Рішення

від 26.08.2020 по справі 126/2519/19

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2519/19

Провадження № 2/126/217/2020

"26" серпня 2020 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О.Г.

секретар Кучанська В.М.,

за участі представника позивача адвоката Колосінського І.А.

представника відповідача ОСОБА_2.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя плюс" до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Надбужжя плюс" звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим, та стверджує, що між ТОВ Надбужжя Плюс та ОСОБА_1 09.01.2008 року було укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки 0520486400:04:002:0321 за № 422, зареєстрований 17.06.2008 року строком на 5 років. В подальшому додатковою угодою № 118 строк дії цього договору змінено на 11 років.

Згідно п. 3.1 цього договору оренди землі після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

07.05.2019 ТОВ Надбужжя Плюс звернулося до орендодавця із листом- повідомленням з пропозицією поновити договір оренди цієї земельної ділянки. До листа-повідомлення було долучено додаткову угоду, в яких прописувались основні пункти договору.

Однак, на час подання позову від відповідача не надходили заяви ні про погодження, ні заперечення проти укладення додаткової угоди до договору, що змусило звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно п. 6.2 укладеного договору оренди землі орендодавець зобов`язаний письмово повідомити орендаря про свої наміри щодо розірвання цього договору не пізніше ніж за 1 (один) рік до розірвання цього договору.

Орендар не повідомляв ТОВ Надбужжя Плюс за рік до закінчення договору оренди про свій намір розірвати договір оренди землі.

Як передбачено ч.ч.1-6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 3.1 договору оренди землі і частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено обов`язок орендаря письмово повідомити орендодавця про намір продовжити дію договору оренди не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, що і було зроблено позивачем шляхом письмового повідомлення відповідача. До листів-повідомлень про намір товариства продовжити договір оренди землі на новий строк було додано проект додаткової угоди до договору оренди землі.

Відповідач нібито виділяє землю для самообробітку, однак він обробляти землю самостійно не буде. Він не має ніякої агрономічного освіти, тобто не знає які гербіциди в якій кількості та для яких рослин необхідно застосовувати, не знає де, коли і скільки застосовувати фунгіцидів, дісікантов, різних мінеральних добрив, скільки, яких, для якої фази росту і багато інших найважливіших нюансів технології вирощування сільськогосподарських культур, зокрема застосування бору, сірки, цинку та інших мікроелементів і мінералів.

Відповідач не має спеціальних місць, передбачених законодавством України, для безпечного зберігання та застосування всіх вищезгаданих, але далеко не всіх перерахованих вище мінеральних і хімічних речовин, необхідних для обробки землі та посівів.

Відповідач не має ні посівного матеріалу, ні грунтообробляючої техніки, ні плугів, культиваторів, дискових борін, подрібнювачів залишків культурних рослин (кукурудза, соняшник тощо), також не має тракторів, комбайнів, сушарок для сушіння зерна, приміщення для зберігання самого врожаю, а також взагалі не мають ніяких оборотних коштів для ведення будь-якого агровиробництва навіть на майже двох гектарах землі.

Все вище перераховані факти свідчать про те що відповідач самостійно обробляти землю не в змозі. За наявними у ТОВ Надбужжя плюс відомостями в подальшому він укладатиме неофіційний договір оренди землі, завуальований під найм техніки. При цьому не сплачуватимуться податки ні орендодавцем ні орендарем.

Просить визнати поновленим на новий строк укладений 09.01.2008 року між ТОВ Надбужжя Плюс та ОСОБА_1 договір оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки 0520486400:04:002:0321 за № 422.

Відповідач ОСОБА_1 - надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначив, що відповідач вважає доводи наведені позивачем в позовній заяві необґрунтованими, надуманими та такими що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Позивач у своїй позовній заяві, посилаючись на п. 3.1 договору оренди земельної ділянки за № 422 від 09.01.2008 року, зазначає, що орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У відповідності до правових норм згадане письмове повідомлення повинно надсилатися адресату рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що фіксується у відповідному поштовому документі і є доказом встановленого отримання повідомлення адресатом (в даному випадку орендодавцем). Проте в позовній заяві не надано жодного факту про письмове повідомлення орендодавця про намір орендаря продовжити договір оренди.

У відповідності до положень ст. 33 ЗУ Про оренду землі однією із підстав визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди є відсутність протягом одного місяця після закінчення строку дії договору письмового повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Позивач безпідставно стверджує, що від нього до Товариства не надходили заяви про небажання укладати договір на новий термін. Всупереч цим твердженням він надає в судове засідання заяви про небажання поновлювати договір оренди на новий термін зареєстровані в журналі вхідної документації ТОВ Надбужжя плюс 11.07.1018 та 06.06.2019 років під номерами, відповідно 28 та 25.

Позивач, як орендар, в жодному разі не може скористатися положеннями ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010 року, в разі закінчення зазначеного в договорі строку оренди переважне право орендарів на поновлення договору оренди, передбачене статтею 33 Про оренду землі поширюється тільки на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Позивачем не надано суду жодного підтвердження фактів передачі ним своєї земельної ділянки в оренду іншим особам. А отже звернення позивача до суду є безпідставним.

Просить в задоволені позовних вимог, за позовом ТОВ Надбужжя плюс відмовити в повному обсязі.

Представник позивача ТОВ "Надбужжя плюс" адвокат Колосінський І.А. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та пояснив, що позивач по закінченню терміну дії договору направив лист з текстом додаткової угоди, як це і передбачено договором, укладеним між сторонами. Вказаний лист відповідач проігнорував. Жодних дій на те, щоб за рік до закінчення строку дії договору повідомити ТОВ "Надбужжя плюс" про свій намір розірвати договір оренди землі ОСОБА_1 не вчинив.

Представник відповідача - адвокат Янчук О.В. в судовому засіданні просить взяти до уваги відзив ОСОБА_1 на позовну заяву та в позові ТОВ "Надбужжя плюс" відмовити повністю в зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідач - ОСОБА_1 в судовому засіданні просить в позові ТОВ "Надбужжя плюс" відмовити повністю в зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю. Вказав, що він особисто двічі писав заяви в офісі ТОВ "Надбужжя плюс" в яких попереджав про свій намір не поновляти на новий термін договір оренди належної йому земельної ділянки, що підтверджується відмітками вхідних номерів на заявах зареєстрованих в журналі вхідних документів Товариства. Особисто у нього у власності перебуває земельна ділянка, крім цього земельні ділянки є і у членів його родини, які він має намір особисто обробляти. Жодних договорів про оренду належної йому земельної ділянки він ні з ким не укладав. Щодо того, чи є в нього кошти на обробку землі є. Відсутність агрономічної освіти жодним чином не заважає людям обробляти свою землю. На сьогоднішній день всю необхідну для цього техніку можна без жодних проблем орендувати, так само як і приміщення для сушіння зерна, зберігання посадкового матеріалу та необхідних мінеральних добрив. Всі ці питання взагалі не мають турбувати позивача. Він має повне право на власний розсуд розпоряджатися власною земельною ділянкою.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частин 1 та 2 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ч. 1 ст. 13 ЦПК України законодавець наголосив на тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2008 року було укладено договір оренди землі № 422 сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0520486400:04:002:0321, строком на 5 років між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 .. В подальшому, додатковою угодою № 118 строк дії цього договору змінено на 11 років.

Як вбачається із копії договорів, що містяться в матеріалах справи, відповідно до п. 3.1 Після закінчення строку цього договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію .

Як стверджує позивач 07.05.2019 року він направив орендодавцеві лист-повідомлення, щодо поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди.

Проте як встановлено в судовому засіданні 11.07.2018 року (тобто за рік до закінчення договору оренди) ОСОБА_1 попередив позивача про небажання передавати земельну ділянку йому в оренду, а заявою від 06.06.2019 року відповідач тільки підтвердив свої наміри не продовжувати договір оренди земельної ділянки з позивачем, що в свою чергу підтверджується відмітками вхідних номерів на заявах, зареєстровані в журналі вхідної документації ТОВ Надбужжя плюс від 11.07.1018 та 06.06.2019 років під номерами відповідно 28 та 25.

Причиною небажання передавати земельну ділянку в оренду ТОВ Надбужжя плюс є те, що відповідач має намір самостійно обробляти землю та вирощувати сільськогосподарські культури на власний розсуд.

Вирішуючи виниклий спір, суд застосовує наступні норми права.

Ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Статтею 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Спеціальним законом, що регулює орендні відносини щодо земельних ділянок є Закон України Про оренду землі .

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що за закінченням строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У ч. 1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 ст. 33 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Такий спосіб поновлення договору оренди може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а саме правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року (справа № 379/338/16-ц) та у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року (справа № 401/4572/15-ц), що відповідає вимогам ч. 4 ст. 263 ЦПК України, що відповідає положенням ч. 4 ст. 263 ЦПК України

Як встановлено, при дослідженні матеріалів справи, орендодавець у письмовій формі виявив власну волю не продовжувати з позивачем строк договору оренди і про його волевиявлення свідчать заяви - повідомлення про припинення договірних відносин. Твердження позивача, що Товариству не було відомо про наміри ОСОБА_1 не продовжувати з ним договір оренди земельної ділянки суд до уваги не бере, оскільки таке твердження позивача спростовується примірниками заяв з відмітками вхідних номерів на них, зареєстровані в журналі вхідної документації ТОВ Надбужжя плюс від 11.07.1018 та 06.06.2019 років під номерами 28 та 25.

За змістом частини третьої ст. 33 Закону України Про оренду землі договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, орендодавець заперечив проти поновлення договору оренди, що випливає із заяв останнього, тому ТОВ Надбужжя плюс втратило своє право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, дослідивши письмові докази та оцінивши відповідно до ст. 89 ЦПК України належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, дійшов висновку, що цивільний позов ТОВ Надбужжя плюс є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись Законом України Про оренду землі , ст. ст. 93, 124 ЗК України, ст. ст. 407, 626, 777 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 13, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя плюс" до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Г. Рудь