Рішення

від 03.09.2020 по справі 910/9391/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2020Справа № 910/9391/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БЛ К1 (01033, м.Київ, вул.Шота Руставелі, буд.20в, офіс 26/1, код ЄДРПОУ 43403117)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРНЕТ ПРОДЖЕКТС ЮКРЕЙН (04119, м.Київ, вулиця Дегтярівська, буд.21Г, код ЄДРПОУ 43137727)

про стягнення 32513,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БЛ К1 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРНЕТ ПРОДЖЕКТС ЮКРЕЙН про стягнення 31 766,40 грн заборгованості по агентському договору № 020120/02 від 02.01.2020, 448,59 грн інфляційних втрат, 298,17 грн 3% річних.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.07.2020 відкрив провадження у справі № 910/9391/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації процесуальних прав.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, ухвалу суду від 06.07.2020 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з ЄДРПОУ: 04119, м.Київ, вул..Дегтярівська, буд.21Г та повернено до суду із зазначенням причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою , заяви про зміну місцязнаходження до суду не надходило.

Згідно з ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Жодних пояснень, клопотань від позивача та відповідача, у т.ч. щодо неможливості реалізації процесуальних прав через запровадження карантину, продовження процесуальних строків, до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 року між позивачем (принципал за договором) та відповідачем (агент за договором) було укладено агентський договір № 020120/02, за умовами якого агент зобов`язується за винагороду надати принципалу послуги в укладенні та сприянні укладенню угод на реалізацію продукції принципала шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок принципала.

Сторонами у п.1.2 договору узгоджено, що послуги агента надаються за допомогою веб-ресурсу агента і включають в себе наступні дії: розміщення та оновлення інформації стосовно пропозиції продукції принципала на вєб-ресурсі агента; приймання замовлень Клієнтів через веб-ресурс агента; технологічна обробка замовлень Клієнтів та їх передання принципалу, інформаційно-рекламні послуги щодо продукції принципала; інформаційні послуги в мережі інтернет; укладання від імені та за рахунок принципала договору з Клієнтами у формі публічного договору про реалізацію продукції принципала; одержання від клієнтів грошових коштів за продукцію та перерахування їх принципалові в порядку та на умовах, передбачених цим договором; надання інформації щодо інших послуг з організації обслуговування населення.

Послуги, передбачені пунктом 1.2. даного договору, надаються принципалу у міру надходження замовлень до агента. Агент у інтересах клієнтів надає останнім послуги з доставки їм замовленої продукції принципала на умовах, погоджених ним з Клієнтами у публічному договорі (п.1.3-1.4 договору).

Відповідно до п.1.5 договору, на підтвердження факту надання агентом принципалу Послуг відповідно до умов цього договору сторонами складається Акт наданих послуг (у подальшому - акт) у відповідності з розділом 5 цього договору.

За надані послуги принципал здійснює оплату винагороди за кожне замовлення, отримане від агента, прийняте принципалом, винагорода встановлюється у розмірі 28% від вартості замовлень на продукцію, з урахуванням ПДВ (п.4.1-4.2 договору).

Згідно п.4.3 договору, принципал зобов`язаний сплатити агентові винагороду за замовлення, отримані принципалом з 01 по 15 число кожного місяця - у строк не пізніше 20 числа відповідного місяця, за замовлення, отримані принципалом з 16 по останнє число кожного місяця - у строк не пізніше 05 числа наступного місяця.

Водночас, грошові кошти, які агент отримав від клієнтів за продукцію, у зв`язку із виконанням цього договору, є власністю принципала, за виключенням винагороди, яку агент має право утримувати з цих грошових коштів на умовах, визначених договором (п.1.10).

Відповідно до п.4.8 договору, агент зобов`язаний передавати принципалові суму грошових коштів, отриманих від клієнтів за продукцію, за вирахуванням комісії банку та винагороди агента, якщо такі утримувались, у наступні строки: грошові кошти, за замовлення, отримані принципалом з 01 по 05 число кожного місяця - у строк не пізніше 20 числа відповідного місяця, грошові кошти за замовлення, отримані принципалом з 16 числа по останнє число кожного місяця - у строк не пізніше 05 числа наступного місяця.

Агент здійснює передання принципалові грошових коштів, отриманих від клієнтів за продукцію шляхом переказу на поточний рахунок принципала, вказаний у договорі або шляхом внесення агентом суми замовлення у касу принципала (п.4.9 договору).

Згідно п.5.1 договору, факт наданих агентом принципалові послуг за договором підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо передачі грошових коштів за замовлення, отримані позивачем у лютому та березні не здійснив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у сумі 31 766,40 грн, також за прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 448,59 грн інфляційних втрат, 298,17 грн 3% річних.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У позовній заяві позивач вказує, що за період з 01.02.2020 по 15.02.2020 сума грошових коштів, отриманих відповідачем від клієнтів склала 19 470,00 грн, з яких винагорода відповідача 5451,60 грн, а належна сума до перерахування позивачу 14 018,40 грн, строк оплати якої настав 20.02.2020, за період з 16.02.2020 по 29.02.2020 сума грошових коштів, отриманих відповідачем від клієнтів склала 13875,00 грн, з яких винагорода відповідача 3885,00 грн, а належна сума до перерахування позивачу 9990,00 грн, строк оплати якої настав 05.03.2020, за період з 01.03.2020 по 15.03.2020 сума грошових коштів, отриманих відповідачем від клієнтів склала 10775,00 грн, з яких винагорода відповідача 3017,00 грн, а належна сума до перерахування позивачу 7758,00 грн, строк оплати якої настав 20.03.2020.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача в частині передачі коштів по договору за спірні періоди з 01.02.2020 по 15.03.2020 становить 31 766,40 грн.

Таким чином, спір у справі фактично виник, за твердженням позивача, з підстав невиконання відповідачем своїх зобов`язань з перерахування коштів позивачу, сплачених клієнтами за замовлення, які в силу положень п.4.8 договору повинні бути перераховані у визначені строки, та не залишаються у розпорядженні відповідача, є власністю позивача, як це визначено у п.1.10 договору.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Всупереч вказаних вимог позивачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, порушення його прав та законних інтересів діями відповідача.

Зокрема, доказів укладення відповідачем з клієнтами від імені і за рахунок позивача договорів у формі публічного договору про реалізацію продукції позивача, одержання від клієнтів грошових коштів за продукцію на суму 44 120,00 грн , з яких винагорода становить 12 353,60 грн, а належна до перерахування сума грошових коштів 31 766,40 грн, суду не надано.

До позовної заяви позивачем долучено Акт надання послуг № 248 від 29.02.2020 на суму 9336,60 грн інформаційно-рекламний послуг в мережі інтернет за агентським договором за лютий 2020, який сторонами підписаний та скріплений печатками цифровими підписами позивачем 26.03.2020, відповідачем 16.03.2020, Акт надання послуг № 491 від 31.03.2020 на суму 3017,00 грн інформаційно-рекламний послуг в мережі інтернет за агентським договором за березень 2020 позивачем підписано 23.06.2020, відповідачем 05.06.2020.

Вказані Акти підписані сторонами без зауважень, та визначають суми винагороди відповідача за надані послуги, яка не є предметом даного спору.

Інших доказів суду не надано.

Враховуючи наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини, які покладені в основу позову про наявність невиконаного зобов`язання відповідача зі сплати заявленої суми 31 766,40 грн боргу, а тому вказані позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов`язання, позивачем нараховано 448,59 грн інфляційних втрат, 298,17 грн 3% річних.

Враховуючи, що позивачем не доведено підстав для стягнення з відповідача 31 766,40 грн боргу, вимоги про нарахування інфляційних втрат та 3% річних, нараховані на вказану суму боргу, як похідні, також судом не задовольняються.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю БЛ К1 у повному обсязі.

За приписами статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статями 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю БЛ К1 відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак