Ухвала

від 01.09.2020 по справі 260/2699/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

01 вересня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2699/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши у письмовому провадженні питання щодо забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Нижньостуденівської сільської ради (90010, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Нижній Студений, 360, код ЄДРПОУ 04350820) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4/298, код ЄДРПОУ 39766716) про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2020 року, Нижньостуденівська сільська рада звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 17 червня 2020року № 3618 - СГ та від 17 червня 2020року № 3620 - СГ, яким надано дозволи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею 2,00 га (кожна) для ведення особистого селянського господарства на території с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області (за межами населених пунктів); 2) заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вчинювати дії по затвердженню проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та наданню їх у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дозволи на розроблення яких були надані наказами відповідача від 17 червня 2020 року № 3618 - СГ та від 17 червня 2020 року №3620 - СГ.

12 серпня 2020 року , ухвалою суду повернуто без розгляду заяву про забезпечення позову.

31 серпня 2020 року , позивачем подано повторно заяву про забезпечення позову, якою просить вжити наступні заходи забезпечення позову, а саме заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчинювати дії по затвердженню проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та наданню їх у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дозволи на розроблення яких були надані наказами відповідача від 17 червня 2020року № 3618 - СГ та від 17 червня 2020року № 3620 - СГ.

Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В обґрунтування необхідності застосування вказаного виду забезпечення позову, позивач посилається на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалено на їх користь, а тому неможливо буде поновити право жителів с. Нижній Студений на випас худоби. Справа в тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 хочуть відразу після отримання у власність земельних ділянок продати їх одному підприємцю по 300 доларів США за одну сотку, що за обидві ділянки принесе їм 12 0000 доларів США.

Дослідивши подану позивачкою заяву про забезпечення позову та наведені в ній підстави для вжиття відповідних заходів, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України , суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Нормами частини 1 статті 151 КАС України передбачені наступні види заходів забезпечення позову:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

У відповідності до частини 2 статті 151 КАС України , заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, суд встановив, що заходи забезпечення позову стосуються наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 17 червня 2020 року № 3618 - СГ та від 17 червня 2020 року № 3620 - СГ, яким надано дозволи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею 2,00га (кожна) для ведення особистого селянського господарства на території с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області (за межами населених пунктів).

При цьому, предметом даної адміністративної справи, є визнання та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 17 червня 2020 року № 3618 - СГ та від 17 червня 2020 року № 3620 - СГ, яким надано дозволи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею 2,00 га (кожна) для ведення особистого селянського господарства на території с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області (за межами населених пунктів).

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена протиправністю дій відповідача.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви та до заяви про забезпечення позову не додано копії оскаржуваних наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 17 червня 2020 року № 3618 - СГ та від 17 червня 2020 року № 3620 - СГ та жодного документального підтвердження наведених в заяві обставин.

В даному випадку, суд зазначає, що надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування.

В постанові від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття.

У розвиток цього висновку, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі 509/4722/16-а).

При цьому, заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; або що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів заявника, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Також, суд зазначає, що в даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28 березня 2018 року у справі № 800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Вжиття заходів забезпечення позову на стадії розгляду заяви про забезпечення позову без дослідження обставин та доказів у справі є фактично вирішенням цього спору по суті, що у свою чергу не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

За таких підстав та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 КАС України, у суду на час вирішення заяви про забезпечення позову без дослідження змісту оскаржуваних наказів - відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки вирішення вказаного питання на даній стадії фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку що дана заява необґрунтована, а отже є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 229, 248 КАС України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Нижньостуденівської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.

2 . Ухвалу суду про відмову у забезпечення позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суд суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Суддя Т.В.Скраль