Ухвала

від 01.09.2020 по справі 689/1557/20

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 689/1557/20

2-з/689/15/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

1 вересня 2020 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький раойний суд Хмельницької області у складі: головуючого - судді Кульбаби А.В., з участю секретаря судового засідання - Білоус Г.В., розглянувши заяву представника позивачів - адвоката Савченко О.В. про забезпечення позову шляхом встановлення заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії відносно земельної ділянки площею 43, 6 га, кадастровий номер 6825885200:03:022:0001,

встановив:

20 серпня 2020 року позивачі звернулися із позовом до Головного управління Держгокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2020 року заяву позивачів про забезпечення позову залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків строком 10 діб.

31.08.2018 представник позивачів подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій з метою забезпечення виконання рішення суду просить вжити заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії відносно земельної ділянки площею 43, 6 га, кадастровий номер 6825885200:03:022:0001,

В заяві зазначив, що запитувані позивачами земельні ділянки, відносно яких позивачами формуються вимоги щодо надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо їх відведення, розташовані поза межами населеного пункту Правдівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області та знаходяться в межах земельної ділянки площею 43,6 га, кадастровий номер 6825885200:03:022:0001, для ведення фермерського господарства. Вказане вбачається за змістом оспорюваних позивачами наказів про відмову позивачам у наданні дозволу на розробку документації землеустрою.

Тому, з метою забезпечення у названій справі об`єктивної можливості виконання судового рішення, у разі задоволення Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області вказаної позовної заяви, вважаємо за належне спрямувати увагу суду на необхідність забезпечення вказаного позову шляхом встановлення заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області або будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії відносно вказаної вище земельної ділянки з кадастровим номером 6825885200:03:022:0001.

Невжиття заходів до забезпечення позову надасть можливість Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області або третім особам здійснити відчуження/передання зазначеного вище об`єкта нерухомого майна або його частини у власність, користування або будь-яким іншим чином особам, відмінними від позивачів, в будь-який час, навіть після ухвалення судом першої інстанції рішення на користь позивачів, яке в період часу до набрання рішенням законної сили не позбавить правомочності відповідача або третіх осіб відчужити/передати спірну земельну ділянку у володіння, користування або будь-яким іншим чином особам, відмінними від позивачів, і як наслідок призведе до неможливості реалізувати право позивачів на приватизацію земельних ділянок.

За таких обставин, просить прийняти суд до уваги положення ч. 2 ст. 149 ЦПК України, згідно якої забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також зазначила, що як стало достеменно відомо позивачам, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області виживаються дії щодо продажу на земельних торгах спірної земельної ділянки площею 43, 6 га, кадастровий номер 6825885200:03:022:0001, для ведення фермерського господарства.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Дослідивши матеріали, додані до заяви, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову обґрунтована і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що запитувані позивачами земельні ділянки, відносно яких позивачами формуються вимоги щодо надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо їх відведення, розташовані поза межами населеного пункту Правдівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області та знаходяться в межах земельної ділянки площею 43,6 га, кадастровий номер 6825885200:03:022:0001, для ведення фермерського господарства. Вказане вбачається за змістом оспорюваних позивачами наказів про відмову позивачам у наданні дозволу на розробку документації землеустрою.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 25 травня 2016 року в рамках цивільної справи № 6-605цс16, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом,

у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та третьої особи

з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення,

якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий

і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року

у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав ,що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення

№ 3-рп/2003 від 30 січня 2003 року у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд також вважає, що зазначений вид забезпечення позову є співмірним, відповідає змісту заявлених позовних вимог, та приходить до висновку, що побоювання представника позивачів є цілком обґрунтоване, і що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, що, в свою чергу, призведе до неможливості захисту законних інтересів позивачів, тому заяву про забезпечення позову необхідно задоволити.

Суд констатує, що з копії доповідної записки спеціаліста сектору Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вбачається, що відповідачем вживаються дії щодо продажу на земельних торгах спірної земельної ділянки площею 43, 6 га, кадастровий номер 6825885200:03:022:0001, для ведення фермерського господарства.

Крім цього, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки заборона Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії відносно земельної ділянки площею 43, 6 га, кадастровий номер 6825885200:03:022:0001 до завершення розгляду справи по суті жодним чином не завдасть шкоди відповідачу та третій особі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149-153, 157 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву про забезпечення позову задоволити.

Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код в ЄДРПОУ 39767479) та будь яким третім особам вчиняти жодні дії відносно земельної ділянки площею 43, 6 га, кадастровий номер 6825885200:03:022:0001, для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Правдівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі № 689/1557/20 (номер провадження 2/689/412/20).

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити для виконання Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області та сторонам по справі для відома.

Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В. Кульбаба