Рішення

від 03.09.2020 по справі 917/627/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2020 Справа № 917/627/20

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ , 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 311, Код ЄДРПОУ 34933742

до Комунального некомерційного підприємства Карлівська центральна районна лікарня ім. JI. В. Радевича , 39500, Полтавська обл., м. Карлівка, вул. Радевича, 2, Код ЄДРПОУ 01999299

про стягнення 62 455 грн. 92 коп.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Карлівська центральна районна лікарня ім. JI. В. Радевича про стягнення коштів в розмірі 62 455 грн. 92 коп., у тому числі: сума основного боргу за Договором постачання природного газу № 84/19 від 07.03.2019 року - 39 583,98 грн., пеня в розмірі - 613,82 грн., три відсотки річних у розмірі - 91,10 грн., штраф у розмірі - 22 167,02 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконання умов Договору Позивач виконав свої зобов`язання по Договору, тобто поставив природний газ в повному обсязі, однак Споживач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, а саме не оплатив вчасно кошти за отриманий природний газ, чим порушив п. 3.3 Договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Поштове відправлення було вручене відповідачу 30.04.2019 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

14.05.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив (вх. № 5244).

15.05.20 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він повідомляє про допущення помилки у розрахунку штрафу, тому зменшує позовні вимоги в частині вимог про стягнення штрафу. При цьому, позивач вказав, що збільшує позовні вимоги в частині вимог про стягнення пені та 3% річних.

Таким чином, згідно вказаної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за Договором постачання природного газу № 84/19 від 07.03.2019 року - 39 583,98 грн., пеню в розмірі - 1 195,11 грн., три відсотки річних у розмірі - 185,45грн., штраф у розмірі - 2 770,87 грн.

11.06.20 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 6181).

18.06.20 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 6426).

20.08.20 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він збільшує позовні вимоги в частині вимог про стягнення пені та 3% річних, зокрема, згідно вказаної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за Договором постачання природного газу № 84/19 від 07.03.2019 року - 39 583,98 грн., пеню в розмірі - 2 674,36 грн., три відсотки річних у розмірі - 514,05 грн., штраф у розмірі - 2 770,87 грн.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.

В зв`язку з установленням карантину на усій території України, для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Суд розглянув подані позивачем заяви про зменшення та збільшення позовних вимог та зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказані заяви, приймаючи до уваги дотримання позивачем вимог ст.ст. 46, 182 Господарського процесуального кодексу України, приймаються судом до розгляду, тому з огляду на хронологію подання позивачем заяв судом вирішує спір, виходячи з вимог, що викладені у заяві про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за Договором постачання природного газу № 84/19 від 07.03.2019 року - 39 583,98 грн., пеню в розмірі - 2 674,36 грн., три відсотки річних у розмірі - 514,05 грн., штраф у розмірі - 2 770,87 грн.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

07.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ (далі за текстом - Постачальник, Позивач) та Комунальним некомерційним підприємством Карлівська центральна районна лікарня ім. Л. В. Радевича (далі за текстом - Споживач, Відповідач) було укладено договір № 84/19 постачання природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу на протязі 2019 року природний газ ДК 021:20І5: 09120000-6 Газове паливо (Природний газ) (далі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити кількість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п.1.1.1 договору Умови Договору відповідають змісту тендерної пропозиції Постачальника (у тому числі ціни за одиницю товару), що подана в рамкам здійснення/проведення процедури закупівлі Споживачем згідно Закону України "Про публічні закупівлі" №922-УІІІ від 25.12.2015 року зі змінами.

Відповідно до п.1.1.2. договору Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 131 800 куб.м. Дані обсяги є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися залежно від реального фінансування видатків та потреб Споживача. Постачання газу здійснюється для потужностей Споживача за наступною адресою: 39500, Полтавська область, м. Карлівка, вул. Радевича, 2.

Згідно п. 3.3. розділу 3 розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника згідно рахунків за отриманий товар до 10 числа місяця наступного за місяцем постачання.

Відповідно до пп. 4.3.2 Договору На підставі отриманих від Споживача даних та/а бо Оператора ГТС Постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою Акти приймання-передачі природного газу та направляє їх Споживачу.

Споживач протягом 2 (двох) днів з дати одержання Актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу ( п. 4.4 Договору).

Сторони домовились, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором настає відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Так, пунктом 7.2 Договору передбачено, що в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцяти) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.

Розділом 10 Строк дії Договору та інші умови п. 10.1 Договору передбачено Договір набирає чинності з моменту його підписання, разом з тим Сторони домовились, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України умови цього Договору застосовуються до відносин між Сторонами з 01 квітня 2019 року і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання

Додатковою угодою № 3 від 19.12.2019 року до Договору постачання природного газу № 84/19 від 07.03.2019 року продовжено термін дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на 2020 рік.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору Позивач виконав свої зобов`язання по Договору, тобто поставив природний газ в повному обсязі, зокрема, у січні 2020 року на загальну суму 237 304,74 грн.

В підтвердження факту виконання своїх договірних зобов`язань з постачання природного газу Відповідачу та факту його отримання останнім позивач надав акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року на суму 237 304,74 грн. та інформацію щодо спожитих обсягів природного газу Споживачем у січні 2020 року (скріншот з інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи).

Позивач зазначає, що 17.02.2020 року направлено рахунок на оплату на суму 237 304,74 грн. та акт приймання - передачі природного газу на суму 237 304,74 грн. (експрес-накладна Нової пошти № 20450206764624), а Відповідачем отримано 19.02.2020 року рахунок та акт приймання-передачі природного газу, що підтверджується інформацією з сайту Нова пошта.

За твердженням позивача, Споживач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, а саме не оплатив вчасно кошти за отриманий природний газ, чим порушив п. 3.3 Договору. Зокрема, Відповідач частково провів оплату за спожитий газ - 12.12.2019 року - 43 962,43 грн. та 15.01.2020 року - 153 758,33 грн., тому загальна сума заборгованості по рахунку на оплату за січень 2020 року та акту приймання - передачі природного газу від 31.01.2020 року складає 39 583,98 грн.

З огляду на те, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 62 455 грн. 92 коп., у тому числі: сума основного боргу за Договором постачання природного газу № 84/19 від 07.03.2019 року - 39 583,98 грн., пеня в розмірі - 613,82 грн., три відсотки річних у розмірі - 91,10 грн., штраф у розмірі - 22 167,02 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову вказав, що позивач здійснив дії з надлишкового і не передбаченого додатковою угодою постачання природного газу без заявки Відповідача, що призвело до появи предмету спору. При цьому, повідомив суд, що акт приймання- передачі природного газу від 31.01.2020р, (на обсяги 30,822 тис.м. куб. газу на суму 237тис.304,74 грн.), який наданий Позивачем в якості доказу, зі сторони відповідача не підписано і печаткою не скріплено. При цьому в квитанції Нової пошти якою начебто надсилався цей акт на адресу Відповідача в графі повний опис відправлення зазначено сувеніри . Натомість в справах Відповідача в наявності підписаний обома Сторонами акт приймання-передачі природного газу №1 від 14.01.2020р. на 19,97069 тис.м.куб. газу на суму 153тис.758,33грн.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що в акті приймання-передачі № 1 від 14.01.2020 року вказано. Даний акт є проміжним. Обсяг газу поставленого за цим Актом буде включений до загального обсягу газу, поставленого в січні 2020 року, при складанні Сторонами підсумкового акту в останній день місяця . Споживач знав, що даний акт є проміжним, а ніяк не підсумковим, підписав даний акт без зауважень та заперечень.

Крім того, позивач у відповіді на відзив звернув увагу суду на такі обставини:

- доказом направлення Відповідачу та отримання ним рахунку на оплату та акту приймання-передачі природного газу за січень 2020 року є експрес-накладна № 20450206764624 ТОВ Нова пошта від 17.02.2020 року.

- позивач з дати підписання Договору, щомісячно, направляє на адресу Відповідача акти приймання-передачі та рахунки на оплату за природний газ користуючись послугами ТОВ Нова пошта і жодного разу не виникало питань щодо не отримання Відповідачем актів та рахунків направлених Новою поштою .

- остаточні відбори природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 року Відповідачем, підтверджено інформацією з інформаційної платформи AT Укртрансгаз , де чітко зазначено постачальника природного газу ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ .

У запереченнях відповідач зазначив наступне:

- Додаткова угода з Позивачем була заключена 19 грудня 2019 року з ініціативи Відповідача на суму 153758,33 грн.

- він, зі свого боку, не замовляв обсяги газу понад суму додаткової угоди. Також з 01.01.2020 року постачальником природного газу у 2020 році є ТОВ Газова компанія Інвестсервіс ;

- письмових заявок на споживання обсягів газу, що перевищують вартісну величину додаткової угоди №3 від 19.12.2019р., а саме 153758,33грн., Відповідач (він же -Споживач) на адресу Позивача (він же - Постачальник) не надсилав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини між суб`єктами ринку природного газу в Україні регулюються, зокрема Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (надалі - Правила), Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.

Як встановлено судом, 07.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ та Комунальним некомерційним підприємством Карлівська центральна районна лікарня ім. Л. В. Радевича було укладено договір № 84/19 постачання природного газу (надалі - Договір).

