ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2020 року справа №200/1718/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., секретаря судового засідання - Тішевського В.В., представника позивача Чайкіної К.О., представника відповідача Захарченка В.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 р. (повне рішення судом складено 13 травня 2020 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/1718/20-а (головуючий І інстанції суддя Логойда Т.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 13 лютого 2020 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000324706 щодо зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 50 871 849 грн. та № 0000334706 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2019 року на 24 788 679 грн. та нарахування штрафних санкцій на 12 394 339,50 грн.; вирішити питання судових витрат (т. 1 а.с. 1-19).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі № 200/1718/20-а позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 06.11.2019 року № 0000324706 та від 06.11.2019 року № 0000334706.
Вирішено питання судових витрат (т. 27 а.с. 62-85).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що перевіркою встановлено юридичну залежність/пов`язаність позивача та ряду контрагентів-покупців. Таким чином, застосування договірних цін в якості ринкових/звичайних цін в даних фінансово-господарських операціях між позивачем та його контрагентами суперечить п.п. 14.1.71 п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодеку України; реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами не підтверджено.
Відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано та не підлягають скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, погоджуючись з висновками суду першої інстанції.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПрАТ МК Азовсталь як платник податків станом на час проведення перевірки перебував на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Позивач є платником, зокрема, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість.
Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДПС на підставі наказу від 19.09.2019 року № 145, направлень на перевірку від 23.09.2019 року №№ 14, 15, 16 та 17 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ МК Азовсталь з питань достовірності декларування суми від`ємного значення податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року із задекларованою сумою від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. (рядок 19 - 315 276 190 грн.), уточнюючого розрахунку декларації з ПДВ № 9215672439, поданого 19.09.2019 року (період що уточнюється - липень 2019 року) із задекларованою сумою від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. (рядок 19 - 372 962 426 грн.) з урахуванням періодів виникнення від`ємного значення.
За результатами перевірки Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДПС складений акт від 08.10.2019 року № 4/28-10-51-04/00191158.
В акті зроблено загальний висновок про порушення позивачем:
1) п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 194, п.200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200, п.201.1, п.201.3, п.201.10, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України, пп. 1, пп. 2 п. 3, пп. 1, пп. 5 п. 4, пп. 4, пп.5 п. 5 розд. V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 року № 21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 року за № 159/28289), в результаті чого:
- завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (р. 19) на суму ПДВ 75 660 528 грн. в тому числі по періодах: червень 2019 року - 16 153 563 грн., липень 2019 року - 59 506 965 грн.;
- завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21), на загальну суму 50 871 849 грн. в т.ч. по періодах: червень 2019 року - на 16 153 563 грн., липень 2019 року - на 34 718 286 грн.;
- завищено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1), за липень 2019 року на суму ПДВ 24 788 679 грн.;
2) п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, - ПрАТ МК Азовсталь не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на перевищення звичайних цін над ціною реалізації продукції, всього на суму ПДВ 40 942 242 грн., в тому числі по періодах: червень 2019 року на 16 153 563 грн., липень 2019 року на 24 788 679 грн. (т. 1 а.с. 30-91).
На акт перевірки позивачем подані запереченнями від 23.10.2019 року № 02-4293, які листом контролюючого органу від 01.11.2019 року № 7310/10/28-10-51-04 відхилені, а висновки акту перевірки залишені без змін (т. 1 а.с. 101-112).
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 06.11.2019 року № 0000324706, яким на підставі п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України за порушення абз. а п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 50 871 849 грн., з них по декларації за червень 2019 року - на 16 153 563 грн., по декларації за липень 2019 року - на 34 718 286 грн.;
- від 06.11.2019 року № 0000334706, яким на підставі п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58, п. 86. ст. 86, пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України за порушення п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст.14, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 194, п. 200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200, п.201.1, п.201.3, п. 201.10, п. 201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2019 року на 24 788 679 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 12 394 339,50 грн. (т. 1 а.с. 27-29).
Розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій до вказаного податкового повідомлення-рішення від 06.11.2019 року № 0000334706 контролюючим органом штрафну (фінансову) санкцію (штраф) застосовано в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання через повторність протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, а саме: у зв`язку з прийняттям до цього податкового повідомлення-рішення від 12.09.2019 року № 0003154706, яким позивачу було збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість.
Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень - від 06.11.2019 року № 0000324706 та від 06.11.2019 року № 0000334706 (скарга від 21.11.2019 року № 02-4825).
Рішенням Державної податкової служби України від 21.01.2020 року № 2797/6/99-00-08-05-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення - без змін (т. 1 а.с. 121-125).
Спірним питанням цієї справи є правомірність дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000324706 щодо зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 50 871 849 грн. та № 0000334706 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2019 року на 24 788 679 грн. та нарахування штрафних санкцій на 12 394 339,50 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За змістом п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України окреслено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.
Приписами п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України на платника податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
У пп. 14.1.191. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Унормуванням пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України обумовлено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За нормою п.п. а п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
За змістом п. 186.1 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Унормуванням п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
За приписами п.п. а п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За визначенням п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Податковий кредит звітного періоду відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, податковий кредит - це елемент розрахунку суми податку на додану вартість, яку має сплатити платник до бюджету. Це по суті розмір податку на додану вартість, що був оплачений платником податку на додану вартість на користь своїх контрагентів-інших платників податку на додану вартість, з приводу якої в останніх вже виник обов`язок щодо сплати відповідної суми податку до бюджету.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
У п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України окреслено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платник податку за визначенням п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Таке рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, вказаних у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).
