Рішення

від 02.09.2020 по справі 910/3729/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2020Справа № 910/3729/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр "КИЯНОЧКА" Творча майстерня Заклад освіти та культури

про стягнення 100104,78 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр "КИЯНОЧКА" Творча майстерня Заклад освіти та культури про стягнення 100104,78 грн заборгованості, з яких: 88541,77 грн - заборгованість з орендної плати, 3016,58 грн - заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 7578,15 грн - пеня, 126,14 грн - інфляційні втрати, 842,14 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №776-1 від 29.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

30.03.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.04.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3729/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

07.08.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання, у якому позивач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 88541,77 грн та заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 3016,58 грн. Також до вказаного клопотання позивачем додано деталізований розрахунок пені в межах періодів визначених при поданні позовної заяви.

У відповідності до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У відповідності до "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", в яких зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідач з відповідним клопотанням на продовження процесуального строку на подання відзиву на позов не звертався, відзиву на позов не надав. Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 03.04.2020, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ураховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.02.2016 між Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю Культурний центр "КИЯНОЧКА" Творча майстерня Заклад освіти та культури (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" (підприємство-балансоутримувач, позивач) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 776-1 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 08.12.2015 (протокол №1) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт), яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Борщагівська, будинок 204 Г, літера Б для розміщення навчального закладу, що здійснює освітню діяльність.

Згідно з п.2.1. договору об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 84,50 кв.м., в т.ч. 1 поверх - 84,50 кв.м (корисна площа), згідно із викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

У пункті 2.4. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об`єкта.

Згідно із актом приймання-передачі нерухомого майна від 29.02.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно із договором оренди приміщення загальною площею 84,50 кв.м.

Зазначений договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 29.02.2016 по 27.02.2019. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. (п.9.1., п.9.7 договору).

У відповідності до п.3.1. договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року №415/1280 і за грудень 2015 року становить без ПДВ 186,44 грн за кв.м. на площу 84,50 кв.м., що складає 15754,33 грн. згідно із п.11 рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року №415/1280 орендна плата до 14 липня 2016 становить без ПДВ: 93,22 грн за 1 кв.м. на площу 84,50 кв.м., що становить 8936,51 грн за грудень 2015 року.

Орендна плата кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.2. договору).

Розмір орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою може бути змінено на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках зміни земельного податку та грошової оцінки землі , передбачених законодавством України (п.3.4. договору).

Згідно із п.3.5. договору, додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п.3.6. договору, орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

За змістом п.3.7, 4.2 договору відповідач зобов`язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що за несвоєчасну та не у повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплаченої орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Позивач зазначає, що у зв`язку із неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором, у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати за період з 28.11.2019 по 29.02.2020 у сумі 88541,77 грн та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди за період з 01.08.2019 по 29.02.2020 у сумі 3016,58 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань позивачем нараховані пеня у сумі 7578,15 грн (на заборгованість з орендної плати у сумі 7275,73 грн, на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 302,42 грн); 3% річних у сумі 963,22 грн (на заборгованість з орендної плати у сумі 807,75 грн, на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 34,39 грн); інфляційні втрати у сумі 126,14 грн (на заборгованість з орендної плати у сумі 114,94 грн, на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 11,20 грн).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що у спірний період відповідач користувався орендованим нерухомим майном, які знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Борщагівська, будинок 204 Г, літера Б, переданим у користування на підставі договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 776-1 від 29.02.2016.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На відносини, пов`язані із орендою комунального майна поширювалася дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992 та з 01.02.2020 - дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 3 жовтня 2019 року № 157-IX.

У відповідності до ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

У договорі сторони погодили, що відповідач зобов`язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця (п.3.7, 4.2 договору).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендної плати за період з 28.11.2019 по 29.02.2020 становить 88541,77 грн та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди за період з 01.08.2019 по 29.02.2020 - 3016,58 грн.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказів у спростування, на момент звернення позивача до суду з позовом, заборгованості по договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 776-1 від 29.02.2016 з орендної плати у сумі 88541,77 грн та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди у сумі 3016,58 грн відповідачем не надано.

Водночас наданими позивачем у матеріали справи банківськими виписками підтверджується сплата відповідачем 30.03.2020, 10.04.2020, 17.06.2020, 23.06.2020, 09.07.2020 заборгованості з орендної плати в сумі 88541,77 грн та заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 3016,58 грн.

Отже, після звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем було сплачено заявлену до стягнення позивачем суму заборгованості з орендної плати в сумі 88541,77 грн та заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 3016,58 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати у сумі 88541,77 грн та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 3016,58 грн припинені внаслідок сплати відповідачем зазначених сум заборгованості, суд закриває провадження у справі №910/3729/20 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 88541,77 грн та заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 3016,58 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивачем здійснено нарахування пені у розмірі 7578,15 грн (на заборгованість з орендної плати у сумі 7275,73 грн (нарахована за періоди: з 28.11.2019 по 30.11.2019, з 01.12.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 10.03.2020), на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 302,42 грн (за періоди: з 29.08.2019 по 31.08.2019, з 01.09.2019 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 30.11.2019, з 01.11.2019 по 30.11.2019, з 01.12.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.02.2020 по 29.02.2020);

3% річних у сумі 963,22 грн (на заборгованість з орендної плати у сумі 807,75 грн (нараховані за період з 28.11.2019 по 10.03.2020), на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 34,39 грн (нараховані за період серпня 2019 року по лютий 2020 року));

інфляційні втрати у сумі 126,14 грн (на заборгованість з орендної плати у сумі 114,94 грн (нараховані з листопада 2019 року по січень 2020 року), на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 11,20 грн (нараховані з вересня 2019 року листопада 2019 року по лютий 2020 року)).

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою передбачена у п.6.2. договору, згідно із яким, за несвоєчасну та не у повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою орендар (відповідач) сплачує на користь підприємства-балансоутримувача (позивача) пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплаченої орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Перевіривши розрахунок пені у сумі 7578,15 грн, нараховану на заборгованість з орендної плати, та на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою судом встановлено, що зазначений розрахунок пені є арифметично правильним, у зв`язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Дослідивши доданий до позову розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що при нарахуванні 3% річних позивачем не враховано початок прострочення з оплати орендної оплати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою. Так, нарахування 3% річних на заборгованість з орендної плати (у межах визначених позивачем періодів) слід здійснювати наступним чином: на суму 1723,76 грн з 01.08.2019 по 05.08.2019, на суму 2154,70 грн з 06.08.2019 по 31.08.2019, на суму 359,12 грн з 01.09.2019 по 05.09.2019, на суму 861,88 грн з 06.09.2019 по 07.10.2019, на суму 1292,82 грн з 08.10.2019 по 05.11.2019, на суму 1723,76 грн з 06.11.2019 по 05.12.2019, на суму 2154,70 грн з 06.12.2019 по 06.01.2020, на суму 2585,64 грн з 07.01.2020 по 05.02.2020, на суму 3016,58 грн з 06.02.2020 по 28.02.2020; нарахування 3% річних на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою (у межах визначених позивачем періодів) слід здійснювати наступним чином: на суму 107936,79 грн з 28.11.2019 по 30.11.2019, на суму 86490,86 грн з 01.12.2019 по 06.01.2020, на суму 89987,82 грн з 07.01.2020 по 05.02.2020, на суму 108541,77 грн з 06.02.2020 по 29.02.2020, на суму 88541,77 грн з 01.03.2020 по 10.03.2020.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що сума 3% річних становить 829,67 грн (796,90 грн (3% річних, нараховані на заборгованість з орендної плати) + 34,39 грн (3% річних, нараховані на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою)), та сума інфляційних втрат становить 117,09 грн (114,94 грн (інфляційні втрати, нараховані на заборгованість з орендної плати у сумі) + 2,15 грн (інфляційні втрати, нараховані на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою)), у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/3729/20 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 88541,77 грн та заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 3016,58 грн та про часткове задоволення в іншій частині позовних вимог Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 231 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Провадження у справі №910/3729/20 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 88541,77 грн та заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 3016,58 грн - закрити.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр "КИЯНОЧКА" Творча майстерня Заклад освіти та культури (04111, м.Київ, ВУЛ.ЩЕРБАКОВА, будинок 40/1, ідентифікаційний код 13690221) на користь Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" (01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 51-А, ідентифікаційний код 03366500) пеню у сумі 7578,15 грн, 3% річних у сумі 829,67 грн, інфляційних втрат сумі 117,09 грн та судовий збір в розмірі 179,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 02.09.2020.

Суддя С.О. Турчин