Розділом 10 Строк дії Договору та інші умови п. 10.1 Договору передбачено Договір набирає чинності з моменту його підписання, разом з тим Сторони домовились, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України умови цього Договору застосовуються до відносин між Сторонами з 01 квітня 2019 року і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання

Додатковою угодою № 3 від 19.12.2019 року до Договору постачання природного газу № 84/19 від 07.03.2019 року продовжено термін дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на 2020 рік.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зстверджує позивач, на виконання умов Договору Позивач поставив природний газ у січні 2020 року, а Відповідач прийняв поставлений природний газ на загальну суму 237 304,74 грн.

Факт виконання договірних зобов`язань з постачання природного газу Відповідачу та факт його отримання останнім позивач підтверджує актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року на суму 237 304,74 грн.

При дослідженні вказаного акту судом взяті до уваги наступні обставини.

Так, з наданої позивачем в матеріали справи копії акту вбачається, що він підписаний лише ним як постачальником природного газу, відпис споживача відсутній.

Разом з тим, судом враховано, що відповідно до пп. 4.3.2 Договору На підставі отриманих від Споживача даних та/а бо Оператора ГТС Постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою Акти приймання-передачі природного газу та направляє їх Споживачу.

Споживач протягом 2 (двох) днів з дати одержання Актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу ( п. 4.4 Договору)

Керуючись п. 4.5. Договору у разі не виконання обов`язку, передбаченого п. 4.4. даного Договору, газ вважається поставленим і прийнятим Споживачем від Постачальника на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надається Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей згідно договору або в судовому порядку.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору ним відправлено Відповідачу рахунок на оплату та акт приймання - передачі природного газу від 31.01.2020 року на суму 237 304,74 грн. в 2- х примірниках "Новою поштою", що підтверджується експрес-накладною № 20450206764624 від 17.02.2020 року.

Згідно інформації з офіційного сайту Нова пошта дане відправлення відповідачем отримане 19.02.2020 року.

Відповідач у відзиві звертає увагу суду на те, що в квитанції Нової пошти , на яку позивач посилається як на доказ направлення акту та рахунку, в графі повний опис відправлення зазначено сувеніри .

Судом враховано, що вказане посилання відповідача не містить заперечень щодо факту отримання "Новою поштою" за експрес-накладною № 20450206764624 документів, які вказує позивач, а саме: рахунок на оплату та акт приймання - передачі природного газу від 31.01.2020 року на суму 237 304,74 грн., а містить лише вказівку на неправильне оформлення позивачем графи в експрес-накладній повний опис відправлення .

Посилання позивача про те, що він з дати підписання Договору, щомісячно, направляє на адресу Відповідача акти приймання-передачі та рахунки на оплату за природний газ, користуючись послугами ТОВ Нова пошта і жодного разу не виникало питань щодо не отримання Відповідачем актів та рахунків направлених Новою поштою , відповідач при розгляді справи не заперечував і не спростовував.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо отримання ним акту приймання - передачі природного газу від 31.01.2020 року на суму 237 304,74 грн. за експрес-накладною № 20450206764624, а також доказів підписання та повернення відповідачем Позивачу цього акту, як і мотивованої відмови від його підписання, суд з врахуванням п.4.4., п.4.5. Договору дійшов висновку про обгрунтованість твердження позивача про те, що на виконання умов Договору Позивач поставив природний газ у січні 2020 року, а Відповідач прийняв поставлений природний газ на загальну суму 237 304,74 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року на суму 237 304,74 грн.

При цьому судом також враховано, що акт приймання-передачі природного газу № 1 від 14.01.2020 року згідно Договору на постачання природного газу № 84/19 від 07.03.2019 року (на який посилається відповідач у своїх запереченнях), є проміжним. Обсяг газу поставленого за цим Актом буде включений до загального обсягу газу, поставленого в січні 2020 року, при складанні Сторонами підсумкового акту в останній день місяця.

Заперечення відповідача щодо того, що з 01.01.2020 року постачальником природного газу є ТОВ Газова компанія Інвестсервіс (договір №7-20ГК від 08.01.2020р.) оскільки саме це підприємство було визнано переможцем тендерних процедур, проведених нашим підприємством на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі не спростовують наведені вище висновки суду, оскільки остаточні відбори природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 року Відповідачем, підтверджено інформацією з інформаційної платформи AT Укртрансгаз , де чітко зазначено постачальника природного газу ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ , тобто позивача.

Заперечення відповідача щодо того, що він, зі свого боку, не замовляв обсяги газу понад суму додаткової угоди (153758,33 грн.) також не спростовують наведені вище висновки суду, оскільки Правилами постачання природного газу передбачена можливість споживачем самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді - самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання, а також самостійно припиняти (обмежувати) відбір природного газу для власних потреб з дотриманням вимог чинного законодавства, про що повинен письмово повідомляти всіх суб`єктів ринку природного газу, з якими укладено відповідні договори.

З огляду на відсутність інших заперечень відповідача, при вирішенні спору суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджено факт виконання Позивачем договірних зобов`язань з постачання природного газу Відповідачу та факт його отримання останнім у січні 2020 року на суму 237 304,74 грн.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України Про ринок природного газу споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів та не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Як встановлено судом вище, позивачем 17.02.2020 року направлено рахунок на оплату на суму 237 304,74 грн. та акт приймання - передачі природного газу на суму 237 304,74 грн., а Відповідачем отримано 19.02.2020 року рахунок та акт приймання-передачі природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично поставлений природний газ, згідно умов договору, здійснюється згідно рахунків за отриманий товар до 10 числа місяця наступного за місяцем постачання.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач частково провів оплату за спожитий газ - 12.12.2019 року - 43 962,43 грн. та 15.01.2020 року - 153 758,33 грн., тому заборгованість на 06.04.2020 року складає 39 583,98 грн.

За висновками суду, належних та допустимих доказів сплати відповідачем позивачеві повної вартості поставленого газу у строки та в порядку визначеними договором до справи не надано.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ за січень 2020р. на суму 39 583,98 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі - 2 674,36 грн., три відсотки річних у розмірі - 514,05 грн., штраф у розмірі - 2 770,87 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати отриманого товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних за таке прострочення.

Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення з відповідача річні у розмірі 514,05 грн. за період з 10.03.2020 року по 13.08.2020 року.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3 % річних, суд встановив, що розраховані позивачем 3 % річних не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 514,05 грн. грн. є обґрунтованими.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 674,36 грн. та штраф у розмірі 2 770,87 грн.

Щодо вимог про їх стягнення, суд зазначає.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК Українита статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцяти) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі N 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі N 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі N 922/1720/17).

При цьому суд зазначає, що пункти 7.2 договору, якими на Споживача покладається відповідальність у вигляді сплати на користь Постачальника пені та штрафу за прострочення оплати поставленого Постачальником газу, не оспорюються відповідачем, в зв`язку з чим в силу вимог статті 204 ЦК України презюмується правомірність вказаного правочину.

Позивачем нараховано пеню за загальний період прострочення з 10.03.2020 по 13.08.2020, що не суперечить вимогам п. 6 ст. 232 ГК України.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені, суд встановив, що розрахована позивачем пеня не перевищує розрахованих судом сум, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 2 674,36 грн. є обґрунтованими.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню штрафу, суд встановив, що розрахований позивачем штраф не перевищує розрахованих судом сум, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 2 770,87 грн. є обґрунтованими.

Проте, суд дійшов висновку зменшити розмір нарахованих пені та штрафу на 50%, виходячи з наступного.

У відповідності до Стаття 233 Господарського кодексу України У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що відповідач є комунальним некомерційним підприємством, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує розмір пені та штрафу на 50%, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в розмірі 1 337,18 грн, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню частково в розмірі 1 385,44 грн.

При цьому судом враховано зазначену у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 правову позицію Конституційного Суду України, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення суми основного боргу за Договором постачання природного газу № 84/19 від 07.03.2019 року у розмірі 39 583,98 грн., пені в розмірі 1 337,18 грн, трьох відсотків річних у розмірі 514,05 грн., штрафу у розмірі 1 385,44 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині - у позові слід відмовити.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення з нього сум не надано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову частково, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають сума основного боргу за Договором постачання природного газу № 84/19 від 07.03.2019 року у розмірі 39 583,98 грн., пеня в розмірі 1 337,18 грн, три відсотки річних у розмірі 514,05 грн., штраф у розмірі 1 385,44 грн., в іншій частині у позові відмовити.

Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір покладається судом на відповідача (без урахування зменшення судом розміру пені та штрафу).

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Карлівська центральна районна лікарня ім. JI. В. Радевича , 39500, Полтавська обл., м. Карлівка, вул. Радевича, 2, Код ЄДРПОУ 01999299 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ , 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 311, Код ЄДРПОУ 34933742 суму основного боргу у розмірі 39 583,98 грн., пеню в розмірі 1 337,18 грн, три відсотки річних у розмірі 514,05 грн., штраф у розмірі 1 385,44 грн., а також 1202,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Киричук О.А.