Рішення

від 03.09.2020 по справі 826/12079/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року м. Київ № 826/12079/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Державний академічний естрадно - симфонічний оркестр України

до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Державного підприємства Державний академічний естрадно - симфонічний оркестр України до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №1726504600593 від 07.07.2017 року про включення Державного підприємства Державний академічний естрадно - симфонічний оркестр України з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2017 року відкрито провадження та закрито підготовче провадження в адміністративній справі №826/12079/17.

Позовні вимоги мотивовано тим, що установчі документи позивача відповідають вимогам законодавства, а тому винесене податковим органом рішення є незаконним та необґрунтованим.

27.11.2017 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, та як слідує з оскаржуваного рішення, позивач 04.01.1999 був включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

На виконання пункту 2 Порядку № 440, ДПІ на адресу позивача направлено письмовий запит від 18.08.2016 №101160/10/26-50-12-04-10 про надання у строк до 01.01.2017 приведених у відповідність вимогам встановлених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ установчих документів позивача.

На виконання вказаного запиту, позивачем направлено до ДПІ лист від 19.09.2016 № 45 (вхід. № 21865/10 від 19.09.2017) разом з завіреними копіями установчих документів та реєстраційну заяву платника податку за формою № 1-РН (далі - Заява № 1-РН) для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (нового).

За результатами розгляду Заяви №1-РН від 19.09.2016 відповідачем встановлено невідповідність установчих документів Позивача вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 134 ПКУ, та прийнято оскаржуване рішення від 07.07.2017 №1726504600593 про що позивача повідомлено листом від 11.07.2017 №5078/10/26-50-12-04.10.

Не погоджуючись з вказаним рішення контролюючого органу, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішень органів державної влади, а саме: ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві.

Постановою Кабінету Міністрів від 13.07.2016 №440 було затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (надалі - Порядок).

Пунктом другим Постанови від 13.07.2016 №440 встановлено, що Державна фіскальна служба протягом двох місяців з дня набрання чинності цією постановою повинна забезпечити надіслання до неприбуткових підприємств, установ, організацій, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 р. № 652-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" (крім неприбуткових організацій, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та відповідають вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України), письмових запитів про надання у місячний строк з дня їх отримання відповіді щодо відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та завірених нею копій установчих документів організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), а для житлово-будівельних кооперативів також завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Згідно з абзацом другим пункту 2 названої Постанови, у місячний строк з дня отримання відповіді на запит та завірених копій документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, за результатами розгляду таких документів контролюючим органом:

- у разі відповідності установчих документів вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, а для житлово-будівельних кооперативів також наявності завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, така організація включається до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- у разі невідповідності установчих документів вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, а для житлово-будівельних кооперативів також відсутності завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, таким організаціям надсилається відповідне повідомлення.

Неприбуткові організації, включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 р. № 652-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", повідомлені про встановлення невідповідності установчих документів вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, а для житлово-будівельних кооперативів також відсутність завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов`язані привести до 1 січня 2017 р. свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та у цей самий строк подати копії таких документів контролюючому органу.

Підпунктом 14.1.121 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об`єднання та асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з пунктом 4 цього Порядку.

В пункті 4 Порядку зазначено, що до Реєстру включаються неприбуткові організації - юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ. Ознака неприбутковості організації присвоюється за окремими групами підприємств, установ та організацій відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

Для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня (пункт 6 Порядку).

Пунктом 7 Порядку визначено вичерпний перелік вимог, яким повинна відповідати неприбуткова організація для включення її в Реєстр, а саме:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи неприбуткової організації (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу;

- установчі документи неприбуткової організації (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об`єднання та асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- положення третього і четвертого абзаців цього пункту стосовно вимог щодо наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

- включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру;

- виключення неприбуткової організації з Реєстру;

- зміну ознаки неприбутковості.

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі:

- подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених пунктом 6 цього Порядку;

невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.

Відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається в контролюючому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до пункту 6 цього Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Так, як зазначалось вище, за результатами розгляду Заяви №1-РН від 16.09.2016 відповідачем встановлено невідповідність установчих документів Позивача вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 134 ПКУ, та прийнято оскаржуване рішення від 07.07.2017 №1726504600593 про що позивача повідомлено листом від 11.07.2017 №5078/10/26-50-12-04.10.

Незгода позивача з рішенням від 07.07.2017 стала підставою для звернення до суду з зданим позовом.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач, 07.09.2017 позивач повторно подавав відповідачу заяву з додатками №1-РН (вхід. №14371/10 від 07.09.2017), за результатами розгляду якої відповідачем встановлено невідповідність установчих документів суб`єкта господарювання (зокрема змісту статуту позивача) вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ, та прийнято рішення від 14.09.2017 № 1726504601736 про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та організацій, про що суб`єкта господарювання повідомлено листом від 29.09.2017 № 7238/10/26-50-12-02-10, який отримано нарочно керівником Позивача Зайцевим О.С. 29.09.2017.

Підставами прийняття вказаного рішення, слугували ті ж що і оскаржуваного від 07.07.2017, а саме невідповідність установчих документів Позивача вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 134 ПКУ.

Суд погоджується з висновками відповідача викладених в оскаржуваному рішенні, про не відповідність позивача вимогам п.133.4 ст. 133 ПКУ, а саме як неприбуткової організації з огляду на таке.

Так, згідно змісту статуту Позивача, затвердженого наказом Міністерства культури України від 06.07.2017 № 622, вказано наступне.

Пунктом 1.1 Статуту визначено, що Позивач є об`єктом державної власності, за організаційно-правовою формою є державним підприємством.

Позивач належить до сфери управління Міністерства культури України (далі - Орган управління майном) і є державним закладом культури.

Правові основи господарської діяльності (господарювання) суб`єктів господарювання різних форм власності, у т.ч. державних підприємств, визначено Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського кодексу України, державні унітарні підприємства утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління та діють як державні комерційні підприємства (код організаційно-правової форми 140 ) або казенні підприємства (код організаційно-правової форми 145 ).

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління (частина 3 статті 73 Господарського кодексу України).

Державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання, статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить, у встановленому ним розмірі та підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства (частини 1-3 статті 74 Господарського кодексу України).

В пункті 10.2 та 10.3 Статуту зазначено, що майно Підприємства перебуває у державній власності, закріплене за Позивачем на праві оперативного управління/господарського відання, здійснюючи яке Позивач володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать законодавству України та Статуту, а також визначено джерела його формування, зокрема:

1) майно, передане йому органом управління майном;

2) капітальні трансферти, субсидії та поточні трансферти з бюджету;

3) кошти, одержані від основної діяльності;

4) безоплатні та благодійні внески, Пожертвування організацій, підприємств, фізичних осіб, безповоротної фінансової та спонсорської допомоги;

5) майно, придбане у інших юридичних та фізичних осіб у встановленому законодавством порядку;

6) інші джерела, не заборонені законодавством України.

У зв`язку з цим, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 136 та частиною 1 статті 137 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Господарського кодексу України та іншими законами.

Правом оперативного управління у Господарського кодексу України визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених Господарського кодексу України та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Із наведених визначень можна виділити основні відмінні ознаки вказаних правових режимів майна:

право оперативного управління притаманне для суб`єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, тобто діяльність без мети одержання прибутку;

право господарського відання характерне для суб`єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, метою якої є отримання прибутку.

При праві господарського відання та праві оперативного управління власник майна здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в господарське відання та оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган. Однак, повноваження власника майна при праві оперативного управління є ширшими, ніж при праві господарського відання.

Розділом 4 Статуту визначено права та обов`язки ДП.

Так, ДП має право здійснювати господарську діяльність, яка відповідає меті його створення, укладати господарські угоди з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також фізичними особами відповідно до законодавства, залучати підприємства, установи, організації для реалізації своїх статутних завдань, на договірній основі надавати послуги відповідно до мети своєї діяльності, тощо.

Крім того, розділом 5 Статуту передбачено, що керівництво ДП очолює і здійснює директор, на якого, зокрема, покладено відповідальність за складання і виконання фінансового плану, який, в свою чергу, затверджує головний розпорядник.

У зв`язку з цим, слід зазначити, що під господарською діяльністю у Господарського кодексу України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 статті З Господарського кодексу України визначено, що підприємництвом є господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 75 Господарського кодексу України, основним плановим документом державного комерційного підприємства є річний фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог Господарського кодексу України та інших законів, зокрема, Закону України Про управління об`єктами державної власності від 21.09.2006 № 185-V.

Фінансовим планом затверджуються також суми коштів, які направляються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України.

Слід зазначити, що доходи неприбуткових організацій, які утримуються за рахунок бюджету, включаються до складу кошторисів (по спеціальному фонду бюджету) для утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно для фінансування видатків такого кошторису.

В той час як доходи державного підприємства, яке утримується за рахунок бюджетних коштів, не є доходами бюджету та використовуються суб`єктом господарювання на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що суб`єкти господарювання за організаційно- правовою формою державне підприємство створюються для ефективного управління державним майном з ціллю отримання прибутку, що в свою чергу суперечить вимогам пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та, відповідно, не може мати статус неприбуткової організації та не підлягає включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що установчі документи позивача не відповідають нормам пункту 133.4 статті 133 Податкового Кодексу України, а відтак рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Головного управління Державної фіскальної служби України є обґрунтованим та відповідно не підлягає скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту, порушеного, на думку позивача права, оскільки після прийняття оскаржуваного рішення, позивачем повторно подавалися документи для включення його до реєстру неприбуткових організацій, та в подальшому відповідачем прийнято рішення про відмову у повторному включенні до Реєстру неприбуткових організацій від 14.09.2017 №1726504601736, яке позивачем не оскаржується, та яке виключає оскаржуване рішення припиняючи його дію.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні адміністративного позову, відсутні правові підстави, передбачені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України для стягнення судових витрат.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства Державний академічний естрадно - симфонічний оркестр України (вул. Саксаганського, буд.38, Київ 33, 01033, код ЄДРПОУ: 05509493) до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (вул. Жилянська, 23, Київ 33, 01033, код ЄДРПОУ: 26088788) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій