Рішення

від 01.09.2020 по справі 260/1870/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/1870/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

за участі секретаря судового засідання - Попович М.М.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, вул. Болгарська, 2, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 38629032) до Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області (89330, с. Тибава, 129 А , Свалявський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 26396030) про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області про зобов`язання Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області, розташованої за адресою: 89300, Закарпатська область, Свалявський район, с. Тибава, 129 А , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками позапланової перевірки Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області, розташованої за адресою: 89330, Закарпатська область, Свалявський район, с. Тибава, буд. 129 А складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 11.02.2020 року за №29 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312. Тому позивач просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою суду від 21 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою з викликом (повідомленням) сторін. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

05 серпня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що із 24 пунктів виявлених порушень відповідачем усунуто 19. Також зазначає, що інші порушення вимагають значного фінансування, у зв`язку з чим відповідач звертався до відповідних балансоутримувачів : Свалявської РДА.

Сторони в судове засідання не з`явились.

В матеріалах справи міститься клопотання від представника позивача про розгляд справи за її відсутності. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, проте у відзиві просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.12.2019 № 353 та посвідчення на проведення перевірки від 10.02.2020 року №01/29 у період з 10 по 11 лютого 2020 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області, розташованої за адресою: 89330, Закарпатська область, Свалявський район, с. Тибава, буд. 129 А .

За наслідками позапланової перевірки Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області, розташованої за адресою: 89330, Закарпатська область, Свалявський район, с. Тибава, буд. 129 А складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 11.02.2020 року за №25, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312, а саме:

п. 1. Не відкориговані відповідні документи щодо встановлення протипожежного режиму (пункт 3 розділу II ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 2. План (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не розроблено згідно вимог правил пожежної безпеки (пункт 5 розділу II ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 3. Приміщення не забезпечені в повному обсязі відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (Пункт 8 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 4. Працівники об`єкта не дотримуються протипожежного режиму, не виконують вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, (пункт 11 розділу II ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30. 2.2014 року);

п. 5. Люк на горище не виконано протипожежним з межами вогнестійкості 0,25 год. (Розділ 3 п.2.3 ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 6. Не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горища. (Пункт 2.5. розділу III ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 7. Коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням (пункт 2.31. розділу III ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 8. У навчальному корпусі для старшокласників дозволяється влаштування на шляху евакуації виступи, які перешкоджають які перешкоджають вільній евакуації людей (пункт 2.37. глава II розділу III ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 9. Електрощити, групові електрощитам не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказівним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (пункт 1.16, глави 1 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 10. Допускається підвішування електролампочки безпосередньо на електропроводах (пункт 1.18 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 11. Будівлі їдальні та навчального корпусу молодших класів не обладнано захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (пункт 1.21 розділу IV ППБУ, наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 12. Розміщення газових опалювали їх котлів, опалювальних апаратів, не відповідає Правилам безпеки систем газопостачання України (пункт 4.1 глави IV розділу IV ППБУ наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 13. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 2 типу відповідно до ДБН В.2.5-56 Системи протипожежного захисту (пункт і 2 розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року, додаток А таблиця А1 п 7 пп. 7.5 додаток Б таблиця Б1 п.5.3 ДБН В.2.5-56);

п. 14. Територія, будівлі, споруди, приміщення, не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежним- відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (пункт 3.6 глави розділу V ППБУ наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 15. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння не визначено відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення (пункт 3.8 глави 3 розділу V ППБУ наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 16. Вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників не здійснено відповідно до Типових норм належності вогнегасників (пункт 3.9 глави 3 розділу V ППБУ наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 17. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби) (пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 18. Пожежні щити (стенди) не укомплектовані засобами пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2м. - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт.; ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (Розділ 5 пункт 3.11. ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 19. На пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу ПЩ (пункт 3.12 глави 3 розділу V ППБУ наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 20. Переносні вогнегасники не підвішені на вертикальній конструкції, не більше 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, (пункт 1.6 розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 21. Не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

п. 22. Допуск до роботи працівників здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки (Глава 6 п.4 Правил техногенної безпеки в Україні);

п. 23. Не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту (пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);

п. 24. Не проведено об`єктові тренувань навчання з питань цивільного захисту (пункт 11 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Примірник вказаного акту отримано директором ЗОШ Н.В.Павлович, про що свідчить підпис на сторінці 18 вказаного акту перевірки (а.с.17, на звороті). Встановлено, що зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб`єкта господарювання не надходили.

Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пп.35 п.4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пп. 57 п.4 Указу Президента №20/2013 від 16.01.2013 року Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки. А саме, щодо виявлених порушень, управлінням роз`яснено наступне:

п. 1. Встановлення протипожежного режиму на об`єкті забезпечує дотримання працівниками правил пожежної безпеки;

п. 2. Для безпечної та швидкої евакуації розробляється план евакуації працівників;

п. 3. Приміщення повинні забезпечував відповідними знаками безпеки для того щоб бачити де знаходяться евакуаційні виходи, куди рухатись під час евакуації;

п. 4. Працівники об`єкта зобов`язані дотримуються протипожежного режиму та виконувати вимоги правил пожежної безпеки та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки задля запобігання виникненню пожежі;

п. 5. Для запобігання поширенню пожежі на горище прорізи у перекритті повинні відповідати вимогам ППБУ, вихід на горище готелю адміністративного та спального корпусу має бути виконаний через сертифікований протипожежний люк розмірами 0,8м х 0,6м по вертикальній металевій драбині;

п. 6. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні бути оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності для попередження займання матеріалів;

п. 7. Сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, що ускладнює евакуацію людей під час надзвичайної ситуації;

п. 8. Забороняється влаштування на шляхах евакуації виступи, які перешкоджають вільній евакуації людей;

п. 9. Для забезпечення відповідного протипожежного режиму електрощити, групові електрощитки повинні бути оснащені схемі підключення споживачів з пояснювальними написами і вказівним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

п. 10. Підвішування світильників здійснено безпосередньо на струмопровідні проводи що може призвести до пожежі;

п. 11. Для забезпечення пожежної безпеки від прямих попадань блискавки потрібно встановити блискавкозахист;

п. 12. Розміщення газових опалювальних котлів, опалювальних апаратів, повинно відповідати Правилам безпеки систем газопостачання України задля їх безпечної експлуатації та унеможливлення виникнення вибуху (пожежі);

п. 13. Приміщення повинні обладнуватися системами протипожежного захисту та системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 2 типу відповідно до ДБН В.2.5-56 Системи протипожежного захисту для їх безпечної евакуації;

п. 14. Територія об`єкту не забезпечено первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

п. 15. Кількість первинних засобів пожежогасіння необхідно визначати відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення для якісного та своєчасного гасіння пожежі;

п. 16. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників допомагає якісно та своєчасно гасити пожежі;

п. 17. Для зазначення місцезнаходжень первинних засобів пожежогасіння, повинні знаходитись вказівні знаки, знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині так і поза приміщеннями (за потреби), задля забезпечення своєчасного гасіння пожежі на первинних етапах;

п. 18. Не укомплектованість пожежних щитів протипожежним інвентарем зменшує час ліквідації пожежі на ранній стадії та сприяє швидкому та безперешкодному її розповсюдженню;

п. 19. На пожежних щитах (стендах) необхідно вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

п. 20. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатньої для її повного відчинення задля забезпечення своєчасного гасіння пожежі на первинних етапах;

п. 21. Необхідно проводити навчання керівного складу з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, задля покращення їх вмінь і навичок з питань протипожежного захисту;

п. 22. Заборонено допускати до роботи працівників без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;

п. 23. Працівники повинні забезпечуватися засобами колективного та індивідуального захисту для безпечної їх евакуації та проведення евакуації людей з приміщень під час пожежі (надзвичайної ситуації);

п. 24. Необхідно проводити тренування і навчання керівного складу з питань цивільного захисту та пожежної безпеки задля покращення їх вмінь і навичок з питань захисту працівників і населення.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

В ході розгляду справи відповідачем повідомлялося про усунення деяких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, також відповідачами було вжито заходів на усунення порушень виявлених у ході перевірки, які потребують додаткових коштів, проте належних і допустимих доказів у підтвердження усунення всіх виявлених порушень суду не подано.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених відповідним органом, що здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення з чиєї вини було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V від 5 квітня 2007 року Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

Згідно ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Розглядаючи вказану справу суд зазначає, що відповідачем вказано про вжиття деяких заходів по усуненню порушень виявлених позивачем, а саме: п.1, п.2, п.3, п.4, п.7, п.8, п.9, п.10, п.14, п.15, п.16, п.17, п.18, п.19, п.20, п.21, п.22, п.24 на підтвердження чого надано суду ряд доказів.

Разом з тим, суд акцентує увагу, що належним, допустимим та достатнім доказом усунення порушень є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства, зокрема у сфері техногенної та пожежної безпеки.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті всі порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, вул. Болгарська, 2, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 38629032) до Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області (89330, с. Тибава, 129 А , Свалявський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 26396030) про застосування заходів реагування - задовольнити .

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи, шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення ресторану Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 вересня 2020 року.

СуддяЯ. М. Калинич