Рішення

від 01.09.2020 по справі 910/8019/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2020Справа № 910/8019/20

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Сєверодонецьке науково- виробниче об`єднання "Імпульс"

площа Перемоги, буд. 2, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Армастек"

пров. Артелерійський, буд. 5-А, офіс 11, м. Київ, 04050

про стягнення 40 032,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Сєверодонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Армастек" про стягнення 40 032,00 грн. за поставлений неякісний товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 15.06.2020 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: пров. Артелерійський, буд. 5-А, офіс 11, м. Київ, 04050.

Станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0105473290550, згідно якого ухвала суду від 15.06.2020 була вручена представнику відповідача за довіреністю 23.06.2020.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

26.06.2020 до суду надійшли витребувані копії документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" на виконання вимог ухвали суду від 15.06.2020.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

У зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. у відпустці з 03.08.2020, рішення у справі №910/8019/20 ухвалюється після повернення судді з Лиськова М.О. з відпустки.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Приватним акціонерним товариством Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання Імпульс (далі - Покупець/ ПрАТ СНВО Імпульс ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія Армастек (далі - Продавець/ТОВ ТВК Армастек ) було досягнуто домовленостей щодо поставки товару: Круг 14 ст. 20 Ь9 Ь Зм у кількості 0,5 тонн та Круг 18 ст. 20 Ь9 Ь Зм у кількості 0,5 тонн (далі - Товар).

14 листопада 2019 року ТОВ ТВК Армастек надіслано на електронну пошту ПрАТ СНВО Імпульс`рахунок-фактуру № СФ-0001689 від 14.11.2019 на загальну суму 31 500,00 грн.

ПрАТ СНВО Імпульс здійснив попередню оплату за Товар відповідно до виставленого рахунку-фактури, що підтверджується платіжними дорученнями №6476 від 22.11.2019 на суму 15 750,00 грн. та № 6711 від 03.12.2019 на суму 15 750,00 грн.

ПрАТ СНВО Імпульс 6 грудня 2019 року отримано Товар, що підтверджується товарно-транспортною накладною (накладна на вантаж одержувача) №029086241 від 04.12.2019. Також Продавцем надано копію Сертифікат якості № 636. Вартість доставки Товару, що була сплачена ПрАТ СНВО Імпульс складає 4616,00 грн.

9 грудня 2019 року Покупцем було складено протокол технічного приймання продукції № 09-12-2019, в якому відображено виявлені недоліки Товару, а саме що на поверхні прутка нерівномірний, товстий шар мастильного матеріалу, під мастильним матеріалом раковини глибокі подряпини, які проходять по всій довжині прудка, що не відповідає вимогам технічних умов п. 5.1.2 ДСТУ 7807:2015 Прокат калібрований. Загальні технічні умови .

Крім того, згідно протоколу вхідного контролю хімічного складу металу від 10.12.2019 № 10-12-19/2 за результатами вхідного контролю металу марки Ст 20, тип кругу 14, кількість 0,5 тон, виявлено заниження змісту Si (нормативний зміст = 0,17-0,37, фактичний зміст = 0,120 ± 0,017).

Згідно протоколу вхідного контролю хімічного складу металу від 10.12.2019 № 10-12- 19/3 за результатами вхідного контролю металу марки Ст 20, тип кругу 18, кількість 0,5 тон, виявлено відповідність ДСТУ 7807:2015 Прокат калібрований. Загальні технічні умови .

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, у зв`язку з технічною неможливістю використання неякісного Товару, ПрАТ СНВО Імпульс 13.12.2019 року на електронну адресу представника ТОВ ТВК Армастек було направлено лист від 13.12.2019 № 3543/41 з зазначеними вище протоколами про те, що при проходженні технічного приймання Товару встановлена невідповідність Товару нормативній документації, що вказана у сертифікаті якості № 636 від 29.11.2019, та було запропоновано у найкоротший термін прийняти міри по усуненню вказаних недоліків або замінити Товар.

23 грудня 2019 року представник Продавця погодив повернення неякісного Товару, а 8 січня 2020 року повідомив адресу за якою необхідно повернути Товар Харьков, САТ, 1 .

21.01.2020 року ПрАТ СНВО Імпульс повернув неякісний Товар ТОВ ТВК Армастек через транспортну компанію САТ , що підтверджується товарно-транспортною

накладною (накладна на вантаж одержувача) № 025000087 від 21.01.2020. 27 січня 2020 року Товар був виданий отримувачу, що підтверджується роздруківкою пошукової форми Відстеження вантажу транспортної компанії САТ . Вартість доставки Товару, що була сплачена ПрАТ СНВО Імпульс складає 3 916,00 грн.

Звертаючись до суду із позовною заявою, позивач вказує, що незважаючи на отримання повернутого Товару ТОВ ТВК Армастек , сплачені кошти ПрАТ СНВО Імпульс за Товар - не повернув.

ПрАТ СНВО Імпульс 06.04.2020 року направив на адресу ТОВ ТВК Армастек претензію № 969/01 про повернення грошових коштів за сплачений Товар та витрат за доставку. Зазначена претензія була отримана Продавцем 15.04.2020 року (що, підтверджується конвертом поштового повідомлення № 9340501991587, фіскальним чеком та роздруківкою пошукової форми ПАТ Укрпошта до цього поштового повідомлення).

