, склад готової продукції з магазином та кафетерієм, загальною площею 1 369,1 кв.м., яка розміщена за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Будівельна, 3;

4. нежитлова будівля, цех розливу в скло №1, загальною площею 2228,4 кв.м, яка розміщена за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Будівельна, 3;

5. земельна ділянка, площею: 4,3226 га, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, місто Красилів, вул. Будівельна, 3.

2) Договір іпотеки № 08-10/2 від 08.02.2008, до якого в подальшому вносилися зміни у формі: додаткової угоди №1 від 26.02.2008, додаткової угоди №2 від 05.11.2008, додаткового договору №3 від 19.05.2010, додаткового договору №4 від 30.07.2010, додаткового договору №5 від 11.07.2011, додаткового договору № 6 від 30.07.2013, додаткового договору №7 від 21.05.2015, додаткового договору № 8 від 24.06.2016 (надалі - договір іпотеки №08-10/2).

Предметом договору іпотеки №08-10/2 від 08.02.2008, визначеному в п. 2.1., виступило наступне нерухоме майно:

1. нежитлові будівлі, загальною площею 986,5 кв.м, які складаються з: будівля контори бувшої, площею 101,0 кв.м, будівля адмінбудинку, площею 461,9 кв.м, будівля цеху холодної мастики, площею 54,9 кв.м, будівля прохідної, площею 29,1 кв.м, будівля туалету, площею 4,2 кв.м, будівля котельні, площею 98,7 кв.м, будівля складу цементу, площею 68,4 кв.м, будівля свинарника з добудовою, площею 143,0 кв.м, будівля трансформатора, площею 14,6 кв.м, будівля артскважини, площею 10,7 кв.м, які розміщені за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Грушевського М. (вул. 50 років Жовтня), буд. 144;

2. нежитлові будівлі, загальною площею 3681,3 кв.м, які складаються з: гараж з реммайстернею, площею 1 266,0 кв.м, матеріальна комора, площею 654,9 кв.м, пилорама, площею 407,4 кв.м, гараж, площею 276,6 кв.м, склад ПММ, площею 20,3 кв.м, навіс на заправці, площею 46,4 кв.м, склад ПММ, площею 592,2 кв.м, цех по ізоляції труб, площею 417,5 кв.м, які розміщені за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Грушевського М. (вул. 50 років Жовтня), буд. 144.

3) Договір іпотеки № 08-10/3 від 26.02.2008, до якого в подальшому вносилися зміни у формі: додаткової угоди №1 від 05.11.2008, додаткової угоди №2 від 19.05.2010, додаткового договору №3 від 30.07.2010, додаткового договору №4 від 11.07.2011, додаткового договору № 5 від 30.07.2013, додаткового договору №6 від 21.05.2015, додаткового договору № 7 від 24.06.2016 (надалі - договір іпотеки №08-10/3, а всі - договори іпотеки).

Предметом договору іпотеки №08-10/3, визначеному в п. 2.1., виступило наступне нерухоме майно:

1. нежитлові будівлі, а саме: гараж з побутово-складськими приміщеннями, загальною площею 752,6 кв.м, свердловини, загальною площею 46,2 кв.м, водонасосна, загальною площею 292,4 кв.м, водопідготовка, загальною площею 342,4 кв.м, розчинно-бетонний вузол, загальною площею 118,5 м кв.м, столярний цех (склад готової продукції), загальною площею 939,1 кв.м, щитова (трансформатор №1), загальною площею 53,0 кв.м, прохідна, комори, купажне відділення, загальною площею 784,5 кв.м, малярний участок, прибудова (склад будівельних матеріалів), загальною площею 214,8 кв.м., транспортабельна котельня, сушка (дизельна), загальною площею 24,0 кв.м, які розміщуються за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Будівельна, 3;

2. нежитлова будівля, цех розливу в ПЕТ № 2, загальною площею 3 720,8 м.кв., яка розміщується за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Будівельна, 3;

3. нежитлова будівля, котельня, загальною площею 333,9 кв.м, яка розміщується за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Будівельна, 3.

(надалі за текстом все разом нерухоме майно, визначене в п. 2.1. договору іпотеки №08-10/1, договору іпотеки №08-10/2 та договору іпотеки №08-10/3 - предмети іпотеки).

На підставі укладених договорів іпотеки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про державну реєстрацію іпотеки, а також про державну реєстрацію обтяжень предметів іпотеки.

4) Договір застави № 08-10/1 від 08.02.2008, до якого в подальшому вносилися зміни у формі: додаткової угоди №1 від 26.02.2008, додаткової угоди №2 від 05.11.2008, додаткового договору №3 від 19.05.2010, додаткового договору №4 від 11.07.2011, додаткового договору №5 від 30.07.2013, додаткового договору №6 від 30.04.2015 (надалі - договір застави №08-10/1).

Предметом договору застави № 08-10/1, визначеному в п. 1.2., виступило обладнання, лінія розливу БА напоїв (в скляну пляшку), що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Красилів, вул. Будівельна, 3.

5) Договір застави № 08-10/2 від 08.02.2008, до якого в подальшому вносилися зміни у формі: додаткової угоди №1 від 26.02.2008, додаткової угоди №2 від 05.11.2008, додаткового договору №3 від 19.05.2010, додаткового договору №4 від 11.07.2011, додаткового договору №5 від 30.07.2013, додаткового договору № 6 від 30.04.2015 (надалі - договір застави №08-10/2).

Предметом договору застави № 08-10/2, визначеному в п. 1.2., виступили товари в обороті, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Будівельна, 3.

6) Договір застави № 08-10/3 від 26.02.2008, до якого в подальшому вносилися зміни у формі: додаткової угоди №1 від 05.11.2008, додаткового договору №2 від 19.05.2010, додаткового договору №3 від 11.07.2011, додаткового договору №4 від 30.07.2013, додаткового договору № 5 від 30.04.2015 (надалі - договір застави №08-10/3, а всі разом - договори застави).

Предметом договору застави № 08-10/3, визначеному в п. 1.2, виступили площадка для відгрузки готової продукції, обладнання (лінія по розливу безалкогольних напоїв в ПЕТ №2), обладнання водопідготовки, видувна машина BLOMAX 10, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Будівельна, 3. (надалі все разом майно, визначене в п. 1.2. договору застави №08-10/1, договору застави №08-10/2 та договору застави №08-10/3 - предмети застави).

На підставі укладених договорів застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено записи про державну реєстрацію обтяжень предмета застави.

Постановою правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 ПАТ Укрінбанк було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 запроваджено тимчасову адміністрацію і призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

22.03.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 385 Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Укрінбанк та делегування повноважень ліквідатора банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ Укрінбанк , призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Укрінбанк .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано незаконною та скасовано постанову правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 Про віднесення публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк до категорії несплатоспроможних , визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Укрінбанк та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі № 826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про визнання протиправними постанови правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 і рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 відмовлено.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі №826/5325/16, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 визнано протиправною та скасовано постанову правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Український інноваційний банк та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 № 385 Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк та делегування повноважень ліквідатора банку . Ухвалою Верховного Суду України від 23.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України у справі №826/5325/16 на судові рішення у цій справі.

13.07.2016, в день набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/5325/16, рішенням загальних зборів акціонерів товариства ПАТ Укрінбанк перейменовано в ПАТ Укрінком .

09 серпня 2019 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні касаційних скарг у справі № 826/14033/17, в межах якої постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017, залишеною без змін ухвалою Київського адміністративного суду від 20.02.2018, визнано протиправними і скасовано постанову правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 Про віднесення публічного акціонерного товариства Укрінбанк до категорії неплатоспроможних і рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Укрінбанк та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

Згідно з пунктом 1.1 статуту ПАТ Укрінком у редакції від 13.07.2016, ПАТ Укрінком продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк на Публічне акціонерне товариство Укрінком , яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ Укрінбанк .

Відповідно до пункту 1.1 статуту ПАТ Укрінком , затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ Укрінком , оформленим протоколом від 28.03.2017 № 6, ПАТ Українська інноваційна компанія продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ Укрінком , ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, на ПАТ Українська інноваційна компанія , яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ Український інноваційний банк і ПАТ Укрінком .

ПАТ Українська інноваційна компанія має ідентифікаційний код юридичної особи 05839888, тобто такий, який мало ПАТ Укрінбанк до зміни найменування.

12.01.2017 між Публічним акціонерним товариством Укрінком , як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж , яке подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Афінаж , як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги, згідно п. 1.1. якого первісний кредитор в порядку та на умовах, визначеним цим Договором та законодавством України, відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) право вимоги первісного кредитора за кредитною угодою №08-10 від 08.02.2008 зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до них, договорами забезпечення тощо, що є його невід`ємною частиною, який укладений між Акціонерним товариством Український інноваційний банк та дочірнім підприємством Публічного акціонерного товариства Оболонь Красилівське (надалі - договір про відступлення права вимоги за кредитною угодою).

Відповідно до п.п. 1.2. та 1.3. договору право вимоги за кредитним договором відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи: право вимоги основної суми заборгованості за кредитним договором; право вимоги суми нарахованих процентів за кредитним договором, строк платежу яких настав на дату укладення цього договору; процентів, неустойки, штрафів, пені тощо. Загальна сума заборгованості боржника (позивача) за договором кредиту станом на дату укладення цього договору становить 10 575 929,31 грн., в т.ч. прострочені проценти, пеня за погашення термінів погашення кредиту та процентів на нього відповідно до умов кредитного договору.

В зв`язку з укладення договору про відступлення права вимоги за кредитною угодою, 17.03.2017 між Публічним акціонерним товариством Укрінком , як первісним іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж , як новим іпотекодержателем, укладено три договори про відступлення права вимоги за договорами іпотеки №08-10/1, №08-10/2 та №08-10/3, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстровані в реєстрі за №3426, №3425, №3424 (надалі - договори відступлення права вимоги за договорами іпотеки), а також три договори відступлення права вимоги за договорами застави №08-10/1, №08-10/2 та №08-10/3 (надалі- договори відступлення права вимоги за договорами застави).

В жовтні 2018 року на поштову адресу позивача від відповідача 2 надійшли три повідомлення про порушення основного зобов`язання вих. №01/10/18/1, №01/10/18/2, №01/10/18/3, в яких останній повідомляв, що ДП ПрАТ Оболонь Красилівське свої зобов`язання за кредитною угодою належним чином не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 22 951 627,91 грн., в разі не сплати якої іпотекодержателем буде ініційована процедура прийняття у власність предметів іпотеки в кількості 10 шт. або звернене стягнення на предмети іпотеки шляхом вчинення нотаріального напису.

29.10.2018 між ПАТ Українська інноваційна компанія та ТОВ Фінансова компанія Афінаж укладено договір про розірвання Договору відступлення права вимоги №12/01/17-3 від 12.01.2017р.

Позивач пред`явив позов до суду, оскільки вважає зазначені вище договори про відступлення права вимоги недійсними, так як відповідач 1, не будучи кредитодавцем (кредитором) за кредитною угодою, а також, відповідно, іпотекодержателем та заставодержателем за договорами іпотеки і договорами застави, якими є ПАТ Український інноваційний банк , не мав права на відступлення за ними права вимоги на користь ТОВ Фінансова компанія Афінаж , а тому з метою забезпечення свого права на виконання зобов`язання на користь належного кредитодавця, яким не вважає ні відповідача 1, ні відповідача 2, та недопущення в майбутньому подвійного стягнення, звернувся до суду з позовом.

В свою чергу, заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі зазначили про те, що оскаржувані договори відступлення права вимоги є такими, що відповідають (не суперечить) положенням чинного законодавства, і протилежне матеріалами справи не доведено. Позивачем не надано доказів чим саме порушуються інтереси позивача у результаті укладення спірних договорів. Крім того, відповідно до даних єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, така організація як Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк відсутня. Так само і не існує ПАТ Укрінбанк в реєстрі банківських установ.

Треті особи 1 та 2 підтримали позицію позивача, вважають, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №925/698/16 від 10.12.2019, в якій зазначено, що ПАТ Укрінком не є правонаступником ПАТ Укрінбанк .

Третя особа 3 своїм правом на подання пояснень та участі в судовому засіданні не скористався.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статей 80, 83 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом. Положення глави 7 цього Кодексу застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.

Законом України Про акціонерні товариства визначено порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів.

Відповідно до частини 6 статті 1 Закону України Про акціонерні товариства особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.

Законом України Про банки і банківську діяльність (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону). У статті 2 цього Закону надано значення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема передбачено, що банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про банки і банківську діяльність цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Відповідно до статті 4 цього Закону банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України Про Національний банк України , інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Національний банк України визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливим банком, банком, що має статус Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, з урахуванням специфіки діяльності таких банків.

За змістом статті 6 Закону України Про банки і банківську діяльність банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Згідно з частинами 1 і 7 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України Про банки і банківську діяльність реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, зміна його організаційно-правової форми (перетворення), наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам. Ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Главою 5 Закону України Про банки і банківську діяльність передбачено порядок реорганізації банку. Згідно зі статтями 26- 27 цього Закону банк може бути реорганізований за рішенням власників банку. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання. Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку. У разі здійснення реорганізації банку за рішенням його власників шляхом перетворення, план реорганізації банку не складається. Національний банк України визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку. Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не будуть відповідати вимогам щодо економічних нормативів їх діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності. Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію.

Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Водночас відповідно до частин 1 - 3 статті 15 Закону України Про банки і банківську діяльність банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово банк , а також вказівку на організаційно-правову форму банку. Банк має печатку зі своїм повним офіційним найменуванням. Слово банк та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавства України.

За змістом статті 16 цього Закону Закону України Про банки і банківську діяльність статут банку складається з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону та інших законів України. Статут банку обов`язково має містити таку інформацію про банк: 1) найменування банку (повне та скорочене); 2) його місцезнаходження; 3) організаційно-правову форму; 4) види діяльності, які має намір здійснювати банк; 5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами; 6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень; 7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону; 8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку; 9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку; 10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків; 11) положення про аудиторську перевірку банку; 12) положення про органи внутрішнього аудиту банку. Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України Про банки і банківську діяльність банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України. Отже, як реорганізація, так і ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку, відповідно до закону можливі лише після надання на це згоди Національним банком України. При цьому, зважаючи на положення Закону України Про банки і банківську діяльність , зокрема статтю 2 цього Закону, передача, прийняття майна банку, його коштів, прав та обов`язків правонаступникам є наслідком саме реорганізації банку, проведеної із дотриманням процедури, визначеної цим Законом.

Крім того, згідно зі статтею 46 Закону України Про банки і банківську діяльність правління банку зобов`язане протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.

Відповідно до змісту положень банківського законодавства лише реорганізація банку передбачає правонаступництво. Способи реорганізації банку передбачені статтею 26 Закону України Про банки і банківську діяльність . До реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.

Зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова банк , виключення з видів його діяльності діяльності комерційних банків (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону України Про акціонерні товариства ), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону України Про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону України Про акціонерні товариства). Сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України Про банки і банківську діяльність не утворилась.

Власники ПАТ Український інноваційний банк , приймаючи рішення про відмову від банківської діяльності , висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої статтею 78 Закону України Про банки і банківську діяльність , погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає статті 78 Закону України Про банки і банківську діяльність .

Банківське законодавство не передбачає правонаступництва у разі ліквідації банку.

Крім того, з урахуванням частини шостої статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , частини третьої статті 53 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), пункту 3.1 глави 3 розділу ІІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу ліквідація банку ані за ініціативою НБУ, ані за ініціативою власників банку не може вважатись завершеною, оскільки не відповідає вимогам цих нормативних положень, що визначають момент закінчення ліквідації банку.

Отже, правочин між ПАТ Український інноваційний банк та ПАТ Укрінком щодо передачі прав та обов`язків банку не відбувся, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ Український інноваційний банк на ПАТ Укрінком (ПАТ Українська інноваційна компанія ) не доведено.

Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, відсутні підстави стверджувати про зміну кредитора у зобов`язанні за кредитною угодою та договорами іпотеки та застави. Докази на підтвердження переходу до ПАТ Укрінком прав та обов`язків ПАТ Укрінбанк в матеріалах справи відсутні.

Стаття 15 Закону України Про банки і банківську діяльність дійсно передбачає, що слово банк може бути тільки в назві юридичної особи, яка зареєстрована НБУ як банк та має банківську ліцензію. З тієї точки зору, що ПАТ Український інноваційний банк є зареєстрованим НБУ як банк, але втратив банківську ліцензію та не відновив її, може видатися, що у цьому є певна невідповідність статті 15 Закону України Про банки і банківську діяльність . Однак розуміння статті 15 Закону України Про банки і банківську діяльність має не виходити за межі інших положень банківського законодавства. Дослівне тлумачення статті 15 Закону України Про банки і банківську діяльність в тому контексті, що відкликання банківської ліцензії призводить до необхідності виключення з назви банку слова банк , не відповідає суті подальших процедур щодо банку, у якого відкликана банківська ліцензія, передбачених цим законодавством. Законом не передбачено виключення з назви банку слова банк після відкликання ліцензії банку. Банківським законодавством передбачена послідовність процедур для випадку відкликання банківської ліцензії. Перебування банку у цих процедурах з наявним у його назві словом банк не порушує мети спеціальних вимог до назви банку та слова банк у його назві, оскільки відсутність банківської ліцензії припиняє банківську діяльність банку але не припиняє сам банк з його існуючими правами та обов`язками, які виникли в результаті банківської діяльності до відкликання банківської ліцензії.

