Рішення

від 03.09.2020 по справі 420/4949/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4949/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДК-КВАДРО до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту та податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ДК-КВАДРО до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту №469/15-32-50-04/41298287 від 28.01.2020 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 року №0040445004.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 16.09.2019 року по 19.11.2019 року позивач намагався зареєструвати наступні податкові накладні: № 2 від 28.10.2019 року, № 3 від 30.10.2019 року, № 4 від 31.10.2019 року, № 1 від 25.10.2019 року, однак вищезазначені податкові накладні були зареєстровані лише 19.11.2019 року. За результатами здійснення камеральної перевірки, посадовими особами контролюючого органу складений акт перевірки №469/15-32-50-04/41298287 від 28.01.2020 року щодо перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2019 рік. Відповідно до вищезазначеного акту встановлено затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, та як наслідок, прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.03.2020 року № 0040445004.

Також представник позивача зазначає, що підприємством подавались до Головного управління ДПС в Одеській області та до Державної податкової служби України заперечення та скарги на акт перевірки та податкове повідомлення-рішення, які за результатом розгляду залишені без задоволення.

Представник позивача наполягає на тому, що підприємством були вжиті всі необхідні заходи для своєчасної реєстрації податкових накладних, однак при тому, що договір про визнання електронних документів був чинний, відповідачем протиправно було відмовлено в реєстрації податкових накладних в день їх первинного подання.

Відповідачем до суду надано відзив на адміністративний позов (а.с.83-91), згідно якого представник відповідача зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області не погоджується з доводами позивача та вважає що позов задоволенню не підлягає.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області проведена камеральна перевірка ТОВ ДК- КВАДРО щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2019 рік, дотримання платником податків вимог ст. 201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2010 №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстра податкових накладних (зі змінами та доповненнями). За результатами камеральної перевірки складений акт № 469/15-32-50-04/41298287 від 28.01.2020 року. На підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 144 833,33 грн., із порушенням строку реєстрації до 15 календарних днів (10% штрафу) та 115 666,67 грн., із порушенням строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів (30% штрафу).

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до п. 120№. 1 ст. 120№ Податкового Кодексу, ГУ ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2020 року №0040445004 щодо застосування штрафу на загальну суму 49 183,33 грн. (144 833,33 грн. х 10%) + (115 666,67 грн. х 30%) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до діючого законодавства України, відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу не залежить від причин, у зв`язку з якими було порушено цей строк.

Стосовно посилання позивача, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних накладних в ЄРПН відбулась у зв`язку з безпідставною відмовою ДПС у реєстрації з причини відсутності укладеного договору про визнання електронних документів представник відповідача зазначає, що згідно з даними інформаційних систем центрального рівня ДПС, користувачами ресурсу яких є фахівці Головного управління ДПС в Одеській області відповідно до наданого доступу. Заява про приєднання від 10.07.2019 року №1 до Договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року № 1553001 ТОВ ДК-Квадро прийнята контролюючим органом, про що позивача було повідомлено квитанцією № 2, отриманою 14.07.2019 року. На підставі чинного договору про визнання електронних документів, укладеного товариством з органом ДПС, ТОВ ДК-Квадро має можливість надавати та надає до контролюючого органу електронні звітні документи засобами телекомунікаційного зв`язку.

При цьому, представник відповідача посилаючись на вимоги статті 42 Податкового кодексу України вказує, що ТОВ ДК-Квадро не здійснило жодного намагання для вирішення проблеми щодо технічних помилок відносно дії договору. З огляду на несвоєчасне направлення на реєстрацію податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, останні були зареєстровані з порушенням встановленого вимогами Податкового кодексу України строку. Враховуючи визначені вимоги законодавства, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №0040445004 від 10.03.2020 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 49 183,33 грн., - є повністю обґрунтованим.

Ухвалою суду від 16.06.2020 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Станом на 31.08.2020 року позивач не скористався своїм правом подання відповіді на відзив.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю ДК-КВАДРО зареєстровано 24.04.2017 року за №15561020000062246. (а.с. 23-24).

Головним державним ревізором-інспектором відділу податків та зборів з юридичниз осіб Південного управління у м. Одесі, на підставі пункту 20.1.4 ст. 20 ПКУ, в порядку ст. 76 розділу ІІ ПКУ та пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2019 рік.

За результатами перевіркивідповідачем складено акт №469/15-32-50-04/41298287 від 28.01.2020 Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ ДК-КВАДРО код за ЄДРПОУ 41298287. (а.с. 46)

Як вбачається з висновків акту №469/15-32-50-04/41298287 від 28.01.2020, перевіркою встановлені порушення в частині недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних, (розрахунків коригування до таких податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ ДК-КВАДРО є платником податку, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУпокладено обовязок щодо такої реєстрації. Відповідальність платника у цьому випадку визначна пунктом 120№.1 ст. 120№ ПКУ.

Актом перевірки встановлені наступні податкові накладні:

ПН № 1 від 25.10.2019 - дата реєстрації 19.11.2019 (4 днів затримки);

ПН № 2 від 03.09.2019 - дата реєстрації 19.11.2019 (50 днів затримки);

ПН № 3 від 30.10.2019 - дата реєстрації 19.11.2019 (4 днів затримки);

ПН № 4 від 31.10.2019 - дата реєстрації 19.11.2019 (4 днів затримки);

ПН № 2 від 28.10.2019 - дата реєстрації 19.11.2019 (4 днів затримки),

на загальну суму ПДВ 144 833,33 грн., із порушенням строку реєстрації до 15 календарних днів (10% штрафу) та 115 666,67 грн., із порушенням строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів (30% штрафу).

ТОВ ДК-КВАДРО подано до Головного управдіння ДПС в Одеській області скаргу №03/03/2020 від 03.03.2020 року на акт №469/15-32-50-04/41298287 від 28.01.2020 року, яка отримана відповідачем 05.03.2020 року. Вказана скарга мотивована тим, що підприємство намагалось зареєструвати податкову накладну 16.09.2019 року, але відповідачем було відмовлено в реєстрації з причин відсутності укладеного договору про визнання електронних документів. Після спроби приєднатись до договору 17.09.2019 року, позивачем отримана квітанція про відмову в прийнятті документу, оскільки діє заява про приєднання від 10.07.2019 року №1. Також в скарзі зазначено, що 18.09.2019 року підприємством була подана заява до ГУ ДПС в Одеській область (вх. № 2732/10/15-32 від 18.09.2019 року) щодо виправлення причин через які не вдається зареєструвати ПН № 2. В свою чергу, при зверненні на гарячу лінію ДПС позивачу повідомили, що договір чинний та не скасований.

В скарзі зазначено, що 28.10.2019 року позивачем отримана відповідь від ГУ ДПС в Одеській області вих. № 2370/10/15-32-02-04-10 від 17.10.2019 року в якій зазначається, що за даними інформаційних систем центрального рівня ДПС, користувачами ресурсу яких є фахівці ГУ ДПС в Одеській область відповідно до наданого доступу, заява про приєднання від 10.07.2019 року № 1 до Договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року № 1553001 ТОВ ДК- КВАДРО (код ЄДРПОУ 41298287) прийнята контролюючим органом (реєстраційний номер 9148509047). В підтвердження цього з Центрального порталу прийому звітності ДПС України на електрону адресу платника 17.09.2019 року надійшло повідомлення про чинність прийнятої заяви.

Також в скарзі вказано, що 03.10.2019 року, 17.10.2019 року, 28.10.2019 року, 31.10.2019 року, 14.11.2019 року товариство знову намагалось зареєструвати ПН № 2 однак, отримувало відмову з причини відсутності укладеного договору про визнання електронних документів, хоча договір був дійсним. 21.10.2019 року ТОВ ДК-КВАДРО звернулося з заявою до Південного управління ДПС в Одеській області з приводу прийняття Декларацію з ПДВ за вересень 2019 року. І лише 19.11.2019 року підприємство змогло зареєструвати ПН № 2, про що свідчить квитанція від 19.11.2019 року реєстраційний № 9275999931. Також в період з 16.09.2019 року по 19.11.2019 року підприємство намагалось зареєструвати наступні податкові накладні: № 2 від 28.10.2019 року, № 3 від 30.10.2019 року, № 4 від 31.10.201 року, № 1 від 25.10.2019 року, однак вищезазначені податкові накладні були зареєстровані лише 19.11.2019 року.

Так, позивач в зазначеній скарзі просив скасувати акт №469/15-32-50-04/41298287 від 28.01.2020 року повістю. (а.с. 42-45).

За результатом розгляду скарги ТОВ ДК-КВАДРО від 03.03.2020 року №03/03/2020 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №3683/10/15-32-50-04-07 від 11.03.2020 року про залишення висновків акту перевірки без змін, а заперечення ТОВ ДК-КВАДРО - без задоволення. (а.с. 37-39). Вказане рішення відповідача вмотивовано тим, що нормами законодавства передбачається відповідальність за порушення сторку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу незалежно від причин, у звязку з якими було порушено цей строк.

Також, 10.03.2020 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0040445004 щодо застосування штрафу на загальну суму суму 49 183,33 дрн. ((144 833,33 грн. х 10%) + (115 666,67 грн. х 30%)) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН. (а.с. 40).

