Рішення

від 01.09.2020 по справі 910/4393/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2020Справа № 910/4393/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (02000, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 17/52, ПОВЕРХ 4)

до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "УКРБАЛТБУД" (01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ РИБАЛЬСЬКА, будинок 13)

про стягнення 279828,98 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "УКРБАЛТБУД" про стягнення 279828,98 грн. заборгованості, з яких: 242870,00 грн. - сума основного боргу, 36958,98 грн. - сума пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №АБУ/060619/1605/ОМГ у частині оплати за поставлений товар.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.04.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/4393/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

28.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі.

У відповідності до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", в яких зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідач з відповідним клопотанням на продовження процесуального строку на подання відзиву на позов не звертався. Наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 03.04.2020, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105471438193.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2019 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (постачальник) та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "УКРБАЛТБУД" (покупець) укладений договір поставки № АБУ/060619/1605/ОМГ (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю, а покупець приймати та оплачувати щебінь, пісок та інші будівельні матеріали (надалі товар). Вид, одиниця виміру, ціна, умови та строки поставки яких визначені сторонами у специфікаціях та/або видаткових накладних, що мають силу специфікацій, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2. договору, видаткові накладні підписуються сторонами, з зазначенням в них кількості товару, одиниці виміру, ціни за одиницю виміру та загальної ціни товару, умов і строків поставки та оплати товару.

Згідно до п. 4.6 договору, за відсутності претензій по кількості та якості покупець зобов`язується прийняти товар відповідно до умов договору шляхом підписання товарно-транспортних накладних (інших актів прийому-передачі), або інших документів підтверджуючих поставку товару/надання послуг (шляхових листів, нарядів тощо та надати постачальнику його примірник, в протилежному випадку або у випадку необгрунтованості відмови у підписанні товарно- транспортних накладних (інших актів прийому-передачі), товарно-транспортні накладні, або інші документи, які підтверджують поставку товару (шляхових листів, нарядів тощо) вважається підписаним сторонами, а поставка належної якості та в повному об`ємі.

Ціна товару встановлюється в національній валюті України. В ціну входить вартість товару, а також його доставка до адреси розвантаження покупця. Ціна вказується в специфікаціях та/або видаткових накладних, рахунках-фактурах постачальника. Сума договору визначається загальною вартістю поставленого товару, відповідно до видаткових накладних, що додаються до договору. (п. 5.1 -5.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, розрахунки за товар по даному договору здійснюються шляхом 100% попередньої оплати грошових коштів на р/р постачальника, або на умовах відстрочення платежу на підставі рахунку-фактури. Покупець зобов`язується повністю розрахуватись з постачальником за отриману продукцію протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після поставки продукції на об`єкт покупця. Оплата вважається вчиненою у момент надходження грошових коштів на р/р постачальника.

Згідно з п. 7.2 договору, за несвоєчасну оплату відповідно до положень п. 6.1. Договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019 року із дня підписання сторонами, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно умов даного договору. Договір продовжується автоматично на кожен наступний календарний рік, у випадку якщо жодна із сторін не заявить вимогу про його розірвання за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення строку дії договору (п. 9.1 договору).

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 242870,00 грн у підтвердження чого надав видаткові накладні: №5421 від 01.07.2019 на суму 52150,00 грн, №5217 від 01.07.2019 на суму 156450,00 грн, №6198 від 01.08.2019 на суму 34270,00 грн.

Для врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №25 від 13.02.2020 щодо здійснення повного розрахунку заборгованості за поставлений товар на суму 242870,00 грн.

Оскільки відповідач оплату заборгованості не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 242870,00 грн та нарахованої у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання, пені у сумі 36958,98 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи підписаними сторонами видатковими накладними: №5421 від 01.07.2019 на суму 52150,00 грн, №5217 від 01.07.2019 на суму 156450,00 грн, №6198 від 01.08.2019 на суму 34270,00 грн позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 242870,00 грн.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У пункті 6.1. договору сторони погодили, що покупець зобов`язується повністю розрахуватись з постачальником за отриману продукцію протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після поставки продукції на об`єкт покупця. Оплата вважається вчиненою у момент надходження грошових коштів на р/р постачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на встановлені договором строки оплати, відповідач зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар в наступні строки: за видатковою накладною №5421 від 01.07.2019 - до 15.07.2019; за видатковою накладною №5217 від 01.07.2019 - до 15.07.2019; за видатковою накладною №6198 від 01.08.2019 - до 15.08.2019.

Отже, з огляду на погоджений сторонами порядок оплати, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, заборгованість відповідача за поставлений відповідачу товар на загальну суму 242870,00 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем у строки, встановлені договором матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 242870,00 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені у розмірі 36958,98 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п.7.2 договору, за несвоєчасну оплату відповідно до положень п.6.1. договору, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Нарахування пені на заборгованість за всіма видатковими накладними здійснено позивачем за загальний період з 15.08.2019 по 15.02.2020.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

За змістом пункту 7.2. договору, вбачається, що сторони, реалізуючи при укладенні договору своє законодавчо визначене право забезпечення виконання грошових зобов`язань встановленням відповідальності у вигляді пені, не узгодили іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховується пеня.

Позивачем, в порушення приписів ч. 6 ст. 232 ГПК України, нараховано пеню за порушення строків оплати за поставлений товар згідно із видатковими накладними №5217 від 01.07.2019 та №5421 від 01.07.2019 за період, який перевищує шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

За таких обставин, оскільки сторони не передбачили іншого періоду нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України), то визначений позивачем період нарахування пені обмежується шестимісячним строком. З урахуванням зазначеного та оскільки прострочення за видатковою накладною №6198 від 01.08.2019 розпочалося з 16.08.2019, суд зазначає, що нарахування пені має здійснюватись у такому порядку: на заборгованість за видатковими накладними №5217 від 01.07.2019 та №5421 від 01.07.2019 на загальну суму 208600,00 грн за 15.08.2019; за видатковими накладними №5421 від 01.07.2019, №5217 від 01.07.2019, №6198 від 01.08.2019 на загальну суму 242870,00 грн за період з 16.08.2019 по 15.01.2020; за видатковою накладною №6198 від 01.08.2019 на суму 34270,00 грн за період з 16.01.2020 по 15.02.2020.

За перерахунком суду, в межах періоду, який був заявлений позивачем в позові, розмір пені за прострочення зобов`язання щодо оплати поставленого товару становить 32629,26 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "УКРБАЛТБУД" (01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ РИБАЛЬСЬКА, будинок 13, ідентифікаційний код 35533023) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (02000, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 17/52, ПОВЕРХ 4, ідентифікаційний код 37354345) суму основної заборгованості у розмірі 242870,00 грн, пеню у сумі 32629,26 грн та судовий збір у розмірі 4132,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 01.09.2020.

Суддя С.О. Турчин