Рішення

від 01.09.2020 по справі 927/562/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2020 року справа № 927/562/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВТОРГ", юридична адреса: вул. Ділова, буд.5, корп. 2, м. Київ, 03150; поштова адреса: вул. 77 Гвардійської дивізії, 1, м. Чернігів, 14034

e-mail: CNTORG@MAIL.COM.UA

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ БУД МАРКЕТ",

вул. Князя Чорного, буд.4, м. Чернігів, 14000

Електронна адреса не відома

про стягнення 188406 грн.79 коп.

Без виклику сторін

Встановив:

До Господарського суду Чернігівської області звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВТОРГ" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ БУД МАРКЕТ" про стягнення заборгованості у сумі 150725 грн. 43 коп., штрафу у сумі 37681 грн. 36 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, що виникли на підставі договору поставки №39/01/2019 від 02.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2020 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/562/20 без повідомлення учасників сторін. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк (до 27.07.2020) без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

03.07.2020, 30.07.2020 (повторно) на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв`язку повернуте поштове відправлення, а саме ухвала суду від 30.06.2020, надіслана судом відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТ БУД МАРКЕТ" (вул. Князя Чорного, буд.4, м. Чернігів, 14000), із зазначенням причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов?язки щодо пересилання поштового відправлення, адресат відсутній".

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденціїї (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Крім цього, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене вище, та направлення (двічі) судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов?язки щодо пересилання поштового відправлення, адресат відсутній", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про відкриття провадження у справі №927/562/20 та встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

02.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернгівторг" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТ БУД МАРКЕТ" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 39/01/2019 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити у власність покупцеві товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаних у видаткових накладних, що є невід`ємними частинами договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар (а.с. 9-11).

Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною. Дата, вказана у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору поставка товару вважається виконаною постачальником в момент передачі товару покупцю, що підтверджується його підписом у видатковій накладній.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар передається покупцю згідно видаткової накладної на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Покупець заздалегідь надсилає постачальнику довіреність, складену ним на особу, яка є його повноважним представником.

Згідно із 5.2 договору сторони визначили, що асортимент, кількість та вартість товару (з урахуванням ПДВ), остаточно узгоджується та відображаються сторонами у видатковій накладній по кожній партії окремо.

Загальна сума договору розраховується шляхом додавання загальних сум партій товару, поставлених постачальником на протязі строку дії договору згідно з видатковими накладними, які є невід`ємною частиною договору (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору покупець зобов`язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 9-ти календарних днів з дати поставки товару шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Договір вступає у дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2019. Дострокове розірвання договору можливе тільки у випадках, передбачених чинним законодавством України. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 8.1 договору).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, поставивши відповідачеві товар на загальну суму 162379 грн. 43 коп., що підтверджено видатковими накладними №28001694 від 17.09.19 на суму 33747 грн. 84 коп., №28001703 від 18.09.2019 на суму 170 грн. 00 коп., №28001706 від 18.09.19 від 2066 грн. 00 коп., №28001728 від 19.09.19 на суму 510 грн. 00 коп., №28001747 від 20.09.19 на суму 1008 грн. 00 коп., №28001773 від 24.09.19 на суму 11989 грн. 08 коп., №28001788 від 25.09.19 на суму 1324 грн. 99 коп., №28001815 від 27.09.19 на суму 9695 грн. 14 коп., №28001827 від 30.09.19 на суму 1510 грн. 00 коп., №28001848 від 01.10.19 на суму 366 грн. 40 коп., №28001855 від 02.10.19 на суму 370 грн. 00 коп., №28001905 від 08.10.19 на суму 1530 грн. 00 коп., №28001916 від 08.10.19 на суму 9112 грн. 50 коп., №28001921 від 09.10.19 на суму 441 грн. 60 коп., №28001924 від 09.10.19 на суму 3070 грн. 01 коп., №28001925 від 09.10.19 на суму 1320 грн. 00 коп., №28001935 від 10.10.19 на суму 18829 грн. 44 коп., №28001945 від 11.10.19 на суму 1780 грн. 00 коп., №28001948 від 11.10.19 на суму 5696 грн. 00 коп., №28001949 від 11.10.19 на суму 3721 грн. 20 коп., №28001950 від 11.10.19 на суму 172 грн. 80 коп., №28001989 від 17.10.19 на суму 10151 грн. 40 коп., №28002009 від 18.10.19 на суму 20640 грн. 00 коп., №28002010 від 18.10.19 на суму 8277 грн. 90 коп., №28002011 від 18.10.19 на суму 8519 грн. 99 коп., №28002024 від 22.10.19 на суму 6369 грн. 14 коп. та довіреностями №74 від 11.09.2019, №75 від 01.10.2019, №76 від 11.10.2019 на отримання товару (а.с.12-40).

Факт отримання товару за вказаними накладними відповідачем не спростовано.

Отриманий товар відповідачем оплачений на суму 50000 грн. 00 коп., що підтвержено випискою банку з рахунку позивача за період з 12.03.2020 по 13.03.2020 (а.с. 41), проте кошти були направлені позивачем на погашення заборгованості за отримані товари за видатковими накладними у порядку їх хронологічного виникнення, зокрема було закрито частково видаткову накладну №28001694 від 17.09.2019 на суму 11654 грн. 00 коп., залишок боргу за видатковою накладною - 22093 грн. 84 коп. Решта видаткових накладних залишаються не оплаченими, сума боргу за поставлений товар складає 150725 грн. 43 коп.

Заборгованість у розмірі 150 725 грн. 43 коп. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Відповідно до пункту 7.3 договору у разі порушення грошових зобов`язань за договором постачальник також має право стягнути з покупця штраф у розмірі 25% (двадцяти п`яти відсотків) від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

З посиланням на п. 7.3 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 25% від вартості поставленого, але не оплаченого товару у сумі 37681 грн. 36 коп.

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Спір між сторонами даної справи виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати одержаного за договором поставки поставки № 39/01/2019 від 02.01.2019 товару.

Договір поставки поставки № 39/01/2019 від 02.01.2019, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт поставки відповідачу обумовленого договором та додатками до договору товару за видатковими накладними на загальну суму 162379 грн. 43 коп.

Товар повернутий позивачеві не був.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 50000 грн. 00 коп., що підтверджено випискою банку з рахунку позивача за період з 12.03.2020 по 13.03.2020 (а.с. 41).

Судом встановлено, що кошти були направлені позивачем на погашення заборгованості за отримані товари за видатковими накладними у порядку їх хронологічного виникнення, зокрема було закрито частково видаткову накладну №28001694 від 17.09.2019 на суму 11654 грн. 00 коп., залишок боргу за видатковою накладною №28001694 від 17.09.2019 склав 22093 грн. 84 коп. Решта вартості поставленого товару за видатковими накладними у визначений п. 6.1 договору строк відповідач не сплатив, сума заборгованості склала 150725 грн. 43 коп., що відповідачем у справі не спростовано.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 150725 грн. 43 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором на підставі пункту 7.3 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 25% від вартості поставленого, але невчасно сплачено товару у розмірі 37681 грн. 36 коп.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 25% від вартості несплаченого вчасно товару, що складає 37681 грн. 36 коп., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню

Таким чином позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору у сумі 2826 грн. 10 коп . відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Надлишково сплачений судовий збір в розмірі 30 грн. підлягає поверненню позивачу відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" після подання відповідної заяви.

Позивач у позовній заяві просить сягнути з відповідача 2000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У підтвердження надання правничої допомоги до матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги №08/01-20 від 08.01.2020, акт приймання-передачі наданих послуг від 25.06.2020, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000093 від 13.01.2017, проте відповідних доказів понесеннях витрат на послуги адвоката станом на 01.09.2020 позивачем надано не було. Про причини їх ненадання повідомлень від відповідача не надходило. З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги наведені норми права, питання про розподіл судових витрат у частині витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката станом на момент ухвалення судового рішення судом не розглядалося.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ БУД МАРКЕТ", вул. Князя Чорного, буд.4, м. Чернігів, 14000, код 42446584 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВТОРГ", юридична адреса: вул. Ділова, буд.5, корп. 2, м. Київ, 03150; поштова адреса: вул. 77 Гвардійської дивізії, 1, м. Чернігів, 14034 код 35687180, заборгованість у сумі 150725 грн. 43 коп., штраф у сумі 37681 грн. 36 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2826 грн. 10 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України .

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 01.09.2020.

Суддя М.О. Демидова