Рішення

від 31.08.2020 по справі 120/2778/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 серпня 2020 р. Справа № 120/2778/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури до Сокільської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Керівник Могилів-Подільської місцевої прокуратури (далі - позивач) з адміністративним позовом до Сокільської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (далі - Сокільська сільська рада, відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не затвердження плану та не проведення інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населення, їх частин, а саме дитячого ігрового майданчика в селі Сокіл по вулиці Незалежності, 88 та зобов`язати вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населення, а саме дитячого ігрового майданчика в селі Сокіл, що розташований по вулиці Незалежності, 88, а також вирішити питання про проведення інвентаризації та паспортизації вказаного об`єкту благоустрою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що під час вивчення стану законності з питань дотримання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів виявлено ряд недоліків щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, що негативно впливає на організацію належного утримання та використання зазначених об`єктів та може призвести, у разі їх не усунення, до спричинення шкоди здоров`ю дітей.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

За правилами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою від 30 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

13 липня 2020 року на адресу суду надійшов лист Сокільської сільської ради, в якому зазначено, що відповідач ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі від 30 червня 2020 року № 120/2778/20-а за позовом Керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури до Сокільської сільської ради визнає та просить розглянути справу без представника відповідача.

Відзиву, відповіді на відзив та заперечення сторонами до суду подано не було.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши наведені доводи, суд встановив таке.

Листом від 14 травня 2020 року №35/3-70 вих-20 позивач звернувся до відповідача та просив відповідно до ст. 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697) у строк до 19 травня 2020 року надати інформацію щодо наявності на території сільської ради дитячих майданчиків, зокрема плани технічної інвентаризації та паспортизації яких відсутні. Також було зазначено, що у разі наявності таких майданчиків вказати чи перебувають вони на балансі сільської ради та зазначити адреси їх розташування.

18 травня 2020 року Сокільська сільська рада надала відповідь № 3, в якій повідомила про наявність дитячого майданчика, який знаходиться у задовільному стані за адресою: Вінницька область, Чернівецький район, с. Сокіл, вулиця Незалежності, 88 та вказала, що даний майданчик перебуває на балансі сільської ради. Окрім того, представник відповідач зазначив, що плани технічної інвентаризації та паспортизації щодо дитячого майданчика відсутні.

У зв`язку із наведеним, Могилів-Подільська місцева прокуратура звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 26 Закону України № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97) передбачений перелік повноважень, які належать до виключної компетентності сільських, селищних, міських рад. Відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у ст. 1 Закону України № 2807-IV від 6 вересня 2005 року "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон № 2807) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до ст. 2 Закон № 2807 благоустрій населених пунктів передбачає:

1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів;

2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення;

3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закон № 2807 організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Частиною 2 статті 20 Закон № 2807 передбачено, що благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:

1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;

2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);

4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

За змістом пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закон № 2807 об`єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування та прибудинкові території.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 21 Закон № 2807 елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 18 Закон № 2807 підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання наведених положень ст. 18 Закон № 2807 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29 жовтня 2012 року № 550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція № 550).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 550, паспортизація об`єктів благоустрою - складання технічних паспортів об`єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації. У свою чергу, технічна інвентаризація об`єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об`єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об`єкті благоустрою.

Згідно з п. 1.4 Інструкції № 550 технічна інвентаризація та паспортизація об`єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Відповідно до п.1.5 Інструкції технічна інвентаризація об`єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою.

Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі: введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта благоустрою; закінчення ремонту об`єкта благоустрою; зміни власника (балансоутримувача) об`єкта благоустрою; протиправного знищення чи пошкодження об`єкта благоустрою; надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на об`єкті благоустрою; прийняття рішення про її проведення власником (балансоутримувачем) об`єкта благоустрою.

Враховуючи зазначене, суд приходить висновку про те, що організацію благоустрою повинна забезпечувати сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Сокільська сільська рада Чернівецького району Вінницької області після прийняття на баланс дитячого майданчику, розташованого на території сільської ради, за адресою: село Сокіл, вулиця Незалежності, 88, інвентаризацію та паспортизацію майданчику не здійснила.

Так, загрозою порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства в даному випадку є бездіяльність відповідача, як балансоутримувача об`єктів благоустрою, що виражається у незатвердженні планів інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою (дитячого майданчику). Крім того, зважаючи на цільове призначення таких об`єктів благоустрою, невиконання суб`єктами благоустрою своїх обов`язків у цій сфері порушує права користувачів цих об`єктів на безпечні умови для життя і розвитку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 15 Закону № 2807-IV підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучити для цього інші підприємства, установи та організації.

Орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Пунктом 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України та пунктом 2 частини першої статті 2 Закону № 1697 на прокуратуру покладено функції представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 Закону № 1697 прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Пунктами 1-2, ч. 6, ст. 23 Закону № 1697 передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 КАС України).

Згідно зі ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Зі змісту ч. 5 ст. 53 КАС України видно, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у даній справі відсутній відповідний орган, який уповноважений державою представляти інтереси в суді, керівник Могилів-Подільської місцевої прокуратури мав право звертатись до суду з даним позовом з метою захисту інтересів держави у сфері охорони та захисту безпечних умов для життя і здорового розвитку дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства щодо захисту інтересів осіб від порушень з боку органів державної влади та з огляду на положення ст. 77 КАС України, обов`язок доказування покладається в даному випадку на позивача.

Могилів-Подільською місцевою прокуратурою доведено правомірність звернення до суду з позовом та наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Сокільської сільської ради з питання не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населення (його частин) - дитячого майданчика, розташованого на території Сокільської сільської ради (Вінницька область, Чернівецький район, с. Сокіл, вул. Назалежності, 88), за наведених обставин визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, оскільки позовні вимоги підтверджені дослідженими судом належними і допустимими доказами, у зв`язку з чим визнання позову приймається судом та позов підлягає до задоволення.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Сокільської сільської ради Чернівецького району Вінницької області щодо не затвердження плану та не проведення інвентаризації, паспортизації об`єкту благоустрою населення, їх частин, а саме дитячого майданчика, який знаходиться за адресою: вулиця Незалежності, 88, село Сокіл, Чернівецький район, Вінницька область та зобов`язання відповідача вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, проведенню робіт з технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, який знаходиться за адресою: вулиця Незалежності, 88, село Сокіл, Чернівецький район, Вінницька область.

За приписами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз. Оскільки такі судові витрати судом не встановлені, то питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Сокільської сільської ради Чернівецького району Вінницької області щодо не затвердження плану та не проведення інвентаризації, паспортизації об`єкту благоустрою населення, їх частин, а саме дитячого майданчика, який знаходиться за адресою: вулиця Незалежності, 88, село Сокіл, Чернівецький район, Вінницька область.

Зобов`язати Сокільську сільську раду Чернівецького району Вінницької області вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, проведенню робіт з технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, який знаходиться за адресою: вулиця Незалежності, 88, село Сокіл, Чернівецький район, Вінницька область.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Керівник Могилів-Подільської місцевої прокуратури (24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Покровська, 5)

Сокільська сільська рада (24124, Вінницька область, Чернівецький район, с. Сокіл, вул. Незалежності, 68, код ЄДРПОУ 04326804)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович