Рішення

від 31.08.2020 по справі 620/2567/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/2567/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Чернігівській області до Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Управління Держпраці у Чернігівській області звернулося до суду з позовом до Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства, в якому просить зобов`язати відповідача, у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю людей, зупинити роботи (виробництво), експлуатацію котла твердопаливного водогрійного та виконання газонебезпечних робіт за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер, вул. 1-го Травня, буд. 46.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що за результатами проведеної планової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, були виявлені порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому є підстави для негайного зупинення робіт (виробництва).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 відповідачу встановлено 15-денний строк, з дня вручення її копії для подання відзиву разом з доказами.

Вказана ухвала суду була отримана відповідачем 30.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу Управління Держпраці у Чернігівській області від 12.06.2020 № 175-Н та направлення на проведення перевірки від 12.06.2020 № 166 посадовими особами Управління Держпраці у Чернігівській, у період з 16.06.2020 по 22.06.2020, проведено планову перевірку на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства, за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер, вул. 1-го Травня, буд. 46 (а.с. 8, 9).

За результатами проведеної перевірки були виявлені порушення відповідачем вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: не представлені відомості про проведення обладнанню, що працює під тиском (котел водогрійний) відповідних технічних оглядів; не представлені дані про призначення та проходження навчання, перевірку знань з охорони праці у встановленому порядку відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію обладнання під тиском; не представлена експлуатаційна документація на обладнання, що працює під тиском (котел водогрійний); працівники не забезпечені спецодягом, взуттям та запобіжними пристосуваннями; відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах; працівники підприємства, які виконують газонебезпечні роботи, не пройшли навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Допущені відповідачем порушення зазначено у розділі V акту перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 22.06.2020 № 166 (а.с. 10-16).

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України Про охорону праці державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (частина перша статті 38 Закону України Про охорону праці ).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до статті 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 18 Закону України Про охорону праці встановлено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 затверджений Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - Порядок № 1107), яким передбачено процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Додатком 2 до вказаного порядку передбачено Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, до якого, зокрема, належать газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 № 333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 за № 433/31885, затверджено Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском (далі - Правила).

Пунктом 1 глави 1 розділу 4 Правил передбачено, що кожне обладнання під тиском повинно супроводжуватись експлуатаційною документацією.

До журналу нагляду (паспорта) має прикладатися настанова (інструкція) з монтажу і експлуатації, що містить вимоги до відновлення і контролю металу при монтажі і експлуатації в період розрахункового строку служби.

Журнал нагляду (паспорт) та настанова (інструкція) з монтажу і експлуатації мають складатися державною мовою.

Відповідно до пунктів 3, 22 глави 1 розділу 8 Правил технічний огляд обладнання під тиском складається із зовнішнього, внутрішнього оглядів та гідростатичного випробування. При технічному огляді допускається використовувати методи неруйнівного контролю, зокрема, метод акустичної емісії.

Періодичний технічний огляд обладнання під тиском (за винятком трубопроводів пари та гарячої води) проводиться у строки, визначені експлуатаційними документами виробника, але не рідше: 1) одного разу на 4 роки - зовнішній і внутрішній огляди; 2) одного разу на 8 років - гідростатичне випробування.

Якщо за умов виробництва неможливо надати обладнання під тиском для огляду в зазначений строк, роботодавець зобов`язаний надати його достроково або припинити експлуатацію.

