Рішення

від 01.09.2020 по справі 910/7111/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2020Справа № 910/7111/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯЗЬЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (87547, Донецька область, місто Маріуполь, Жовтневий район, провулок Трамвайний, будинок 31-А, код ЄДРПОУ 33331240)

до Товариства з обмеженою відповідальністю 29 ЕЛЕМЕНТ (02660, м.Київ, вулиця Хоткевича Гната, буд.5, оф.202, код ЄДРПОУ 41017157)

про стягнення 43 860,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЯЗЬЕЛЕКТРОМОНТАЖ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю 29 ЕЛЕМЕНТ про стягнення 43 860,00 грн коштів, сплачених в якості оплати за товар за платіжним дорученням № 862 від 07.08.2019 по рахунку на оплату № 371 від 07.08.2019, який залишився непоставленим.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.05.2020 позов залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків позову у визначений спосіб.

17.06.2020 позивач подав заяву про усунення недоліків позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.07.2020 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач отримав ухвалу суду від 01.07.2020 - 08.07.2020, відповідач -07.07.2020.

Відповідач письмового відзиву по справі, заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження не надав, враховуючи отримання ухвали суду відповідач є таким, що належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Жодних пояснень, клопотань від позивача та відповідача, у т.ч. щодо неможливості реалізації процесуальних прав через запровадження карантину, продовження процесуальних строків, до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач у позовній заяві, 07.08.2019 за платіжним дорученням № 862 на підставі виставленого ТОВ 29 ЕЛЕМЕНТ рахунку на оплату № 371 від 07.08.2019 були сплачені кошти у сумі 51 140,00 грн в якості оплати за узгоджений сторонами товар: шина мідна.

За видатковою накладною № 83 від 09.08.2019 відповідач поставив, а позивач прийняв товар на суму 7280,00 грн, на решту суми 43860,00 грн відповідачем товар без будь-яких пояснень поставлений не був.

15.11.2019 позивач звернувся до відповідача листом № 27 від 15.11.2019 з вимогою про повернення 43860,00 грн коштів, безпідставно утриманих відповідачем.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання щодо здійснення поставки узгодженого товару на суму 43 860,00 грн попередньої оплати не виконав, вказані кошти, у т.ч. на вимогу від 15.11.2019 не повернув, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, позивач шляхом оплати товару, а відповідач шляхом прийняття оплати, взяття на себе зобов`язань щодо виконання домовленостей, створили певні права та обов`язки, які аналогічні цивільним правам та обов`язкам сторін за договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено вище, відповідач виставив позивачу для оплати рахунок № 371 від 07.08.2019 на загальну суму в розмірі 51 140,00 грн.

Позивачем було здійснено оплату рахунку на вказану суму на підставі платіжного доручення №862 від 07.08.2019.

Проте, товар, відповідачем поставлено у повному обсязі, на отриману суму попередньої оплати не було. Товар за видатковою накладною № 83 від 09.08.2019 поставлено частково, вартістю 7280,00 грн.

Частина 1 статті 662 ЦК України встановлює, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару.

Доказів повернення відповідачем суми 43860,00 грн, у т.ч. після звернення з вимогою від 15.11.2019 про повернення коштів, та пред`явлення позивачем позову у цій справі, суду не надано.

Враховуючи те, що товар позивачем отриманий не був, кошти відповідачем за непоставлений товар повернуті позивачу не були, враховуючи встановлені вище судом обставини, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача та про стягнення вказаної суми 43 860,00 грн основного боргу.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач письмового відзиву на позов, доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 29 ЕЛЕМЕНТ (02660, м.Київ, вулиця Хоткевича Гната, буд.5, оф.202, код ЄДРПОУ 41017157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯЗЬЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (87547, Донецька область, місто Маріуполь, Жовтневий район, провулок Трамвайний, будинок 31-А, код ЄДРПОУ 33331240) 43860 (сорок три тисячі вісімсот шістдесят) грн. 00 коп заборгованості та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп витрат по сплаті судового збору.

3 . Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак