Рішення

від 02.09.2020 по справі 910/6695/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2020Справа № 910/6695/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС ТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД"

про стягнення 222337,64 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКС ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД" про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 222337,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого товару за договором №ОП-30Б-1102 від 08.05.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.05.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/6695/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", в яких зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідач з відповідним клопотанням на продовження процесуального строку на подання відзиву на позов не звертався. Наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 25.05.2020, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 25.05.2020 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Водночас судом встановлено, що у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 29.05.2020 внесено запис про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД", згідно із яким, місцезнаходження відповідача є: 65070, Одеська обл., місто Одеса, вулиця 25-Ї ЧАПАЇВСЬКОЇ ДИВІЗІЇ, будинок 8.

Однак, у відповідності до ч.7-8 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Оскільки відповідач не повідомив про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи, з огляду на те, що на момент про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутній запис про зміну місця проживання, суд вважає, що за змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Окрім того, що у відповідності до ч.2 ст.31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Отже, оскільки на момент відкриття провадження у справі місцезнаходження відповідача було у м. Києві та справа №910/6695/20, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, розгляд цієї справи здійснюється Господарським судом міста Києва.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКС ТРЕЙД" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД" (покупець, відповідач) укладений договір №ОП-30Б-1102 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцеві непродовольчі товари (далі - товар)в узгодженому сторонами асортименті та кількості, за цінами відповідно до прайс-листа продавця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар згідно умов цього договору.

Загальна вартість договору складає суму поставок, відображених у накладних на поставку товару (п.1.2. договору).

Згідно із п.2.1. договору, кількість і асортимент товару, його ціна і вартість вказуються у накладній на кожну поставку.

Відповідно до п.4.1., 4.2. договору передбачено, що продавець передає, а покупець приймає товар заповідно до накладної. Покупець при прийомі товару зобов`язаний перевірити його якість, кількість, комплектацію, стан тари, упаковки і переконатися в придатності для експлуатації.

У пункті 5.1. договору передбачено, що покупець зобов`язаний здійснити оплату товару не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки.

За змістом пункту 5.2. договору, у платіжному дорученні покупець обов`язково повинен вказати номер і дату видаткової накладної, за якою здійснюється оплата. Якщо в платіжному дорученні не вказані ці дані, продавець має право зарахувати цю суму в рахунок погашення заборгованості покупця за попередні поставки, починаючи з самої ранньої.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє на протязі 12 (дванадцяти) місяців. Договір автоматично продовжується на кожна наступні 12 (дванадцять) місяців, у випадку, якщо жодна із сторін за 30 робочих днів до закінчення терміну дії договору письмово не повідомить про його розірвання (п.8.2. договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений позивачем товар у період дії договору становить 222337,64 грн.

Оскільки відповідач оплату поставленого товару у повному обсязі не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 222337,64 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, позивач на виконання взятих на себе зобов`язань за договором №ОП-30Б-1102 від 08.05.2018 здійснював поставку відповідачу товару на суму 264203,85 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними за період з березня 2019 року по січень 2020 року.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними за період з березня 2019 року по січень 2020 року, актом звірки розрахунків станом на 31.12.2019, банківською випискою за 27.01.2020 підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за договором №ОП-30Б-1102 від 08.05.2018 у сумі 222337,64 грн.

Водночас суд зазначає, що у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акт звірки не є первинним документом.

Однак, відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, зокрема, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства бухгалтер, який підписав акт звірки, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов`язків.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18.

Оскільки, у акті звірки станом на 31.12.2019 знайшли відображення поставки позивачем відповідачеві товару згідно із видатковими накладними за період з березня 2019 року по січень 2020 року, вказаний акт також підтверджує здійснення поставки товару.

При цьому, відображені у акті звірки оплати були зараховані в погашення заборгованості за поставлений товару у попередні періоди.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1, ч2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У пункті 5.1. договору сторони погодили, що відповідач зобов`язаний здійснити оплату товару не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів у спростування заборгованості по договору з оплати за поставлений товар у сумі 222337,64 грн відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене вище, оскільки невиконане зобов`язання за договором №ОП-30Б-1102 від 08.05.2018 у сумі 222337,64 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 222337,64 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, враховуючи встановлені вище судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД" про стягнення 222337,64 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Щодо заявлених позивачем до стягнення із відповідача витрат на правову допомогу у сумі 3700,00 грн, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи: копію договору №20200131 про надання правової допомоги від 31.01.2020, укладеної між позивачем та Адвокатським бюро "Власова "Вектор"; копію акту приймання-передачі правової допомоги (послуг) №1 від 20.07.2020; копію рахунку-фактури №20200415 від 14.04.2020; копію платіжного доручення №993 від 23.04.2020; ордер серії ДН №109446 від 29.04.2020.

Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено розмір витрат на правничу допомогу по справі №910/6695/20 та заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу, враховуючи ціну позову (222337,65 грн), є співмірною.

Ураховуючи надані адвокатом послуги, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки позовні вимоги задоволені повністю, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 3700,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЙПА ТРЕЙД ЛТД" (65070, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ 25-Ї ЧАПАЇВСЬКОЇ ДИВІЗІЇ, будинок 8, ідентифікаційний код 41844761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС ТРЕЙД" (81223, Львівська обл., Перемишлянський район, село Малі Ланки, ВУЛ.ІВАНА ФРАНКА, будинок, ідентифікаційний код 39459017) заборгованість у сумі 222337,64 грн, витрати на правову допомогу у сумі 3700,00 грн та судовий збір у сумі 3335,06 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 02.09.2020.

Суддя С.О. Турчин