Рішення

від 01.09.2020 по справі 320/5560/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2020 року № 320/5560/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Автотранспортник до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Автотранспортник до Головного управління ДФС у Київській області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Н від 10.06.2019 № 0018305705, яким донараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 84 099, 49 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної, оскільки під час її реєстрації порушень вимог податкового законодавства не було.

З урахуванням викладеного вважає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства та порушує охоронювані законом права позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання. Учасникам справи було запропоновано вчинити певні процесуальні дії.

03 грудня 2019 року від представника відповідача через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджував, що за результатами камеральної електронної перевірки даних своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Приватне акціонерне товариство Автотранспортник за грудень 2015 року, вересень 2016 року, липень, грудень 2017 року, в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в ЄРПН. У зв`язку з цим вважає правомірним застосування до позивача штрафу в розмірах, передбачених абзацами 1, 2 пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Крім того, 03.12.2019 від представника Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва. На обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що Головне управління ДФС у Київській області знаходиться в стані припинення , а правонаступником є Головне управління ДПС у Київській області.

Розглянувши вказане клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України , утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 затверджено положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

21 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 682-р Питання Державної податкової служби , згідно з яким погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

28 серпня 2019 року Державною податковою службою України прийнято наказ № 36 Про початок діяльності Державної податкової служби України , згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 12.07.2019 № 14 Про затвердження положень про територіальні органи ДПС , затверджено положення, зокрема про Головне управління ДПС у Київській області.

Згідно з наявною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації 30.07.2019 внесено запис в ЄДР про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Київській області як юридичної особи.

Позивачем у цьому спорі в якості відповідача визначено Головне управління ДФС у Київській області.

Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку про доцільність заміни первісного відповідача - Головного управління ДФС у Київській області (ЄДРПОУ 39393260) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Від представника позивача та представника відповідача 16.01.2020 надійшли письмові клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Автотранспортник зареєстроване в якості юридичної особи 11.03.1994 (номер запису: 1 361 145 0000 002939 від 15.05.2019) за адресою: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Транспортна, 2 та є правонаступником Приватного акціонерного товариства Автотранспортник , про що свідчать наявні у Витязі з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості за кодом в ЄДРПОУ 20572715 станом на день розгляду справи (а.с. 17-28).

Відповідно до витягу № 1910354500024 з реєстру платників податку на додану вартість, позивач з 23.01.2001 є платником ПДВ (а.с. 40).

Судом встановлено, що 25.09.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну електронну перевірку позивача, за результатами якої складено акт Камеральної електронної перевірки даних своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Приватне акціонерне товариство Автотранспортник (код ЄДРПОУ 20572715) за грудень 2015 року, вересень 2016 року, липень, грудень 2017 року від 25.09.2018 № 105/10-36-57-05/20572715.

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Зазначено, що позивачем несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в ЄРПН, а саме: № 120 від 31.12.2015 на суму ПДВ 73, 33 грн. фактично зареєстровано 18.01.2016 о 03 год. 02 хв. із затримкою в 3 (три) дні; № 174 від 19.09.2016 на суму ПДВ 250, 00 грн. фактично зареєстровано 31.10.2016 об 11 год. 06 хв. із затримкою в 27 (двадцять сім) днів; № 170 від 19.07.2017 на суму ПДВ 11620, 00 грн. фактично зареєстровано 05.09.2017 об 11 год. 42 хв. із затримкою в 21 (двадцять один) день; № 169 від 31.07.2017 на суму ПДВ 515, 03 грн. фактично зареєстровано 21.08.2017 о 01 год. 22 хв. із затримкою в 6 (шість) днів та № 107 від 27.12.2017 на суму ПДВ 816 666, 60 грн. фактично зареєстровано 16.01.2018 о 08 год. 09 хв. із затримкою в 1 (один) день.

На підставі акту камеральної перевірки від 25.09.2018 № 105/10-36-57-05/20572715 Головним управлінням ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення форми Н від 10.06.2019 № 0018305705.

Відповідно до змісту спірного податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0018305705, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 817 254, 96 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 81 725, 49 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 11 870, 00 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 2 374, 00 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 817 254, 96 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 81 725, 49 коп. Загальна сума штрафу становить 84099, 49 грн.

Позивач зазначив, що вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ним в адміністративному порядку. Проте, ДФС України своїм рішенням залишило скаргу без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) врегульований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку № 1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку № 1246).

Платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Реєстру щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, позивачем несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в ЄРПН, а саме: № 120 від 31.12.2015 на суму ПДВ 73, 33 грн. фактично зареєстровано 18.01.2016 о 03 год. 02 хв. із затримкою в 3 (три) дні; № 174 від 19.09.2016 на суму ПДВ 250, 00 грн. фактично зареєстровано 31.10.2016 об 11 год. 06 хв. із затримкою в 27 (двадцять сім) днів; № 170 від 19.07.2017 на суму ПДВ 11620, 00 грн. фактично зареєстровано 05.09.2017 об 11 год. 42 хв. із затримкою в 21 (двадцять один) день; № 169 від 31.07.2017 на суму ПДВ 515, 03 грн. фактично зареєстровано 21.08.2017 о 01 год. 22 хв. із затримкою в 6 (шість) днів та № 107 від 27.12.2017 на суму ПДВ 816 666, 60 грн. фактично зареєстровано 16.01.2018 о 08 год. 09 хв. із затримкою в 1 (один) день.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Позивач у позовній заяві зазначає, що підставою для застосування до нього штрафних санкцій став висновок контролюючого органу про порушення вимог статті 201 ПК України в частині своєчасності реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Зокрема, як вказує позивач, на думку відповідача податкова накладна № 107 від 27.12.2017 на суму поставки 4 899 999, 60 грн., в т.ч. ПДВ - 816 666, 60 грн. була зареєстрована попередником позивача в ЄРПН 16.01.2018 о 08 год. 09 хв., хоча мала би бути зареєстрована не пізніше 23 год. 59 хв. 15.01.2018.

