Рішення
від 27.08.2020 по справі 425/816/20
РУБІЖАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2020 року Провадження № 2/425/326/20

Справа № 425/816/20

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря - Топчий Ю.М.,

учасників справи:

представника позивача - Самарського В.В.,

представника відповідача - Ткачової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради про скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та звільнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.02.2020 року, залишеним без змін постановою Луганської апеляційного суду від 13.05.2020 року, скасовано наказ від 26.12.2018 року № 115 - Ктр Про продовження роботи зі зміненими істотними умови праці ОСОБА_1 з 01.01.2019 року на 0,25 одиниці штатної посади сестри медичної старшої з неповним робочим тижнем тривалістю 9,625 години. Скасовано наказ від 20.06.2019 року № 58- КТр про припинення з ОСОБА_1 трудового договору та поновлено її на посаді сестри медичної старшої в Комунальній установі Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради з 21.06.2019 року. Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. 07.02.2020 року позивач отримала наказ № 07-КТр Про поновлення на роботі та Графік роботи на лютий 2020 року, з яких вбачається, що її фактично поновлено на робот на 0,25 одиниці штатної посади сестри медичної старшої, тобто зі зміненою істотних умов праці, на які вона не погоджувалась, а 27.02.2020 року роботодавець видав наказ Про відсторонення від роботи сестри медичної старшої ОСОБА_1 № 09-ОД, хоча вже 07.02.2020 року видав незаконний наказ.

У зв`язку з тим, що роботодавець не бажає виконувати рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.02.2020 року та самостійно виконати норми щодо оплати праці незаконно звільненого працівника, позивач просила скасувати наказ від 07.02.2020 року № 07-КТр Про поновлення на роботі ОСОБА_1 та наказ від 27.02.2020 року № 09-ОД Про відсторонення від роботи сестри медичної старшої ОСОБА_1 , стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01.2019 року по 06.02.2020 року та з 07.02.2020 року по день ухваленням судом рішення, а також зобов`язати відповідача звільнити її на підставі п. 6

ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні частково визнала позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про що надала власний розрахунок.

Суд, заслухавши думку учасників справи, покази свідків, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожний при вирішенні питання про його цивільні права і обов`язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до судової процедури з усіма атрибутами контролю за порушеннями при звільненні з роботи з боку працедавців - власників та керівників господарських товариств, підприємств, установ, організацій.

Судом встановлено, що рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.02.2020 року, залишеним без змін постановою Луганської апеляційного суду від 13.05.2020 року, скасовано наказ від 26.12.2018 року № 115 - Ктр Про продовження роботи зі зміненими істотними умови праці ОСОБА_1 з 01.01.2019 року на 0,25 одиниці штатної посади сестри медичної старшої з неповним робочим тижнем тривалістю 9,625 години. Скасовано наказ від 20.06.2019 року № 58- КТр про припинення з ОСОБА_1 трудового договору та поновлено її на посаді сестри медичної старшої в Комунальній установі Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради з 21.06.2019 року. Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. (а.с.10-17, 77, 84-91).

Графіком роботи працівників КУ ЦКРДІ , затвердженим директором

КУ ЦКРДІ С. Ткачовою, на лютий місяць 2020 року, було визначено графік роботи ОСОБА_1 , відповідно до якого вона працевлаштована на 0,25 ставки, з 7 робочими днями та 38,5 годинами праці, з вищезазначеним графіком позивач не погодилась, оскільки він не відповідав рішенню Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.02.2020 року, що підтверджується відміткою у вищезазначеному графіку (а.с.20).

Наказом від 07.02.2020 року № 07-КТр ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді сестри медичної старшої з 21.06.2019 року (а.с.19, 50).

Відповіддю на адвокатський запит від 21.02.2020 року № 55/01-20 КУ Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради вказано, що рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.02.2020 року виконано в частині поновлення на роботі на посаді сестри медичної старшої КУ Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради, а середню заробітну плату за час вимушеного прогулу не виплачено, адже це не було передбачено згідно вищезазначеного рішення Рубіжанського міського суду Луганської області (а.с.18).

Заявами від 07.02.2020 року, 18.02.2020 року, 26.02.2020 року, 27.02.2020 року ОСОБА_1 просила директора КУ Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради надати їй щорічну невикористану відпустку за 2019 рік, а саме з 07.02.2020 року по 01.03.2020 року, а також додаткову щорічну відпустку з 02.03.2020 року по 08.03.2020 року з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового з подальшим звільненням, а також виконати рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.02.2020 року та звільнити її згідно п. 6 ст. 36 КЗпП України (а.с. 23, 25, 28, 30, 34, 36, 117 - 123).

Відповідно до відповідей на заяв на щорічну та додаткову відпустки, а також щодо заяв про виконання рішення суду, надання невикористаної відпустки, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 відмовлено та роз`яснено, що щорічну основу відпустку може бути надано з дати, яка б дала можливість оплатити відпустку за три дні до початку такої відпустки, а також що їй вже було оплачено компенсацію невикористаної відпустки за 2019 рік включно до 21.06.2019 року, а щодо відповіді на заяву про виконання рішення суду, надання невикористаної відпустки та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зазначено, що звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.6 ст. 36 КЗпП України у рішенні Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.02.2020 року не зазначено, а тому не має на це підстав

(а.с. 24,26, 29, 31, 35, 124 - 129).

Згідно акту № 3 від 26.02.2020 року, складеного методистом Індичою Т.В., 26.02.2020 року ОСОБА_1 була запрошена до директора для надання інформації їй про обов`язковість проходження інструктажів з охорони праці і пожежної безпеки, згодом яка покинула кабінет директора, і залишила в ньому заяву про надання невикористаної відпустки із подальшим звільненням за п.6 ст. 36 КЗпП (а.с.131) та актів № 12 від 23.03.2020, № 11 від 19.03.2020, № 10 від 18.03.2020, № 9 від 17.03.2020, № 8 від 16.03.2020, № 7 від 13.03.2020, № 6 від 12.03.2020 та № 5 від 11.03.2020, відповідно до яких ОСОБА_1 до роботи не з`являлась 10.03.2020, 11.03.2020, 12.03.2020, 13.03.2020, 16.03.2020, 17.03.2020, 18.03.2020, 19.03.2020 та 23.03.2020 року (а.с. 132 - 139).

Наказом від 27.02.2020 року № 09-ОД відсторонено від роботи сестру медичну старшу ОСОБА_1 з 27.02.2020 року без збереження заробітної плати, запропонувавши останній пройти позаплановий інструктаж з питань охорони праці та повторний інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях та перевірку знань з відміткою в журналах інструктажів протягом 10 днів з дня відсторонення від роботи та виконати допуск ОСОБА_1 до роботи після проходження вищезазначених інструктажів (а.с.33, 130).

Відповідно доповідної записки від 06.03.2020 року, сестра медична старша ОСОБА_1 в зазначений термін, 06.03.2020 року, не з`явилась для проходження позапланового інструктажу з питань охорони праці (а.с.140).

Листом-попередженням Комунальної установи Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради від 11.03.2020 року № 72/01-20 ОСОБА_1 було попереджено про звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП Україні, в разі не проходження останньою позаплановий інструктаж з питань охорони праці та повторного інструктажу з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях та перевірку знань з відміткою у журналах інструктажів (а.с.142).

Листом КУ Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради від 26.05.2020 року № 105/01-20, ОСОБА_1 повідомлено, що її з 29.05.2020 року буде звільнення у зв`язку з відмовою продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці (а.с.100, 144).

Листом КУ Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради від 29.05.2020 року № 106/01-20 ОСОБА_1 було повідомлено про звільнення у зв`язку з відмовою продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці (а.с. 101, 146).

Відповідно до довідок про доходи, виданих КУ Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради, ОСОБА_1 в період з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року була нарахована заробітна плата 13774, 31 грн., в період з січня 2019 року по травень 2020 року нарахована заробітна плата в розмірі 17 853,35 грн. (а.с.37, 109, 116, 178).

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засідання пояснили, що були свідками того, як ОСОБА_1 був вручений графік роботи за січень 2019 року, оскільки вона вимагала наказ про звільнення, на що ОСОБА_4 запитала в неї, нащо він їй потрібен, якщо він скасований, та відносно ОСОБА_1 був винесений наказ один про її звільнення та другий щодо встановлення 0,25 одиниці штатної посади сестри медичної старшої.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала що його було викликано для засвідчення графіку роботи за 2019 рік, та був свідком як ОСОБА_1 вимагала видати їй наказ про звільнення, та їй було в цьому відмовлено, адже наказ вже скасований.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що співробітників було зібрано, позивачу надано графік роботи на 2019 рік для ознайомлення, однак ОСОБА_1 відмовилась його підписувати та зазначила, що чекає на рішення суду. Їй було надано два накази, згідно першого наказу вона повинна була працювати на 0,25 відсотків ставки, а другий наказ був про її звільнення.

Після встановлення зазначених обставин суд проходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частина 4 ст. 82 ЦПК України передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі частин 1 та 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.02.2020 року, скасовано накази від 26.12.2018 року № 115 - Ктр Про продовження роботи зі зміненими істотними умови праці ОСОБА_1 з 01.01.2019 року на 0,25 одиниці штатної посади сестри медичної старшої з неповним робочим тижнем тривалістю 9,625 години та від 20.06.2019 року № 58- КТр про припинення з ОСОБА_1 трудового договору та поновлено її на посаді сестри медичної старшої в Комунальній установі Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради з 21.06.2019 року.

Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання, однак графіком роботи працівників КУ ЦКРДІ , затвердженим директором КУ ЦКРДІ С. Ткачовою, на лютий місяць 2020 року, було визначено графік роботи ОСОБА_1 , відповідно до якого вона працевлаштована на 0,25 ставки, з 7 робочими днями та 38,5 годинами праці, з вищезазначеним графіком позивач не погодилась, оскільки він не відповідав рішенню Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.02.2020 року, а тому наказ від 07.02.2020 року № 07-КТр Про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді сестри медичної старшої з 21.06.2019 року підлягає скасуванню, що в свою чергу є підставою для скасування наказу від 27.02.2020 року № 09-ОД Про відсторонення від роботи сестри медичної старшої ОСОБА_1 , оскільки відповідач не мав законного права поновлювати позивача на 0,25 одиниці штатної посади сестри медичної старшої, а повинен був виконати рішення суду та поновити на посаді ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу (тарифної ставки).

