ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа №160/8398/18
адміністративне провадження №К/9901/13004/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року (судді: Юрко І.В. (головуючий), Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.)
у справі № 160/8398/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02 листопада 2018 року № 0008234617 в частині суми 37 628 935,00 грн - за податковим зобов`язанням та в частині суми 9 407 233,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 березня 2019 року залишив апеляційну скаргу податкового органу без руху та надав строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 925 050,00 грн; надати апеляційну скаргу із зазначенням дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів, що її підтверджують, за наявності.
11 квітня 2019 року від Офісу великих платників податків ДФС на адресу суду надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що скаржнику необхідно додатковий час для оплати судового збору.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та її повернуто.
07 лютого 2020 року відповідач повторно направив поштою апеляційну скаргу, до якої долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 березня 2020 року визнав неповажними причини пропуску строку, вказані в заяві Офісу великих платників податків ДПС, та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду наступних документів: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку; документа про сплату судового збору у розмірі 925 050,00 гривень; оформленого належним чином документа про повноваження в.о. начальника Офісу великих платників податків ДПС Дерев`янка О.
Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху податковий орган отримав 24 березня 2020 року.
06 квітня 2020 року на адресу суду апеляційної інстанції від Офісу великих платників податків ДПС надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій скаржник просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження у зв`язку з тим, що станом на момент подання першої апеляційної скарги у нього була відсутня можливість сплатити судовий збір.
Розглянувши вказану заяву, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 квітня 2020 року визнав неповажними наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що повернення первинної апеляційної скарги у зв`язку з певними її недоліками, не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення. Також суд зазначив, що обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, та неможливість у зв`язку з цим сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги не є безумовною підставою для поновлення такій установі строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу для розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
На обґрунтування касаційної скарги Офіс великих платників податків ДПС зазначив, що при первинному зверненні з апеляційною скаргою та в подальшому тривалий час не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю фінансування, оскільки відповідачу були зупинені операції з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету. Крім того, скаржник наголосив на тому, що вжив усіх можливих та залежних від нього дій щодо здійснення сплати судового збору з огляду на те, що Дніпровське управління ОВПП ДПС не має можливості самостійно сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги, сплату судового збору здійснює безпосередньо Офіс ВПП ДПС у м. Києві.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставою для його поновлення є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС, враховуючи наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом шостим частини п`ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VІ податковим органам не надано пільг щодо сплати судового збору.
Податкові органи є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .
Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Отже, відсутність коштів для сплати судового збору, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного судового рішення.
Крім того, Суд зазначає, що з дати повернення апеляційної скарги Третім апеляційним адміністративним судом (23 квітня 2019 року) до дати повторного звернення податкового органу до суду із апеляційною скаргою минуло дев`ять місяців, при цьому питання про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року відповідач так і не вирішив.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про неповажність вказаних відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційний перегляд справи.
Доводи ж касаційної скарги не містять відомостей про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2020 |
Оприлюднено | 02.09.2020 |
Номер документу | 91252314 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні