Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/388/20
Єдиний унікальний №733/800/20
Рішення
іменем України
28 серпня 2020 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Кулак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області та ОСОБА_2 про визнання права на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів про право власності на земельні ділянки,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області та ОСОБА_2 про визнання права на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів про право власності на земельні ділянки.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28 лютого 2014 року. Після смерті матері відкрилася спадщина на все її майно, в тому числі й на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 13 січня 2015 року позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , який також є сином спадкодавиці, прийнято спадщину після смерті матері ОСОБА_3 . Зокрема, позивачем прийнято в спадщину житловий будинок за вищевказаною адресою та земельні ділянки площею 3,6283 га та 0,0950 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області. Крім того, рішенням 7 сесії Парафіївської селищної ради 23 скликання від 20 січня 2000 року Про передачу земель у приватну власність ОСОБА_3 було передано у приватну власність 0,25 га земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, з них 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 та 0,10 га для ведення особистого селянського господарства. Оскільки, спадкодавиця за життя розпочала приватизацію вказаних земельних ділянок, але не завершила її, в зв`язку з чим право власності на земельні ділянки не було зареєстровано та враховуючи, що нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказані земельні ділянки, що позбавляє позивача реалізувати свої права на оформлення спадщини після смерті матері, тому позивачем і подано до суду позов про визнання права на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів про право власності на земельні ділянки.
Позивач в судове засідання не з`явився, згідно письмової заяви просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, згідно письмової заяви просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені позовні вимоги визнає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, згідно письмової заяви просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його матір`ю записана ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження від 16 серпня 1958 року.
Згідно копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22 березня 1962 року, вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його матір`ю записана ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28 лютого 2014 року.
Відповідно до Договору про поділ спадкового майна від 13 січня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 січня 2015 року, посвідчених приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Бублик Т.М., спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, судом встановлено, що згідно Архівного витягу з рішення 35 сесії Парафіївської селищної ради п`ятого скликання від 18 вересня 2009 року, селищна рада вирішила уточнити рішення селищної ради щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам в частині визначення площ земельних ділянок окремо на кожну земельну ділянку, цільового призначення земельної ділянки, а саме: ОСОБА_3 , 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства згідно рішення 7 сесії Парафіївської селищної ради 23 скликання від 20 січня 2000 року (попередні); 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ; 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (уточнені дані).
Згідно довідки виконавчого комітету Парафіївської селищної ради Чернігівської області від 21 грудня 2007 року №2496, земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,25 га, приватизована.
У відповідності до листа Парафіївської селищної ради від 04 листопада 2019 року за №03-06/821, щодо передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка площею 0,25 га в АДРЕСА_1 була передана рішенням сьомої сесії Парафіївської селищної ради 23 скликання від 20 січня 2001 року ОСОБА_3 , з них 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) і 0,10 га для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року за №15 Про приватизацію земельних ділянок право власності на земельну ділянку виникло у ОСОБА_3 . Враховуючи, що ОСОБА_3 розпочато процедуру приватизації земельної ділянки, але в зв`язку із смертю не закінчено, тому рекомендовано ОСОБА_1 як спадкоємцю звернутися до суду про визнання права в порядку спадкування - права на завершення приватизації.
Зокрема, з копії Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 30 січня 2014 року вбачається, що проведено державну реєстрацію земельних ділянок за ОСОБА_3 з кадастровим номером 7421755700: 01:002:0372 площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства, та кадастровим номером 7421755700:01:002:0371 площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Постанови приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Бублик Т.М. від 03 серпня 2020 року, вбачається, що відповідно до матеріалів спадкової справи 19/2014, ОСОБА_1 є одним із спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті їх матері ОСОБА_3 , шляхом подачі заяви про прийняття спадщини №55 від 19 червня 2014 року. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,15 га, що має кадастровий номер 7421755700:01:002:0371 та земельну ділянку площею 0,10 га, що має кадастровий номер 7421755700:01:002:0372, що знаходяться в АДРЕСА_1 , які належать його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спадкоємця ОСОБА_1 відсутні. Державна реєстрація права власності на ім`я спадкодавиці ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не здійснювалася, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 30 січня 2015 року та інформацією станом на 03 серпня 2020 року.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в п. г ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7, суди виходять з того, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органи місцевого самоврядування відмовили спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця. Така правова позиція підтверджена Верховним Судом і викладена у постанові від 13 червня 2018 року у справі №128/1911/15-ц. Також Верховний Суд наголосив, якщо громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.
Таким чином, спадкоємець успадковує право продовжити процедуру приватизації з того етапу, на якому вона була призупинена у зв`язку зі смертю спадкодавця.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
У відповідності до ст. 126 Земельного кодексу України оформлення речових прав на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Згідно абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою", відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
На підставі викладеного вбачається, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства України, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати такої приватизації. Оскільки право власності в особи спадкодавця ще не виникло, вищезазначене унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємці мають право звертатися до суду з позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання документа, що посвідчує право власності на землю на ім`я спадкоємця.
З матеріалів справи вбачається, що право власності ОСОБА_3 на земельні ділянки зареєстровано не було, оскільки ОСОБА_3 за життя розпочала приватизацію земельних ділянок, але не завершила її.
Таким чином, ОСОБА_3 за життя в будь-якому разі мала повне право на приватизацію земельних ділянок площею 0,15 га, що має кадастровий номер 7421755700:01:002:0371 та земельну ділянку площею 0,10 га, що має кадастровий номер 7421755700:01:002:0372, що знаходяться в АДРЕСА_1 .
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що спадкодавець розпочала процедуру приватизації земельних ділянок, однак у зв`язку зі смертю не встигла її завершити, та оскільки процедура не була завершена, тому відсутній правовстановлюючий документ, і спадкоємець не може успадкувати право на такі земельні ділянки, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 15-16, 20, 25 ЦК України, ст.ст. 174, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області та ОСОБА_2 про визнання права на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів про право власності на земельні ділянки - задовольнити в повному обсязі .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів на право власності на землю на своє ім`я, як спадкоємця, щодо земельних ділянок:
площею 0,1000 га, кадастровий номер 7421755700:01:002:0372, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
площею 0,1500 га, кадастровий номер 7421755700:01:002:0371 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області .
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.В.Фетісова
Суд | Ічнянський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2020 |
Оприлюднено | 03.09.2020 |
Номер документу | 91261812 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ічнянський районний суд Чернігівської області
Фетісова Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні