Рішення

від 01.09.2020 по справі 922/2006/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2006/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Харків" (61064, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 123, кімн. 29) про стягнення 55656,65 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Харків" (відповідача) про стягнення 55656, 65 грн., що складається із: основної заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 49133,22 грн., пені у розмірі 4412,20 грн., 3 % річних у розмірі 722,66 грн. та індексу інфляції у розмірі 1388,57 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141134ZREGP016 від 01.01.2016 в частині здійснення споживачем своєчасних та повних платежів вартості газу у встановлені договором строки.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, витрати складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2020, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України. При цьому, суд зазначає, що про розгляд даної справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 015785, з якого вбачається, що копія ухвали від 01.07.2020 була вручена уповноваженій особі відповідача ще 07.07.2020.

З урахуванням наведеного, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Харків" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.

Відповідно до редакції п. 2.2.2 ст. 2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" однією з основних функцій товариства є надання послуг по забезпеченню газом підприємств усіх форм власності і населення шляхом постачання природного газу.

01.01.2016 міжпозивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Харків" (споживач) було укладено Договір № 1141134ZREGP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб`єкти господарювання) (надалі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (а.с. 7-15).

Вищевказаний Договір, відповідно до умов п. 11.1. Договору, набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін, і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 3. Додаткової угоди до Договору строк дії Договору було пролонговано, так в частині постачання газу - до 31.12.2020 та в частині розрахунків - до повного їх здійснення (а.с. 16-17).

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (постачальник) надав відповідачу послуги з постачання природного газу у кількості:

- січень 2020 року - 9086,36 куб.м. на загальну суму 74404, 84 грн.;

- лютий 2020 року - 8144,22 куб.м. на загальну суму 66690, 00 грн.;

- березень 2020 року - 4978,94 куб.м. на загальну суму 40770, 70 грн.;

- квітень 2020 року - 1639,27 куб.м. на загальну суму 13423, 38 грн.;

- травень 2020 року - 164,17 куб.м. на загальну суму 1344, 32 грн.

Всього, на загальну суму - 196633,24 грн. (а.с. 18-23).

Відповідно до п. 4.1 Договору встановлено, що розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Згідно з п. 4.2. Договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

4.2.1. 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період

4.2.3. остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Позивачем у позовній заяві вказано, що відповідачем розрахунки за надані послуги здійснено несвоєчасно та не у повному обсязі, в підтвердження чого посилається на оборотно - сальдову відомість по рахунку № 361 за період з 30.01.2020 по 23.06.2020 (а.с. 25), та зазначає, що непогашеною відповідачем залишається сума заборгованості у розмірі 49133,22 грн.

Одночасно, враховуючи неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасного погашення заборгованості, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 4412,20 грн., 3 % річних у розмірі 722,66 грн. та індекс інфляції у розмірі 1388,57 грн.

Вищевказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 12 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 за підсумками розрахункового періоду передбачено, що споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складається між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено, підписано та направлено на адресу відповідача примірники актів приймання - передачі природного газу № ХОЗ80002458 від 31.01.2020, № ХО380005411 від 29.02.2020, № ХО380007640 від 31.03.2020, № ХО№80010214 від 30.04.2020, № ХО380011889 від 31.05.2020. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (а.с. 18-23).

Однак, всупереч вимог чинного законодавства та умов Договору, відповідачем не було здійснено оплату вартості газу у повному обсязі та заборгованість останнього становить 49133,22 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

За змістом ст. 610 ЦК України несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання а в разі його порушення настають правові наслідки передбачені договором або законом відповідно до положень частини 1 ст. 611 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з урахуванням обставин справи та положень чинного законодавства, позивач подав суду належні докази, які об`єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію щодо позовних вимог про стягнення основної заборгованості, тому вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 49133,22 за послуги з постачання природного газу визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, під час розгляду даної справи, відповідачем, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України, не подано належних та допустимих доказів повної та своєчасної оплати вказаної заборгованості, як і не подано доказів, які б ставили під сумнів чи спростовували її наявність.

Щодо заявленої до стягнення пені за період з 11.02.2020 по 19.06.2020 у розмірі 4412,20 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з вимогами ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши надані позивачем нарахування пені за період з 11.02.2020 по 19.06.2020 у розмірі 4412,20 грн., суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, нараховані арифметично вірно, у зв`язку з чим, вимога про стягнення пені у розмірі 4412,20 грн. підлягає задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 3 % річних за період з 11.02.2020 по 19.06.2020 у розмірі 722,66 грн. та інфляційних втрат за період з березня 2020 р. по червень 2020 р. у розмірі 1388,57 грн., суд виходить з наступного.

Вимогами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 3 % річних за період з 11.02.2020 по 19.06.2020 у розмірі 722,66 грн. та інфляційних втрат за період з березня по червень 2020 року у розмірі 1388,57 грн., суд визнав обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та таким, що підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням зазначеного та зважаючи на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позивач довів суду належними та допустимими доказами підставність та обґрунтованість позовних вимог, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, такими, що не спростованими відповідачем, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Харків" (61064, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 123, кім. 29, код ЄДРПОУ 39179986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621) заборгованість у розмірі 49133,22 грн; пеню у розмірі 4412,20 грн; 3 % річних у розмірі 722,66 грн; індекс інфляції у розмірі 1388,57 грн. та 2102,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256 - 259 ГПК України.

Повне рішення складено "01" вересня 2020 р.

Суддя Г.І. Сальнікова