Рішення

від 02.09.2020 по справі 912/1375/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 рокуСправа № 912/1375/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу №912/1375/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БТУ-ЦЕНТР", вул. Академіка М. Амосова, буд. 1/34, оф. 1 (к.84), с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08138,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соєвий вік", вул. Комарова, буд. 68, м. Кропивницький, 25009

про стягнення 109 363,05 грн

Представники сторін участі не брали

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БТУ-ЦЕНТР" (далі - ТОВ ТД "БТУ-ЦЕНТР", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соєвий вік" (далі- ТОВ ТД "Соєвий вік", відповідач) про стягнення 109 363,05 грн, з яких 95 907,50 грн боргу, 12 978,03 грн пені та 477,52 грн інфляційних витрат, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору поставки №23/11-16 від 23.11.2016 в частині повної оплати товару.

Ухвалою від 10.04.2020 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1375/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Постановлено, що дату і час судового засідання у справі №912/1375/20 буде призначено додатково ухвалою суду, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

25.06.2020 ухвалою суду призначено судове засідання у справі на 16.07.2020.

В судовому засіданні 16.07.2020 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву на 07.08.2020 о 10:00 год., запропоновано позивачу подати суду необхідні докази на підтвердження обставин, якими позивачем обґрунтовано позовні вимоги.

03.08.2020 до суду від позивача надійшли на виконання ухвали суду від 16.07.2020 пояснення по справі з відповідними документами.

В судовому засіданні 07.08.2020 оголошено перерву до 02.09.2020 та зобов`язано позивача надати письмово викладені відомості щодо питань, які зазначено в ухвалі.

18.08.2020 до суду надійшла заява позивача на виконання ухвали суду, де зазначено за якими специфікаціями здійснено поставку товару на підставі спірних видаткових накладних.

В судовому засіданні 02.09.2020 сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили. Відповідач відзив на позов суду не подав.

Разом з тим, ухвали суду у даній справі про відкриття провадження у справі від 10.04.2020 та призначення судового засідання від 25.06.2020, отримано відповідачем 16.04.2020 та 30.06.2020 відповідно, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 51, 53). Ухвала від 07.08.2020 згідно рекомендованого поштового відправлення також отримана відповідачем 13.08.2020.

Господарський суд приймає до уваги, що ТОВ ТД "Соєвий вік" мало можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/1375/20 в судовому засіданні 02.09.2020 за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 02.09.2020 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2016 між ТОВ ТД "БТУ-ЦЕНТР" (постачальник) та ТОВ ТД "Соєвий вік" (покупець) укладено Договір поставки №23/11-16 (далі - Договір, а.с. 9-12), за умовами якого, продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити (передати) у визначені Договором строки біологічні препарати Торгової марки "Жива Земля", інші біопрепарати, добрива та продукцію, згідно Специфікацій до даного Договору, надалі - Товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, його оплатити та прийняти (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору, асортимент, кількість і якість Товару, що є предметом поставки за Договором, номенклатура, типи, тощо, зазначаються в Специфікаціях до Договору, що є його невід`ємною частиною та у видаткових накладних (або в актах приймання-передачі Товару).

Покупець проводить оплату вартості Товару на умовах (попередня оплата або повна або часткова оплата після отримання Товару) та в строки, які зазначаються в Специфікаціях, до даного Договору (п. .5.1. Договору).

Договір набирає сили з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині оплати поставленого товару до повного виконання зобов`язання (п. 9.1. Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Між сторонами підписано Специфікації до Договору (а.с. 13-32), де обумовлено найменування, кількість та ціну товару, строки його поставки та оплати.

За твердженням позивача, на виконання Договору, поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних №362 від 24.04.2017 на суму 63450,00 грн та № 384 від 27.04.2017 на суму 35100,00 грн за специфікаціями №16 від 20.04.2017 та № 17 від 26.04.2017. Відповідачем здійснено часткову оплату зазначених видаткових накладних.

Вартість неоплаченого товару за вказаними видатковими накладними становить 95907,50 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При розгляді спору господарський суд виходить з наступного.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

За поясненнями позивача заборгованість виникла за видатковими накладними № 362 від 24.04.2017 та № 384 від 27.04.2017, які відносяться до специфікацій № 16, та 17 відповідно.

З матеріалів справи вбачається, що у специфікаціях №16 від 20.04.2017 та №17 від 26.04.2017 (а.с. 28,29), сторонами погоджено найменування, кількість та вартість товару. Строк поставки товару за даними специфікаціями обумовлено до 01.05.2017 та 10.05.2017 відповідно. Згідно умов специфікації №16 покупець проводить оплату продавцю по рахунку-фактурі протягом 14 календарних днів з дня отримання товару (пункт 4). Умовами специфікації №17 визначено умови оплати шляхом попередньої оплати по рахунку фактурі в розмірі 100% (пункт 4). Специфікації підписано сторонами та скріплено печатками.

Позивачем за видатковими накладними, які підписано сторонами та скріплено печатками, №362 від 24.04.2017 на виконання умов специфікації №16 від 20.04.2017 та № 384 від 27.04.2017 на виконання умов специфікації №17 від 26.04.2017 (а.с. 33-34) поставлено відповідачу товар на загальну суму 98 550,00 грн. Позивачем зазначено про оплату товару за видатковою накладною №384 від 27.04.2017 на суму 2 642,50 грн. Вартість неоплаченого товару становить 95 907,50 грн.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги строки оплати товару визначені специфікаціями та норми ст. 692 ЦК України, відповідач як покупець зобов`язаний оплатити вартість товару після отримання його від позивача.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 850-р, з метою створення сприятливих умов для святкування 9 травня - Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (Дня перемоги), робочі дні, зокрема, з понеділка 8 травня перенесено на суботу 13 травня.

Отже, приймаючи до уваги положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, строк оплати товару є таким, що настав 10.05.2017 за видатковою накладною №362 від 24.04.2017 та 28.04.2017 за видатковою накладною №384 від 27.04.2017.

Отже, відповідачем не виконано зобов`язання за Договором на суму 95 907,50 грн.

Доказів перерахування цієї суми на користь позивача відповідачем господарському суду не подано. Також відповідачем не заперечено факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 95 907,50 грн основного боргу, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні витрати в сумі 477,52 грн за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат (а.с.7) нарахованих із суми боргу 95 907,50 грн в сумі 477,52 грн за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року, господарський суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 12 978,03 грн за період з 02.10.2019 по 02.04.2020.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов`язання за Договором виконував неналежним чином, чим порушив умови Договору, норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що слугувало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 12 978,03 грн за період з 02.10.2019 по 02.04.2020 в порядку п. 6.3. Договору.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторони в п. 6.3. Договору передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов Договору протягом більше ніж 10 календарних днів, покупець сплачує на користь продавця пеню, яка обчислюється з 11 дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені (а.с. 7-8), здійснений позивачем, судом встановлено, що нарахування пені здійснено поза межами шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України. При цьому, іншій строк нарахування пені умовами Договору не передбачено.

Як встановлено судом, останнім днем оплати товару є 10.05.2017 та 28.04.2017, тобто прострочення оплати товару починається з 11.05.2017 та 29.04.2017, та з урахуванням шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України період прострочення, за який повинна нараховуватись пеня закінчився 11.11.2017 та 29.10.2017 відповідно за спірними видатковими накладними.

З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення пені заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 95 907,50 грн боргу та 477,52 грн інфляційних витрат. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до норм ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі, так як спір виник з вини останнього, а сума судового збору сплачена за мінімальною ставкою.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 233, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соєвий вік" (вул. Комарова, буд. 68, м. Кропивницький, 25009, і.к. 38758395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БТУ-ЦЕНТР" (вул. Академіка М. Амосова, буд. 1/34, оф. 1 (к.84), с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08138, і.к. 38010942) 95 907,50 грн боргу та 477,52 грн інфляційних витрат, а також 2102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.09.2020.

Суддя В.Г. Кабакова