Рішення

від 03.09.2020 по справі 909/450/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/450/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН",

до відповідача: Приватної фірми "Ярослав і К"

про стягнення заборгованості в сумі 34 000 грн 61 к.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" із позовною заявою до Приватної фірми "Ярослав і К" про стягнення заборгованості в сумі 34000 грн 61 к.

Вирішення судом процесуальних питань.

04.06.2020 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, суд надіслав відповідачу на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку відповідач отримав 13.06.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

04.06.2020 суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесені зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи те що Закон набрав чинності 17.07.2020 процесуальний строк на подання відповідачем відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження закінчився 06.08.2020.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

31.08.2020 позивач подав заяву про відмову від позову в частині та розподіл судових витрат вх.№12733/20. Позивач вказав, що відповідач 14.07.2020 сплатив суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №663 від 14 липня 2020 року. Керуючись ч.3. ст.130 ГПК України судові витрати просить покласти на відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов"язання щодо оплати поставленого товару в розмірі 33477 грн 81 к. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов"язання позивач нарахував відповідачу 522 грн 80 к. - 3% річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 03.10.2018 - 20.07.2019 позивач поставив відповідачу товар - запасні частини до сільськогосподарської техніки, загальною вартістю 123017 грн 01 к., що підтверджується видатковими накладними, які досліджені судом та відповідають вимогам законодавства, є первинними документами, фіксують факт здійснення господарських операцій та факт встановлення договірних відносин, тому є всі підстави для покладення на відповідача обов"язку по проведенню розрахунків за отриманий товар на підставі приєднаних до матеріалів справи документів.

Відповідач в порушення зобов"язання отриманий товар оплатив частково на суму 89539 грн 20 к. (платіжні доручення приєднані до матеріалів справи), внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 33477 грн 81 к.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 01.11.2019 направлялась претензія №0111-01 з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар, докази направлення та отримання якої приєднані до матеріалів справи. Проте ця вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки станом на 01.06.2020 відповідачем заборгованість не погашена, позивач керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3% річних та звернувся до суду за захистом порушеного права.

Після відкриття провадження у справі відповідач погасив основну заборгованість в розмірі 33477 грн 81 к., що підтверджується платіжним дорученням №663 від 14 липня 2020 року, копія якого приєднана відповідачем до матеріалів справи.

Оскільки, предмет спору існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування в процесі її розгляду, провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, предметом цього спору залишилась вимога позивача про стягнення з відповідача 522 грн 80 к. - 3 % річних.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Приписами ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 ЦК України, встановлено, що договором/правочином є домовленість двох або більше сторін/дія особи, спрямована на встановлення/набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів

Згідно частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновки суду.

В частині позовних вимог про стягнення 33477 грн 81 к. провадження належить закрити, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних, сума яких менша за суму заявлену позивачем до стягнення та задовольняє вимоги в частині стягнення 518 грн 95 к. 3% річних. В частині стягнення 3 грн 85 к. 3% річних суд відмовляє, оскільки позивач при їх розрахунку не врахував положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України , відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 518 грн 95 к. - 3 % річних.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к., що підтверджується платіжним дорученням №9566 від 22 травня 2020 року.

Відповідно до ч.3 ст.130 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, враховуючи часткове задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, заяву позивача про стягнення частини понесених ним витрат з відповідача, та часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних судовий збір в розмірі 2101 грн 76 к. - покладає на відповідача, судовий збір в розмірі 0 грн 24 к. - на позивача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В частині позовних вимог про стягнення 33477 грн 81 к. провадження закрити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" до Приватної фірми "Ярослав і К" про стягнення 3 % річних в сумі 522 грн 80 к. задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Ярослав і К", вул. Млинська, буд. 1, с. Вовчківці, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78341 (код 22176900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН", вул. Степана Будного, буд. 4 А, м. Тернопіль, 46400 (код 32941987) - 518 (п"ятсот вісімнадцять гривень) 95 к. - 3% річних, а також 2101 (дві тисячі сто одну гривню) 76 к. - судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 3 (три гривні) 85 к. 3% річних - відмовити.

Судовий збір в розмірі 0 (нуль гривень) 24 к. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.09.2020

Суддя Т. В. Максимів