Ухвала

від 28.08.2020 по справі 320/4338/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4338/19

У Х В А Л А

28 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ТОВ "САЛДІ СЕРВІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено п`ятиденний строк на усунення недоліків, який обчислюється з дня закінчення строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Вказану ухвалу отримано скаржником 28.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та від 20.05. 2020 № 392, установлено з 12.03.2020 на території України карантин.

Згідно пункту 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (у редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 169 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви продовжуються на строк дії такого карантину.

У подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX, який виклав пункт 3 розділу VI КАС у новій редакції. Також, пунктом 2 розділу ІІ цього Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, у строк до 06.08.2020 та протягом наступних п`яти днів скаржник мав право усунути недоліки апеляційної скарги, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання у встановленому законом розмірі не сплачено.

У межах встановленого строку, скаржник подав до суду клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що суд вправі продовжити лише строк, який ним був встановлений. Повноважень суду щодо продовження строку встановленого законом, норми КАС не передбачають.

Посилання скаржника на листи органу казначейства щодо призупинення операцій по рахунках у зв`язку із здійсненням процедури безспірного списання коштів також є необґрунтованим.

Так, відповідно до пунктів 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок) у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Згідно пункту 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника: із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Отже, процедура безспірного списання коштів з рахунків державного органу не перешкоджає сплаті судового збору.

Окрім того, неухильне виконання норм процесуального законодавства не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які скаржник вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними (ухвала Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № №826/9798/17).

Суд апеляційної інстанції вважає більш ніж достатнім встановлений скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги, протягом якого скаржник мав об`єктивну можливість сплатити судовий збір. У суду апеляційної інстанції також відсутні підстави вважати, що запровадження на території України карантину спричинило скаржнику перешкоди чи унеможливило сплату судового збору у встановлений судом строк.

Таким чином, підстави для продовження скаржнику строку усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.

Слід також звернути увагу, що залишаючи апеляційну скаргу без руху, судом апеляційної інстанції вказано про те, що судовий збір за подання апеляційної скарги становить 17 289 грн. Проте скаржник надав докази сплати лише частини збору - 8644,5 грн.

У поданому до суду клопотанні скаржник наголошує на тому, що у даній справі має місце три, а не шість вимог немайнового характеру. Такий висновок скаржник робить із того, що вимога про визнання рішення (бездіяльності) як передумова для скасування рішення (зобов`язання вчинити дії) є однією вимогою.

Водночас, при здійсненні розрахунку належного до сплати судового збору судом було використано саме такий підхід для визначення кількості позовних вимог.

Так, судом як окрему не було виокремлено вимогу про визнання протиправним рішення про відмову у реєстрації накладної, а враховано її як разом із вимогою про скасування цього рішення. Не підлягала б окремому врахуванню і вимога про визнання протиправною бездіяльності як передумова для зобов`язання зареєструвати накладну.

Колегія суддів наголошує, що на відмінну від вимог про визначання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, які враховуються як єдині з вимогами про скасування рішення, зобов`язання винити дії чи утриматися від їх вчинення, вимоги ж про скасування певного рішення не є безпосередньою передумовою для зобов`язання вчинити пені дії, а тому ці вимоги не можуть вважатися однією вимогою для цілей розрахунку судового збору.

За таких обставин, оскільки у позові було заявлено вимоги про скасування трьох окремих рішень та вимоги про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації трьох окремих накладних, то судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху вірно наведений розрахунок судового збору з огляду на шість вимог немайнового характеру.

Не зважаючи на це, скаржником у встановлений строк судовий збір у визначеному судом розмірі сплачений не був.

Згідно частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов