Рішення

від 02.09.2020 по справі 927/575/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/575/20 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро", вул. Ушакова, 8, м. Маріуполь, Донецька область, 87510, код ЄДРПОУ 40914220, поштова адреса: а/с 106, п/в 73, м. Київ, 04073

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МБМ Груп", вул. І.Козача, буд. 56, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 42095236

про стягнення 98 676,74 грн

без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБМ Груп" про стягнення 98 676,74 грн, в тому числі 96 000,00 грн заборгованості, 1834,77 грн - інфляційних втрат, 841,97 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №2 від 17.07.18.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Фесюрі М.В.

Крім того, п.2 резолютивної частини позовної заяви, позивач просить суд також стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.07.20 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання) та встановлено строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив на позов, зокрема, встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Копії ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.07.20 отримані позивачем - 09.07.20, була направлена на юридичну адресу, 31.07.20-направлена на фактичну адресу), відповідачем - 10.07.20, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1400048608487 від 06.07.20, №1400048608568 від 06.07.20, №1400048608550 від 06.07.20.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що також передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626 - 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 ЦК України, за якими зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Так, 17 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБМ Груп" (далі - постачальник) укладено договір поставки №2 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого на умовах, які викладені в цьому договорі постачання, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язується прийняти продукцію і вчасно сплатити постачальникові її вартість. Тип, марка і кількість продукції вказується в рахунках-фактурах чи накладних, наданих покупцеві на кожну окрему партію продукції.

Загальна сума договору визначається виходячи із вартості поставленої продукції протягом усього строку дії даного договору. Ціна на кожну окрему партію продукції визначається окремо та узгоджується сторонами в рахунках-фактурах чи накладних (п.п.2.1, 2.2 договору).

Номенклатуру, кількість продукції, ціну та інші умови поставки сторони по мірі необхідності узгоджують рахунком-фактурою чи накладною на продукцію, що підлягає постачанню за договором (п.3.1. Договору).

Строк поставки - 5-30 календарних днів з моменту внесення передоплати покупцем (п.3.2. Договору).

Доставка зі складу постачальника здійснюється шляхом самовивезення продукції силами й засобами покупця (п.3.3. Договору).

В підтвердження факту отримання продукції покупець зобов`язаний поставити підпис на накладній та/чи скріпити її печаткою покупця та переди постачальнику з оригіналом довіреності (п.3.4. Договору).

Датою постачання вважається дата фактичного отримання продукції уповноваженим представником з оформленими видатковими накладними (п.3.5. Договору).

Приймання продукції покупцем відбувається відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості і якості №П-6 і № П-7. При виявленні прихованих недоліків продукції покупець вправі у належному порядку пред`явити претензію протягом 1-го місяця із дня встановлення недоліків (п.3.6. Договору).

Якість продукції повинна відповідати діючій в галузі нормативно-технічної документації на даний вид продукції і підтверджуватися відповідним документом, що видається виробником. У разі постачання неякісної продукції, що має бути підтверджено відповідним документом, постачальник зобов`язується замінити протягом 14 календарних днів неякісну продукцію на відповідну якісну (п.3.7. Договору).

Відповідно до п. 4.1 договору покупець сплачує вартість кожної окремої партії продукції шляхом внесення передоплати у розмірі 100% від вартості партії продукції на розрахунковий рахунок постачальника.

Підставою для сплати є договір, рахунок-фактура чи накладна (п. 4.2. Договору).

За порушення строків поставки продукції та строків заміни неякісної продукції або недопостанання продукції, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період, від суми поставленої/неякісної/недопоставленої Продукції за кожен день такого прострочення (п.5.1. Договору).

За порушення терміну відпуску оплаченої продукції більш ніж на 10 днів, та у разі постачання неякісної або недопостачання продукції, покупець має право вимагати від постачальника сплати штрафу у розмірі 5% від вартості непоставленої (недопоставленої) продукції (п.5.2. Договору).

Виплата пені та штрафу не звільняє кожну із сторін від виконання зобов`язань за даним Договором (п.5.3. Договору).

У випадку порушення покупцем термінів розрахунку, постачальник має право стягнути із покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати. У разі порушення покупцем термінів сплати більш ніж на 10 (десять) банківських днів, постачальник вправі вимагати від нього сплати штрафу у розмірі 5 % від суми построченого платежу (п.5.4. Договору).

У разі поставки постачальником неякісної продукції, що підтверджено відповідними документами, покупець вправі вимагати від постачальника сплати штрафу у розмірі 20% від вартості неякісної продукції (п. 5.5. Договору).

Ризик випадкової загибелі чи випадкового пошкодження продукції покладається на покупця з моменту отримання ним продукції (п.5.6. Договору).

