Ухвала

від 19.08.2020 по справі 766/12480/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/12480/20

н/п 2-з/766/277/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Романенко І.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю КВІТИ ХЕРСОНА , приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Казачкова Марина Олегівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю КВІТИ ХЕРСОНА , приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Казачкова Марина Олегівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину .

17.08.2020 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, просить заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які записи відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Квіти Херсона (ЄДРПОУ 32125190).

Суд, вивчивши матеріали заяви, цивільної справи дійшов наступного висновку.

Згідно норм ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно ч.ч.1-3 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер НОМЕР_1 , виданого 21.03.2019 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Казачковою М.О. з реєстровим №494 на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути на користь позивача судові витрати.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач у своїй заяві зазначив, що вважає свідоцтво про право а спадщину незаконним, а на сьогоднішній день незаконне набуття відповідачем права власності на 25% майнових прав Товариства, що у грошовому виразі становить 125000 грн., негативно впливає на майнові права інших учасників Товариства та можливість належним чином здійснювати господарську діяльність Товариства, тому необхідним є вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони компетентним органам вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань будь-які записи відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Квіти Херсона (ЄДРПОУ 32125190).

Разом із тим, стороною заявника не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження підстав вважати, що майбутнє рішення суду у разі можливого задоволення позову, може бути утрудненим чи неможливим.

Відтак, заявник не обґрунтував належним чином необхідність вжиття вказаного заходу забезпечення позову і не зазначив причини, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову та не доведена співмірність заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Суд звертає увагу, що вищевказані обставини не позбавляють позивача права звернутись до суду із заявою про забезпечення позову в інший спосіб та обрати спосіб забезпечення позову відповідно до вимог ЦПК України, а саме: ст.ст.150-152 ЦПК України, оскільки таке право передбачено ч.2 ст.149 ЦПК України на будь - якій стадії розгляду справи.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю КВІТИ ХЕРСОНА , приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Казачкова Марина Олегівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: С.І.Майдан