Рішення

від 02.09.2020 по справі 910/9213/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2020Справа № 910/9213/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Приватного підприємства СК-Логістик

до Товариства з обмеженою відповідальністю С.Т.Т.

про стягнення 140 201,09 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У червні 2020 року Приватне підприємство СК-Логістик (далі - ПП СК-Логістик , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю С.Т.Т. (далі - ТОВ С.Т.Т. , відповідач) про стягнення 140 201,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги з перевезення, надані позивачем на підставі договору № 41-19/П від 29.08.2019 про транспортно-експедиторські послуги (заявки № АО-202 від 10.03.2020, № АО-203 від 10.03.2020, № АО-207 від 27.03.2020).

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 140 201,09 грн, з яких: 139 606,65 грн - основний борг, 594,44 грн - 3% річних. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 103,02 грн та по оплаті правової допомоги в розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/9213/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Так, ухвала суду від 01.07.2020 згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473204963 отримана позивачем 08.07.2020. Крім того, ухвала суду від 01.07.2020 згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473204971 отримана відповідачем 06.07.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

29.08.2019 між ТОВ С.Т.Т. (експедитор/замовник) та ПП СК-Логістик (перевізник/виконавець) був укладений договір про транспортно-експедиторські послуги № 41-19/П (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору даний договір регулює та визначає порядок взаємовідносин перевізника та експедитора, які пов`язані з наданням перевізником експедитору автомобільних транспортних послуг, тобто послуг, згідно яких перевідник зобов`язується доставити ввірений йому експедитором (або іншою особою) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу погоджену сторонами плату.

Згідно з п. 2.1 договору замовлення транспортних послуг здійснюються експедитором на підставі заявок або інших документів, зі змісту яких випливає прохання експедитора про здійснення перевезення вантажу (далі по тексту - заявка).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що вартість транспортних послуг визначається в заявках експедитора, узгоджених з перевізником, або в інших, погоджених сторонами, документах та вказується у виставлених перевізником рахунках.

У випадку, якщо сторонами в замовленні на перевезення визначено вартість перевезення вантажу в іноземній валюті, то розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату розвантаження (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору термін проведення розрахунків за транспортні послуги додатково вказується в обумовленій заявці на перевезення.

У п. 9.5 договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково.

Судом встановлено, що умови окремих перевезень були погоджені сторонами в заявках на транспортне замовлення № АО-202 від 10.03.2020 (далі - заявка № АО-202), № АО-203 від 10.03.2020 (далі - заявка № АО-203), № АО-207 від 27.03.2020 (далі - заявка № АО-207).

Так, з вищевказаними заявками № АО-202 та № АО-203 вбачається, що сторони погодили наступні умови перевезення:

1) маршрут - с. Диканька, Полтавська обл., Україна - 17153 Штафенхаген, Німеччина;

2) отримувач вантажу - Bio Eichenmьhle GmbH;

3) узгоджений термін доставки вантажу - 18-19.03.2020 09:00 (погоджується після перетину кордону);

4) номер автопоїзда - НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (по заявці № АО-202); АС 5277 ВТ/ НОМЕР_3 (по заявці № АО-203);

5) фрахтова сума за замовлення автопоїзда - 1 500,00 євро по курсу НБУ на дату розвантаження (по кожній із заявок № АО-202 та № АО-203);

6) умови оплати, авансування - протягом 14 банківських днів від дати отримання оригіналів рахунку та ЦМР.

Із заявки № АО-207 вбачається, що сторони погодили наступні умови перевезення:

1) маршрут - м. Глобино, Полтавська обл., Україна - D-32423 Мінден, Німеччина;

2) отримувач вантажу - Agriprotein GmbH;

3) узгоджений термін доставки вантажу - 07-08.04.2020 09:00 (строго);

4) номер автопоїзда - ВК 5824 СВ/ LU 487 РА;

5) фрахтова сума за замовлення автопоїзда - 1 550,00 євро (включаючи додаткові витрати на кордоні) по курсу НБУ на дату розвантаження;

6) умови оплати, авансування - протягом 14 банківських днів від дати отримання оригіналів рахунку та ЦМР (СМR).

Виконання позивачем замовлених перевезень підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) А№053585, А№053594, А№053578 з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, а також актами надання послуг № 56 від 24.03.2020 на суму 46 881,77 грн, № 57 від 24.03.2020 на суму 46 881,77 грн, № 62 від 09.04.2020 на суму 45 843,11 грн (а всього на суму 139 606,65 грн).

З вищевказаних актів надання послуг вбачається, що акти № 56 та № 57 від 24.03.2020 засвідчені підписами представників обох сторін та їх печатками, водночас акт № 62 від 09.04.2020 підпису представника відповідача та його печатки не містить. Однак, відповідач визнає факт надання послуг з перевезення за вказаним актом та наявність заборгованості щодо оплати таких послуг, про що свідчить наданий відповідачем позивачу гарантійний лист № В-02-25/05-20 від 25.05.2020.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач склав також рахунки на оплату № 55 від 24.03.2020 на суму 46 881,77 грн, № 56 від 24.03.2020 на суму 46 881,77 грн, № 61 від 09.04.2020 на суму 45 843,11 грн (а всього на суму 139 606,65 грн) та направив вказані рахунки, а також СМR-накладні А№053585, А№053594, А№053578, відповідачу, що підтверджується експрес-накладними № 59000499526131 від 30.03.2020 (по заявках № АО-202 та № АО-203) та № 59000507133643 від 27.04.2020, складеними компанією з доставки ТОВ Нова Пошта . Зазначені документи отримані відповідачем 01.04.2020 та 28.04.2020 (відповідно), що підтверджується витягами з офіційного веб-сайту компанії з доставки ТОВ Нова Пошта , долученими до позовної заяви.

Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем належним чином. Проте, відповідач, у порушення умов укладеного сторонами договору, послуги, надані позивачем, не оплатив, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 139 606,65 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вищевказаних вимог позивача суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 139 606,65 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 594,44 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом раніше встановлено, що згідно з умовами оплати, визначеними у заявках №№ АО-202 та № АО-203, АО-207, оплата послуг з перевезення повинна була бути здійснена протягом 14 банківських днів від дати отримання оригіналів рахунку та ЦМР. Відповідні документи були отримані відповідачем 01.04.2020 та 28.04.2020, отже, останнім днем строку виконання грошового зобов`язання з оплати перевезень:

- за заявками № АО-202 та № АО-203 було 22.04.2020, а порушення строку виконання вказаного зобов`язання відповідачем почалось з 23.04.2020;

- за заявкою № АО-207 було 20.05.2020, а порушення строку виконання вказаного зобов`язання відповідачем почалось з 21.05.2020.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач надані позивачем послуги не оплатив, відтак допустив порушення зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за визначені позивачем періоди (з 23.04.2020 по 22.06.2020 для заявок № АО-202 та № АО-203; з 21.05.2020 по 22.06.2020 для заявки № АО-207), суд встановив, що їх розмір становить 592,82 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача 3% річних заявлена позивачем обґрунтовано та правомірно, проте підлягає задоволенню в розмірі, визначеному судом, а саме в розмірі 592,82 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 139 606,65 грн та 3% річних в розмірі 592,82 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,99 грн.

Щодо вимоги позивача про відшкодування здійснених ним витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Матеріали справи свідчать, що у позовній заяві позивач також просив суд вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат, його представник долучив до матеріалів справи:

- копію договору про надання правничої допомоги № 17/06/20-1 від 17.06.2020 (далі - договори про надання правничої допомоги);

- копію акту приймання-передачі наданих послуг № 18 від 18.06.2020 до вищевказаного договору про надання правничої допомоги

- копію рахунку-фактури № 18/0620-1 від 18.06.2020 на суму 6 000,00 грн;

- копію платіжного доручення № 96 від 19.06.2020 на суму 6 000,00 грн.

З акту приймання-передачі наданих послуг № 18 від 18.06.2020 вбачається, що представником позивача була виконана наступна робота:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питання стягнення заборгованості з ТОВ С.Т.Т. - 1 год. вартістю 1 000,00 грн;

- складання позовної заяви - 4 год. вартістю 4 000,00 грн;

- складання розрахунку заборгованості - 1 год. вартістю 1 000,00 грн.

Таким чином, загальний розмір вартості правової допомоги становить 6 000,00 грн.

Судом встановлено, що позивач здійснив оплату вищевказаних юридичних послуг в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 96 від 19.06.2020 на суму 6 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, що інші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляд у на те, що відповідач клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, під час розгляду справи не подав, суд дійшов висновку про те, що розподілу між сторонами підлягають витрати на правову допомогу в розмірі, заявленому позивачем, а саме в розмірі 6 000,00 грн, а з огляду на часткове задоволення позову, вказані судові витрати покладають на відповідача в розмірі 5 999,93 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю С.Т.Т. (02150, м. Київ, вул. Тампере, буд. 5, офіс 501, ідентифікаційний код 41841378) на користь Приватного підприємства СК-Логістик (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Зарічна, буд. 23, ідентифікаційний код 42487606) основний борг у розмірі 139 606,65 грн (сто тридцять дев`ять тисяч шістсот шість грн 65 коп.), 3% річних в розмірі 592,82 грн (п`ятсот дев`яносто дві грн 82 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,99 грн (дві тисячі сто дві грн 99 коп.), витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5 999,93 грн (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн 93 коп.)

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.09.2020.

Суддя О.Г. Удалова