Постанова

від 02.09.2020 по справі 360/1683/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року справа №360/1683/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Блохіна А.А., Міронової Г.М.,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Кононівського закладу загальної середньої освіти I-II ступенів Біловодської селищної ради Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі № 360/1683/19 (головуючий І інстанції Свергун І.О., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Кононівського закладу загальної середньої освіти I-II ступенів Біловодської селищної ради Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - ГУ ДСНС України у Луганській області, позивач) звернулося до суду з позовом до Кононівського закладу загальної середньої освіти I-II ступенів Біловодської селищної ради Луганської області (далі - Кононівський ЗЗСО I-II ступенів, відповідач), в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Кононівського ЗЗСО I-II ступенів у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92810, Луганська область, Біловодський район, с. Кононівка, вул. Центральна, буд. 8, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки (а.с. 1-3).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року позовні вимоги задоволені: застосовані заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Кононівського ЗЗСО I-II ступенів (92810, Луганська область, Біловодський район, с. Кононівка, вул. Центральна, буд. 8, код ЄДРПОУ 33451997) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92810, Луганська область, Біловодський район, с. Кононівка, вул. Центральна, буд. 8, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в акті перевірки від 24 січня 2020 року № 14 (а.с. 49-55).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, необ`єктивний розгляд.

В обґрунтування доводів посилався на те, що порушення, встановлені актом перевірки були частково усунуті, у зв`язку з чим незначна кількість неусунутих порушень не становить загрозу життю та здоров`ю людей.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, апелянт просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Кононівський ЗЗСО I-II ступенів зареєстрований в якості юридичної особи (а.с. 17-19).

Відповідно до п. 1.1 статуту Кононівського ЗЗСО I-II ступенів, затвердженого рішенням 4 сесії Біловодської селищної ради сьомого скликання від 22.12.2017 року № 4/26 - Кононівський ЗЗСО I-II ступенів знаходиться у комунальній власності Біловодської селищної об`єднаної територіальної громади та є закладом загальної середньої освіти. Згідно п. 1.4 статуту засновником закладу освіти є Біловодська селищна рада Біловодського району Луганської області (а.с. 36-43).

На підставі наказу ГУ ДСНС України в Луганській області від 13.12.2019 року № 405-НО Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 10.01.2020 року № 14 посадовою особою Біловодського МРВ ГУ ДСНС у Луганській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Кононівського ЗЗСО I-II ступенів за адресою: Луганська область, Біловодський район, с. Кононівка, вул. Центральна, буд. 8, за наслідками якої складений акт від 24.01.2020 року № 14 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с. 5-7, 8-13).

Вищезазначеним актом встановлені такі порушення відповідачем:

1) НАПБ А.01.001-2014; Розділу V, п. 1, п.п. 1.2 - приміщення будівлі не обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту ;

2) НАПБ А.01.001-2014; Розділу III. п. 2, п.п. 2.5 - дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту;

3) Пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - працівників закладу не забезпечено засобами індивідуального захисту;

4) НАПБ А.01.001-2014; Розділу IV, п. 1, п. 1.21, ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - відсутня технічна документація на установки захисту від прямих ударів блискавки і заземлення високих потенціалів будівлі закладу;

5) НАПБ А.01.001-2014; Розділу V, гл. 3, п. 3.24, 3.25 - будівлі закладу не забезпечені необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння;

6) НАПБ А.01.001-2014; Розділу III, п. 2, п.п. 2.22 - не забезпечено адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях які освітлюються у темний час доби;

7) НАПБ А.01.001-2014; Розділу V, п. 3, п. п. 3.8 - не забезпечено доукомплектування первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками приміщень та споруд закладу, відповідно до чинних норм;

8) наказу МВС України від 15.01.2018 року № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.02.2018 року за № 225/31677; Розділу VI, п. 5 - не передбачено по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше на електрощитову;

9) НАПБ А.01.001-2014; Розділу IV, п. 1, п.п 1.6 - допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в електромережах здійснювати за допомогою скрутки в будівлі закладу;

10) НАПБ А.01.001-2014; Розділу III. п. 2, п. п. 2.37. - допускається замикати на замки двері на шляхах евакуації;

11) НАПБ А.01.001-2014; Розділу III, п. 2, п.п. 2.16 - допускається встановлення глухі ґрати на вікнах приміщень закладу;

12) наказу МНС України від 23.02.2006 року № 98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 року за № 286/12160 - не проведено ідентифікацію об`єкту з урахуванням всіх наявних джерел небезпеки (топкова);

13) НАПБ А.01.001-2014; Розділу III. п. 2, п. п. 2.9 - не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок для приміщення топкової;

14) наказу МВС України від 15.01.2018 року №25 Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників , Розділу IV, п.2, абз.7 - допускається експлуатування вогнегасників за відсутності розтруба;

15) НАПБ А.01.001-2014; Розділу IV, п. 1, п. п. 1.17 - допускається встановлювання електророзеток на горючу основу у приміщеннях закладу;

16) НАПБ А.01.001-2014 Розділу IV, п. 1, п.п 1.8 - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у приміщеннях закладу;

17) НАПБ А.01.001-2014; Розділу V, п. 3, п.п 3.15 - не забезпечено встановлення та розміщення вогнегасників у легкодоступних та видних місцях;

18) НАПБ А.01.001-2014; Розділу III, п. 2, п.п. 2.37 - допускається улаштовування на шляху евакуації металевої труби опалення;

19) НАПБ А.01.001-2014; Розділу III. п. 2, п.п. 2.12 - допускається використовувати приміщення закладу не за призначенням, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами.

Акт підписано директором Кононівський ЗЗСО I-II ступенів без зауважень (а.с. 13 зворотній бік).

Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в Акті, не проводилися, відповідачем визнається, що порушення повністю не усунуті.

Позивач посилається на часткове усунення порушень, викладених в Акті.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно ч.ч. 1,2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у: 1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Надаючи оцінку встановленим Актом порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.

Пунктом 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Згідно пункту 2.5. глави 2 розділу ІІІ ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 20 КЦЗУ до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Згідно п. 1.21. глави 1 розділу ІV ППБУ захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Відповідно до п. 3.24. глави 3 розділу V ППБУ бочки з водою повинні встановлюватись у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об`єктів, індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків. Їх кількість у приміщеннях повинна визначатися з розрахунку одна бочка на 250-300 м-2 захищуваної площі.

Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння повинні мати місткість не менше ніж 0,2 м-3 і мають бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше ніж 0,008 м-3 (пункт 3.25. глави 3 розділу V ППБУ).

Згідно п. 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

Пунктом 3.8 глави 3 розділу V ППБУ передбачено, що необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, то всі ці приміщення повинні забезпечуватись вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

Відповідно до п. 5 розділу VІ Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 року № 25, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, будинки адміністративного та побутового призначення і громадські будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше. Крім того, слід передбачати по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше: на 20 м-2 площі підлоги в офісних приміщеннях з оргтехнікою, коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях; на 50 м-2 площі підлоги в приміщеннях архівів, машзалів, бібліотек, музеїв.

Згідно п. 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Відповідно до п. 2.37 глави 2 розділу IIІ ППБУ не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Згідно пункту 2.16 глави 2 розділу IIІ ППБУ у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 6 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затвердженої Наказом МНС України від 23.02.2006 року № 98, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року № 286/12160, передбачено, що ідентифікація передбачає аналіз структури об`єктів господарської діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначення рівнів можливих НС.

Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні (пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

Відповідно до пп. 7 п. 2 розділу ІV Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 року № 25, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, забороняється використовувати вогнегасники за відсутності розтруба або гнучкого рукава (залежно від типу вогнегасника).

Згідно п. 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт (п. 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ).

Відповідно до пункту 3.15 глави 3 розділу V ППБУ вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів. Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати: 15 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд. Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

Забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені (п. 2.12, глави 2, розділу ІІІ ППБУ).

Згідно ч. 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Посилання апелянта на часткове усунення виявлених позивачем порушень, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки останнім не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження цього.

Крім того, встановити усунення відповідачем виявлених в ході перевірки порушень може виключно позивач шляхом проведення нової перевірки та оформлення її результатів. Натомість повторна перевірка позивачем не проводилася.

Відповідний правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 26.06.2018 року у справі № 823/589/16.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 24.01.2020 року № 14, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того, забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Враховуючи вимоги частини 5 статті 4 Закону № 877 відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Крім того, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Кононівського ЗЗСО I-II ступенів (92810, Луганська область, Біловодський район, с. Кононівка, вул. Центральна, буд. 8, код ЄДРПОУ 33451997) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92810, Луганська область, Біловодський район, с. Кононівка, вул. Центральна, буд. 8, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в акті перевірки від 24 січня 2020 року № 14.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Кононівського закладу загальної середньої освіти I-II ступенів Біловодської селищної ради Луганської області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі № 360/1683/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Кононівського закладу загальної середньої освіти I-II ступенів Біловодської селищної ради Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 2 вересня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Г.М. Міронова