Частина 2 ст. 235 КЗпП передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При ухваленні рішення Рубіжанським міським судом Луганської області від 06.02.2020 року про поновлення на роботі вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом не вирішувалися.

Визначаючи розмір середнього заробітку позивача, суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 та даними КУ Центр колмпелксної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради про розмір заробітної плати ОСОБА_1 безпосередньо перед звільненням.

Так, відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середнього динна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню, зокрема при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Зважаючи, що 26.12.2018 року було видано наказ Про продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці з яким позивач не погодилась, для обчислення суми середньоденної заробітної плати слід враховувати виплати за останні два календарні місяці, що передують змінам умов праці, тобто листопад - грудень 2018 року та кількість відпрацьованих робочих днів у цьому періоді.

З наданої Комунальною установою Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради довідки від 18.02.2020 року вбачається, що у листопаді 2018 року позивачу було нараховано заробітну плату в розмірі 7 347,56 грн., а у грудні 2018 року нараховано 6 426,75 грн. заробітної плати, та кількість робочих днів які відпрацювала ОСОБА_1 у листопаді 2018 року складає 22, у грудні 2018 року складає 20. Отже, середньоденна заробітна плата позивача складає 327,96 грн. (7 347,56 + 6 426,75= 13 774,31 грн. : 42 = 327,96).

Період вимушеного прогулу становить 413 робочих днів - з 01.01.2019 року по 27.08.2020 року, а також у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 було нараховано з січня 2019 року по травень 2020 року дохід в сумі 17 853,35 грн., він підлягає вирахування з суми вимушеного прогулу.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу визначається в сумі 117 594,13 грн. (327,96 х 413=135 447,48-17 853,35) і ця сума підлягає стягненню з Комунальної установи Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю на користь ОСОБА_1 з відрахування податків й інших обов`язкових платежів за роз`ясненнями, викладеними у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці .

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 5 879, 07 грн. (117 594,13 : 20), з відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів.

Саття 36 КЗпП України визначає підстави припинення трудового договору, яким є:

1) угода сторін;

2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;

7-2) з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади";

7-3) набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках;

8) підстави, передбачені контрактом;

9) підстави, передбачені іншими законами.

У випадках, передбачених пунктами 7, 7-1 і 7-3 частини першої цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Наказом від 29.05.2020 року № 32 -КТр сестру медичну старшу ОСОБА_1 на підставі попередження № 2 (відмова продовжувати роботу зі зміненими істотними умовами праці від 26.12.2018 року) звільнено у зв`язку з відмовою продовження роботи зі зміненням істотних умов праці на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України, однак в даному наказі не зазначено, а відповідачем до часу ухвалення рішення не виправлено, на підставі якої саме частини статті 36 Кодексу законів про працю України позивача звільнено, а тому вимога про зобов`язання відповідача звільнити позивача за пунктом 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Аналогічна правова позиція у аналогічних правовідносинах міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2019 року у справі справа № 425/1801/17, провадження № 61-23734св18, яка є обов`язковою для суду.

Відповідно до ч. ч. 1 та 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ч. ч. 1 та 6 ст. 141 та п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 840,40 грн. (а.с.9) у зв`язку із задоволенням вимог про скасування наказів, а також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 175,94 грн. у зв`язку з тим, що позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.1).

Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81 , 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної установи Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради про скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та звільнення - задовольнити частково.

Скасувати наказ від 07 лютого 2020 року № 07-КТр Про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посади сестри медичної старшої з 21.06.2019 року.

Скасувати наказ від 27 лютого 2020 року № 09-ОД Про відсторонення від роботи сестри медичної старшої ОСОБА_1

Стягнути з Комунальної установи Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради (місце знаходження: Луганська область,

м. Рубіжне, вул. Б. Хмельницького, 93-а, ЄДРПОУ 37000082) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в період з 01 січня 2019 року по 27 серпня 2020 року включно в розмірі 117 594 (сто сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривені 13 копійок (з відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів).

Зобов`язати Комунальну установу Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Рубіжанської міської ради (місце знаходження: Луганська область,

м. Рубіжне, вул. Б. Хмельницького, 93-а, ЄДРПОУ 37000082) звільнити ОСОБА_1 за пунктом 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 5 879 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 07 копійок (з відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів) допустити до негайного виконання.

м. Рубіжне, вул. Б. Хмельницького, 93-а, ЄДРПОУ 37000082) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

м. Рубіжне, вул. Б. Хмельницького, 93-а, ЄДРПОУ 37000082) на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 1 175 (однієї тисячу сто сімдеяти п`яти) гривень 94 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача

UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Рубіжанський міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 01 вересня 2020 року.

Суддя Є.О. Романовський


Суд	Рубіжанський міський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення	27.08.2020
Оприлюднено	07.09.2020
Номер документу	91274807
Судочинство	Цивільне