Постанова

від 02.09.2020 по справі 240/4528/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/4528/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

02 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фермерського господарства "АГРО-СІД" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "АГРО-СІД" до Потіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Радомишльського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2020 року позивач ФГ "АГРО-СІД" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Потіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Радомишльського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області "Про внесення змін в рішення 67 сесії від 14.01.2020 №1668" №1764 від 29.01.2020.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання з повідомленням (викликом) осіб, призначено підготовче засідання у справі на 30.04.2020.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 провадження в адміністративній справі №240/4528/20 за позовом ФГ "Агро-Сід" до Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення - закрито.

Роз`яснено позивачу, що розгляд такої справи віднесений до юрисдикції загального суду у порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, разом з тим був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Разом з тим, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав перебування у відпустці.

Колегія суддів приходить до висновку щодо відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки позивач не обмежений у виборі представника, а також має право здійснювати представництво в порядку самопредставництва. Крім того, суд враховує строки розгляду справи передбачені ст.309 КАС України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, разом з тим був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоовлення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, 27.12.2019 проведено земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (аукціон № 22442 лот 43606), переможцем якого визначено ФГ Агро-Сід з ціною продажу лота в сумі 66369,72 грн. без урахування ПДВ як річна оплата за користування земельною ділянкою площею: 142,1968 га; кадастровий номер: 1825088200:08:000:0001.

Відповідно до зазначеного протоколу зазначена ціна продажу лота повинна бути сплачена переможцем аукціону не пізніше трьох банківських днів з дня укладання договору оренди земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки площею: 142,1968 га; кадастровий номер: 1825082200:08:000:0001 було укладено з ФГ Агро-Сід (ЄДРПОУ 37683991) 27.12.2019 і зареєстроване за №60. ФГ Агро-Сід сплачено ціну лота в повному обсязі 09.01.2020.

Рішенням 67 сесії сьомого скликання Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області №1668 від 14.01.2020 скасовано земельні торги у формі аукціону (аукціон № 22442 лот 43606) від 27.12.2019, з причини того, що ціну лота сплачено з порушенням строку, який був визначений протоколом аукціону, договором оренди землі.

Рішенням 67 сесії сьомого скликання Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області №1764 від 14.01.2020 виправлено описку у рішенні 67 сесії сьомого скликання Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області №1668 від 14.01.2020, зокрема "скасування" виправлено на "аналювання".

Позивач оскаржив до Господарського суду Житомирської області рішення 67 сесії сьомого скликання Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області №1668 від 14.01.2020, яким скасовано земельні торги у формі аукціону (аукціон № 22442 лот 43606) від 27.12.2019, при цьому рішення №1764 від 29.01.2020, яким виправлено описку у рішенні №1668 від 14.01.2020 оскаржено позивачем до Житомирського окружного адміністративного суду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що у земельних відносинах, які виникли між сторонами, які беруть участь у справі, сільська рада під час здійснення повноважень розпорядника землями державної власності є рівноправним суб`єктом земельних відносин.

Предметом даного спору є оскарження рішення, яким лише виправлено описку у прийнятому рішенні 67 сесії сьомого скликання Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області №1668 від 14.01.2020 "Про скасування земельних торгів".

З урахуванням зазначеного, з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, встановлені судом та враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суд першої інстанції вважає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 1 ч.1 ст.238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Разом з тим, Конституційний Суд України зазначив, що КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Крім того, Конституційним Судом України в Рішенні від 25 листопада 1997 року № 6-зп сформульовано правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза судом встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії зазначив, що поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При визначені судової юрисдикції щодо вирішення справи, суду необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктивного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Згідно з ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до п."а" ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад.

Як передбачено ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.135 КАС України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Згідно з ст.122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Як вбачається з матеріалів справи (позовної заяви) предметом спору в даних правовідносинах є не питання земельних відносин, а питання правомірності чи протиправності рішення Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області "Про внесення змін в рішення 67 сесії від 14.01.2020 №1668" №1764 від 29.01.2020.

Проте, як вірно вказував суд першої інстанції оскаржуване рішення фактично є невід`ємною складовою перегляду рішенні 67 сесії сьомого скликання Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області №1668 від 14.01.2020 "Про скасування земельних торгів". Як вже було встановлено судами та не заперечувалось сторонами у справі, правовідносини, які виникли щодо оскарження рішення №1668 від 14.01.2020 господарських відносин, оскільки Потіївська сільська рада Радомишльського району Житомирської області виступає в них рівноправним суб`єктом земельних відносин.

Отже, з урахуванням вказаного, а також, що рішення №1764 від 29.01.2020 та рішення №1668 від 14.01.2020 є безпосередньо пов`язаними, а отже в обох випадках Потіївська сільська рада Радомишльського району Житомирської області виступає в них рівноправним суб`єктом земельних відносин.

Колегія суддів вважає, що в даних правовідносинах не є визначальним саме функції (дії) відповідача, як суб`єкта владних повноважень в частині прийняття оскаржуваного рішення, яким виправлено описку, оскільки дане рішення фактично впливає на приватно-правовий характер відносини сторін, як двох рівних суб`єктів.

Разом з тим, за приписами ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Крім того, Європейський Суд з прав людини (рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France) вже звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують обставини дослідженні судом першої інстанції та висновки про закриття провадження та роз`яснення, що даний спір відноситься до юрисдикції загального суду у порядку господарського судочинства, на основі наведених вище обставин.

Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо закриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу фермерського господарства "АГРО-СІД" залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.