Рішення

від 28.08.2020 по справі 910/7697/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2020Справа № 910/7697/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Макош Мінерал

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ікс-Трейд

про стягнення 508.217,30 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

01.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Макош Мінерал до Товариства з обмеженою відповідальністю Ікс-Трейд про стягнення 508.217,30 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № 10/04-20-1 від 10.04.2020 позивачем було перераховано відповідачу 100% передоплату вартості товару у розмірі 816.480,00 грн. Відповідно до видаткових накладних №№ 31, 32 від 24.04.2020 відповідачем поставлено лише частину зазначеного в специфікації № 1 від 10.05.2020 товару, а саме на суму 328.860,00 грн. У зв`язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до останнього з листом № 08/05/2020 від 08.05.2020, в якому містилася вимога повернути кошти у розмірі 487.620,00 грн, після чого відповідачем було перераховано на рахунок повивача 30.000,00 грн. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 508.217,30 грн, з яких 457.620,00 грн попередньої оплати, 45.762,00 грн штрафу, 4.010,83 грн пені, 824,47 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7697/20 від 09.06.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

15.06.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/7697/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.06.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105474381028 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.06.2020 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 19.06.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 30.06.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105474381028.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 19.06.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

07.07.2020 відповідачем до суду подано заяву № 0607-20/2 від 06.07.2020 про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 заяву відповідача про затвердження мирової угоди повернуто без розгляду.

27.07.2020 відповідачем до суду подано заяву № 24.07-20/1 від 24.07.2020 про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами 30.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 затверджено мирову угоду, укладену 30.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Макош Мінерал та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікс-Трейд , зміст якої наведений у цій ухвалі Провадження у справі № 910/7697/20 в частині стягнення 457.620,00 грн попередньої оплати, 4.010,83 грн пені, 824,47 грн - 3% річних закрито. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Макош Мінерал з Державного бюджету України 3.811,65 грн витрат по сплаті судового збору.

У зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 457.620,00 грн попередньої оплати, 4.010,83 грн пені, 824,47 грн - 3% річних предметом подальшого розгляду підлягає вимога позивача про стягнення 45.762,00 грн штрафу.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом рішення у справі прийнято з перевищенням строку, встановленого вказаною вище нормою, проте у розумний строк, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Макош Мінерал (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікс-Трейд (постачальник, відповідач) було укладено договір поставки № 10/04-20-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник поставляє (передає у власність покупця), а покупець приймає мінеральні добрива згідно специфікації, надалі - товар.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставку товару своєчасно не здійснив, в зв`язку з чим позивачем пред`явлено вимогу по про стягнення штрафу в розмірі 45.762,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 11.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 2.2 договору кількість, вартість, терміни поставки кожної партії товару, що постачається за даним договором, визначається сторонами у специфікації. Кількість партії товару, що постачається згідно кожної окремої специфікації повинна бути кратною кількості вагонів.

Згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) сторони визначили, що поставці підлягає наступний товар: карбамід марки Б (біг-бег) у кількості 100,8 тонн, загальною вартістю 816.480,00 грн.

Відповідно до п. 5 специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) строк поставки - протягом 30 днів з моменту оплати товару.

Згідно з п. 4.1 договору покупець робить 100% передплату вартості усієї кількості товару, вказаного у відповідній специфікації, шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків-фактур постачальника, що є невід`ємною частиною договору, на протязі трьох банківських днів з дати виписки рахунків.

Згідно з п. 3 специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах 100% оплати на підставі виставленого постачальником рахунку на протязі одного банківського дня.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виставленого рахунку № 74 від 10.04.2020 позивачем згідно платіжного доручення № 1977 від 10.04.2020 перераховано відповідачу за товар кошти в повному розмірі в сумі 816.480,00 грн.

Відповідно до п. 5 специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) строк поставки - протягом 30 днів з моменту оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, як постачальником здійснено поставку товару позивачу за видатковою накладною № 31 від 24.04.2020 на суму 147.420,00 грн та за видатковою накладною № 32 від 24.04.2020 на суму 181.440,00 грн, загалом на суму 328.860,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач товар позивачу на суму 487.620,00 грн (816.480,00 грн - 328.860,00 грн) не поставив.

Позивач звертався до відповідача з вимогою № 08/05/2020 від 08.05.2020 про повернення коштів за товар в сумі 487.620,00 грн, у зв`язку з недотриманням термінів поставки товару.

З поданої копії банківської виписки вбачається, що відповідач згідно платіжного доручення № 35 від 27.05.2020 повернув кошти позивачу за товар згідно листа № 08/05/2020 від 08.05.2020 в сумі 30.000,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.2 договору передбачено, що за недопоставку або поставку неякісного товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару або вартості поставленого товару неналежної якості.

Оскільки мало місце недопоставка товару у визначений строк, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 45.762,00 грн штрафу (10% від суми 457.620 грн (487.620,00 грн - 30.000,00 грн)).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Макош Мінерал про стягнення 45.762,00 грн штрафу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Макош Мінерал до Товариства з обмеженою відповідальністю Ікс-Трейд про стягнення 45.762,00 грн штрафу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ікс-Трейд (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 43254833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Макош Мінерал (21037, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Келецька, 39, прим. 210, код ЄДРПОУ 41157153) 45.762 (сорок п`ять тисяч сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. штрафу, 686 (шістсот вісімдесят шість) грн 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова