Рішення

від 31.08.2020 по справі 561/449/20

ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

смт Зарічне

31 серпня 2020 року Справа № 561/449/20

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі судового засідання Расевич Г. І.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , служби у справах дітей Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Зарічненський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11 червня 2020 року звернулась до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , із позовною заявою з вимогами до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства. У позовній заяві зазначила, що з 07 жовтня 2004 року по 2018 рік проживала разом із ОСОБА_5 однією сім`єю без укладення шлюбу у будинку по АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 .

Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено здійснений за вказівнкою позивачки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер та після його смерті відкрилася спадщина у складі земельної ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ № 034518 від 03 листопада 2003 року, а також житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 не склав заповіту, спадкування відбувається за законом.

Як зазначає позивачка, ОСОБА_5 визнавав народженого сина своєю дитиною, однак спільної заяви про визнання батьківства продано не було через скрутне матеріальне становище, вважаючи, що реєстрація дитини зі слів матері дозволить їй отримати допомогу, як одинокій матері.

Упродовж усього часу спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 разом виховували спільного сина ОСОБА_6 , а також її дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Влітку 2017 року по причині погіршення відносин із ОСОБА_5 позивачка разом з дітьми переїхала проживати до батьків по АДРЕСА_2 , а у 2018 році - до с. Перекалля Зарічненського району Рівненської області.

Покликаючись на норму ст. 1261 ЦК України, де зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Зазначаючи, що на день смерті ОСОБА_5 він не перебував у зареєстрованому шлюбі, його батьки померли, а єдиною дитиною є спільний син ОСОБА_3 , тобто єдиним спадкоємцем першої черги, вказуючи, що сестра померлого бажає успадкувати його майно після смерті брата, позивачка просить встановити факт батьківства, а саме, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про народження № 17, зроблений 07 грудня 2005 року виконавчим комітетом Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівненської області, є ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . А також внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Тиховиж Зарічненського району Рівненської області, актовий запис № 17, зроблений 07 грудня 2005 року Виконавчим комітетом Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівненської області, зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Тиховиж Зарічненського району Рівненської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 3 від 27 січня 2020 року, зроблений Виконавчим комітетом Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівненської області.

Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року до справи залучено у якості співвідповідача в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , службу у справах дітей Зарічненської районної державної адміністрації.

Позивачка у судове засідання з`явилась. Позовні вимоги підтримала з підстав зазначених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання з`явилась, до початку розгляду справи по суті подала відзив на позовну заяву (а. с. 55-59) в якому вказала, що позовні вимоги до неї заявлені безпідставно, вона не бажає успадковувати майно після смерті брата та бажає, щоб його успадкував син покійного ОСОБА_3 , якого вважає рідним сином її покійного брата ОСОБА_5 . У задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки не являється належним відповідачем.

Відповідач Служба у справах дітей Зарічненської РДА Рівненської області подав суду заяву від 14 вересня 2020 року (а. с. 83) про розгляд справи без участі представника служби.

Третьою особою подана суду заява від 12 серпня 2020 року № 656-22.9-03-21/20 (а. с. 87) про розгляд справи без участі представника, а також про відсутність заперечень по справі.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, заслухавши покази свідків суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Застосовуючи п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 01 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Згідно з пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення ", суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 55 Кодексу про шлюб та сім`ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Згідно частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При вирішенні спору підлягаєть застосуванню наступні норми права.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано ст. 125 (далі по тексту - СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Цивільне судочинство, згідно ст. 12 ЦПК України, здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність , допустимість, достовірність кожного доказу окремо у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів), як встановлено ст. 89 ЦПК України.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц (касаційне провадження № 61-30047св18).

Відповідно до положень п. п. 2.13.1. п. 2.13. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, підставами для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Аналізуючи надані сторонами докази необхідно зазначити наступне:

Так, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07 грудня 2005 року (а. с. 10) та його батьками вказані ОСОБА_1 і ОСОБА_9 . У актовому записі № 17 від 07 грудня 2005 року (а. с. 51) вказано батьками ОСОБА_3 , як батька ОСОБА_9 та ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 27 січня 2020 року (а. с. 11)

Згідно довідки Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівненської області № 840 від 10 червня 2020 року (а. с. 21) ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно проживали та вели спільне господарство однією сім`єю, виховували дітей по АДРЕСА_1 у період з 07 жовтня 2004 року по 08 листопада 2018 року.

З довідок Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівненської області № 835, 837, 838 від 09 червня 2020 року (а. с. 22-25) вбачається, що ОСОБА_1 у період з 07 жовтня 2004 року по 11 жовтня 2010 року без реєстрації та у період з 16 лютого 2011 року по 08 листопада 2018 року була зареєстрована, а також ОСОБА_3 у період від 30 листопада 2005 року по 11 жовтня 2010 року без реєстрації та з 16 лютого 2011 року по 08 листопада 2018 року проживав по АДРЕСА_1 .

За договором дарування від 12 жовтня 2010 року (а. с. 19) ОСОБА_10 подарував ОСОБА_5 житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 . Право власності на цей будинок зареєстровано у Державному реєстрі прав, що доводиться витягом №28209695 від 02 грудня 2010 року (а. с. 20), де його власником вказаний ОСОБА_5 .

Як вбачається з довідки Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівнеснької області № 832 від 09 червня 2020 року (а. с. 12), виданої ОСОБА_1 про те, що померлий ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 з 1965 року по день його смерті та за цією ж адресою проживали та були зареєстровані ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8

З облікової картки об`єкта погосподарського обліку, рахунок 0419 вбачається, що за адресою домогосподарства у АДРЕСА_1 (а. с. 26-28) були зареєстровані ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 .

Крім того, матеріалами справи доводиться факт вінчання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у церкві Вознесіння Господнього у с. Перекалля (а. с. 29) та факт хрещення ОСОБА_3 (а. с. 30) у цій же церкві. Долученим до матеріалів справи витягом з журналу хрещених с. Перекалля релігійної громади Свято - Вознесенської парафії Сарненської Єпархії Української Православної церкви с. Перекалля Зарічненського району Рівненської області (а. с. 66-68) доводиться факт хрещення ОСОБА_3 та запис, що його батьком є ОСОБА_5 .

Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у судовому засіданні вказали, що особисто знають позивачку та ОСОБА_5 , які спільно проживали, вели спільне господарство, виховували сина ОСОБА_3 , а також підтвердили, що померлий ОСОБА_5 вважав ОСОБА_3 сином.

Крім іншого, згідно доданого письмового пояснення ОСОБА_14 (а. с. 91), секретаря сільської ради по місцю реєстрації народження ОСОБА_3 прізвище дитини у актовому записі записане зі слів матері, при цьому ОСОБА_5 , щодо цього не заперечував та був присутній під час реєстрації народження у сільській раді разом із ОСОБА_1 .

За даними довідки державного нотаріуса Зарічненської районної державної нотаріальної контори Рівненської області № 1-16/5/6 від 07 серпня 2020 року (а. с. 80) після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину за законом чи заповітом не видавалось. Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 61228123 від 07 серпня 2020 року (а. с. 81) інформації про спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину відсутні, заповіт та/або спадковий договір не посвідчувався (а. с. 82).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

В пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказано, що відповідно до п. 1 ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (місце реєстрації та проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (зареєстрована та проживаюча по АДРЕСА_4 ), служби у справах дітей Зарічненської районної державної адміністрації Рівнеснької області (місцезнаходження: вул. Центральна. 11 смт Зарічне Рівненської області), третя особа Зарічненський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місцезнаходження: вул. Центральна, 6а, смт Зарічне, Рівненська обл, ЄДРПОУ 350067851) про встановлення факту батьківства задовольнити повністю.

Встановити факт батьківства, а саме, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про народження № 17, зроблений 07 грудня 2005 року Виконавчим комітетом Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівненської області, є ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Тиховиж, Зарічненського району Рівненської області, актовий запис № 17, зроблений 07 грудня 2005 року Виконавчим комітетом Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівненської області, зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Тиховиж Зарічненського району Рівненської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 3 від 27 січня 2020 року, зроблений Виконавчим комітетом Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Зарічненський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 31 серпня 2020 року.

Суддя А. В. Дідик