Постанова

від 31.08.2020 по справі 420/3101/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2020 р. Категорія 1120102000м.ОдесаСправа № 420/3101/20Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання неправомірним та скасування рішення від 09.01.2020 р. №155950005876 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов`язання зарахувати періоди роботи, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з особливо шкідливими умовами праці із врахуванням заробітної плати за періоди з 01.09.1980 р. по 18.06.1990 р. час перебування у Збройних силах та час навчання у професійному технічному училищі та вищому навчальному закладі до спеціального стажу за Списком №2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, який дає право на пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з особливо шкідливими умовами праці за періоди з 01.08.1990 р. по 15.06.1999 р. та з 27.03.2000 р. по 26.03.2003 р. до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, який дає право на пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: з грудня 2019 року, мотивуючи його тим, що оскільки він працював на посадах, на підставі яких призначається пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2, що підтверджується рішеннями суду та записами трудової книжки, то наявні підстави для зарахування до пільгового стажу роботи навчання в Технічному училищі № 2 з 01.09.1980 р. по 13.07.1982 р., період проходження військової служби у Збройних силах з 28.11.1982 р. по 15.12.1984 р. та навчання в Одеському національному політехнічному університеті з 01.09.1985 р. по 29.06.1990 р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що після 21.08.1992 року пільговий стаж обов`язково підтверджується лише після проведення на підприємстві атестації посади за умови праці. Документів, які б свідчили про проведення атестації робочих місць, інструкція, накази про надання додаткових відпусток та інші документи, які підтверджують факт роботи на пільгових умовах ВАТ "Львівенергоремонт" не надано. Тому належним чином, як того вимагають норми пенсійного законодавства пільговий період роботи після 21.08.1992 року позивачем не підтверджено.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 01.09.1980 р. по 13.07.1982 р. ОСОБА_1 навчався в Державному навчальному закладі Одеське Вище професійне училище автомобільного транспорту (який є правнаступником ТУ-2) за спеціальністю радіомеханіка, що підтверджується довідкою ДНЗ ОВПУ АТ від 15.08.2019 р. № 52 (а.с.32); - у період з 28.11.1982 р. по 15.12.1984 р. ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в Збройних Силах, що підтверджується довідкою військового комісара Южноукраїнського міського військового комісаріату № 2039 від 26.09.2019 р. (а.с.30); - з 01.09.1985 р. зарахований слухачем підготовчого відділення Одеського ордена Трудового Червоного Прапора політехнічного інституту (ОПІ); у період з 26.07.1985 р. по 29.06.1990р. навчався в Одеському національному політехнічному університеті (раніше Одеський ордена Червоного Прапора політехнічний інститут, Одеський державний політехнічний університет) на факультеті атомної енергетики, про що свідчить архівна довідка Одеського Національного політехнічного університету від 13.03.2017р. №73/84 (а.с.31).

Як вбачається з записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 03.08.1990 р.: - з 01.08.1990 р. був прийнятий помічником майстра до турбінного цеху-1 на постійній промисловій дільниці на Хмельницьку АЄС виробничого об`єднання Львіватоменергоремонт; - з 01.11.1991 р. переведено на постійну дільницю до Южно-Української АЄС того ж цеху виробничого об`єднання Львіватоменергоремонт; - з 01.09.1991 р. переведено на посаду майстра того цеху та дільниці; - з 1991 р. ВО Львіватоменергоремонт перейменовано на Українське державне виробниче підприємство Львівенергоремонт; - з 27.08.1995 р. переведено на посаду старшого майстра того ж цеху та дільниці. - 27.06.1996 р. УДВП Львіватоменергоремонт переєстроване на ВАТ Львівенергоремонт; - 15.06.1999 р. звільнено тимчасово по переводу на Південно - Українську АЄС за п.5 ст.36 КЗпП України; - 16.06.1999 р. прийнято до ВП Южно -Української AEC НАЕК Енергоатом на дільницю по ремонту турбоагрегатів старшим майстром по ремонту парогазотурбінного устаткування у турбінному цеху по переводу з ВАТ парогазотурбинного устаткування у турбінному цеху; - 24.03.2000 р. звільнено відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України, в порядку переводу в ВАТ Львіватоменергоремонт; - з 27.03.2000 р. по 26.03.2003 р. займав посаду старшого майстра з ремонту парогазотурбінного устаткування у турбінному цеху №1 на постійній дільниці на Південно-Українській АЕС ВАТ Львівенергоремонт; - з 04.04.2006 р. по 06.09.2007 р. працював на посаді начальника дільниці 1гр. в цеху по ремонту тепломеханічного устаткування на Державному підприємстві НАЕК Енергоатом ВП Атомремонтсервіс.

27.12.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Разом із заявою від 27.12.2019 р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 надано такі документи, як: трудова книжка НОМЕР_2 від 03.08.1990 р., довідка військового комісаріату №2039 від 26.09.2019 р., довідка про навчання № 52 арх. від 15.08.2019р., довідка про реорганізацію № 0034.02/09-1010 від 28.05.2019 р., довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 14-87/684 від 07.10.2019р., висновок якості проведення атестації робочих місць за умовами праці № 78 від 16.09.2004р., наказ про результати атестації робочих місць № 481 від10.09.2004р, перелік робочих місць професій та посад працівників цеху по ремонту тепломеханічного обладнання, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 0034.02/09-2079 від 13.12.2019 р., наказ про проведення атестації робочих місць № 643 від 23.12.1997р., архівна довідка № Г-469 від 01.03.2018 р.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.01.2020 р. № 155950005876 відмовлено у призначенні пенсії за Списком № 2. Підставою для прийнятті вказаного рішення зазначено, що у відповідності до пп.2 п.2 ст.114 розділу XIV Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України (далі Список № 2) і за результатами атестації робочих місць - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини пільгового стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи, пільговий стаж заявника складає 0 років 11 місяців при загальному стажі роботи 28 років 0 місяців.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки роботі на пільгових умовах з 01.08.1990 р. помічником майстра до турбінного цеху-1 на постійній промисловій дільниці на Хмельницьку АЄС виробничого об`єднання Львіватоменергоремонт передували навчання з 01.09.1980 р. по 13.07.1982 р. ОСОБА_1 в Державному навчальному закладі Одеське Вище професійне училище автомобільного транспорту (який є правнаступником ТУ-2); строкова служба в період з 28.11.1982 р. по 15.12.1984 р. в Збройних Силах; навчання з 01.09.1985 р. по 29.06.1990 р. в Одеському національному політехнічному університеті, то періоди навчання ОСОБА_1 у вказаних навчальних закладах та служба в Збройних Силах підлягають зарахуванню до пільгового стажу.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до статті 24 Закон №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон № 1058-IV набрав чинності 01 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Так, відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-XII (в редакції чинній на дату звернення позивача із заявою про призначення пільгової пенсії) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: - з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; - з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; - з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; - з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; - з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.

Згідно підрозділу б розділу XIV Списку № 2 до виробництв, робіт, професій, посад із шкідливими і важкими умовами праці, работа на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Міністрів СРСР від 22.08.1956 N 1173 відноситься майстер, старші майстри та керівники змін: котелень, машинних, пилоприготувальних цехів та цехів палив водоподачі.

Відповідно до позиції № 2140000б-23362 розділу XIII Списку № 2 до виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Міністрів СРСР от 26.01.1991 г. N 10 відноситься майстер, старші майстри з ремонту обладнання (котельного, турбінного, пилоприготувальних цехів та цехів палив водоподачі.

Згідно позиції 2140000б-23362 Списку № 2 до виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. N 162 відносяться майстри, старші майстри по ремонту устаткування (котельного, турбінного (парогазотурбінного), паливоподавання та пилоприготування) у місцях його установки.

Як вбачається з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, видана 13.12.2019 року НАЕК ВК Южно -Українська АЕС, у період з 16.06.1999 р. по 24.03.2000 р. (9 місяців та 9 днів) ОСОБА_1 працював повний робочий день старшим майстром з ремонту парогазотурбінного устаткування в турбінному цеху, що передбачено Списком № 2 (а.с.97). Підставою для видачі вказаної довідки стали: особова карта П-2, накази з особового суладу, особові рахунки з заробітної плати, атестація робочих місць.

Щодо роботи ОСОБА_1 у періоди з 01.08.1990 р. по 15.06.1999 р. та з 27.03.2000 р. по 26.03.2003 р. в виробничому об`єднанні Львіватоменергоремонт, яке перейменовано на ВАТ Львівенергоремонт та в подальшому ліквідовано, слід зазначити наступне.

Записами трудової книжки ОСОБА_1 підтверджується, що позивач працював у спірні періоди в виробничому Львіватоменергоремонт (ВАТ Львівенергоремонт) на посадах, які віднесені до Списку № 2.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських фомувань, ВАТ Львівенергоремонт (код ЄДРПОУ 13810284) припинено за рішенням Господарського суду Харківської області від 24.11.2015 р. по справі № 5023/4144/11, про що внесено 04.12.2015 р. реєстраційний запис № 14801170016044874 (а.с.37-43).

Згідно листа Державного архіву Львівської області від 01.03.2018 р. № Г-469 адресованого ОСОБА_1 від 01.03.2018 р. № Г-469, документи з особового суладу підприємства Львіватоменергоремонт в архів на державне зберігання не надходили, тому підтвердити стаж праці і заробітну плату неможливо (а.с.44).

Згідно із пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.

Згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення - основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2.1., пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. До заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1. цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Щодо неврахування відповідачем періоди роботи позивача в виробничому об`єднанні Львіватоменергоремонт, яке в подальшому було перейменовано на ВАТ Львівенергоремонт через відсутність документів про проведення атестації та зайнятість у шкідливих та важких умовах праці, слід зазначити наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації)

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Щодо посилання відповідача на практику Верховного Суду України відповідно до якої не проведення атестації робочих місць було підставою для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, слід зазначити, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 жовтня 2019 року у справі № 520/15025/16-а вирішив передати її на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України.

19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19), в якій зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі №21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 2 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Приймаючи зазначену вище постанову у справі № 520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про охорону праці від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність правових норм, дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, у справі № 520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Поряд з цим, обов`язок щодо проведення робочих місць виник з 1992 року та безпідставністю неврахування з вказаних підстав періоду роботи на зазначеному підприємстві до 1992 року.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з особливо шкідливими умовами праці за періоди з 01.08.1990 р. по 15.06.1999 р. та з 27.03.2000 р. по 26.03.2003 р. до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, який дає право на пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку.

Статтею 56 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Згідно ст. 2 Закону України Про загальний військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 р. № 2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до статті 8 Закону України Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, оскільки роботі на пільгових умовах з 01.08.1990 р. помічником майстра до турбінного цеху-1 на постійній промисловій дільниці на Хмельницьку АЄС виробничого об`єднання Львіватоменергоремонт передували навчання з 01.09.1980 р. по 13.07.1982р. ОСОБА_1 в Державному навчальному закладі Одеське Вище професійне училище автомобільного транспорту (який є правнаступником ТУ-2); строкова служба в період з 28.11.1982 р. по 15.12.1984 р. в Збройних Силах; навчання з 01.09.1985 р. по 29.06.1990р. в Одеському національному політехнічному університеті, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що періоди навчання ОСОБА_1 у вказаних навчальних закладах та служба в Збройних Силах підлягають зарахуванню до пільгового стажу.

Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_1 досяг 55-річного віку, має 28 років страхового стажу, з яких більше ніж 12 років і 6 місяців на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дня звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме з грудня 2019 року.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року по справі № 420/3101/20, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В.Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.