Ухвала

від 25.08.2020 по справі 234/11808/20

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/11808/20

Провадження № 2-н/234/925/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2020 року м. Краматорськ

Суддя Краматорського міського суду Донецької області Лебединець Г.С., розглянув матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з Корпорації Індустріальна спілка Донбасу , -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Корпорації Індустріальна спілка Донбасу складової заробітної плати у вигляді грошової компенсації за дні невикористаної відпустки - 434 012,50 грн., вихідної допомоги - 322 747,89 грн. та середній заробіток за час затримки з 01.05.2020 року по день видачу судового наказу з розрахунку середньоденного заробітку - 9 545,93 грн. за 1 день.

Дослідив матеріали справи, суд вважає, що слід відмовити у видачі судового наказу в частині стягнення вихідної допомоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст.161 ч.1 п.1 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.2 Закону України Про оплату праці , структура заробітної плати є наступною:

-Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

-Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

-Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно п.2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України № 5 від 13.01.2004 року, інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать:

-нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема працівникам, які вимушено працювали скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціативи адміністрації (крім допомоги по частковому безробіттю), брали участь у страйках;

- винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема:

-винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи);

-премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;

-премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об`єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші; премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;

- одноразові заохочення, не пов`язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам`ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі);

- грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов`язків;

- вартість безкоштовно наданих працівникам акцій;

- кошти, спрямовані на викуп майна працівниками з моменту їх персоніфікації, а також суми вартості майна, яке розподіляється між членами колективу в разі ліквідації (реорганізації, перепрофілювання) підприємства (крім випадків розподілу майна між засновниками підприємства).

Разом із тим, вихідна допомога за своєю правовою природою - це грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами. Основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.

Суд вважає безпідставним посилання заявника на Рішення Конституційного суду України № 8-рп/2013 від 15.10.2013 року, що заробітною платою, що належить працівникові необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Так, в абз.2 п.2.1 вказаного рішення зазначено, що згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що КСУ розглядалося конституційне звернення в аспекті положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці", а саме щодо строків звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, тому суд вважає, що посилання заявника на вказане рішення суду в аспекті визначення складових заробітної плати є невірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги заявника про видачу судового наказу про стягнення вихідної допомоги не відповідають вимогам ст.161 ч.1 п.1 ЦПК України, оскільки не є вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 161 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Враховуючи, те, що заявник просить стягнути вихідну допомогу, що не передбачено ст. 161 ЦПК України, вважаю, що в задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення вихідної допомоги, слід відмовити.

Роз`яснити заявнику, що останній має право звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 166,353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу в частині стягнення з Корпорації Індустріальна спілка Донбасу вихідної допомоги в розмірі 322 747,89 грн.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя Краматорського міського суду Г. С. Лебединець