Рішення

від 31.08.2020 по справі 910/6871/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2020Справа № 910/6871/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентсол" (м. Тернопіль)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" (м. Київ)

про стягнення 100.000,00 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентсол" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" про стягнення 100.000,00 грн. авансу (передплати) за Договором виконання робіт № 23/09/19 від 23.09.19., за яким відповідач не виконав роботи по ремонту, оплачені позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.20. відкрито провадження у справі № 910/6871/20, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Вказану ухвалу вручено відповідачу 22.06.20. відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/6871/20.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При цьому судом враховано п. 4 розділу Х ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заяв про поновлення чи продовження процесуальних строків від сторін не надходило.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Крім вказаного, судом враховано перебування судді Ващенко Т.М. у відпустці з 17.08.20. по 28.08.20.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.09.19. між позивачем (Замовник) та відповідачем (Виконавець) було укладено Договір виконання робіт № 23/09/19 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання із виконання робіт по ремонту вантажопідіймального обладнання, що належить або використовується Замовником, згідно Специфікацій, які є невід`ємними частинами Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 8.1 з дня підписання і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором.

Розділом 2 Договору сторони погодили наступне.

Загальна сума вартості Робіт по Договору визначається на підставі Специфікацій (Додатків до договору) та виставлених рахунків-фактур, актів приймання виконаних робіт, які є невід`ємними частинами даного Договору. Оплати здійснюються на підставі та на умовах Специфікацій (Додатків до договору), виставлених рахунків-фактур та актів робіт (надання послуг). Розрахунок між Сторонами проводиться у безготівковій формі у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Специфікацією № 1 від 23.09.19. до Договору (яка підписана сторонами та скріплена їх печатками) погоджено наступні послуги: ремонт талей 10 т; ланцюги 10*30 мм; ланцюги управління загальною вартістю 144.061,44 грн. Умови оплати зазначеною специфікацією встановлені наступні: 75% передплата впродовж 3 банківських днів з дня підписання Специфікації; доплата 25% протягом 3 банківських днів з дня фактичного завершення. Термін виконання робіт 20 робочих днів з правом закінчити достроково.

На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури за: ремонт талей 10 т; ланцюги 10*30 мм; ланцюги управління, загальною вартістю 144.061,44 грн, позивач платіжним дорученням № 10345 від 15.10.19. платив відповідачу 100.000,00 грн передплати.

Оскільки станом на травень 2020 року роботи по ремонту відповідачем виконані не були, вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові .

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Тобто, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду строк виконання відповідачем робіт за Договором сплив.

Частиною 2 ст. 570 Цивільного кодексу України встановлено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.18. у справі № 910/45382/17.

З огляду на викладені вище обставини невиконання відповідачем умов Договору у встановлений строк, суд дійшов висновку, що грошові кошти, перераховані в якості авансу у розмірі 100.000,00 грн підлягають стягненню на користь позивача, а позов є таким, що задовольняється судом повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, б. 7/2; ідентифікаційний код 38956920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентсол" (46011, м. Тернопіль, пр. С.Бандери, б. 63, офіс 7; ідентифікаційний код 38026905) 100.000 (сто тисяч) грн 00 коп. авансу, 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко