Рішення

від 02.09.2020 по справі 910/5529/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2020Справа № 910/5529/20 Господарський суд м. Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/5529/20

За позовом фізичної особи-підприємця Косолапової Анни Андріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 )

До Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРОТАЙЛ-УКРАЇНА" (03179, м. Київ, БРЕСТ-ЛИТОВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 8-А, офіс 303; ідентифікаційний код: 36391685; поштова адреса: 08130, Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 6, ТЦ 4Room )

Про стягнення 76000, 00 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Косолапова Анна Андріївна (надалі - позивач, ФОП Косолапова А. А.) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТРОТАЙЛ-УКРАЇНА (надалі - відповідач, ТОВ МЕТРОТАЙЛ-УКРАЇНА ) про стягнення 76 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором №325-А3 на надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 02.07.2019 (надалі - Договір №325-А3) в частині не сплати вартості наданих транспортно-експедиційних послуг, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 76 000,00 (сімдесят шість тисяч) грн 00 коп.

27.04.2020 Господарський суд м. Києва постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановив позивачеві строк - 5 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду належних доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з додатками у встановленому законом порядку (а саме фіскальні чеки), надання ордеру серії КВ № 412355 від 02.10.2018 та копії договору про надання правової допомоги, на підставі якого виданий ордер серії КВ № 412355 від 02.10.2018.

04.05.2020 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява на усунення недоліків, до якої було додано фіскальні чеки, ордер серії КВ № 412355 від 02.10.2018 та копію договору про надання правової допомоги № 234/45 від 28.10.2016. Даною заявою позивач усунув недоліки позовної заяви.

12.05.2020 Господарський суд м. Києва ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №910/5529/20, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.05.2020 на адресу Господарського суду м. Києва надійшла заява представника позивача про судові витрати. До заяви додано докази підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, зазначені докази позивачу не надсилались.

28.05.2020 на адресу Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача, в якому останній посилаючись на невизначеність строків оплати за надані послуги в Договору №325-А№, вказав, що ним було частково виконано грошові зобов`язання по сплаті вартості наданих послуг 07.02.2020 року та 06.03.2020 року в сукупному розмірі 30 000, 00 грн, про що долучив відповідні платіжні доручення, а відтак заборгованість відповідача перед позивачем складає 46 000, 00 грн. Також, відповідач просив суд, у випадку задоволення позовних вимог позивача, розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020, доповнено Розділ Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Законом України № 731-ІХ від 18.06.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.

Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 набрав чинності - 17.07.2020, відповідно строк на подання відповіді на відзив закінчився 06.08.2020.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши всі наявні документи у матеріалах справи № 910/5529/20, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно та безпосередньо оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 02.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю МЕТРОТАЙЛ-УКРАЇНА (надалі - відповідач, замовник) та фізичною особою-підприємцем Косолаповою Анною Андріївною (надалі - позивач, експедитор) було укладено Договір №325-А3 на надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом (надалі - Договір №325-А3).

Предметом Договору №325-А3 згідно п. 1.1. Договору є зобов`язання Сторін, що виникають при плануванні, взаєморозрахунках і наданні Експедитором послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України, а також країн далекого і ближнього зарубіжжя.

У відповідності до п. 4.3. Договору №325-А3 оплата послуг транспортної організації перевезення здійснюється Замовником за 100 % передоплатою в день завантаження , якщо інший порядок оплати не зазначений у Заявці.

Так, на виконання умов Договору та на підставі Договорів-Заявок №08.10.19 та №28.11.19, що містяться в матеріалах справи, експедитором, тобто позивачем, було організовано транспортне перевезення вантажів 09.10.2019 та 02.12.2019.

Судом встановлено, що Договір-Заявка №08.10.19 не містить посилань на інший порядок оплати, аніж встановлений умовами Договору №235-А3. Договір-Заявка №28.11.19 містить посилання на те, що вартість послуг сплачується впродовж двох робочих днів. При цьому, сукупна вартість наданих послуг з організації перевезення згідно зазначених договорів-заявок склала 76 000, 00 грн.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних, що містяться в матеріалах справи позивачем, як експедитором, послуги з організації перевезення 09.10.2019 та 02.12.2019 року були виконані в повному обсязі без зауважень з боку відповідача, як замовника експедиційних послуг.

Після організації перевезення на виконання умов Договору №325-А3, позивачем було складено Акти виконаних робіт №371-А3 від 11.10.2019 та №391-А3 від 06.12.2019 на загальну суму 76 000, 00 грн. Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств без заперечень і розбіжностей щодо їх змісту.

04.02.2020 року, представник позивача звернувся до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості за надані послуги згідно Договору №325-А3 в сумі 76 000, 00 грн протягом трьох днів з моменту отримання претензії. Позивач зазначає, що відповідь відповідача на претензію не надходила.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на дату звернення позивача з позовною заявою до суду, відповідачем заборгованість не погашено, в строк обумовлений Договором №325-А3 та Договорами-Заявками №08.10.19 та №28.11.19 зобов`язання щодо оплати вартості наданих експедиційних послуг не виконано, з огляду на що, сукупний розмір заборгованості складає 76 000, 00 грн та у зв`язку з чим позивач просить стягнути її в судовому порядку. Також, позивач просить стягнути на користь позивач суму сплаченого судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

21.05.2020 на адресу Господарського суду надійшла заява позивача про судові витрати, в якій позивач просить покласти на відповідача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у сумі 5 000, 00 грн.

В свою чергу, відповідач, у відзиві на позовну заяву зазначає, що чіткий порядок розрахунків за надані послуги з організації перевезення Договором №325-А3 не встановлено, втім, не дивлячись на дану невизначеність відповідачем було сплачено частково вартість наданих послуг в супному розмірі 30 000, 00 грн (07.02.2020 року в сумі 20 000, 00 грн та 06.03.2020 в сумі 10 000, 00 грн), що підтверджується випискою з рахунку відповідача за період 31.12.2019-15.05.2020, що додається до відзиву.

З огляду на що, на думку відповідача, позивачем, при зверненні з позовною заявою до Господарського суду м. Києва, не вірно розраховано суму заборгованості відповідача за Договором №325-А3, оскільки, станом на дату звернення позивача до суду, заборгованість відповідача перед позивачем з урахування часткової сплати вартості наданих послуг з організації перевезення становила 46 000, 00 грн, а не 76 000, 00 грн, як визначено позивачем.

Також, відповідач у відзиві посилається на те, що він знаходиться в скрутному матеріальному становищі пов`язаному з неможливістю здійснення господарської діяльності на час введенням в Україні карантину, з огляду на що, просить суд, з посиланням на ст. 331 ГПК України розстрочити виконання рішення на 12 місяців рівними частинами.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 46 000, 00 грн з наступних підстав:

Щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за не виконання взятих на себе грошових зобов`язань за Договором №325-А3, суд констатує наступне:

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за Договором №325-А3 на надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 02.07.2019, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором в частині сплати вартості організованих перевезень позивачем.

Судом встановлено, що згідно п. 1.2. Договору №325-А3 Експедитор організовує на підставі інформації, наданої Замовником і оформленої у вигляді Заявки, за плату і за рахунок Замовника, транспортне перевезення вантажів, шляхом залучення транспортного засобу у третьої особи (далі Перевізник), що здійснює безпосередньо перевезення вантажів.

Пунктом 2.4. Договору №325-А3 встановлено, що організація перевезень вантажів здійснюється Експедитором на підставі письмових Заявок Замовника, які направляються Експедитору поштою або факсом.

Згідно п. 2.10. Договору №325-А3 Замовник може вважати Заявку прийнятою до виконання Експедитором тільки в тому випадку, якщо вона підписана уповноваженим ним посадовою особою та скріплена печаткою.

Також, згідно п. 2.13. Договору №325-А3 печатка та підпис Замовника в Договорі і Заявці свідчать про те, що він отримав інформацію про послуги, що надаються, був ознайомлений з Правилами, Статутом, умовами Договору та Заявки, вони йому зрозумілі, і він зобов`язується виконувати їх. Печатка та підпис Замовника в Договору і Заявці підтверджує, що інформація і документи, надані Замовником, є достовірною і відповідає чинному законодавству України.

В той же час, згідно підпункту 3.1.7. Договору №325-А3 Замовник зобов`язується здійснювати оплату послуг Експедитора на підставі Заявки в порядку і терміни, передбачені цим Договором.

В свою чергу, Експедитор згідно підпунктів 3.2.2. та 3.2.4. Договору №325-А3 зобов`язаний на підставі письмової Заявки Замовника, яка прийнята до виконання, організувати перевезення вантажу по маршруту, обговореному в Заявці. Після організації перевезення Експедитор зобов`язаний направити Замовнику пакет документів: рахунок, акт виконаних робіт, податкову накладну та інші документи, якщо такі потрібні згідно з умовами Заявки.

Також, згідно підпункту 3.2.6. Договору №325-А3 Експедитор зобов`язаний отримувати оплату від Замовника в терміни, обумовлені цим Договором.

У відповідності до речення другого пункту 4.2. Договору №325-А3 вартість послуг з організації перевезення є договірною і визначається в Заявці на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом, яка є додатком до Договору.

У відповідності до п. 4.3. Договору №325-А3 оплата послуг транспортної організації перевезення здійснюється Замовником за 100 % передоплатою в день завантаження , якщо інший порядок оплати не зазначений у Заявці.

Згідно підпункту 5.2.6. Договору №325-А3 у разі прострочення оплати послуг Експедитора, Замовник виплачує Експедитору суму боргу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а також сім відсотків річних від простроченої суми.

Умовами пункту 6.5. Договору №325-А3 встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання шляхом факсимільного зв`язку та діє до 31.12.2019 року.

Як встановлено судом вище, Договір-Заявка №08.10.19 не містить посилань на інший порядок оплати, аніж встановлений п. 4.3. Договору №235-А3. Договір-Заявка №28.11.19 містить посилання на те, що вартість послуг сплачується впродовж двох робочих днів. Загальна вартість послуг згідно договорів-заявок становить в сукупному розмірі 76 000, 00 грн.

При цьому, вище зазначені договори-заявки підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками, що у відповідності до п. 2.13 Договору №235-А3 свідчить про те, що Замовнику умови цього Договору зрозумілі, і він зобов`язується їх виконувати.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування, а відтак став підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань, що регулюються в тому числі нормами глави 65 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 316 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та приписами Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно з ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Як встановлено судом вище, згідно товарно-транспортних накладних, позивачем, як експедитором, послуги з організації перевезення 09.10.2019 та 02.12.2019 року були надані в повному обсязі, без зауважень з боку відповідача.

Після організації перевезення на виконання умов Договору №325-А3, позивачем було складено Акти виконаних робіт №371-А3 від 11.10.2019 та №391-А3 від 06.12.2019 на загальну суму 76 000, 00 грн. Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств без заперечень і розбіжностей щодо їх змісту.

Отже, позивач на виконання умов Договору №325-А3 надав обумовлені в ньому послуги відповідачу на загальну суму 76 000, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалами справи доказами, а саме: договорами-заявками на перевезення вантажу, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт. Окрім того, факт належного надання експедиторських послуг визнано відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Аналогічна норма міститься в ст. 316 ГК України та ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Статтею 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність зазначено, що платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" унормовано, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

При цьому, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (стаття 931 ЦК України).

Як зазначено судом вище, згідно підпункту 3.1.7. Договору №325-А3 Замовник зобов`язується здійснювати оплату послуг Експедитора на підставі Заявки в порядку і терміни, передбачені цим Договором.

При цьому, посилання відповідача з приводу відсутності в умовах Договору №325-А3 порядку сплати вартості послуг з організації перевезення суд відхиляє , оскільки, пунктом 4.3. Договору №325-А3 чітко закріплений порядок розрахунків за експедиторські послуги, керуючись яким, відповідач, при організації першого перевезення, повинен був сплатити вартість послуг в день завантаження 09.10.2019 в сумі 38 000, 00 грн , інший порядок оплати Договором-Заявкою №08.10.19 не встановлено, а при організації другого перевезення, відповідач, повинен був сплатити вартість наданих послуг впродовж двох робочих днів в сумі 38 000, 00 грн , оскільки, такий порядок встановлений Договором-Заявкою №28.11.19.

Згідно ст.ст. 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Судом встановлено, що Договір №325-А3 на надання експедиторських послуг у сфері організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.07.2019 в судовому порядку не оспорений, а отже, в силу вимог ст. 204, 629 ЦК України правочин є правомірним та обов`язковим для виконання сторонами. Таким чином, відповідач повинен був сплатити вартість наданих експедиторських послуг згідно умов п. 4.3. Договору №325-А3, з огляду на що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений та документально підтверджений.

Разом з тим, під час судового розгляду відповідачем разом з відзивом на позовну заяву подано до суду докази часткової сплати вартості наданих послуг з організації перевезення на загальну суму 30 000, 00 грн.

Із поданих доказів вбачається, що відповідачем було здійснено часткову сплату вартості експедиторських послуг: 07.02.2020 року у сумі 10 000, 00 грн, та 06.03.2020 року у сумі 20 000, 00 грн, що підтверджується випискою за 31.12.2019-15.05.2020 з рахунку відповідача, тобто ще до звернення позивача до суду з позовною заявою про захист порушеного права - 22.04.2020 року, а отже, станом на день звернення з позовом в цій частині - право позивача не було порушено, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 30000,00 грн.

Дослідивши подані учасниками справи докази суд встановив, що станом на дату звернення позивача з позовною заявою до Господарського суду м. Києва заборгованість відповідача перед позивачем складає 46 000, 00 грн, а не 76 000, 00 як визначено позивачем з огляду на що, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 46 000, 00 грн., як такі, що є документально підтвердженими та доведеними наявними в справі доказами.

Щодо покладення на відповідача судових витрат позивача пов`язаних з правничою допомогою адвоката у сумі 5 000, 00 грн, суд констатує наступне:

21.05.2020 на адресу Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про судові витрати, разом із заявою з метою підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивач додає: заявку до Договору №5 від 25.03.2020 року; Акт про витрати на послуги адвоката у справі №910/5529/20; Платіжне доручення №4778 від 13.04.2020 на суму 5 000, 00 грн; Виписка з рахунку від 14.05.2020 №1405-20VU-1128-1033; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З огляду на зазначене, позивач просить покласти його судові витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката у справі у сумі 5 000, 00 грн на відповідача.

Разом з тим, судом встановлено, що копії перелічених документів не були направлені відповідачу, як стороні по справі, яка має право висловлювати заперечення з приводу зазначеної суми судових витрат.

Згідно приписів ст. 2 ГПК України основною засадою (принципом) господарського судочинства є в тому числі принцип змагальності сторін у відповідності до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ГПК України).

Частиною 9 ст. 80 ГПК України встановлено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи , крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З приводу зазначеного суд констатує, що докази понесення судових витрат позивача по справі, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, не є надмірними, не подані до суду в електронній формі, не є публічно доступними, а позивач не зазначає того, що подані докази є у відповідача.

Враховуючи відсутність підтвердження надсилання (надання) доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачу по справі, суд не бере відповідні докази понесення судових витрат позивача до уваги, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.

Щодо розстрочення виконання судового рішення, суд констатує наступне:

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців рівними частинами у зв`язку із скрутним матеріальним становищем відповідача, що пов`язане з неможливістю здійснення господарської діяльності на час дії на території України карантинних заходів.

Згідно ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (ч.1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України)

При цьому, за змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Положеннями частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В свою чергу, завданням господарського судочинства згідно приписів ст. 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім цього, обов`язок сплати вартості наданих транспортно-експедиційних послуг за Договором №325-А3 виник у відповідача до встановлення заходів щодо запобіганню поширенню короновірусу COVID-19, натомість поданими доказами відповідач не доводить наявність виняткових обставин з якими законодавство України пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, а наведені причини з яких відповідач не має можливості виконати рішення, не є поважними. При цьому, суд зазначає, що належне виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем не може ставитися у залежність від запроваджених карантинних заходів на території України.

Враховуючи викладене та з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд не вбачає підстав для розстрочення оплати заборгованості боргу, а відповідно і виконання судового рішення.

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Косолапової Анни Андріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРОТАЙЛ-УКРАЇНА" про стягнення 76000, 00 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРОТАЙЛ-УКРАЇНА" (03179, м. Київ, БРЕСТ-ЛИТОВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 8-А, офіс 303; ідентифікаційний код: 36391685) на користь фізичної особи-підприємця Косолапової Анни Андріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) суму основного боргу у розмірі 46000, 00 (сорок шість тисяч) грн та суму судового збору у розмірі 1 271, 71 (одна тисяча двісті сімдесят одну) грн. 71 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 30000 (тридцять тисяч) грн. - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких