Рішення

від 02.09.2020 по справі 703/4883/19

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/4883/19

2/703/535/20 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Холодняк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Смілянської міської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно розпорядження Смілянської райдержадміністрації від 03 березня 2016 року встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_2 та вона призначена опікуном.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 та будинковолодіння АДРЕСА_2 .

Після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_2 шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, однак нотаріус не в змозі видати їй свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Тому звернулася до суду з даною позовною заявою та просила встановити факт належності 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно по закону, оскільки позбавлена можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Представник позивача збільшила позовні вимоги та просила суд встановити факт родинних відносин, встановити факт належності 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 04 травня 2005 року та визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 та будинковолодіння

АДРЕСА_2 від 15 квітня 2020 року до участі у розгляді справи залучено співвідповідача Смілянську міську раду Черкаської області.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, сільський голова надіслав до суду заяву в якій справу просить розглядати без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечує.

Представник Смілянської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі на підставі всебічно з`ясованих обставин справи відповідно до норм матеріального права та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розпорядженням Смілянської районної державної адміністрації № 92 від 3 березня 2016 рокувстановлено опіку над малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено ОСОБА_1 опікуном над нею (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , яке видане 29 травня 2019 року Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , яке видане 06 липня 2019 року Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , яке видане 06 липня 2019 року Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с.16).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначені ОСОБА_6 , ОСОБА_5 (а.с.17).

Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 виданого 28 лютого 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м Сміла реєстраційної служби Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області вбачається, що матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначена ОСОБА_3 (а.с. 10).

З довідки відділу державної реєстрації виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області №5531 від 05 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_3 до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_3 . Разом з нею була зареєстрована та проживала ОСОБА_2 , 2003 року народження (а.с. 13).

Як вбачається із довідки ОСББ Веселка-41 ОСОБА_3 до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_3 . Разом з нею були зареєстровані та проживали ОСОБА_2 , 2003 року народження, ОСОБА_5 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 21).

Згідно довідки Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області №1931 від 04 липня 2019 року вбачається, що в будинковолодінні АДРЕСА_2 ніхто не зареєстрований та не проживає (а.с. 20).

Із довідки Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області №1932 від 04 липня 2019 року вбачається, що будинковолодіння АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_6 (а.с. 19).

Згідно довідки КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації Смілянський відділок станом на 01 січня 2013 року житловий будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане Костянтинівською сільською радою Смілянського району Черкаської області 07 грудня 2005 року (а.с.12).

Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04 травня 2005 року квартира АДРЕСА_1 належить по 1/4 частині: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а.с. 18).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 листопада 2019 року вбачається, що, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 , однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 та будинковолодіння АДРЕСА_2 , оскільки не надано правовстановлюючі документи на майно, в зв`язку із виявленням розбіжностей в прізвищах спадкодавців із спадкоємцями (а.с. 11).

Що стосується вимоги про встановлення факту належності 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 04 травня 2005 року, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із Законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ч.1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частиною 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що особа, яка зазначена в свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 04 травня 2005 року, а саме - ОСОБА_3 та особа, яка зазначена у свідоцтві про смерть ОСОБА_3 , є однією і тією ж особою.

Оскільки іншим способом виправити допущені помилки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 04 травня 2005 року не є можливим, суд приходить до висновку, що вимога про встановлення факту належності на праві власності 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Що стосується факту родинних відносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчинюють нотаріальні дії, Свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 1 січня 2012 року Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту родинних відносин підлягає до задоволення, факт, який просять встановити заявник має юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить вирішення її особистих майнових прав.

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як передбачено ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відтак, суд дійшов беззаперечного висновку, що ОСОБА_3 , яка померла13 травня 2019 року фактично прийняла, але юридично не оформила спадкове майно після смерті своїх батьків ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнявши спадщину шляхом подачі заяви до державної нотаріальної контори.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , а саме п.3.1 державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 та зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5, органи БТІ у разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності за заявою власника (власників) або уповноваженої ним (ними) особи, до якої додається опубліковане в пресі повідомлення про недійсність втраченого або зіпсованого свідоцтва про право власності мали право видавати дублікат свідоцтва про право власності. Однак, з 1 січня 2013 року вищевказане положення втратило свою чинність, а тому отримати дублікат втрачених правовстановлюючих документів, не можливо.

Пунктом 66 постанови КМУ від 25 грудня № 1127 в редакції постанови КМУ від 23 серпня 2016 року № 553 Про порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зазначено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

З матеріалів справи вбачається набуття права власності на будинковолодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_6 та 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , однак відновити правовстановлюючі документи не є можливим.

Окрім того, згідно ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, відсутність державної реєстрації права власності на нього, в зв`язку із виявленням розбіжностей в прізвищах спадкодавців із спадкоємцями, а також допущеною помилкою в написанні прізвища співвласника ОСОБА_3 у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 04 травня 2005 року, спадкоємець позбавлений можливості оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , відтак звернення представника позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

За таких обставин суд приходить до беззаперечного висновку, що невизнане право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 15, 16,181, 182, 186, 187, 334, 392,1216,1217, 1218, 1268, 1276 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 315, 354 ЦПК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування , п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Смілянської міської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Встановити факт належності 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04 травня 2005 року серія НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за ззаконом на будинковолодіння АДРЕСА_2 , а саме зазначені в технічному паспорті: літери А-1 - житловий будинок (загальною площею 36,00 кв.м., житловою площею 15, 1кв.м.), а - прибудова, ганок, Б - літня кухня, Б1 - сарай, б - прибудова, Б2 - сарай, в - баня, Г - сарай, В - сарай, п/д - погріб з шийкою, У - вбиральня, № 1 ворота з хвірткою, № 2 огорожа, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за ззаконом на 3/4 частин квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони у справі:

Представник позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та жителька в АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серія НОМЕР_6 виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 17 жовтня 1996 року.

Діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_3 , а жителька АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7

Відповідач: Костянтинівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, місцезнаходження: вул. К.Вишневецького, 169, с. Костянтинівка, Смілянського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 26357886.

Співвідповідач: Смілянська міська рада Черкаської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 37, м. Сміла Черкаської області, код ЄДРПОУ 25874705.

Головуючий О.П.Опалинська