Рішення

від 03.09.2020 по справі 420/7074/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7074/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до Головного Управління фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Головного Управління фонду України в Одеській області за результатом якого просить суд:

визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи в Кооперативі Офтальмолог з 09.07.1991р. по 02.04.2001 р.;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи 09.07.1991р. по 02.04.2001 р. в Кооперативі Офтальмолог з 09.07.1991р. по 02.04.2001 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Одеській області і отримує пенсію за віком.

Від імені позивача та в її інтересах, адвокатом Грищенко ЛС. було здійснено запит до відповідача, для отримання інформації та витяг з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії.

Однак, при отриманні інформації від Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області від 12.03.2020 року № 1500-0327-8/9260, встановлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 , не враховано період роботи в кооперативі Офтальмолог на підставі записів в трудовій книжці з 09.07.1991 по 02.04.2001, оскільки запис про звільнення 02.04.2001р. закрита печаткою УРСР (неіснуючої держави), яка не містить коду ЄДРПОУ установи.

Позивач зазначає, що у трудовій книжці містяться наступні записи:

- запис № 14 від 09.07.1991 року - про прийняття до Кооперативу Офтальмолог оператором відділу підготовки Інформації і експлуатації ЕВМ - наказ № 73 від 09.07.1991р.;

- запис № 15 від 02.04.2001 року - про звільнення за власним бажання мст. 38 КЗОТ України - наказ № 56 від 02.04.2001р.;

- запис № 15 був засвідчений підписом голови кооперативу Артемовим А.В. та печаткою Кооперативу Офтальмолог .

З вищевикладеного вбачається, що трудова книжка Ровинської ЛІМ. містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача у Кооперативі Офтальмолог у період з 09.07.1991р. по 02.04.2001 р., а також містить посилання на відповідні накази на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи.

Також позивач зазначає, що підприємство не змінило свою печатку новою після припинення СРСР, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими. Висновок відповідача у своєму листі про те, що період роботи з 09.07.1991р. по 02.04.2001 р., зарахувати до страхового стажу не можливо в зв`язку з тим, що період роботи в даній організації завірено печаткою УРСР не ґрунтуються на жодній, нормі законодавства, оскільки положення Постанови Верховної Ради України від 11.05.1992р. Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи № 2318-ХІІ та Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів , затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993р. № 643 не містять вказівок про невинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов`язок їх заміни.

Позивач вважає, що органами Пенсійного фонду грубо порушуються її права на отримання пенсії в повному обсязі, оскільки при проведенні пенсійних виплат не враховуються і не беруться до уваги фактичні дані матеріалів пенсійної справи, виконуваних позивачем обов`язків, у зв`язку з чим розмір пенсії є значно меншим від того, який належить позивачу за законом. Зокрема, органами Пенсійного фонду категорично не визнається та не враховано той факт, що з 09.07.1991 року по 02.04.2001 року ОСОБА_1 працювала у Кооперативі Офтальмолог , у зв`язку із чим звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 04.08.2020 року прийнято справу до провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

21.08.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій Головне управління не погоджується з вимогами, викладеними у позовній заяві з огляду на наступне.

До страхового стажу позивача не враховано період роботи в кооперативі "Офтальмолог" на підставі записів в трудовій книжці з 09.07.1991 по 02.04.2001, оскільки запис про звільнення 02.04.2001 року закрита печаткою УРСР (неіснуючої на той момент держави), яка не місить коду ЄДРПОУ установи.

Наявність запису на печатці від УРСР в 2001 р. є порушенням чинного на той момент законодавства України, а тому факт роботи у кооперативі "Офтальмолог" має бути підтверджений згідно вимог Порядку № 637.

Згідно довідки кооперативу Офтальмолог від 01.08.2019 код ЄДРПОУ 21021360, дата державної реєстрації лише 13.11.2006 ( згідно інформації з Єдиного державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Головним управлінням також було зроблено запити до Головного управління статистики в Одеській області, Департаменту архівної справи та діловодства, Державного Архіву Одеської області, проте це не дало жодних результатів.

