ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01 вересня 2020 року
справа № 810/1275/18
адміністративне провадження № К/9901/11397/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Ханової Р. Ф.,
суддів: Гончарової І. А., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у складі суддів Шурка О. І., Василенка Я. М., Ганечко О. М.,
у справі №810/1275/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Колос
до Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
У березні 2020 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Колос (далі - Товариство, позивач у справі) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001604001 від 1 березня 2018 року про застосування штрафної санкції у розмірі 17000 за порушення статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року позов задоволено частково.
20 лютого 2020 року відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що повний текст оскаржуваного рішення отримано лише 8 січня 2020 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року Головному управлінню ДФС у Київській області відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 810/1275/18.
ІІІ КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якої незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
23 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поясненням скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення. Так, строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв`язку з тим, що текст рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 8 січня 2020 року. Вказує, що справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2020 року внаслідок усунення відповідачем недоліків касаційної скарги відкрито касаційне провадження.
7 серпня 2020 року на адресу Верховного Суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Частиною шостою статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Як слідує із ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року про відкриття провадження у справі № 810/1275/18, суддею вирішено розглядати справу одноособово в порядку спрощеного позовного провадження.
У рішенні Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року вказано, що воно ухвалене судом в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
З наведеного слідує, що учасники справи не були повідомлені про дату розгляду даної справи.
Матеріали справи свідчать про те, що копія судового рішення від 24 травня 2018 року одержана для відправлення Відділом документального забезпечення і контролю (канцелярія) 3 січня 2020 року (а. с. 79, зв. бік). Інші докази направлення копії рішення на адресу учасників справи відсутні.
Відповідно до статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року надіслано судом до вказаного реєстру 28 грудня 2019 року та оприлюднено 2 січня 2020 року.
Наведені обставини є об`єктивною причиною неможливості відповідачем раніше довідатися про наявність такого рішення та скористатися своїм правом на своєчасне його оскарження.
Вищевикладене свідчить, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права в частині порядку направлення копій судових рішень, визначених статтею 251 КАС України та порядку оприлюднення судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, визначеного статтею 2 Закону України Про доступ до судових рішень .
Суд зазначає, що в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження важливим є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною п`ятою статті 251 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
Положення частини другої статті 299 КАС України містять виняток застосування наслідків пропуску строку на апеляційне оскарження суб`єктами владних повноважень незалежно від причин - подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що спірна ситуація підпадає під вищевказаний виняток. Суд апеляційної інстанції не врахував конкретних обставин у даній справі, зокрема, тієї обставини, що пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження у цьому випадку не обумовлений його суб`єктивною поведінкою та не залежав від його волевиявлення. Тому, застосувавши до скаржника наслідки пропуску строку на апеляційне оскарження без оцінки повідомлених скаржником причин, суд апеляційної інстанції фактично поклав на відповідача відповідальність за порушення суду першої інстанції норм процесуального права в частині порядку направлення копій судових рішень та оприлюднення рішення в Єдиному реєстрі судових рішень, чим фактично позбавив останнього права на апеляційне оскарження та порушив принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Зважаючи на обставини даної справи, Суд дійшов висновку, що у даному випадку апеляційний суд помилково застосував положення частини другої статті 299 КАС України при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Суд визнає, що касаційна скарга податкового органу підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року скасуванню з направленням справи для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року - скасувати, а справу №810/1275/18 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Р. Ф. Ханова
І. А. Гончарова
В. В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2020 |
Оприлюднено | 02.09.2020 |
Номер документу | 91252460 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні