Рішення

від 03.09.2020 по справі 640/11111/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 вересня 2020 року справа №640/11111/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ВЕЙТОН КОМПАНІ (далі по тексту - позивач, ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ ) до 1. Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві); 2. Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2, ДПС України) про 1) визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; 2) зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; 3) визнання протиправними дій ДПС України щодо зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ від 01 серпня 2019 року №1, від 22 серпня 2019 року №2, від 22 серпня 2019 року №3, від 23 серпня 2019 року №4, від 23 серпня 2019 року №5, від 23 серпня 2019 року №6, від 23 серпня 2019 року №7, від 23 серпня 2019 року №8, від 23 серпня 2019 року №9; від 23 серпня 2019 року №10, від 23 серпня 2019 року №11, від 23 серпня 2019 року №12, від 24 серпня 2019 року №13, від 24 серпня 2019 року №14, від 24 серпня 2019 року №15, від 24 серпня 2019 року №16, від 24 серпня 2019 року №17, від 24 серпня 2019 року №18, від 24 серпня 2019 року №19, від 24 серпня 2019 року №20, від 24 серпня 2019 року №21, від 24 серпня 2019 року №22, від 24 серпня 2019 року №23, від 30 серпня 2019 року №24, від 30 серпня 2019 року №25, від 04 жовтня 2019 року №1, від 24 грудня 2019 року №1, від 16 січня 2020 року №1, від 31 січня 2020 року №2, від 14 лютого 2020 року №2, від 28 лютого 2020 року №2, від 10 квітня 2020 року №1; 4) зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ від 01 серпня 2019 року №1, від 22 серпня 2019 року №2, від 22 серпня 2019 року №3, від 23 серпня 2019 року №4, від 23 серпня 2019 року №5, від 23 серпня 2019 року №6, від 23 серпня 2019 року №7, від 23 серпня 2019 року №8, від 23 серпня 2019 року №9; від 23 серпня 2019 року №10, від 23 серпня 2019 року №11, від 23 серпня 2019 року №12, від 24 серпня 2019 року №13, від 24 серпня 2019 року №14, від 24 серпня 2019 року №15, від 24 серпня 2019 року №16, від 24 серпня 2019 року №17, від 24 серпня 2019 року №18, від 24 серпня 2019 року №19, від 24 серпня 2019 року №20, від 24 серпня 2019 року №21, від 24 серпня 2019 року №22, від 24 серпня 2019 року №23, від 30 серпня 2019 року №24, від 30 серпня 2019 року №25, від 04 жовтня 2019 року №1, від 24 грудня 2019 року №1, від 16 січня 2020 року №1, від 31 січня 2020 року №2, від 14 лютого 2020 року №2, від 28 лютого 2020 року №2, від 10 квітня 2020 року №1 датою їх фактичного подання на реєстрацію

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ критеріям ризиковості платника податку, що призвело до протиправного зупинення податкових накладних, поданих позивачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/11111/20 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачі відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надали, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на такі фактичні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ направило засобами телекомунікаційного зв`язку до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

від 01 серпня 2019 року №1, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 22 серпня 2019 року №2, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 22 серпня 2019 року №3, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 23 серпня 2019 року №4, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 23 серпня 2019 року №5, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 23 серпня 2019 року №6, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 23 серпня 2019 року №7, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 23 серпня 2019 року №8, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 23 серпня 2019 року №9, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 23 серпня 2019 року №10, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 23 серпня 2019 року №11, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 23 серпня 2019 року №12, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 24 серпня 2019 року №13, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 24 серпня 2019 року №14, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 24 серпня 2019 року №15, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 24 серпня 2019 року №16, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 24 серпня 2019 року №17, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 24 серпня 2019 року №18, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 24 серпня 2019 року №19, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 24 серпня 2019 року №20, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 24 серпня 2019 року №21, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 24 серпня 2019 року №22, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 1 494 025,56 грн., у тому числі податок на додану вартість 249 004,26 грн.;

від 24 серпня 2019 року №23, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 996 017,04 грн., у тому числі податок на додану вартість 166 002,84 грн.;

від 30 серпня 2019 року №24, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 994 850,04 грн., у тому числі податок на додану вартість 165 808,34 грн.;

від 30 серпня 2019 року №25, виписану для покупця ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ на капітальний ремонт секції механізованого кріплення 2КД-90 з їх модернізацією на суму 994 850,04 грн., у тому числі податок на додану вартість 165 808,34 грн.;

від 04 жовтня 2019 року №1 виписану для покупця ДП ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПІВДЕННОДОНБАСЬКЕ 1 на капітальний ремонт гідродомкрата пересування ДМ16.02.000 на суму 370 759,20 грн. у тому числі податок на додану вартість 61 793,20 грн.;

від 24 грудня 2019 року №1 виписану для покупця ДП ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПІВДЕННОДОНБАСЬКЕ 1 на капітальний ремонт гідродомкрата пересування ДМ16.02.000 та на капітальний ремонт гідро стійки ДМ18.01.000 на загальну суму 1 562 528,40 грн., у тому числі податок на додану вартість 260 421,40 грн.;

від 16 січня 2020 року №1 виписану для покупця ДП СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ на роботи з капітального ремонту стійки 1КД90.22.01.000 на суму 731 119,40 грн. у тому числі податок на додану вартість 121 853,23 грн.;

від 31 січня 2020 року №2 виписану для покупця ДП СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ на роботи з капітального ремонту стійки 1КД90.22.01.000 на суму 2 544 082,80 грн. у тому числі податок на додану вартість 424 013,80 грн.;

від 14 лютого 2020 року №1 виписану для покупця ДП СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ на роботи з капітального ремонту стійки 1КД90.22.01.000 на суму 1 817 202,00 грн. у тому числі податок на додану вартість 302 867,00 грн.;

від 28 лютого 2020 року №2 виписану для покупця ДП СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ на роботи з капітального ремонту стійки 1КД90.22.01.000 на суму 1 199 353,32 грн. у тому числі податок на додану вартість 199 892,22 грн.;

від 10 квітня 2020 року №1 виписану для покупця ДП СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ на роботи з капітального ремонту стійки 1КД90.22.01.000 на суму 1 453 761,60 грн. у тому числі податок на додану вартість 242 293,60 грн.;

Згідно з квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні прийняті, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису).

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1 .3 і 200 1 .9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним впроваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісія регіонального рівня має право прийняти рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У той же час таке право не є абсолютним, а кореспондується із обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими пов`язується така ризиковість.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19, здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Верховний Суд зазначив, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку, що віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань та не порушує прав або інтересів позивача.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо зупинення реєстрації податкових накладних суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що податковий орган зобов`язаний зазначити в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерій (критерії) ризиковості платника податку з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та з обов`язковим зазначенням переліку документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено вище, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні прийняті, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку встановлено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Разом з цим, суд звертає увагу, що у квитанціях не зазначено конкретної інформації щодо ризиковості платника податку, достатньої для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якої здійснено зупинення реєстрації податкових накладних товариства, а зазначено лише загальне посилання на відповідність платника податку критерію ризиковості платника податку.

При цьому, у спірних квитанціях відсутній перелік документів, необхідних для подання позивачем для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, в матеріалах справи відсутня будь-які докази на підтвердження підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних). Зокрема відповідачі не довели, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У свою чергу посилання відповідача 2 у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних на те, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису), э безпідставними, оскільки законодавством не передбачено можливості зупинення реєстрації податкових накладних з таких підстав.

Вказане свідчить, що дії ДПС України щодо зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ від 01 серпня 2019 року №1, від 22 серпня 2019 року №2, від 22 серпня 2019 року №3, від 23 серпня 2019 року №4, від 23 серпня 2019 року №5, від 23 серпня 2019 року №6, від 23 серпня 2019 року №7, від 23 серпня 2019 року №8, від 23 серпня 2019 року №9; від 23 серпня 2019 року №10, від 23 серпня 2019 року №11, від 23 серпня 2019 року №12, від 24 серпня 2019 року №13, від 24 серпня 2019 року №14, від 24 серпня 2019 року №15, від 24 серпня 2019 року №16, від 24 серпня 2019 року №17, від 24 серпня 2019 року №18, від 24 серпня 2019 року №19, від 24 серпня 2019 року №20, від 24 серпня 2019 року №21, від 24 серпня 2019 року №22, від 24 серпня 2019 року №23, від 30 серпня 2019 року №24, від 30 серпня 2019 року №25, від 04 жовтня 2019 року №1, від 24 грудня 2019 року №1, від 16 січня 2020 року №1, від 31 січня 2020 року №2, від 14 лютого 2020 року №2, від 28 лютого 2020 року №2, від 10 квітня 2020 року №1 не відповідають вимогам законодавства та є протиправними.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх фактичного надходження.

Враховуючи встановлену протиправність дій ДПС України та відсутність у справі рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд вважає, що ДПС України зобов`язана зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ від 01 серпня 2019 року №1, від 22 серпня 2019 року №2, від 22 серпня 2019 року №3, від 23 серпня 2019 року №4, від 23 серпня 2019 року №5, від 23 серпня 2019 року №6, від 23 серпня 2019 року №7, від 23 серпня 2019 року №8, від 23 серпня 2019 року №9; від 23 серпня 2019 року №10, від 23 серпня 2019 року №11, від 23 серпня 2019 року №12, від 24 серпня 2019 року №13, від 24 серпня 2019 року №14, від 24 серпня 2019 року №15, від 24 серпня 2019 року №16, від 24 серпня 2019 року №17, від 24 серпня 2019 року №18, від 24 серпня 2019 року №19, від 24 серпня 2019 року №20, від 24 серпня 2019 року №21, від 24 серпня 2019 року №22, від 24 серпня 2019 року №23, від 30 серпня 2019 року №24, від 30 серпня 2019 року №25, від 04 жовтня 2019 року №1, від 24 грудня 2019 року №1, від 16 січня 2020 року №1, від 31 січня 2020 року №2, від 14 лютого 2020 року №2, від 28 лютого 2020 року №2, від 10 квітня 2020 року №1 датою їх фактичного надходження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність зупинення податкових накладних з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ ВЕЙТОН КОМПАНІ підлягає частковому задоволенню.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 67 264,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЙТОН КОМПАНІ задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЙТОН КОМПАНІ від 01 серпня 2019 року №1, від 22 серпня 2019 року №2, від 22 серпня 2019 року №3, від 23 серпня 2019 року №4, від 23 серпня 2019 року №5, від 23 серпня 2019 року №6, від 23 серпня 2019 року №7, від 23 серпня 2019 року №8, від 23 серпня 2019 року №9; від 23 серпня 2019 року №10, від 23 серпня 2019 року №11, від 23 серпня 2019 року №12, від 24 серпня 2019 року №13, від 24 серпня 2019 року №14, від 24 серпня 2019 року №15, від 24 серпня 2019 року №16, від 24 серпня 2019 року №17, від 24 серпня 2019 року №18, від 24 серпня 2019 року №19, від 24 серпня 2019 року №20, від 24 серпня 2019 року №21, від 24 серпня 2019 року №22, від 24 серпня 2019 року №23, від 30 серпня 2019 року №24, від 30 серпня 2019 року №25, від 04 жовтня 2019 року №1, від 24 грудня 2019 року №1, від 16 січня 2020 року №1, від 31 січня 2020 року №2, від 14 лютого 2020 року №2, від 28 лютого 2020 року №2, від 10 квітня 2020 року №1.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЙТОН КОМПАНІ від 01 серпня 2019 року №1, від 22 серпня 2019 року №2, від 22 серпня 2019 року №3, від 23 серпня 2019 року №4, від 23 серпня 2019 року №5, від 23 серпня 2019 року №6, від 23 серпня 2019 року №7, від 23 серпня 2019 року №8, від 23 серпня 2019 року №9; від 23 серпня 2019 року №10, від 23 серпня 2019 року №11, від 23 серпня 2019 року №12, від 24 серпня 2019 року №13, від 24 серпня 2019 року №14, від 24 серпня 2019 року №15, від 24 серпня 2019 року №16, від 24 серпня 2019 року №17, від 24 серпня 2019 року №18, від 24 серпня 2019 року №19, від 24 серпня 2019 року №20, від 24 серпня 2019 року №21, від 24 серпня 2019 року №22, від 24 серпня 2019 року №23, від 30 серпня 2019 року №24, від 30 серпня 2019 року №25, від 04 жовтня 2019 року №1, від 24 грудня 2019 року №1, від 16 січня 2020 року №1, від 31 січня 2020 року №2, від 14 лютого 2020 року №2, від 28 лютого 2020 року №2, від 10 квітня 2020 року №1 датою їх фактичного надходження.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЙТОН КОМПАНІ понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 67 264,00 грн. (шістдесят сім тисяч двісті шістдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЙТОН КОМПАНІ (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 172-Б, офіс 210; ідентифікаційний код 42132141);

Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 43141267);

Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код 43005393).

Суддя В.А. Кузьменко