Права банка щодо його боржників комплексно пов`язані з його зобов`язаннями перед кредиторами. У зв`язку з цим не може процес виконання зобов`язань проблемним банком здійснюватися в порядку ліквідації цього банку, а реалізація його прав бути відділеною від цього процесу. Зокрема, відповідно до банківського законодавства (частини 6 статті 38, частини першої та п`ятої статті 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ) Фонд забезпечує вимоги кредиторів банку за рахунок реалізації вимог банку до боржників.

Реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин в законодавчому регулюванні - загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності. Не можуть ставитись діями однієї особи під загрозу система банківського нагляду, встановлена банківським законодавством, та реалізація мети цього законодавства.

Виведення банку з ринку шляхом виключення слова банк з його назви та банківської діяльності з видів його діяльності законом не передбачено. Попри те, що закон не містить прямої заборони вказаних рішень керівників банку як таких, здійснення цього без узгодження з НБУ не відповідає загальним принципам банківського законодавства.

Якщо юридична особа бажає припинити банківську діяльність, то вона має як банк вийти з ринку за процедурами, які передбачені законодавством, що регулює здійснення банківської діяльності в Україні, для виведення банку з ринку під наглядом НБУ та за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішення про здійснення змін у статуті відповідного банку є підставою для державної реєстрації цих змін лише за умови дотримання встановленої законом процедури погодження таких змін. Дії щодо реєстрації змін до статуту банку мають здійснюватися відповідно до частини першої статті 68 Конституції України та частин другої, третьої статті 13 ЦК України, не руйнуючи систему координації та організації банківського ринку, передбачену банківським законодавством, зокрема Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Отже, перехід прав та обов`язків від ПАТ Український інноваційний банк до ПАТ Українська інноваційна компанія , яке заявляє про своє отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова банк та виключення з видів своє діяльності банківської діяльності без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства.

Враховуючи те, що ПАТ Український інноваційний банк не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ Укрінком , а відтак й ПАТ Українська інноваційна компанія не набуло прав банку, відсутні юридичні підстави набуття ПАТ Українська інноваційна компанія права кредтора за кредитною угодою та іпотекодержателя і заставодержателя за договорами іпотеки та застави.

Письмового правочину щодо заміни кредитора у зобов`язанні та/або щодо відступлення ПАТ Укрінбанк на користь ПАТ Українська інноваційна компанія прав вимоги за кредитним договором, договорами іпотеки та застами, відповідачами до матеріалів справи не надано. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис, що ПАТ Українська інноваційна компанія є правонаступником ПА Український інноваційний банк , відсутній.

При цьому суд зазначає, що питання правонаступництва ПАТ Українська інноваційна компанія прав та обов`язків ПАТ Український інноваційний банк було предметом дослідження об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 910/8117/17 та Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 до закінчення розгляду якої був зупинений розгляд даної справи, відповідно до висновків яких, переходу прав та обов`язків від банківської установи (ПАТ Український інноваційний банк ) до юридичної особи, яка не має статусу банку (ПАТ Українська інноваційна компанія ) не відбулося.

Згідно з імперативними вимогами статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №925/698/16 від 10.12.2019 встановлено, що оскільки ПАТ Український інноваційний банк не було припинено змінено у встановленому законом порядку на ПАТ Укрінком , а відтак й ПАТ Українська інноваційна компанія не набуло прав банку, відсутні юридичні підстави набуття ТОВ ФК Інвест ресурс (чи ТОВ ФК Афінаж ) права відповідної вимоги ПАТ Юрія , попри будь-які заявлені ТОВ ФК Інвест ресурс товариством правовідносини факторингу між ПАТ Українська інноваційна компанія та ТОВ Інвест ресурс (чи ТОВ ФК Афінаж ) .

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України, суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п. 2.5.2 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 1 Закону України Про іпотеку іпотекодержателем є кредитор за основним зобов`язанням.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Згідно з статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, відповідача 1 не перейшло право вимоги ПАТ Укрінбанк до позивача, то відповідно він не мав права і на передачу прав та обов`язків ПАТ Укрінбанк за кредитною угодою і договорами іпотеки та договорами застави на користь ТОВ Фінансова компанія Афінаж .

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що договори про відступлення права вимоги за кредитною угодою, договорами іпотеки та договорами застави, укладені ПАТ Укрінком , як первісним кредитором, який станом на 12.01.2017 не був кредитором (кредитодавцем) за кредитною угодою і станом на 17.03.2017 не був іпотекодержателем та заставодержателем за договорами іпотеки і застави, що свідчить про недодержання при укладенні спірних правочинів вимог ч. 1 та 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як їх зміст суперечить вимогам законодавства, наведеного вище, не відповідає волевиявленню ПАТ Укрінбанк, а тому є підставою для визнання їх недійсними, в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

За таких підстав, позовні вимоги ДП ПрАТ Оболонь Красилівське в частині визнання недійними договорів про відступлення права вимоги за кредитною угодою, договорами іпотеки та застави, що укладені між Публічним акціонерним товариством Укрінком , як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж , яким в подальшому змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Афінаж як новим кредитором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на задоволення вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за кредитною угодою, суд дійшов до висновку, що підлягає задоволенню і вимога про визнання недійсним договору застави майнових прав, що укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2, в рахунок виконання останнім своїх зобов`язань з оплати за ним.

Що стосується вимоги позивача в частині скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про відповідача 2 як іпотекодержателя та поновлення записів про попереднього іпотекодержателя, яким є ПАТ Укрінбанк та вилучення записів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про відповідача 2 як обтяжувача, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За таких підстав, з метою відновлення стану, який існував до укладення недійсних договорів, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, суд прийшов до висновку, що вимоги про застосування наслідків недійсності спірних договорів шляхом скасування записів про відповідача 2 як іпотекодержателя предметів іпотеки, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі недійсних договорів та поновлення відомостей про Публічне акціонерне товариство Укрінбанк є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, з тих самих підстав підлягають задоволенню і вимоги про вилучення записів про відповідача 2 як обтяжувача, що були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі недійсних договорів.

Що стосується заперечень відповідачів в частині не доведення позивачем порушеного права при зверненні до суду з вказаним позовом, суд відзначає наступне.

За змістом ст. ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У Рішенні Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально-правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом.

Суд відзначає, що Пленум Вищого господарського суду України в Постанові №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 зазначив, що з урахуванням приписів статті 215 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом, і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Про право заінтересованої особи на пред`явлення вимоги про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності, стороною якого вона не являється, вказано і в абзаці 5 пункту 5 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009.

Отже, з урахуванням наведених вище положень Цивільного кодексу України та статті 4 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає право особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу, ДП ПрАТ Оболонь Красилівське , як заінтересована особа, яка не є стороною оскаржуваних договорів про відступлення права вимоги за кредитною угодою, договорами іпотеки та договорами застави, має право, з огляду на порушення цими договорами його прав та інтересів як позичальника (заставодавця, іпотекодавця), звернутися до суду з позовом про визнання їх недійсними та застосування наслідків їх недійсності. При цьому, звернення з позовом до суду обумовлюється позивачем як необхідна міра з метою недопущення в майбутньому подвійного стягнення на користь неналежних кредиторів, адже відповідач 1, який не є ні кредитодавцем за кредитною угодою, ні іпотекодержателем за договорами іпотеки, ні заставодержателем за договорами застави, всупереч вимогам пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, відступив неналежне йому право вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж , що безумовно свідчить про існування порушених прав і інтересів ДП ПрАТ Оболонь Красилівське , які підлягають судовому захисту в обраний згідно приписів чинного законодавства України спосіб - шляхом визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності.

Крім того, розглянувши вимогу про визнання Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк в порядку реституції кредитодавцем за кредитною угодою №08-10 від 08.02.2008, укладеною з Дочірнім підприємством Приватне акціонерне товариство Оболонь Красилівське , як позичальником, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Окрім того, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні приписів ст. 15, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Втім, як встановлено судом, вимога про визнання Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк в порядку реституції кредитодавцем за кредитною угодою №08-10 від 08.02.2008, не направлена на захист порушеного права позивача та фактично є встановленням юридичного факту, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд задовольняє позовні вимоги ДП ПрАТ Оболонь Красиліське в частині визнання недійсним договорів відступлення права вимоги за кредитною угодою, іпотечними договорами та договорами застави а також договору застави майнових прав, і застосування наслідків їх недійсності шляхом скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж як іпотекодержателя за іпотечними договорами та поновлення запису про попереднього іпотекодержателя - Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк , а також шляхом вилучиння з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж як обтяжувача за договорами застави.