Договір набирає сили з дня його підписання і діє до повного виконання зобов`язань по договору. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не викаже бажання про його припинення (п. 8.6.договору).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи копії примірника договору поставки, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось сторонами в ході розгляду справи.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України, Договір поставки №2 від 17.07.18 є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору поставки №2 від 17.07.2018, відповідач поставив позивачу продукцію (гранула вторинна ПДВ) на загальну суму 189 000,00 грн. за видатковими накладними: №1/06 від 27.06.18 на суму 30 000,00 грн (рахунок-фактура №1/07 від 24.07.18), №2/08 від 13.08.18 на суму 33 000,00 грн (рахунок-фактура №2/08 від 13.08.18), №3/08 від 14.08.18 на суму 30 000,00 грн (рахунок-фактура №3/08 від 14.08.18), №5/08 від 22.08.18 на суму 33 000,00 грн (рахунок-фактура №5/08 від 22.08.18), №2/09 від 17.09.18 на суму 33 000,00 грн (рахунок-фактура 7/08 від 30.08.18), №1/06 від 26.12.18 на суму 30 000,00 грн (рахунок-фактура №4/12 від 26.12.18). Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплені печатками сторін.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи Позивачем здійснено оплату по Договору поставки №2 від 17.07.18, згідно платіжних доручень №3725 від 26.07.18 на суму 30 000,00 грн, призначення: сплата за гранулу вторинну згідно з рах.№1/07 від 24.07.18 ,

№3999 від 14.08.18 на суму 30 000,00 грн, призначення: сплата за гранулу вторинну згідно з рах.№3/08 від 14.08.18 ,

№4353 від 14.08.18 на суму 33 000,00 грн, призначення: сплата за гранулу вторинну згідно з рах.№2/08 від 13.08.18 ,

№4152 від 28.08.18 на суму 33 000,00 грн, призначення: сплата за гранулу вторинну згідно з рах.№5/08 від 22.08.18 ,

№4252 від 31.08.18 на суму 33 000,00 грн, призначення: сплата за гранулу вторинну згідно з рах.№7/08 від 30.08.18 ,

№4724 від 25.09.18 на суму 30 000,00 грн, призначення: сплата за гранулу вторинну згідно з рах.№2/09 від 24.09.18 .

Вказані платежі були здійснені на підставі виставлених відповідачем рахунків, що підтверджується номерами рахунків та призначеннями платежів.

Відповідно до матеріалів справи, частину товару позивачем було повернуто відповідачу відповідно до накладних на повернення постачальнику №ТТДИк000002 від 10.01.19 на суму 30 000,00 грн., №ТТДИк000013 від 12.02.19 на суму 30000,00 грн, №ТТДИк000014 від 12.02.19 на суму 33000,00 грн, №ТТДИк000015 від 12.02.19 на суму 3000,00 грн. Загальна вартість оплаченого та повернутого товару склала 96 000 грн. Зазначена продукція була прийнята відповідачем, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних, скріплені печаткою юридичної особи. Заперечень з боку відповідача про не отримання у порядку повернення від покупця товару в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ч.2 ст. 530 ЦК України, позивач звернувся до відповідача з вимогою №1202-В від 12.02.20 (а.с.30-32), в якій просив протягом 7 банківських днів з моменту отримання цієї вимоги виконати своє зобов`язання щодо повернення коштів в сумі 96 000,00 грн, які відповідач отримав за продукцію, що була повернута позивачем.

У матеріалах справи наявні докази направлення та отримання відповідачевем вказаної вимоги (а.с. 33-34.

Також в матеріалах справи наявний гарантійний лист вих. №30/03-20 від 30.03.20, Товариства з обмеженою відповідальністю "МБМ Груп" адресований Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро", відповідно до якого відповідач гарантував повернути кошти позивачу згідно договору №2 від 17.07.18 в сумі 96 000,00 грн, здійснивши оплату частинами після закінчення карантину 30.06.20.

Втім, докази повернення відповідачем коштів позивачеві за повернутий товар у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось вище, позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу Вих.№12//20 від 12.02.2020 про повернення грошових коштів в сумі 96 000,00 грн.

Оскільки дана вимога отримана відповідачем 24.02.20, останній мав з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України повернути кошти позивачу у строк до 02.03.2020 включно. Проте відповідачем дану вимогу не виконано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 96 000,00 грн. боргу за повернутий товар є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 841,97 грн та 1834,77 грн інфляційних витрат з 03.03.20 по 17.06.20.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору інший розмір процентів не визначений.

Суд, перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань 3% річних в сумі 841,97 грн та 1834,77 грн інфляційних витрат, приходить до висновку про обґрунтованість їх нарахування, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "МБМ Груп", (вул. І.Козача, буд. 56, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 42095236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" (вул. Ушакова, 8, м. Маріуполь, Донецька область, 87510, код ЄДРПОУ 40914220, поштова адреса: а/с 106, п/в 73, м. Київ, 04073) 96 000,00 грн заборгованості, 3% річних у сумі 841 грн 97 коп, інфляційних нарахувань у сумі 1834 грн 77 коп, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/