Оскільки, на даний час, відсуне підтвердження періодів роботи з 09.07.1991 по 02.04.2001 відсутні законні підстави для зарахування даного періоду роботи до страхового стажу позивача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні та з 10.08.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 містяться наступні записи:

- запис № 14 від 09.07.1991 року - про прийняття до Кооперативу Офтальмолог оператором відділу підготовки Інформації і експлуатації ЕВМ - наказ № 73 від 09.07.1991р.;

- запис № 15 від 02.04.2001 року - про звільнення за власним бажання мст. 38 КЗОТ України - наказ № 56 від 02.04.2001р.;

- запис № 15 був засвідчений підписом голови кооперативу Артемовим А.В. та печаткою Кооперативу Офтальмолог .

Відповідно до довідки кооперативу Офтальмолог від 01.08.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працювала з 09.07.1991р. по 02.04.2001р., на посаді оператора відділу підготовки інформації та експлуатації ЕОМ кооперативу Офтальмолог .

Відповідно до матеріалів справи, до страхового стажу ОСОБА_1 . Головним Управлінням пенсійного фонду України в Одеській області не було враховано період роботи в кооперативі Офтальмолог на підставі записів в трудовій книжці з 09.07.1991 по 02.04.2001, оскільки запис про звільнення 02.04.2001р. закрита печаткою УРСР (неіснуючої держави), яка не містить коду ЄДРПОУ установи, що і зумовило позивача звернутись до суду.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктами 1,2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Приписами п. 18 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно з п. п. 23, 24 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Судом встановлено, що позивачка на підтвердження факту роботи в Кооперативі Офтальмолог у період з 09.07.1991р. по 02.04.2001 р. надала копію трудової книжки НОМЕР_2 .

Також було надано довідку кооперативу Офтальмолог від 01.08.2019 року в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно працювала з 09.07.1991р. по 02.04.2001р., на посаді оператора відділу підготовки інформації та експлуатації ЕОМ кооперативу Офтальмолог .

Суд зазначає, що з огляду на відомості, що наявні у трудовій книжці та довідці, позивач прийнята на роботу до кооперативу Офтальмолог з 09.07.1991 року.

ОСОБА_1 звільнена з кооперативу Офтальмолог 02.04.2001 року. Запис про звільнення позивачки засвідчений печаткою.

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за N 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктами 2.3,2.4 розділу 2 вказаної Інструкції передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що надана позивачкою трудова книжка, оформлена згідно з вимогами законодавства, проте, наявна на записі про звільнення від 02.04.2001 року печатка містить запис УРСР (неіснуючої держави) та не містить коду ЄДРПОУ установи.

Разом з тим, відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року № 1427-XII, проголошено 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою.

Тобто, з 24.08.1991 року Українська РСР припинила своє існування та існує самостійна українська держава - Україна.

Суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.1993 року за № 643 була затверджена Інструкція про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 28.10.1993 року.

Разом з тим, суд вважає, що використання кооперативом Офтальмолог печатки старого зразка при заповненні трудової книжки позивачки, не є підставою для не зарахування періоду роботи на вказаному підприємстві під час призначення пенсії, оскільки не вчинення підприємством дій для обміну печаток є порушенням безпосередньо вказаного підприємства, яке жодним чином не впливає на факт перебування позивачки із вказаним підприємством у трудових відносинах. Засвідчення запису про звільнення печаткою старого зразка, на думку суду, не є достатнім та належним доказом для встановлення факту відсутності трудових відносин між підприємством та позивачкою у спірний період.

Крім того, суд наголошує, що трудова книжка позивачки, окрім наявного порушення, оформлена у відповідності до вимог законодавства, містить всі необхідні записи, які вчинені в хронологічному порядку.

Суд зазначає, що наявні у документах на підтвердження трудового стажу формальні неточності, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17.

Крім цього, суд зазначає, що згідно з пп.4 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Також, суд наголошує, що Порядок № 637 покладає саме на органи Пенсійного фонду обов`язок підтвердження трудового стажу на підставі показань свідків.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що позивач надала відповідачу документи, які, на думку, суду є достатніми, для підтвердження факту роботи позивачки в в Кооперативі Офтальмолог з 09.07.1991р. по 02.04.2001 р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до Головного Управління фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи в Кооперативі Офтальмолог з 09.07.1991р. по 02.04.2001 р.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи 09.07.1991р. по 02.04.2001 р. в Кооперативі Офтальмолог з 09.07.1991р. по 02.04.2001 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. та 80 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.