Ухвала

від 31.08.2020 по справі 161/9644/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 161/9644/19

провадження № 61-11938ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Мустангл , ОСОБА_2 , Державного реєстратора - приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Тетяни Олексіївни про визнання недійсними правочинів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 травня 2020 року у даній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ).

Відповідно допункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеногоу постанові Верховного Суду, крім випадкунаявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі процитовано зазначені правові норми, однак не вказано чітко підстави (підстав), передбаченої (передбачених) частиною другою статті 389 ЦПК України, на якій (яких) подається ця скарга.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення зазначених недоліків шляхом подання до Верховного Суду уточненої її редакції, яка містила б посилання на вказані підстави з відповідним обґрунтуванням.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 травня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Кузнєцов