Рішення

від 03.09.2020 по справі 935/562/20

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/562/20

Провадження № 2/935/369/20

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2020 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Янчук В.В.,

за участі секретаря судових засідань - Кумечко С.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торчинське до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Агро-Союз , державного реєстратора Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області Пашинської Дарини Валентинівни про визнання недійним договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Агро-Союз , державного реєстратора Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області Пашинської Д.В. про визнання недійним договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 02 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торчинське та ОСОБА_1 було укладено договір оренди належної їй земельної ділянки, площею 2,9472 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0520, яка розташована на території Торчинської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Договір оренди було зареєстровано Управлінням Держкомзему у Коростишівському районі за № 182250004000029 від 23.02.2011.

02 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торчинське та ОСОБА_1 було укладено договір оренди належної їй земельної ділянки, площею 2,8411 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0519, яка розташована на території Торчинської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Договір оренди було зареєстровано Управлінням Держкомзему у Коростишівському районі за № 182250004000029 від 23.02.2011.

На підставі актів приймання-передачі від 02.10.2009 вищевказані земельні ділянки передані в натурі позивачу та перебувають в їх користуванні.

При зборі документів для пролонгації вказаних догорів оренди, в лютому 2019 позивачу стало відомо, що під час строку дії вищевказаних договорів оренди від 02.10.2009 року, Фермерське господарство Агро-Союз 30.08.2016 уклало договори оренди цих же двох земельних ділянок з ОСОБА_1 . Таким чином, було здійснено підписання та державну реєстрацію договорів оренди в період дії договорів, укладених між ТОВ Торчинське та ОСОБА_1 . Оскільки договором було визначено початок його дії датою державної реєстрації, то строк дії договорів оренди від 02.10.2009 розпочався з наступного дня після державної реєстрації договорів. Оскільки строк дії договорів оренди від 02.10.2009 ( зареєстровані 23.02.2011 ) не закінчились, правові підстави для припинення цих договорів не зазначені та не доведені, а сторони не дійшли згоди про їх розірвання, то орендодавець ОСОБА_1 не мала законних підстав укласти нові договори оренди цього ж предмета з іншою особою-орендарем ФГ Агро-Союз на той же часовий проміжок, що і чинні договори. Наявність записів, здійснених реєстратором про реєстрацію договорів оренди від 07.09.2019 є належним способом захисту інтересів ТОВ Торчинське , оскільки наявність таких записів перешкоджає реєстрації пролонгації договорів оренди.

Позивач просить : визнати недійсним з моменту укладення договір оренди від 30.08.2016 року між ФГ Агро-Союз та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 2,9472 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0520; визнати недійсним з моменту укладення договір оренди від 30.08.2016 року між ФГ Агро-Союз та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 2,9472 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0519; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію договору оренди від 30.08.2019 та виключити запис № 16323201 від 07.09.2019; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію договору оренди від 30.08.2019 та виключити запис № 16323065 від 07.09.2019;, оскільки наявність таких записів перешкоджає реєстрації пролонгації договорів оренди між ТОВ Торчинське та ОСОБА_1 від 02.10.2009.

Представник відповідача - голова ФГ Агро-Союз Котелянець І.В. направив до суду заяву про застосування строків позовної давності в якій вказав, що позивач просить суд визнати недійсними договори оренди земельної ділянки, які укладено 30.08.2016 р. між ОСОБА_1 та Агро-Союз , а відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки та сплив позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України). Так, захист права на орендовану земельну ділянку здійснюється нарівні із захистом права власності на земельну ділянку, орендар зобов`язаний цікавитися правом оренди, яке у позивача виникло 02.10.2009 року. Тому, позивач міг дізнатися про існування договору оренди, ще починаючи з 07.09.2016 року - дня коли було проведено державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок згідно договорів оренди, укладених 30.08.2016 між ОСОБА_1 та ФГ Агро-Союз . Позивач звернувся до суду вказаним з позовом лише у 2020 році, тобто після спливу строку позовної давності.

Представник ТОВ Торчинське направив до суду заперечення на клопотання ФГ Агро-Союз про застосування строків позовної давності, в яких зазначив, що строк позовної давності ТОВ Торчинське не пропустив, оскільки приховання сторонами договорів факту укладення оскаржуваних договорів та їх змісту від ТОВ Торчинське є обґрунтованою підставою вважати, що строк на звернення до суду в ТОВ Торчинське рахується не з дня укладення недійсного правочину, а з дня коли ТОВ Торчинське дізналося про факт його укладення з державних реєстрів. Крім того, в 2019 році ТОВ Торчинське вже зверталось до господарського суду Житомирської області з приводу недійсності реєстрації даних договорів оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Агро-Союз , що водночас вказує і на переривання позовної давності. Таким чином, відсутні будь-які підтвердження обізнаності ТОВ Торчинське , яке не є стороною договору, про укладення та зміст договорів оренди від 30.08.2016 між ОСОБА_1 та ФГ Агро-Союз раніше ніж до лютого 2019 року, що вказує на початок відліку строку звернення до суду з лютого 2019 року. Просить відмовити в задоволенні клопотання ФГ Агро-Союз про застосування стоків позовної давності до позовних вимог ТОВ Торчинське .

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 вказала, що позовні вимоги ТОВ Торчинське визнає повністю та підтверджує обставини зазначені в позові. Дійсно вона має у власності вказані в позові земельні ділянки. Відповідач знала, що в 2009 році передала в оренду ділянки ТОВ Торчинське , однак в 2016 році підписала нові договори і подальші дії з реєстрації вона не здійснювала, всім займались орендарі ФГ "Агро-Союз". З 2016 року ТОВ Торчинське сплачує оренду, не має до них претензій, не має бажання змінювати орендаря, про укладення нових договорів ТОВ Торчинське не повідомляла.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяви по суті справи сторін, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торчинське та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,9472 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0520, розташованої на території Торчинської сільської ради, строком на 10 років, зареєстрованого 23.02.2011, що підтверджується довідкою відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 06.12.2018 за № 32-6-0.25-777/104-18.

Згідно акту приймання - передачі земельної ділянки від 02.10.2009 земельна ділянка площею 2,9472 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0520 була передана орендарю ТОВ Торчинське в стані визначеному на підставі Кадастрової оцінки землі і на умовах визначених договором оренди.

02 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торчинське та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,8411 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0519, розташованої на території Торчинської сільської ради, строком на 10 років, зареєстрованого 23.02.2011, що підтверджується довідкою відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 06.12.2018 за № 32-6-0.25-777/104-18.

Згідно акту приймання - передачі земельної ділянки від 02.10.2009 земельна ділянка площею 2,8411 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0519 була передана орендарю ТОВ Торчинське в стані визначеному на підставі Кадастрової оцінки землі і на умовах визначених договором оренди.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис № 155859564 від 11.02.2019 вбачається, що 07.09.2016 зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 30.08.2016 р. кадастровий номер 1822587600:06:000:0520, сторони договору: орендар Фермерське господарство Агро-Союз та власник ОСОБА_1 , строком на 10 років.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис № 155859547 від 11.02.2019 вбачається, що 07.09.2016 зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 30.08.2016 р. кадастровий номер 1822587600:06:000:0519, сторони договору: орендар Фермерське господарство Агро-Союз та власник ОСОБА_1 , строком на 10 років.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. У частині третій зазначеної статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Стаття 236 ЦК України передбачає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд має встановити наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог - зазначити у судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам права не відповідає оскаржений правочин.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 95 Земельного кодексу України, землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV).

Відповідно до статті 13 Закону N 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час укладення оскаржуваних договорів) передбачено умови припинення договору оренди землі, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; викуп земельної ділянки для суспільних потреб та примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерть фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмова осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідація юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином вбачається, що новий договір з іншим орендарем може бути укладено лише після припинення дії попереднього договору.

Статтею 16 ЗУ "Про оренду землі" визначено порядок укладення договору оренди землі. Так, землі приватної власності передаються в оренду за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати його прав.

Такою особою є орендодавець, який належно виконує умови договорів відповідно до частини першої статті 33 цього Закону з урахуванням дотримання ним порядку повідомлення про це орендодавця відповідно до статті 33 названого Закону.

Доводи позивача про те, що ТОВ ТОРЧИНСЬКЕ належно виконувало умови договорів оренди з ОСОБА_1 визнані самою ОСОБА_1 та не спростовані ФГ АГРО-СОЮЗ .

Згідно ст. 15 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди є його істотною умовою. Строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов`язки відповідно до договору (ч.1 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1 обох договорів оренди землі від 02.10.2009, що були укладені між ТОВ ТОРЧИНСЬКЕ та ОСОБА_1 , останні укладено на 10 років, згідно з п. 11.1 договорів оренди землі, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. З довідки відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 06.12.2018 року вбачається, що договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 1822587600:06:000:0519 та 1822587600:06:000:0520 зареєстровані 23.02.2011 року. Відтак строк дії вказаних договорів розпочався з 24.02.2011 року (аналогічна правова позиція у справі № 379/386/16-ц Великої палати Верховного суду).

Договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 1822587600:06:000:0519 та 1822587600:06:000:0520 від 30.08.2016 р. між ОСОБА_1 та ФГ Агро-Союз були зареєстровані 07.09.2016 р., тобто в період дії попередніх догорів оренди цих же ділянок від 02.10.2009.

Оскільки станом на 30.08.2016 строк дії договорів оренди від 02 жовтня 2009 (зареєстровані 23.02.2011) не закінчилися, правові підстави для припинення цих договорів не були встановлені, сторони не дійшли згоди про їх розірвання, то орендодавець ОСОБА_1 не мала законних підстав укласти нові договори оренди цього ж предмета з іншою особою - орендарем (ФГ АГРО-СОЮЗ ) на той же часовий проміжок, що і чинні договори оренди з ТОВ ТОРЧИНСЬКЕ .

Відтак, договори оренди від 30.08.2016 між ФГ АГРО-СОЮЗ та ОСОБА_1 щодо двох ділянок, площею 2,9472 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0520 та площею 2,8411 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0519 суперечать актам цивільного законодавства, тому є недійсними з моменту їх укладення.

Вказані доводи відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц (провадження № 14-74цс19).

Позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області про реєстрацію договорів оренди між Фермерським господарством Агро-Союз та ОСОБА_1 є похідними вимогами та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо заяви відповідача Фермерського господарства Агро-Союз про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У постанові Великої Палати Верховного Суду 31.10.2018 року у справі 367/6105/16-ц, зроблено висновок, що для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не був стороною договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 1822587600:06:000:0519 та 1822587600:06:000:0520 від 30.08.2016, укладених між ФГ Агро-Союз та ОСОБА_1 , а остання у відзиві зазначила, що вона не повідомляла ТОВ Торчинське про укладення вказаного договору, тому позивач не міг знати про існування нових договорів. Згідно доданого витягу з державного реєстру, про факт укладення договору позивач дізнався в лютому 2019 року з відкрити даних, факт обізнаності позивача з укладенням оскаржуваних договорів в більш ранній час судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач звернувся до Коростишівського районного суду Житомирської області 04.03.2020 року, тобто в межах строку позовної давності, суд дійшов до висновку, що заява про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки строк на звернення до суду позивачем не пропущено, що узгоджується і з висновком ВП ВС у справі № 404/123/17, постанова від 09.12.2019, в якому Суд визнав, що строк на звернення до суду позивача не було пропущено, так як сторони оскаржуваного ним договору приховували від позивача факт вчинення правочину. Окрім того, звернення позивача до господарського суду з позовом до відповідачів з приводу саме вказаного спору, справа № 906/418/19, свідчить про переривання позовної давності за цим спором.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно ст. 141 ЦПК, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача

Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України ).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача адвокатом Миколайчуком П.В. до суду було подано клопотання про долучення доказів на підтвердження судових витрат за договором про правничу допомогу та процесуальне представництво від 28.02.2020, в якому обумовлено фіксовану суму витрат на адвоката. Також додано рахунок №1 щодо сплати вартості послуг адвоката Миколайчука П.В. за виконанні роботи в інтересах ТОВ Торчинське у вказаній справі, акт прийому-передачі № 1 виконаних адвокатом Миколайчуком П.В. робіт в інтересах ТОВ Торчинське у зазначеній справі, платіжне доручення № 92 від 08.04.2020 р., з яких вбачається, що позивач поніс витрати на послуги адвоката в розмірі 5000 гривень. Враховуючи вказане, загальний розмір витрат, які понесло ТОВ Торчинське в ході розгляду справи № 935/562/20, складає 5000 гривень, що підтверджено належними доказами. Заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від відповідачів не надійшло.

Таким чином, з відповідачів підлягають стягненню по 1666,66 грн. витрат позивача на правничу допомогу.

Також на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1400 грн. 66 коп. з кожного відповідача.

Згідно ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином перелічені докази, що логічно поєднуються одне з одним, підтверджують характер правовідносин сторін, дають суду всі підстави, що даний позов знайшов своє обґрунтування у судовому засіданні і тому підлягає до задоволення з вищевикладених доводів.

Керуючись ст.ст.141, 259, 367, 374, 629, 651, 729 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, ст.15 Закону України Про оренду землі , суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки площею 2,9472 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0520 розташованої на території Торчинської сільської ради укладеного 30.08.2016 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством АГРО-СОЮЗ .

Скасувати рішення державного реєстратора Козіївської сільської ради Пашинської Дарини Валентинівни про реєстрацію договору оренди між ФГ АГРО-СОЮЗ та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, площею 2,9472 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0520, а запис від 07.09.2019 № 16323201- виключити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки площею 2,8411 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0519, укладений 30.08.2016 р. між ОСОБА_1 та Фермерським господарством АГРО-СОЮЗ .

Cкасувати рішення державного реєстратора Козіївської сільської ради Пашинської Дарини Валентинівни про реєстрацію договору оренди між ФГ АГРО-СОЮЗ та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, площею 2,8411 га, кадастровий номер 1822587600:06:000:0519, а запис від 07.09.2019 № 16323065 - виключити.

Стягнути з ОСОБА_1 , Фермерського господарства Агро-Союз , державного реєстратора Козіївської сільської ради Пашинської Дарини Валентинівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торчинське судовий збір в розмірі по 1400 грн. 66 коп. з кожного та витрати на правничу допомогу в розмірі по 1666 грн. 66 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено: 03 вересня 2020 р.

Сторони у справі:

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю Торчинське , код ЄДРПОУ 30793186, місцезнаходження: 12510, вул. Зарічка, 4, с. Торчин, Коростишівського району, Житомирської області.

Відповідач-1 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: 12510, с. Торчин, Коростишівського району, Житомирської області.

Відповідач-2 : Фермерське господарство Агро-Союз , код ЄДРПОУ 36928650, місцезнаходження: 13642, Житомирська область, Ружинський район, с. Білилівка, вул. Леніна, 19А.

Відповідач-3 : Державний реєстратор Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області Пашинська Дарина Валентинівна, місце реєстрації: 12522, Житомирська обл., Коростишівський р-н., с. Козіївка, вул. 50 років Жовтня, 4 .

Суддя Янчук В.В.