Не погодившись з рішеннями відповідача позивачем подано скаргу №17/03/2020 від 17.03.2020 року на акт №469/15-32-50-04/41298287 та на податкове повідомлення-рішення від 10.03.2020 №0040445004, яка отримана ДПС України 23.03.2020. (а.с. 29-36).

За результатом розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення №16508/699-00-08-05-05-06 від 19.05.2020, яким в задоволенні скарги ТОВ ДК-КВАДРО відмовлено. (а.с. 25-27).

Не погодившись з зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін..

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2019 року ТОВ ДК-КВАДРО подано заяву №1 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №1553001. (а.с. 48)

Відповідно до квитанцій №1 та №2 заяву прийнято. (а.с. 49-50).

Як вбачається з квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показниківдо податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 16.09.2019 року, податкова накладна від 03.09.2019 року №1, складена ТОВ ДК-КВАДРО на адресу покупця ПП Вересень на загальну суму ПДВ 20400, 00 грн, не може бути прийнята у зв`язку з відсутністю укладеного з платником договору про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Необхідно надіслати заяву про приєднання до договору.(а.с. 52)

17.09.2019 року ТОВ ДК-КВАДРО подано заяву про приєднання від 17.09.2019 №1 до договору про визнання електронних документів від 10.09.2019 №1532001. (а.с. 53)

Відповідно до квитанції №1 - документ не прийнято, діє заява про приєднання від 10.07.2019 №1 до Договору про визнання електронних документів. (а.с. 54)

18.09.2019 року позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області з заявою про усунення технічних проблем через які підприємство може отримати штрафи за несвоєчасне подання звітності та несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. (а.с. 55)

Як вбачається з квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 03.10.2019, 17.10.2019, 28.10.2019, 31.10.2019, документ - податкова накладна №2 від 03.09.2019 не може бути прийнятий, у зв`язку з відсутністю укладеного з платником договору про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Необхідно надіслати заяву про приєднання до договору.

Не отримавши відповіді на заяву від 18.03.2019, позивач 21.10.2019 звернувся з заявою до начальника Південного управління ДПС в Одеській області, в якій просив прийняти декларацію з ПДВ за вересень 2019 року на паперовому носії та на флешці в форматі XML/ (а.с. 56). Також, в заяві позивач вказав, що за інформацією, отриманою в усному вигляді від відділу договорів ДФС по телефону, договір чинний та не скасований, а відповідь на заяву щодо виправлення технічних помилок станом на день звернення з даною заявою не отримана та технічні помилки не усунені.

Разом з тим, 17.10.2019 Головним управлінням ДПС в Одеській області надана відповідь на заяву ТОВ ДК-КВАДРО від 18.09.2019 №18/09/19-3, в якій зазначено, що реєстрація та прийняття документів в електронному вигляді відбувається в інформаційних системах центрального рівня ДПС, користувачами ресурсу яких є фахівці територіальних органів податкової служби відповідно до наданого доступу та згідно з алгоритмами контролю центрального рівня. За даними інформаційних систем центрального рівня ДПС, користувачами ресурсу яких є фахівці Головного управління ДПС в Одеській області відповідно до наданого доступу, заява про приєднання від 10.07.2019 №1 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №1553001 ТОВ ДК-КВАДРО прийнята контролюючим органом (реєстраційний №9148509047). В підтвердження цього з Центрального порталу прийом звітності ДПС України на електронну адресу платника 17.09.2019 надійшло повідомлення про чинність прийнятої заяви. (а.с. 62-63).

Між тим, відповідно до квитанції від 15.11.2019 документ - податкова накладна від 25.10.2019 №1 не може бути прийнятий, у зв`язку з відсутністю укладеного з платником договору про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Необхідно надіслати заяву про приєднання до договору.

Отже, не зважаючи на те, що податковим органом у відповідях на заяви позивача стверджується, що договір про приєднання до договору про визнання електронних документів є чинним, електронні документи ТОВ ДК-КВАДРО податковим органом не приймались з причин відсутності договору про визнання електронних документів, та тільки 19.11.2019 податкові накладні №1 від 25.10.2019, №2 від 03.09.2019, №3 від 30.10.2019, №4 від 31.10.2019, №2 від 28.10.2019 були прийняті та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. (а.с. 64-75).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі також - Порядок №1246).

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Так, згідно з пунктом 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності). Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

В Порядку не міститься визначення поняття реєстрація податкової накладної . Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.04.2020 року у справі №160/5380/19, від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 6 червня 2017 року №557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2017 року за №959/30827 (далі - Порядок №557).

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Операційний день, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього пунктом 3 Порядку №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №204) встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК України як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.

Отже, платник податків, виконавши свій обов`язок щодо складання, підписання та направлення до податкового органу протягом встановлених ПК України строків податкових накладних не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків.

Разом з тим, представник відповідача посилаючись на приписи ст. 42-1 Податкового кодексу України, зазначає що у зв`язку з тим, що позивач не здійснював жодного намагання для вирішення проблеми щодо технічних помилок відносно договору, як наслідок призвело до порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Таким чином, відсутні підстави для звільнення позивача від відповідальності.

Відповідно до п. 42-1.7 ст. 42-1 ПКУ у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.

Методолог електронного кабінету зобов`язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов`язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків. (п. 42-1.8 ст. 42-1 ПКУ).

Згідно з п. 42-1.9 ст. 42-1 ПКУ технічний адміністратор зобов`язаний провести перевірку наявності технічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити методологу електронного кабінету та платнику податків у цей самий строк. Якщо технічний адміністратор визнає наявність технічної помилки, він зобов`язаний усунути таку технічну помилку протягом строку, визначеного методологом електронного кабінету, з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо технічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, технічний адміністратор надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків документ, яким повідомляє всім платникам податків про існування технічної помилки та про час, необхідний для її усунення і відновлення порушених прав платників податків. Про усунення технічної помилки технічний адміністратор повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.

Відповідно до п. 42-1.10 ст. 42-1 ПКУ у разі якщо у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або її існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, відсутні.

Якщо технічний адміністратор або методолог не надсилає відповіді про результати перевірки повідомлення про технічну та/або методологічну помилку у встановлений цим Кодексом строк або заперечує наявність технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету, то платник податків має право звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів, про що повідомляє контролюючому органу, технічному адміністратору та методологу електронного кабінету через електронний кабінет. Протягом всього часу судового розгляду такого звернення платника податків забороняється визначати платнику податків грошове зобов`язання, застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, ініціювати притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету. (п. 42-1.11 ст. 42-1 ПКУ).

На підставі викладеного, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача щодо бездіяльності позивача стосовно вирішення технічної помилки, яка виникла під час вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних, оскільки позивач двічі звертався до відповідача з відповідними заявами. Однак, саме відповідач отримавши інформацію щодо виникнення технічної помилки не вчинив жодних дій задля її усунення, зазначивши лише, що договір про визнання електронних документів є чинним та продовжуючи надсилати повідомлення про необхідність подання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Слід зазначити, що позивач звернувся до відповідача з заявою про усунення технічної помилки у паперовому вигляді, направивши її на адресу Головного управління ДПС в Одеській області саме тому, що подання електронних документів виявилось неможливим з підстав так і не встановлених саме відповідачем.

Отже, визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства при наявності протиправних дій суб`єкта господарювання, націлених на вчинення такого порушення. Відсутність вини унеможливлює притягнення до відповідальності за податкові правопорушення. Разом з тим, за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

За таких обставин, неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків (в даному випадку невчасна реєстрація податкових накладних) не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків.

За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

Таким чином, встановлені судом обставини справи і наведені норми чинного законодавства свідчать, що відповідачем, при прийнятті спірного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім було застосовано до позивача штрафні санкції без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 року №0040445004 підлягають задоволенню.

Разом з тим, щодо позовної вимоги про скасування акту перевірки з мотивів його необґрунтованості та безпідставності, суд зазначає, що згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу

Отже, з урахуванням вищенаведених правових актів, відповідач своїми діями по проведенню та оформленню акту про результати камеральної перевірки позивача не порушив його прав чи законних інтересів, оскільки такий акт є лише формою фіксації податкової інформації, яка використовується податковими органами.

За таких обставин, дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Юридичні наслідки для платника податків створює не акт перевірки, а прийняте за його висновками податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, позивачем не доведено в чому полягає порушення його прав в розумінні статті 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування акту №469/15-32-50-04/41298287 від 28.01.2020 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

ТОВ ДК-КВАДРО при поданні позову сплачений судовий збір в розмірі 4204,00 грн. за платіжним доручення №457 від 02.06.2020 року. (а.с. 8)

Враховуючи викладене, та те що позовні вимоги ТОВ ДК-КВАДРО підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ ДК-КВАДРО суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 78, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ДК-КВАДРО до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту №469/15-32-50-04/41298287 від 28.01.2020 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 року №0040445004 - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 10.03.2020 року №0040445004.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДК-КВАДРО судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариства з обмеженою відповідальністю ДК-КВАДРО (код ЄДРПОУ 41298287, адреса: 65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 33-А, оф. 201).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5).

Суддя П.П.Марин

.