На обґрунтування протиправності спірного податкового повідомлення-рішення позивач стверджує, що податкову накладну № 107 від 27.12.2017 було подано до реєстрації в ЄРПН 15.01.2018 о 22 год. 57 хв.

Проте, з такими твердженнями позивача суд не погоджується з огляду на таке.

Як вже зазначалося вище, в силу вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Із представленої суду квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що податкова накладна № 107 від 27.12.2017 доставлена до ДФС України та прийнята останньою 16.01.2018 о 08 год. 09 хв. та зареєстрована в ЄРПН за № 9295010261.

Вищевказані обставини спростовують твердження позивача щодо надсилання податкової накладної № 107 від 27.12.2017 до ДФС України саме 15.01.2018. Жодних документальних доказів на підтвердження обґрунтованості тверджень позивача про направлення податкової накладної № 107 від 27.12.2017 на реєстрацію в ЄРПН до ДФС України саме 15.01.2018 о 22 год. 57 хв. матеріали справи не містять.

В той же час, щодо решти податкових накладних, а саме: № 120 від 31.12.2015 на суму ПДВ 73, 33 грн., яка фактично зареєстрована 18.01.2016 о 03 год. 02 хв. із затримкою в 3 (три) дні, що підтверджено відповідною квитанцією (а.с. 80); № 174 від 19.09.2016 на суму ПДВ 250, 00 грн., яка фактично зареєстрована 31.10.2016 об 11 год. 06 хв. із затримкою в 27 (двадцять сім) днів, що підтверджено відповідною квитанцією (а.с. 83); № 170 від 19.07.2017 на суму ПДВ 11620, 00 грн., яка фактично зареєстрована 05.09.2017 об 11 год. 42 хв. із затримкою в 21 (двадцять один) день, що підтверджено відповідною квитанцією (а.с. 82) та № 169 від 31.07.2017 на суму ПДВ 515, 03 грн., яка фактично зареєстрована 21.08.2017 о 01 год. 22 хв. із затримкою в 6 (шість) днів, що підтверджено відповідною квитанцією (а.с. 81), позивач жодних обґрунтувань не наводить та факт своєчасного їх подання на реєстрацію в ЄРПН документально не підтвердив, копій вищевказаних податкових накладних для дослідження суду не надав.

Суд відхиляє твердження позивача, викладені у позовній заяві щодо відсутності факту несвоєчасної реєстрації, зокрема, податкової накладної № 107 від 27.12.2017, оскільки несвоєчасна реєстрація вищевказаної податкової накладної документально підтверджена наявною в матеріалах справи квитанцією від 16.01.2018 (а.с. 79).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 18.12.2018 у справі № 805/2/18-А (провадження № К/9901/56458/18).

Інших доказів, які свідчили б про подання на реєстрацію до ЄРПН, зокрема, податкової накладної № 107 від 27.12.2017 саме 15.01.2018 матеріали справи не містять.

Крім того, суд відхиляє твердження позивача в частині порушення відповідачем процедури при формуванні та направленні спірного податкового повідомлення-рішення, яке на думку позивача мало бути направлено у відповідності до вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

В силу вимог підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

В силу вимог статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, у позовній заяві (а.с. 9) позивач зазначив, що згідно з даними ЄРПН 15.01.201 9 о 21 год. 16 хв. контрагентом-продавцем ТОВ Київський республіканський автоцентр (податковий номер 21457519) на користь ПрАТ Автотранспортник (покупець за договором) в ЄРПН під № 9294878969 було зареєстровано податкову накладну № 144 від 28.12.2017 на суму ПДВ 1 166 666, 67 грн. та те, що зазначена сума ПДВ була цілком правомірно віднесена позивачем до складу власного податкового кредиту, збільшивши таким чином суму реєстраційного ліміту, на який попередник позивача міг 15.01.2018 реєструвати податкові накладні і аж ніяк не могла перебувати на рівні 216 431, 24 грн., яка як ліміт для реєстрації була вказана у квитанції № 1, оскільки в період між 21 год. 16 хв. 15.01.2018 та 22 год. 57 хв. 15.01.2018 підприємство жодних інших податкових накладних в ЄРПН не реєструвало. Вищевказані твердження позивача суд відхиляє, оскільки жодних документальних доказів на підтвердження їх обґрунтованості матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу на те, що у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність його рішення.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність свого рішення, в той час як позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи спростовані фактичними обставинами справи.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача, а позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Автотранспортник (код ЄДРПОУ: 20572715; адреса місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Транспортна, 2) - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення суду 01.09.2020

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.