Рішення

від 27.08.2020 по справі 913/200/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року м. Харків Справа № 913/200/20

Провадження №17/913/200/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компресори та пневматика , м. Харків

до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 388381,56 грн.

Секретар судового засідання Селіверстова Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Компресори та пневматика (позивач у справі) звернулось з позовною заявою б/н та б/д до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ (відповідач у справі) про стягнення 388381,56 грн заборгованості за договором від 14.06.2019 №26/УС-27/19-198, з яких: основний борг в сумі 351368,06 грн, пеня за період прострочення з 18.11.2019 по 02.04.2020 в сумі 33064,34 грн, 3 % річних за період прострочення з 18.11.2019 по 02.04.2020 в сумі 3979,16 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.04.2020.

03.08.2020 до відділу документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява від 03.08.2020, в якій останній просив долучити до матеріалів справи розрахунок суми позову.

Згідно з наданим розрахунком пеня складає 39077, 63 грн, 3 % річних складають 4531,10 грн. Крім того, у розрахунку є інфляційні нарахування, сума 2754,58 грн яких не була заявлена первісно в позові.

Якщо скласти всі суми, які вказані позивачем у розрахунку, ціна позову складає 397731,37 грн, що є більше ніж ціна первісного позову. Разом з тим, позивачем заяву про збільшення позовних вимог суду не надано.

З огляду на вказане, суд розглядає наданий розрахунок в межах раніше заявлених позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 10.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2020 о 15 год. 20 хв.

Сторони в судове засідання 27.08.2020 не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи відповідача - ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ є: вул. Пивоварова, буд. 5, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93407 (а.с.52-57).

Ухвалу суду про відкриття провадження від 02.04.2020 відповідач отримав 06.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.59). Ухвали від 27.04.2020, від 09.06.2020, від 30.06.2020 також отримані відповідачем (а.с.70, 79, 84).

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача.

Також суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, з 12.03.2020 на усій території України запроваджено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20.05.2020 №392 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500) дія карантину, встановленого на всій території України, продовжена до 22.06.2020, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 - до 31.07.2020, а постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 - до 31.08.2020.

Поряд з цим, пунктом 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 30.03.2020) було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

18.06.2020 Верховною Радою України був прийнятий Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX, який набрав чинності 17.07.2020 (далі - Закон №731-IX).

Вказаним законом внесено зміни до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, та встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Від відповідача до суду будь - які клопотання або заяви у встановлений п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX строк не надходили.

З урахуванням викладеного, строк на подачу відзиву на позов із викладенням власної правової позиції сплинув 07.08.2020.

З огляду на вищевказане, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Компресори та пневматика (позивач у справі), як Постачальником, та Приватним акціонерним товариством Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ (відповідач у справі), як Покупцем, було укладено договір № 26/УС-27/19-198 від 11.06.2019 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник приймає на себе зобов`язання поставити, а Покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (далі-Товар) по ціні, у кількості, асортименті, у строки та з якісними показниками, визначених в Додатках до цього Договору, які є невід`ємними додатками до цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору загальна сума Договору з урахуванням ПДВ 20% складає 501954,43 грн, в т.ч. ПДВ 20 % 83659,07 грн.

У п. 4.3 Договору визначено, що умови оплати узгоджуються в Додатках до цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставка Товару здійснюється партіями Товару. Під партією Товару розуміється переданий на умовах цього Договору Товар по одному комплекту Товаросупровідних документів.

Згідно з п. 5.2 Договору Товар поставляється на умовах поставки зазначених в Додатках до цього Договору у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року.

За прострочку кінцевого розрахунку Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний календарний день прострочення від суми заборгованості, але не більше 10 % (п.п.10.11.1 Договору).

Строк дії договору встановлено у пункті 16.1 Договору з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, а в часті взаєморозрахунків, врегулювання спірних питань та виконання зобов`язань до їх повного виконання.

Між сторонами за Договором був укладений та підписаний Додаток № 1, в якому сторони узгодили асортимент, кількість, ціну та вартість товару, який повинен бути поставлений на загальну суму 501954,43 грн (з ПДВ).

Сторони узгодили вид поставки: одним комплектом; строк поставки: 80 календарних днів від дати отримання 30 % передплати; умови поставки: DDP - м. Сєвєродонецьк, склад Покупця; умови оплати Товару: 30 % передплата, 70 % по факту поставки Товару протягом 30 календарних днів.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що поставив відповідачу товар на загальну суму 501954,37 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними (а.с.16,19).

Позивач виставив позивачу рахунок № 529 на оплату Товару (а.с.41), який позивачем було сплачено 24.07.2019 у сумі 150586,37 грн (30 % від загальної вартості), про що свідчить платіжне доручення № 53821 від 24.07.2019, на якому є відмітка банківської установи про зарахування коштів(а.с.42).

Позивачем надана копія довіреності відповідача № 278 від 25.09.2019 на отримання Товару, перелік якого зазначений в додатку № 1 до Договору, яка засвідчена його печаткою (а.с.17,18).

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань з розрахунків за Договором №26/УС-27/19-198 від 14.06.2019 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 351368,06 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати відповідачем, згідно з п. 4.3 Договору, на підставі п.п.10.11.1 Договору, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в сумі 33064,34 грн за період з 18.11.2019 по 02.04.2020.

Крім того, відповідно до статті 625 ЦК України, позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у сумі 3949,16 грн за період з 18.11.2019 по 02.04.2020.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Отже, належне виконання зобов`язання є виконання зобов`язань, з додержанням вимог і принципів виконання зобов`язання встановленими умовами договору та приписами чинного законодавства.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Фактичні обставини свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № 26/УС-27/19-198 від 11.06.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Як встановлено ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що поставив відповідачу товар на загальну суму 501954,37 грн (з ПДВ).

Однак, судом встановлено, що з наданих позивачем копій видаткових накладних: № 765 від 25.09.2019 на суму 445599,13 грн (з ПДВ) та № 826 від 18.10.2019 на суму 56355,12 грн (з ПДВ) вбачається, що позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 501954,25 грн (з ПДВ) (а.с.16,19).

За товар, поставлений за видатковою накладною № 765 від 25.09.2019 на суму 445599,13 грн (з ПДВ), частково відповідачем було сплачено попередньо 150586,37 грн (платіжне доручення від 24.07.2019 №53821), у зв`язку з чим заборгованість виникла в сумі 295012,76 грн.

За товар, поставлений за видатковою накладною № 826 від 18.10.2019 на суму 56355,12 грн (з ПДВ), відповідач не розрахувався взагалі.

Отже, загальний борг складає 351367,88 грн.

З огляду на вказане, у зв`язку з порушенням строків оплати, передбачених Договором, у відповідача виник борг в сумі 351367,88 грн, який підтверджується матеріалами справи, є обґрунтовано заявленим та підлягає стягненню з відповідача. В сумі 0,18 грн боргу позивачу слід відмовити за необґрунтованістю.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних у сумі 3949,16 грн за періоди, згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.6).

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне навести правильний розрахунок 3 % річних, здійснений за допомогою інформаційно-правової бази Законодавство , враховуючи умови п. 4.3 укладеного між сторонами Договору та Додатку № 1.

Так, за порушення терміну сплати частини боргу за видатковою накладною №765 від 25.09.2019 на суму 295012,76 грн позивач має право здійснити нарахування 3 % річних за період з 25.10.2019 по 02.04.2020, але позивачем визначено початок періоду нарахування 3 % річних з 18.11.2019, що є його правом.

На борг за видатковою накладною №826 від 18.10.2019 в сумі 56355,12 грн позивачем правильно визначено період та суму нарахування 3 % річних з 18.11.2019 по 02.04.2020 в розмірі 633,40 грн.

Перевіривши математично розрахунок 3 % річних у зазначених позивачем до стягнення періодах, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

З огляду на вказане, 3 % річних в сумі 3949,16 грн підлягають стягненню з позивача.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за Договором в сумі 33064,34 грн за періоди, згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.5).

Відповідно до п. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність за невиконання грошових зобов`язань передбачена сторонами у п.п. 10.11.1 Договору, де зазначено, що за прострочку кінцевого розрахунку Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний календарний день прострочення від суми заборгованості, але не більше 10 %.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 33064,34 грн за період з 18.11.2019 по 02.04.2020.

Враховуючи можливі строки нарахування пені за несплату боргу по кожній видатковій накладній окремо, суд дійшов висновку про правильність розрахунку пені з огляду на таке.

По видатковій накладній № 765 від 25.09.2019 прострочення платежу на решту боргу (70 %) відбулось з 25.10.2019. Можливий період нарахування пені буде в межах з 25.10.2019 по 25.04.2020, тоді як позивач його визначив з 18.11.2019 по 02.04.2020, що є його правом.

По видатковій накладній № 826 від 18.10.2019 період нарахування пені складатися з 18.11.2019 по 18.05.2020, тоді як позивачем вказаний період визначено в межах з 18.11.2019 по 02.04.2020, що також є його правом.

З огляду на вказане, розрахунок пені є арифметично та алгоритмічно правильним, відповідає чинному законодавству та умовам договору, пеня в сумі 33064,34 грн є обґрунтовано заявленою та підлягає стягненню з відповідача у заявленій сумі.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі основного боргу 351367,88 грн, пені в сумі 33064,34 грн та 3 % річних в сумі 3979,16 грн.

Судові витрати, відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ (вул. Пивоварова, буд. 5, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93407, ідентифікаційний код 42293410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компресори та пневматика (площа Героїв Небесної Сотні, буд.7, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код 33270581) основний борг в сумі 351367,88 грн, пеню в сумі 33064,34 грн, 3 % річних в сумі 3979,16 грн, судовий збір в сумі 5825,72 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2020.

Суддя О.С. Фонова