В частині позовних вимог про визнання Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк в порядку реституції кредитодавцем за кредитною угодою №08-10 від 08.02.2008, укладеною з Дочірнім підприємством Приватне акціонерне товариство Оболонь Красилівське , як позичальником суд відмовляє в їх задоволенні.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №12/01/17-3 від 12.01.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством УКРІНКОМ , як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж , як новим кредитором.

3. Визнати недійсним договір застави майнових прав, укладений між Публічним акціонерним товариством УКРІНКОМ та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж в забезпечення виконання останнім зобов`язань по оплаті вимоги за договором про відступлення права вимоги №12/01/17-3 від 12.01.2017.

4. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №08-10/1 від 08.02.2008, посвідченим приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Грибчиком А.М. та зареєстрованим в реєстрі за №764, що посвідчений 17.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований в реєстрі за №3426.

5. Скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж як іпотекодержателя за договором іпотеки №08-10/1 від 08.02.2008, посвідченим приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Грибчиком А.М. та зареєстрованим в реєстрі за №764, який внесено на підставі договору про відступлення права вимоги, що посвідчений 17.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований в реєстрі за №3426 та поновити запис про попереднього іпотекодержателя - Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк , щодо наступного нерухомого майна:

1) нежитлова будівля, адмінбудинок, загальною площею 1 990,0 кв.м, яка розміщена за адресою: Хмельницька обл., Красилівський р-н., м. Красилів, вулиця Будівельна, будинок 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107838568227);

2) нежитлова будівля, службово-побутовий корпус (трансформаторна №2, №3), загальною площею: 1 339,7 кв.м, яка розміщена за адресою: Хмельницька обл., Красилівський р-н., м. Красилів, вулиця Будівельна, будинок 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107827768227);

3) нежитлова будівля, склад готової продукції з магазином та кафетерієм, загальною площею: 1 369,1 кв.м., яка розміщена за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вулиця Будівельна, будинок 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107848768227);

4) нежитлова будівля, цех розливу в скло № 1, загальною площею: 2 614,7 кв.м, яка розміщена за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вулиця Будівельна, будинок 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107855768227);

5) земельна ділянка, загальною площею: 4,3226 га, кадастровий номер: 6822710100:01:001:0060, розташована за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, місто Красилів, вулиця Будівельна, земельна ділянка 3.

6. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №08-10/2 від 08.02.2008, посвідченим приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Грибчиком А.М. та зареєстрованим в реєстрі за №776, що посвідчений 17.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований в реєстрі за №3425.

7.Скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж як іпотекодержателя за договором іпотеки №08-10/2 від 08.02.2008, посвідченим приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Грибчиком А.М. та зареєстрованим в реєстрі за №776, який внесено на підставі договору про відступлення права вимоги, що посвідчений 17.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований в реєстрі за №3425, та поновити запис про попереднього іпотекодержателя - Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк , щодо наступного нерухомого майна:

1) нежитлові будівлі, загальною площею: 986,5 кв.м., а саме: будівля контори бувшої, площею: 101,0 кв.м., будівля адмінбудинку, площею: 461,9 кв.м., будівля цеху холодної мастики, площею: 54,9 м.кв., будівля прохідної, площею: 29,1 кв.м., будівля туалету, площею: 4,2 кв.м., будівля котельні, площею: 98,7 кв.м., будівля складу цементу, площею: 68,4 кв.м., будівля свинарника з добудовою, площею: 143,0 кв.м., будівля трансформатора, площею: 14,6 кв.м., будівля артскважини, площею: 10,7 кв.м., що розміщені за адресою: Хмельницька обл., Красилівський р-н, м. Красилів, вулиця Грушевського М. (вулиця 50 років Жовтня), будинок 144;

2) нежитлові будівлі, загальною площею: 3 681,3 кв.м., а саме: гараж з реммайстернею, площею: 1 266,0 кв.м., матеріальна комора, площею: 654,9 кв.м., пилорама, площею: 407,4 кв.м., гараж, площею: 276,6 кв.м., склад ПММ, площею: 20,3 кв.м., навіс на заправці, площею: 46,4 кв.м., склад ПММ, площею: 592,2 кв.м., цех по ізоляції труб, площею: 417,5 кв.м., які розміщені за адресою: Хмельницька обл., Красилівський р-н, м. Красилів, вулиця Грушевського М. (вул. 50 років Жовтня), будинок 144.

8. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №08-10/3 від 26.02.2008, посвідченим приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Грибчиком А.М. та зареєстрованим в реєстрі за №1089, що посвідчений 17.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований в реєстрі за №3424.

9. Скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж як іпотекодержателя за договором іпотеки №08-10/3 від 26.02.2008, посвідченим приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Грибчиком А.М. та зареєстрованим в реєстрі за №1089, який внесено на підставі договору про відступлення права вимоги, що посвідчений 17.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований в реєстрі за №3424, та поновити запис про попереднього іпотекодержателя - Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк , щодо наступного нерухомого майна:

1) нежитлові будівлі, а саме: гараж з побутово-складськими приміщеннями (будівля РБЦ-1), загальною площею: 752,6 кв.м., свердловини, загальною площею: 46,2 кв.м., водонасосна, загальною площею: 292,4 кв.м., водопідготовка, загальною площею: 342,4 кв.м., розчинно-бетонний вузол, загальною площею: 118,5 кв.м., столярний цех (склад готової продукції), загальною площею: 939, 1 кв.м., щитова (трансформатор № 1), загальною площею: 53,0 кв.м., прохідна, комори, купажне відділення, загальна площа: 784,5 кв.м., малярний участок, прибудова (склад будівельних матеріалів), загальною площею: 214,8 кв.м., транспортабельна котельня, сушка (дизельна), загальною площею: 24,0 кв.м., які розміщуються за адресою: Хмельницька обл., Красилівський р-н, м. Красилів, вулиця Будівельна, будинок 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухоме майна: 107750668227);

2) нежитлова будівля, цех розливу в ПЕТ №2, загальною площею: 3 720,8 кв.м., яка розміщена за адресою: Хмельницька обл., Красилівський р-н, м. Красилів, вулиця Будівельна, будинок 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107816968227);

3) нежитлова будівля, котельня, яка розміщена за адресою: Хмельницька обл., Красилівський р-н., м. Красилів, вулиця Будівельна, будинок 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107859668227).

10. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 17.03.2017 за договором застави №08-10/1 від 08.02.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством УКРІНКОМ , як первісним заставодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж , як новим заставодержателем.

11. Вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж як обтяжувача за договором застави №08-10/1 від 08.02.2008, який внесено 17.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. на підставі договору про відступлення права вимоги від 17.03.2017 щодо об`єкта обтяження, яким є рухоме майно, а саме: обладнання, лінія розливу Б/А напоїв (в скляну пляшку).

12. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 17.03.2017 за договором застави №08-10/2 від 08.02.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством УКРІНКОМ , як первісним заставодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж , як новим заставодержателем.

13. Вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж як обтяжувача за договором застави №08-10/2 від 08.02.2008, який внесено 17.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. на підставі договору про відступлення права вимоги від 17.03.2017 щодо об`єкта обтяження, яким є рухоме майно, а саме: товари в обігу, внесений

14. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 17.03.2017 за договором застави №08-10/3 від 08.02.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством УКРІНКОМ , як первісним заставодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж , як новим заставодержателем.

15. Вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Афінаж як обтяжувача за договором застави №08-10/3 від 08.02.2008, який внесено 17.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. на підставі договору про відступлення права вимоги від 17.03.2017 щодо об`єкта обтяження, яким є рухоме майно, а саме: площадка для відгрузки готової продукції обладнання (лінія розливу безалкогольних напоїв в ПЕТ №2), обладнання водопідготовки, видувна машина BLOMAX 10.

16. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія (ідентифікаційний код юридичної особи 05839888, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Сметаніна, будинок 3-А) на користь Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства Оболонь Красилівське (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 22985686, місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, Красилівський район, місто Красилів, вулиця Будівельна, будинок 3) 91 653,47 (дев`яносто одну тисячу шістсот п`ятдесят три) гривні 47 копійок судового збору.

17. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Афінаж (ідентифікаційний код юридичної особи 40656526, місцезнаходження: Україна, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 116-А) на користь Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства Оболонь Красилівське (ідентифікаційний код юридичної особи: 22985686, місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, Красилівський район, місто Красилів, вулиця Будівельна, будинок 3) 91 653,47 (дев`яносто одну тисячу шістсот п`ятдесят три) гривні 47 копійок судового збору.

18. В іншій частині позовних вимог відмовити.

19. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 01.09.2020

Суддя А.І. Привалов