Гідростатичне випробування обладнання під тиском проводиться тільки при задовільних результатах зовнішнього і внутрішнього оглядів.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу 7 Правил роботодавець, який має намір експлуатувати обладнання під тиском, повинен забезпечити утримання обладнання під тиском у справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду, експертного обстеження у випадках, передбачених законодавством, та ремонту власними силами або шляхом укладання договору з іншим суб`єктом господарювання на виконання зазначених робіт. З цією метою роботодавець зобов`язаний:

1) призначити наказом відповідального працівника за справний стан і безпечну експлуатацію обладнання під тиском, який пройшов навчання та перевірку знань з охорони праці у встановленому порядку;

2) забезпечити працівників цими Правилами, інструкціями, що діють у межах підприємства;

3) призначити в необхідній кількості обслуговувальний персонал, який пройшов навчання з охорони праці і має відповідну кваліфікацію щодо обслуговування обладнання під тиском, приладів безпеки, контрольно-вимірювальних приладів (далі - КВП), хімводопідготовки, живильних пристроїв та іншого допоміжного устаткування;

4) розробити і затвердити виробничу інструкцію для персоналу, який обслуговує обладнання під тиском, на підставі інструкції з монтажу і експлуатації виробника або постачальника обладнання під тиском з урахуванням компонування устаткування. Виробнича інструкція повинна знаходитись на робочих місцях і видаватись під розписку обслуговувальному персоналу;

5) визначити певний механізм для персоналу, на який покладено обов`язки з обслуговування обладнання під тиском, згідно з яким йому доручається ведення ретельного спостереження за дорученим устаткуванням шляхом його огляду, перевірки справності арматури, КВП, запобіжних клапанів, засобів сигналізації і захисту, живильних пристроїв. Для запису результатів огляду і перевірки слід вести змінний журнал. Форма журналу визначається роботодавцем;

6) забезпечити періодичність перевірки знань цих Правил, норм та інструкцій з охорони праці згідно з чинним законодавством працівниками;

7) організувати періодичну перевірку знань виробничих інструкцій персоналом;

8) організувати контроль за станом металу елементів обладнання під тиском відповідно до інструкції з монтажу і експлуатації виробника. На теплових електростанціях при контролі за станом металу котлів слід також керуватись НД;

9) забезпечити виконання цих Правил відповідальними працівниками за справний стан та безпечну експлуатацію обладнання під тиском, а обслуговувальним персоналом - інструкцій;

10) забезпечити проведення технічних оглядів і експертного обстеження обладнання під тиском у випадках, передбачених законодавством, у визначені строки;

11) проводити періодично (не рідше одного разу на рік) обстеження обладнання під тиском, а саме гідростатичне випробування робочим тиском, внутрішній та зовнішній огляди. Для трубопроводів пари та гарячої води проводиться зовнішній огляд;

12) для запобігання аварій паропроводів, що працюють за температури, яка викликає повзучість металу, власник трубопроводу має встановити систематичне спостереження за зростанням залишкової деформації.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку, що відповідач повинен створити всі необхідні умови для убезпечення працівників під час експлуатації котла твердопаливного водогрійного та виконання газонебезпечних робіт, дотримуватися заходів додаткового підвищення безпеки, які передбачаються безпосередньо на місці проведення робіт.

За приписами частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У контексті наведеного, вжиття заходів реагування слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

При цьому, захід реагування у вигляді зупинення робіт з експлуатації котла твердопаливного водогрійного та виконання газонебезпечних робіт до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері промислової безпеки та охорони праці є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Таким чином, беручи до уваги те, що відповідачем не надано доказів усунення виявлених перевіркою порушень, зазначених у акті перевірки, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства шляхом повного зупинення робіт (виробництва) з експлуатації котла твердопаливного водогрійного та виконання газонебезпечних робіт за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер, вул. 1-го Травня, буд. 46.

Суд звертає увагу, що позивач має право після усунення усіх порушень звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення, з повідомленням про їх усунення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Управління Держпраці у Чернігівській області підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238) до Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства (вул. 1 Травня, буд. 46, м. Остер, Козелецький район, Чернігівська область, 17044, код ЄДРПОУ 03358038) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства шляхом повного зупинення робіт (виробництва) з експлуатації котла твердопаливного водогрійного та виконання газонебезпечних робіт за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер, вул. 1-го Травня, буд. 46.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.08.2020.

Суддя В.О. Непочатих