На дату звернення до суду із позовом, за твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, Продавцем - ТОВ ТВК Армастек кошти Покупцю сплачені за Товар, що виявився неякісним та не був замінений Продавцем - не повернуті, в зв`язку з цим, ПрАТ СНВО Імпульс змушено звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Частиною 8 ст. 269 ГК України передбачено, що позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

В зв`язку з тим, що ПрАТ СНВО Імпульс 9 грудня 2019 року встановлено невідповідність отриманого Товару технічним вимогам та нормативній документації, що вказана у сертифікаті якості, тому позовна заява подається в межах встановленого законодавством строку.

Частинами 1, 2 ст. 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За умовами ч. 1 ст. 240 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Отже, судом встановлено, що ТОВ ТВК Армастек направив пропозицію, а ПрАТ СНВО Імпульс прийняв пропозицію шляхом сплати коштів за виставленим Продавцем рахунком-фактури № СФ-0001689 від 14.11.2019. Саме тому, правовідносини Продавця і Покупця носять характер договору поставки, що укладений в усній формі.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до частин 1,2 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі- продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Статтею 268 ГК України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

За змістом частин 1, 2 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

ПрАТ СНВО Імпульс за результатами виявлення невідповідності Товару заявленим характеристикам Продавця, запропонував останньому, шляхом направлення листа 13.12.2019, прийняти міри по усуненню вказаних недоліків або замінити Товар. Однак, ТОВ ТВК Армастек жодних дій щодо заміни Товару або усунення недоліків не здійснило. Більш того, Продавець не заперечував проти виявлених недоліків та погодився на повернення Товару неналежної якості.

Отже, як встановлено судом, Покупцем виконано свої зобов`язання в повному обсязі, натомість Продавцем, не заперечуючи факт продажу неякісного Товару і отримання його, грошові кошти Покупцю не повернуто.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Товар, що відповідає вимогам ДСТУ 7807:2015 Прокат калібрований. Загальні технічні умови та іншим встановленим вимогам, що має відповідати Товар зазначений у рахунку- фактурі № СФ-0001689 від 14.11.2019 та який був попередньо оплачений Покупцем, Продавцем ПрАТ СНВО Імпульс поставлений не був.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов`язання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

06.04.2020 року позивач направив на адресу ТОВ ТВК Армастек претензію № 969/01 про повернення грошових коштів за сплачений Товар та витрат за доставку у строк до 13.04.2020.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу 31 500,00 грн. сплачених за роботи, які фактично виконано не було.

Щодо відшкодування збитків суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (ч.1 ст. 225 ГК України).

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ ТВК Армастек своїх зобов`язань, ПрАТ СНВО Імпульс понесено збитки, у вигляді додатково витрачених коштів на оплату послуг перевізника ТОВ Транспортна компанія САТ , а саме:

4 616, 00 грн. сплачена сума за послуги перевезення Товару зі складу ТОВ ТВК Армастек у м. Харкові на адресу ПрАТ СНВО Імпульс у м. Сєвєродонецьк.

3 916,00 грн. - сплачена сума за послуги перевезення (повернення) Товару від ПрАТ СНВО Імпульс у м. Сєвєродонецьк, Луганської області до ТОВ ТВК Армастек у м. Харкові на адресу зазначену в листі.

Необхідно також звернути увагу, що відповідно до ч.1-2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її' право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Згідно із ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов`язання; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; 4) вина.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять докази оплати позивачем вартості послуг доставки товару, а також доведено, що саме дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка зумовила понесення позивачем витрат на доставку товару, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимоги позивача про відшкодування 8 532,00 грн. як понесених ним збитків за доставку товару.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приватне акціонерне товариство "Сєверодонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" та адвокатським об`єднанням ID ЛІГАЛ ГРУП 19.03.2020 укладено договір про надання правової допомоги № 6/7, відповідно до умов якого Приватне акціонерне товариство "Сєверодонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" доручає, а Об`єднання бере на себе зобов`язання здійснювати захист, представництво та/або надавати інші види правової допомоги Клієнту на підставі поданої заявки.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до 31.12.2019 (пункт 5.1. договору № 6/7).

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано заявку №3 від 19.03.2020, опис наданих послуг від 03.06.2020 на суму 30000,00 грн., рахунок на оплату № 30 від 01.06.2020 на суму 30 000,00 грн. та платіжне доручення №5 від 03.06.2020 на суму 30000,00 грн.

Стосовно наданого опису наданих послуг від 03.06.2020 на суму 30000,00 грн. суд зазначає наступне. Пунктом 4 визначено участь у судових засіданнях в суді першої інстанції та подача інших процесуальних документів, тривалість 3,30 год на суму 5 000,00 грн. Однак, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судових засідань, окрім того станом на момент ухвалення рішення у справі №910/8109/20 жодних процесуальних документів у справі, окрім позовної заяви, від представника позивача до суду не надходило.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що нараховані витрати на професійну правничу допомогу відповідно до опису наданих послуг від 03.06.2020 за п. 4 є необґрунтованими, недоведеними, документально непідтвердженими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Сєверодонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Сєверодонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Армастек" (пров. Артелерійський, буд. 5-А, офіс 11, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ: 41265969) на користь Приватного акціонерного товариства "Сєверодонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" (площа Перемоги, буд. 2, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ: 31393258) заборгованість у розмірі 31 500,00 грн., 8532,00 грн. - збитків, 10 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу та витрати по сплаті судового збору - 2102,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.О. Лиськов