Ст. 1 Закону № 996 встановлює, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
За визначенням ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 статі 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Приписами пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі Положення № 88), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.
Контролюючий орган, складаючи висновок в частині завищення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, загалом на 50 871 849 грн., з них по декларації за червень 2019 року - на 16 153 563 грн., по декларації за липень 2019 року - на 34 718 286 грн., виходив з того, що господарські операції по договорах, що укладені між позивачем та його контрагентами-постачальниками ТОВ ТПК Профальянс , ТОВ МКМ-Буд , ПП Ергане , ТОВ Буддеталь , ТОВ НВП Укрпромтехнологія , ТОВ СПП Сервіс , ТОВ ЕСК Ресурс-Інвест , ТОВ Марстройсервіс , ТОВ АМЗ груп , ТОВ Будводресурс , ТОВ Всебуд 4 , протягом періоду, що перевірявся, не мали реального характеру і не здійснювалися, а фактично було здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання товарів/послуг у вказаних контрагентів-постачальників і складено первинні документи всупереч нормам ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, оскільки відсутній факт формування відповідного активу як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абз. 5 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Тому документи, надані до перевірки по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, згідно з даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача було та є: код КВЕД 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів; код КВЕД 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; код КВЕД 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний); код КВЕД 24.52 Лиття сталі; Код КВЕД 85.32 Професійно-технічна освіта; код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; код КВЕД 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; код КВЕД 38.22 Оброблення та видалення небезпечних відходів; код КВЕД 38.32 Відновлення відсортованих відходів.
Протягом періоду, що перевірявся, між позивачем та його контрагентами були укладені наступні договори, на підставі яких позивач для використання у власній господарській діяльності придбав товари/послуги.
Так, 04.01.2017 року між позивачем як покупцем та ТОВ ТПК Профальянс (код ЄДРПОУ 39489895) як постачальником укладено договір поставки № 088М-1, згідно з умовами якого постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти та оплатити обладнання для металургійної та коксохімічної промисловості на умовах, передбачених цим договором. Кількість, номенклатура обладнання вказується в специфікаціях до цього договору, які є невід`ємною частиною. Покупець зобов`язується прийняти обладнання та оплатити його на умовах, встановлених договором.
Під час виконання умов вказаного договору протягом періоду, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: специфікації; відповідні документи щодо руху товарно-матеріальних цінностей між структурними підрозділами позивача. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Придбані товари використані у виробничому процесі підприємства, що підтверджується матеріалами справи.
28.04.2018 року між позивачем як покупцем та ТОВ НВП Укрпромтехнологія (код ЄДРПОУ 38677793) як постачальником укладено договір поставки № 089ЛМ/305-150, згідно з умовами якого постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти та оплатити матеріали на умовах, передбачених цим договором; кількість, номенклатура вказується в специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Покупець зобов`язався прийняти обладнання та оплатити його на умовах, встановлених договором.
Під час виконання умов вказаного договору були оформлені, зокрема наступні первинні документи: специфікація № 9 від 14.01.2019 р., специфікація № 10 від 18.02.2019 р., специфікація № 12 від 19.04.2019 р. до договору; видаткові накладні № ВН -0000181 від 06.05.2019 р., № ВН -0000184 від 10.05.2019 р., № ВН -0000183 від 10.05.2019 р., № ВН -0000189 від 14.05.2019 р., № ВН -0000200 від 17.05.2019 р.; рахунки № СФ-0000212 від 06.05.2019 р., № СФ-0000215 від 10.05.2019 р., № СФ-0000214 від 10.05.2019 р., № СФ-0000219 від 14.05.2019 р., № СФ-0000232 від 17.05.2019 р.; транспортні документи: експрес-накладна № 59998078438959 від 06.05.2019 р., експрес-накладна № 59000420433178 від 10.05.2019 р., експрес-накладна № 59998078811118 від 14.05.2019 р., № 59000422346092 від 18.05.2019 р.; документи щодо внутрішнього обліку; прибуткові ордери № 50042200234 від 10.05.2019 р., № 5004220231 від 13.05.2019 р., № 5004219976 від 13.05.2019 р., № 5004516629 від 21.05.2019 р., 5004491169 від 22.05.2019 р.; відповідні документи щодо руху товарно-матеріальних цінностей між структурними підрозділами позивача. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Придбані товари використані у виробничому процесі підприємства, що підтверджується матеріалами справи.
08.11.2018 року між позивачем як покупцем та ТОВ АМЗ груп (код ЄДРПОУ 39371603) як постачальником укладено договір поставки № 089ЛС-02/730, згідно з умовами якого постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти та оплатити матеріали на умовах, передбачених цим договором; кількість, номенклатура вказується в специфікаціях до цього договору, які є невід`ємною його частиною. Покупець зобов`язався прийняти обладнання та оплатити його на умовах, встановлених договором.
Під час виконання умов вказаного договору були оформлені, зокрема наступні первинні документи: специфікація № 10 від 15.05.2019 р.специфікація № 11 від 05.06.2019 р. до договору; видаткові накладні № 169 від 17.07.2019 р., № 163 від 09.07.2019 р., № 156 від 26.06.2019 р., №145 від 23.06.2019 р.; № 139 від 12.06.2019 р., № 137 від 10.06.2019 р., № 133 від 06.06.2019 р., № 128 від 04.06.2019 р., № 123 від 02.06.2019 р.; рахунки № 173 від 17.07.2019 р., № 168 від 09.07.2019 р., № 160 від 26.06.2019 р., № 150 від 23.06.2019 р., № 143 від 12.06.2019 р., №141 від 10.06.2019 р., №138 від 06.06.2019 р., № 132 від 04.06.2019 р., № 125 від 02.06.2019 р.; товарно-транспортні накладні №17/07/19-1 від 17.07.2019 р., №09/07/19-1 від 09.07.2019 р., № 26/06/19-3 від 26.06.2019 р., №23/06/19-1 від 23.06.2019 р., № 12/06/19-1 від 12.06.2019 р., № 10/06/19-1 від 10.06.2019 р.; № 06/06/19-2 від 06.06.2019 р., № 04/06/19-3 від 04.06.2019 р., №02/06/19-1 від 02.06.2019 р. документи щодо внутрішнього руху: прибуткові ордери: № 5006327781 від 18.07.2019 р., № 5006097716 від 10.07.2019 р., № 5005684300 від 27.06.2019 р., , № 5004491169 від 24.06.2019 р., № 5005241062 від 13.06.2019 р., № 5005199375 від 10.06.2019 р., № 5005103717 від 07.06.2019 р., № 5005045769 від 05.06.2019 р., № 5004941636 від 03.06.2019 р.; документи про видання (відпущення) товарно-матеріальних цінностей по договору в конвертерний цех для виробництва основної продукції позивача, а саме виробництва сталевих слябів, при виготовленні яких за технологією використовується алюміній вторинний АВ87 гранульований. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Придбані товари використані у виробничому процесі підприємства, що підтверджується матеріалами справи.
04.12.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ Буддеталь (код ЄДРПОУ 25107160) як підрядником укладено договір підряду № 2019/41ск/79, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника відповідно до умов договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ МК Азовсталь , договірними цінами та/або заявками замовника, а замовник - прийняти (якщо інше не передбачено положеннями цього договору) та оплатити виконані підрядником роботи. Вартість, вид та об`єм робіт, виконуваних за договором, визначаються договірними цінами, які місять посилання на цей договір та є його невід`ємною частиною. Пунктом 7.1 договору передбачено можливість залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки-фактури; відповідні акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей отриманих при розборі (демонтажі) основних фондів під час здійснення ремонтів; відповідні акти про приймання-передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей від підрядних організацій для виконання поточних ремонтів; відповідні акти на використанні матеріали для проведення ремонтів. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
19.01.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ Марстройсервіс (код ЄДРПОУ 34843591) як підрядником укладено договір підряду № 2018/80ск, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника відповідно до умов договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ МК Азовсталь , договірними цінами та/або заявками замовника, а замовник - прийняти (якщо інше не передбачено положеннями цього договору) та оплатити виконані підрядником роботи. Вартість, вид та об`єм робіт, виконуваних за договором, визначаються договірними цінами, які місять посилання на цей договір та є його невід`ємною частиною.
Пунктом 7 договору передбачено можливість залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного договору. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунок № 58 від 24.05.2019 р.; акт приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в № 1 від 24.05.2019 р.; відповідні акти про приймання-передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей від підрядних організацій для виконання капітального ремонту; відповідний акт на використанні при капітальному ремонті матеріали. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
19.03.2019 року між позивачем як замовником та ТОВ Марстройсервіс (код ЄДРПОУ 34843591) як підрядником укладено договір підряду № 2019/99ск/398, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника відповідно до умов договору, виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ МК Азовсталь , договірними цінами та/або заявками замовника, а замовник - прийняти (якщо інше не передбачено положеннями цього договору) та оплатити виконані підрядником роботи. Вартість, вид та об`єм робіт, виконаних за договором, визначаються договірними цінами, які місять посилання на цей договір та є його невід`ємною частиною. Пунктом 7 договору передбачено залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного договору. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунок № 59 від 31.05.2019 р., акт приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в № 2 від 31.05.2019 р. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
26.12.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ СПП Сервіс (код ЄДРПОУ 35810546) як підрядником укладено договір підряду № 035/87/200, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними силами, без залучення субпідрядних організацій, по завданню замовника відповідно до умов договору виконати роботи по зачистці приймальних, перевантажних та розхідних бункерів; прибиранню транспортерних галерей, натяжних та приводних барабанів від просипання шихтових сипучих матеріалів; очищення від просипів вугілля барабанних сушил; зачистці перевантажувальних жолобів від шихтових сипучих матеріалів; очищення обладнання від пилу шихтових матеріалів; усунення завалів шихтовими матеріалами, утворившихся при збоях в роботі обладнання; розбивці та прибиранні шихтових матеріалів, що змерзлися; прибирання території відділення сипучих та феросплавів конвертерного цеху, покосу трави, прибирання сухостою, прибирання снігу то посипці території посипальною сумішшю, побілки, фарбуванню, наведення порядку по системі 5С . Замовник зобов`язався прийняти (якщо інше не передбачено положеннями цього договору) та оплатити виконані підрядником роботи. Вартість та, об`єми робіт, виконаних за договором, визначаються договірною ціною (додаток № 7 до договору), та технічним завданням на виконання робіт (додаток № 9 до договору). Вартість робіт може бути переглянута у випадку змини об`єму робіт тільки за ініціативою замовника. Пунктом 7 договору передбачено залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного договору. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 128 від 01.06.2019 р., № 162 від 01.07.2019 р.; акти прийому-передачі виконаних робіт № 5 від 01.06.2019 р., № 6 від 01.07.2019 р. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
01.04.2019 року між позивачем як замовником та ТОВ СПП Сервіс (код ЄДРПОУ 35810546) як підрядником укладено договір підряду на підготовку напіввагонів загальносетевого парку під перевезення сипких вантажів № 780, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався на власний ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи, приведені в додатку 6 до договору. Роботи виконуються на території ПрАТ МК Азовсталь , місце та об`єм виконаних робіт наведені в додатку 6 до договору. Замовник зобов`язався надати підряднику об`єкти для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені цим договором. Пунктом 7 договору передбачено залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного договору. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 129 від 18.06.2019 р., № 130 від 18.06.2019 р., № 131 від 18.06.2019 р., № 132 від 18.06.2019 р., № 133 від 18.06.2019 р., № 134 від 18.06.2019 р., № 163 від 05.07.2019 р., № 164 від 05.07.2019 р., № 165 від 05.07.2019 р., № 166 від 05.07.2019 р.; акти прийому-передачі виконаних робіт № 29 від 18.06.2019 р., № 30 від 18.06.2019 р., № 31 від 18.06.2019 р., № 32 від 18.06.2019 р., № 33 від 18.06.2019 р., № 34 від 18.06.2019 р., № 38 від 05.07.2019 р., № 39 від 05.07.2019 р., № 40 від 05.07.2019 р., № 41 від 05.07.2019 р. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
30.11.2017 року між позивачем як замовником та ТОВ СПП Сервіс (код ЄДРПОУ 35810546) як виконавцем укладено договір № 2017/11, згідно з умовами якого виконавець в порядку та на умовах цього договору зобов`язався виконати роботи з капітального, поточного та технічного обслуговування вагонів замовника. Перелік видів вагонів, які зобов`язаний ремонтувати виконавець викладений в додатку № 1. Замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи за цінами, вказаними у додатку № 4, який є невід`ємною частиною цього договору. Пунктом 7 договору передбачено залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного договору. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 142 від 24.06.2019 р., № 143 від 24.06.2019 р., № 144 від 24.06.2019 р., № 145 від 24.06.2019 р., № 183 від 31.07.2019 р.; акти прийому-передачі виконаних робіт № 34 від 24.06.2019 р., № 35 від 24.06.2019 р., № 36 від 24.06.2019 р., № 37 від 24.06.2019 р., № 42 від 31.07.2019 р. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
18.12.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ СПП Сервіс (код ЄДРПОУ 35810546) як виконавцем укладено договір № 035/72/132, згідно з умовами якого виконавець в порядку та на умовах цього договору зобов`язався власними силами виконувати роботи вогневої зачистки поверхневих вад блюмів обтискного цеху та контовки блюмів для виробництва рейок на 4 сторони для огляду та виброковці по змінній заявці замовника без залучення субпідрядника протягом зміни в кількості, вказаній у відповідній змінній заявці замовника (додаток № 4 до договору), а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи за ціною, вказаною в додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору. Пунктом 7 договору передбачено залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного договору. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 146 від 24.06.2019 р., № 167 від 24.07.2019 р.; акти приймання-передачі виконаних робіт № 7 від 24.06.2019 р., № 8 від 24.07.2019 р. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
25.12.2017 року між позивачем як замовником та ТОВ СПП Сервіс (код ЄДРПОУ 35810546) як виконавцем укладено договір № 0160/ТР-7, згідно з умовами якого виконавець в порядку та на умовах цього договору зобов`язався по заявці замовника виконувати роботи з вивантаження вагонів (полувагонів, хоперів, думпкарів, платформ) та відчистки трюмів суден на вантажних фронтах доменного цеху, конвертерного цеху, теплосилового цеху, УСГ, ЦРПС, вапняно-випалюваного цеху, цеху експлуатації (УЗДТ-1) замовника, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи за цінами, вказаними в протоколі узгодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною даного договору. Пунктом 7 договору передбачено залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного договору. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 147 від 25.06.2019 р., № 148 від 25.06.2019 р., № 149 від 25.06.2019 р., № 150 від 25.06.2019 р., № 151 від 25.06.2019 р., №152 від 25.06.2019 р., № 153 від 25.06.2019 р.; № 170 від 26.07.2019 р., № 171 від 26.07.2019 р., № 172 від 26.07.2019 р., № 173 від 26.07.2019 р., № 179 від 26.07.2019 р., № 180 від 26.07.2019 р., № 181 від 26.07.2019 р.; акти прийому-передачі виконаних робіт, а саме: № 6/1 від 25.06.2019 р., складений на підставі цехового акту приймання-передачі № 6/1; № 6/6 від 25.06.2019 р., складений на підставі цехових актів приймання-передачі № 6/6-1, № 6/6-2; № 3/6 від 25.06.2019 р., складений на підставі цехових актів приймання-передачі № 3/6-1, № 3/6-2, № 3/6-3; № 4/6 від 25.06.2019 р., складений на підставі цехового акту приймання-передачі № 4/6; № 9/6 від 25.06.2019 р., складений на підставі цехового акту приймання-передачі № 9/6-1; № 7/6 від 25.06.2019 р., складений на підставі цехових актів приймання-передачі № 7/6-1, № 7/6-2; № 5/6 від 25.06.2019 р. складений на підставі цехового акту приймання-передачі № 5/6-1; № 1/7 від 26.07.2019 р., складений на підставі цехового акту прийому-передачі № 1/7; № 3/7 від 26.07.2019 р., складений на підставі цехових актів прийому-передачі № 3/7-1, № 3/7-2, № 3/7-3; № 6/7 від 26.07.2019 р. складений на підставі цехових актів прийому-передачі № 6/7-1, № 6/7-2; № 7/7 від 26.07.2019 р., складений на підставі цехових актів прийому-передачі № 7/7-1, № 7/7-2; № 5/7 від 26.07.2019 р., складений на підставі цехового акту прийому-передачі № 5/7-1; № 9/7 від 26.07.2019 р., складений на підставі цехового акту прийому-передачі № 9/7-1; № 4/7 від 26.07.2019 р., складений на підставі цехових актів прийому-передачі № 4/7-1, № 4/7-2. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
19.12.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ СПП Сервіс (код ЄДРПОУ 35810546) як виконавцем укладено договір № 035/85/216, згідно з умовами якого виконавець в порядку та на умовах цього договору зобов`язався власними силами виконувати роботи по торцевому штрихкодуванню листової продукції на ділянці лінії різання та термічних печей ТЛЦ замовника, згідно з додатком № 8 протягом зміни в кількості, вказаній у відповідному змінному завданні замовника, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи за ціною, вказаною в додатку 1, який є невід`ємною частиною цього договору. Пунктом 7 договору передбачено залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного договору. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформленні, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 154 від 26.06.2019 р., № 168 від 26.07.2019 р.; акти приймання-передачі виконаних робіт № 6 від 26.06.2019 р., № 7 від 26.07.2019 р. по ділянці лінії різання та термічних печей. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
19.12.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ СПП Сервіс (код ЄДРПОУ 35810546) як виконавцем укладено договір № 035/86/217, згідно з умовами якого виконавець в порядку та на умовах цього договору зобов`язався власними силами виконувати роботи по торцевому штрихкодуванню листової продукції у відділенні термообробки та вогневого різання металу ТЛЦ замовника згідно з додатком № 8 протягом зміни в кількості, вказаній у відповідному змінному завданні замовника, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи за ціною, що вказана в додатку 1, який є невід`ємною частиною цього договору. Пунктом 7 договору передбачено залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного договору. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 155 від 26.06.2019 р., № 169 від 26.07.2019 р.; акти приймання-передачі виконаних робіт № 6 від 26.06.2019 р., № 7 від 26.07.2019 р. по відділенню термообробки та вогневого різання металу. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
01.04.2019 року між позивачем як замовником та ТОВ СПП Сервіс (код ЄДРПОУ 35810546) як підрядником укладено договір підряду на технічне обслуговування вагонів на ст. Сартана, ст. Північна та ВРП ст. Бункерна № 781, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався на власний ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи, приведені в додатку 6 (технічне обслуговування вагонів); роботи виконуються на території ПрАТ МК Азовсталь . Місце та об`єм виконаних робіт наведені в додатку 6. Замовник зобов`язався надати підряднику об`єкти для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені цим договором. Пунктом 7 договору передбачено залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного договору. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 156 від 26.06.2019 р., № 157 від 26.06.2019 р., № 158 від 26.06.2019 р., № 159 від 26.06.2019 р., № 160 від 26.06.2019 р.; № 174 від 26.07.2019 р., №175 від 26.07.2019 р., № 176 від 26.07.2019 р., № 177 від 26.07.2019 р., № 178 від 26.07.2019 р.; акти прийому-передачі виконаних робіт № 1/6 від 26.06.2019 р., № 2/6 від 26.06.2019 р., № 3/6(1) від 26.06.2019 р., № 3/6(2) від 26.06.2019 р., № 3/6(3) від 26.06.2019 р., № 1/7 від 26.07.2019 р., № 2/7 від 26.07.2019 р., № 3/7 (1) від 26.07.2019 р., № 3/7(2) від 26.07.2019 р., № 3/7(3) від 26.07.2019 р. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
02.01.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ СПП Сервіс (код ЄДРПОУ 35810546) як виконавцем укладено договір № ЦЭ/2018-02, згідно з умовами якого виконавець в порядку та на умовах цього договору за графіком замовника зобов`язав виконувати комплекс послуг з маневрової роботи на всіх районах цеху експлуатації УЗДТ (ст. Сартана, Сортувальній, Прокатний, Доменний, Бункерний, Конверторний, Приморський, Коксохімічний райони) замовника, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи за цінами, вказаними в протоколі узгодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною даного Договору. Пунктом 7 договору передбачено залучення субпідрядних організацій за наявності надання в письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціальних підприємств (організацій субпідрядників) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного договору. Відповідальність за неналежне виконання підрядником або субпідрядником умов даного договору перед заявником несе підрядник. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 161 від 30.06.2019 р., № 182 від 31.07.2019 р.; акти прийому-передачі виконаних робіт № 6 від 30.06.2019 р., № 7 від 31.07.2019 р. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
02.04.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ Всебуд 4 (код ЄДРПОУ 36839566) як підрядником укладено договір підряду № 2018/115ск, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника відповідно до умов договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ МК Азовсталь , договірними цінами та/або заявками замовника. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити (якщо інше не передбачене умовами договору) виконані підрядником роботи. Пунктом 7 договору передбачено, що підрядник має право за згодою із замовником залучати субпідрядні організації, при цьому підрядник забезпечує координацію їх діяльності. Субпідрядні організації, які залучаються до виконання робіт, повинні мати ліцензії та дозволи (в тому числі і дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки), необхідні для виконання відповідних робіт, мати досвід виконання аналогічних робі, мати достатні матеріальні, технічні, фінансові ресурси для виконання робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в № 14 від 29.07.2019 р., № 7 від 30.07.2019 р., № 9 від 28.05.2019 р., № 8 від 28.05.2019 р., № 12 від 28.05.2019 р., № 11 від 28.05.2019 р., № 13 від 28.05.2019 р., № 1 від 28.05.2019 р., № 3 від 29.04.2019 р., № 4 від 29.04.2019 р., № 5 від 29.04.2019 р., № 6 від 25.04.2019 р.; рахунки № 115/36 від 29.07.2019 р., № 115/35 від 29.07.2019 р., № 115/34 від 30.07.2019 р., № 115/33 від 30.07.2019 р., № 115/32 від 28.05.2019 р., № 115/29 від 28.05.2019 р., № 115/30 від 28.05.2019 р., № 115/23 від 29.04.2019 р., № 115/24 від 29.04.2019 р., № 115/28 від 25.04.2019 р., № 115/27 від 25.04.2019 р.; відповідні акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей отриманих при проведенні ремонтних робіт. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
24.10.2018 року між позивачем як замовником та ПП Ергане (код ЄДРПОУ 23415577) як підрядником укладено договір підряду № 2019/10ск, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника відповідно до умов договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ МК Азовталь , договірними цінами та/або заявками замовника, а замовник - прийняти та оплатити (якщо інше не передбачене умовами договору) виконані підрядником роботи. Пунктом 7 договору передбачено, що підрядник має право за згодою із замовником залучати субпідрядні організації, при цьому підрядник забезпечує координацію їх діяльності. Субпідрядні організації, які залучаються до виконання робіт, повинні мати ліцензії та дозволи (в тому числі і дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки), необхідні для виконання відповідних робіт, мати досвід виконання аналогічних робі, мати достатні матеріальні, технічні, фінансові ресурси для виконання робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки-фактури № 21 від 23.04.2019 р., № 23 від 23.04.2019 р., № 22 від 23.04.2019 р., № 18 від 23.04.2019 р., № 28 від 22.05.2019 р., № 20 від 23.04.2019 р., № 19 від 23.04.2019 р., № 29 від 22.05.2019 р., № 27 від 22.05.2019 р., № 24 від 22.05.2019 р., № 26 від 22.05.2019 р., № 25 від 22.05.2019 р.; акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в № 82 від 23.04.2019 р., № 83 від 23.04.2019 р., № 84 від 23.04.2019 р., № 87 від 23.04.2019 р., № 86 від 23.04.2019 р., № 66 від 23.04.2019 р., № 67 від 23.04.2019 р., № 68 від 23.04.2019 р., № 69 від 23.04.2019 р., № 70 від 23.04.2019 р., № 71 від 23.04.2019 р., № 105 від 22.05.2019 р., № 106 від 22.05.2019 р., № 107 від 22.05.2019 р., № 79 від 23.04.2019 р., № 80 від 23.04.2019 р., № 81 від 23.04.2019 р., № 72 від 23.04.2019 р., № 73 від 23.04.2019 р., № 74 від 23.04.2019 р., № 75 від 23.04.2019 р., № 76 від 23.04.2019 р., № 77 від 23.04.2019 р., № 78 від 23.04.2019 р., № 108 від 22.05.2019 р., № 104 від 22.05.2019 р., № 88 від 22.05.2019 р., № 89 від 22.05.2019 р., № 90 від 22.05.2019 р., № 91 від 22.05.2019 р., № 92 від 22.05.2019 р., № 93 від 22.05.2019 р., № 94 від 22.05.2019 р., № 98 від 22.05.2019 р., № 99 від 22.05.2019 р., № 100 від 22.05.2019 р., № 101 від 22.05.2019 р., № 102 від 22.05.2019 р., № 103 від 22.05.2019 р., № 95 від 22.05.2019 р., № 96 від 22.05.2019 р., № 97 від 22.05.2019 р.; відповідні акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей отриманих при розборі (демонтажі) основних фондів під час здійснення ремонтів; відповідні акти про приймання-передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей від підрядних організацій для виконання поточних ремонтів; відповідні акти на використанні матеріали для проведення ремонтів, технічного обслуговування. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
03.10.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ Будводресурс (код ЄДРПОУ 39649662) як підрядником укладено договір підряду № 2018/183ск, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника відповідно до умов договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПпАТ МК Азовсталь , договірними цінами та/або заявками замовника, а замовник - прийняти та оплатити (якщо інше не передбачене умовами договору) виконані підрядником роботи.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату; відповідні відомості ресурсів; відповідні акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей отриманих при розборі (демонтажі) основних фондів під час здійснення ремонтів; відповідні акти про приймання-передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей від підрядних організацій для виконання поточних ремонтів; відповідні акти на використанні матеріали для проведення ремонтів, технічного обслуговування; відповідні акти огляду скритих робіт. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
25.04.2019 року між позивачем як замовником та ТОВ Будводресурс (код ЄДРПОУ 39649662) як підрядником укладено договір підряду № 2019/98ск/546, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника відповідно до умов договору виконати наступні роботи: ліквідація, демонтаж списаних засобів ПрАТ МК Азовсталь , а замовник - прийняти та оплатити (якщо інше не передбачене умовами договору) виконані підрядником роботи.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 90 від 25.07.2019 р., № 55 від 25.06.2019 р., № 69 від 25.06.2019 р.; акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в № 57 від 25.07.2019 р., № 45 від 25.06.2019 р., № 16 від 25.06.2019 р.; відповідні відомості ресурсів, відомості обліку робочого часу; відповідні акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей отриманих при розборі (демонтажі) основних фондів; відповідні акти на використанні матеріали, ресурси; прибуткові ордери. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
03.10.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ Будводресурс (код ЄДРПОУ 39649662) як підрядником укладено договір підряду № 649/0804 згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті: Реконструкція мереж та споруд каналізації в районах доменного цеху, ТЕЦ та порту відповідно до кошторису Г6814-АС1-СМ1.2, а замовник - прийняти та оплатити на умовах даного договору (якщо інше не передбачене умовами договору) виконані роботи. Пунктом 8.1 договору передбачено, що підрядник має право за письмовою згодою із замовником залучати субпідрядні організації. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунок на оплату № 65 від 22.05.2019 р.; акт приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в № 2 від 22.05.2019 р.; відповідні відомості ресурсів; відповідні акти прийому-передачі матеріалів при ремонті; відповідні акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей отриманих при розборі (демонтажі) основних фондів; відповідні акти на використанні матеріали, ресурси. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
10.10.2017 року між позивачем як замовником та ТОВ МКМ-Буд (код ЄДРПОУ 38673799) як підрядником укладено договір №2018/3ск, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника відповідно до умов договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ МК Азовсталь , договірними цінами та/або заявками замовника, а замовник - прийняти та оплатити (якщо інше не передбачене умовами договору) виконані підрядником роботи. Пунктом 7 договору передбачено, що підрядник має право за письмовою згодою із замовником залучати субпідрядні організації. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 54 від 19.04.2019 р., № 55 від 19.04.2019 р.; акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в № 275 від 19.04.2019 р., № 276 від 19.04.2019 р.; відповідні акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей отриманих при розборі (демонтажі) основних фондів під час здійснення ремонтів; відповідні акти про приймання-передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей від підрядних організацій для виконання поточних ремонтів; відповідні акти на використанні матеріали для проведення ремонтів. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
13.12.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ МКМ-Буд (код ЄДРПОУ 38673799) як підрядником укладено договір підряду №2018/48ск/40, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника відповідно до умов договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ МК Азовсталь , договірними цінами та/або заявками замовника, а замовник - прийняти та оплатити (якщо інше не передбачене умовами договору) виконані підрядником роботи. Пунктом 7 договору передбачено, що підрядник має право за письмовою згодою із замовником залучати субпідрядні організації. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки на оплату № 52 від 22.04.2019 р., № 53 від 22.04.2019 р.; акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в № 60 від 22.04.2019 р., № 61 від 22.04.2019 р., № 59 від 22.04.2019 р., № 58 від 22.04.2019 р; відповідні акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей отриманих при розборі (демонтажі) основних фондів під час здійснення ремонтів; відповідні акти про приймання-передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей від підрядних організацій для виконання поточних ремонтів; відповідні акти на використанні матеріали для проведення ремонтів. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
15.11.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ ЕСК Ресурс-Інвест (код ЄДРПОУ 41463986) як підрядником укладено договір №2019/19ск, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника відповідно до умов договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ МК Азовсталь , договірними цінами та/або заявками замовника, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити (якщо інше не передбачено положеннями цього договору) виконані підрядником роботи. Вартість, вид та об`єм робіт, виконаних за договором, визначаються договірними цінами, які містять посилання на цей договір та є його невід`ємною частиною. Пунктом 8.1 договору передбачено, що підрядник має право за письмовою згодою із замовником залучати субпідрядні організації для виконання окремих обсягів робіт. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки-фактури; відповідні акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей отриманих при розборі (демонтажі) основних фондів під час здійснення ремонтів, акти про приймання-передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей від підрядних організацій для виконання поточних ремонтів та акти на використання матеріалів для проведення ремонтів. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
03.12.2018 року між позивачем як замовником та ТОВ ЕСК Ресурс-Інвест (код ЄДРПОУ 41463986) як підрядником укладено договір підряду № 17/ДПЗ, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався власними та/або залученими силами по завданню замовника виконати в обумовлені строки роботи на об`єкті замовника капітальний ремонт доменної печі № 3, а замовник - прийняти та оплатити вищевказані роботи на умовах даного договору (якщо інше не передбачено положеннями цього договору). Пунктом 8.1 договору передбачено, що підрядник має право за письмовою згодою із замовником залучати субпідрядні організації для виконання окремих обсягів робіт. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт.
Під час виконання умов вказаного договору у період, що перевірявся, були оформлені, зокрема наступні первинні документи: рахунки-фактури; акти приймання виконаних підрядних робіт; відповідні акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей отриманих при розборі (демонтажі) основних фондів під час здійснення ремонтів; акти про приймання-передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей від підрядних організацій для виконання поточних ремонтів; акти на використанні матеріали для проведення ремонтів; відповідні довідки про вартість виконаних підрядних робіт. Також складені податкові накладні на відповідну суму ПДВ, які у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, відповідною первинною документацією позивачем підтверджено реальність спірних господарських операцій з контрагентами за період, що перевірявся.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що між позивачем та його контрагентами виконані господарські операції з поставки товарів, дії останніх спрямовані на реальне настання правових наслідків. Належних доказів, що вони вчинялися в цілях заниження об`єкта оподаткування, несплати податків, в матеріалах справи немає.
Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеного в ухвалі від 03.05.2012 у справі № К/9991/11271/12, наявність реєстрації контрагента на час вчинення спірних операцій є свідченням наявності у них необхідного обсягу правосуб`єктності для здійснення таких операцій, тоді як перевірка проведення такої реєстрації з дотриманням вимог законодавства перебуває поза межами можливого контролю платника.
Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.
Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 № К/9901/873/18.
Посилання апелянта на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу узагальненої податкової інформації є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.
Така правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 року в справі № К/800/39786/15.
Інформація з баз даних АІС «Податковий блок» та податкова інформація щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.
Аналогічна правова позиція міститься у численних судових рішеннях Верховного Суду, в тому числі постановах від 06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17.
Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Частиною першою статті 9 Конституції України окреслено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
За статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У відповідності до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив:
« 70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.
71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1» .
Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного Суду України, який у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) дійшов висновку, що «у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту» .
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
- відсутність первинних документів обліку.
Відповідна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 21-4953а15.
Позивачем були надані належним чином оформлені документи, передбачені законодавством про податки та збори, відповідач, навпаки, не надав належних та допустимих доказів порушення позивачем діючого податкового законодавства України щодо не підтвердження здійснення господарських операцій, у зв`язку з придбанням товару за договорами, укладеними з контрагентами.
Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б свідчили про нікчемність правочинів - договорів, укладених позивачем із контрагентом.
Вказані правочини не визнавалися недійсними у судовому порядку.
При цьому, суд враховує, що товарно - транспортна накладна не є обов`язковим документом у господарських операціях з поставки чи купівлі-продажу товарів, проте є обов`язковою для договорів перевезення. Відсутність товарно - транспортних накладних, а також недоліки в їх заповненні, які фактично унеможливлюють встановлення основних параметрів щодо перевезення (часу, маси, дані щодо навантаження, розвантаження) ставить під сумнів фактичне переміщення таких товарів у просторі, а у разі наявності й інших доказів та встановлених обставин, наприклад щодо відсутності матеріальних, зокрема транспортних засобів та трудових ресурсів у господарюючих суб`єктів для здійснення відповідної діяльності, в тому числі і транспортування товару, свідчить на користь висновку про відсутність реальних поставок товару, а відповідно і про безпідставність формування даних податкового обліку за такими операціями.
Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.
Також безпідставними є доводи апелянта щодо ненадання паспортів якості, сертифікатів відповідності, оскільки останні не можуть впливати на наявність у позивача право на формування податкового кредиту у зв`язку з тим, що ці документи не є документами, відповідно до яких виникає право на податковий кредит.
Крім того, певні дефекти в оформленні документів не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повинні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду від 28.10.2013 року в справі К/9991/8144/12 (справа № 2а/0570/17166/2011).
Суд апеляційної інстанції вказує на те, що вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Ненадання позивачем до перевірки деяких документів, зокрема згоди на залучення його контрагентами-підрядниками субпідрядних організацій, не спростовує реальність господарських операцій. Тим більше, що така письмова згода замовником надається підрядникам, і позивач як замовник не зобов`язаний зберігати її копію у себе.
У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які є належно оформленими, містять всі обов`язкові реквізити, та згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.
Судом першої інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими Товариством було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки, так і апеляційній скарзі, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі (аналогічні тим, які були вказані в запереченні на позовну заяву та в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду.
З огляду на наведене, прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 06.11.2019 року № 0000324706 не можна вважати законними і обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
З матеріалів справи вбачається, що державним підприємством Укрпромзовнішекспертиза за результатом аналізу відповідності цін на продукцію позивача ринковим цінам на аналогічну продукцію за період листопад 2018 року - березень 2019 року, тобто за період що передував спірному періоду, надано довідку від 03.03.2020 року № 458, згідно з якою ціни позивача не були нижчими кон`юнктури ринку на відповідні періоди.
Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, визначено, що у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 цього Порядку (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Відповідно до пп. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
Підпунктом 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
За визначенням з пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Приписами пп. 14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України окреслено, що пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв, зокрема для юридичних осіб, як: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;
кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа.
Собівартість - це витрати підприємства на виробництво (виробнича собівартість) та реалізацію (собівартість реалізації) власної продукції. Сума витрат на виробництво і реалізацію товару називається повною собівартістю. Собівартість формується безпосередньо на підприємстві і відображає індивідуальні витрати та умови виробництва, а також конкретні результати господарювання цього виробничого підприємства (постанова Верховного Суду від 16.12.2019 року в справі № 200/12345/18-а).
Статтею 10 Закону України Про ціни і ціноутворення визначено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 11 вказаного Закону вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.
При цьому Податковий кодекс України (п. 188.1 ст. 188 Кодексу) лише у період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року визначав, що база оподаткування податком на додану вартість з реалізації самостійно виготовлених товарів залежала від собівартості таких товарів та не могла бути меншою їх собівартості. У період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року платник податків був зобов`язаний визначати базу оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг виходячи з розміру, який не може бути нижче їх собівартості.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.04.2018 року в справі № 808/2519/16, від 16.12.2019 року в справі № 200/12345/18-а.
Тому посилання апелянта на те, що при визначенні бази оподаткування має враховуватися розмір собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, не відповідає положенням податкового законодавства, які були чинними протягом періоду, що перевірявся.
Отже, при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції власного виробництва враховується рівень звичайних цін на таку продукцію. База оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг (не враховуючи норми для окремих видів операцій) не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим.
Верховний Суд в постанові від 16.12.2019 року в справі № 200/12345/18-а зазначив, що в таких справах особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим.
Отже, обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на контролюючий орган.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 04.06.2019 року в справі № 818/2186/14.
Відповідно до п. 13 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митих цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов`язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).
Тобто, з`ясування рівня звичайних цін має відбуватись відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватись уповноваженим державним органом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 04.06.2019 року в справі № 818/2186/14, від 12.09.2019 року в справі № 815/527/14. В цій справі відповідач при здійсненні контрольного заходу не звертався до уповноваженого державного органу із запитом про надання інформації щодо рівня звичайних цін на товари, які реалізував позивач протягом відповідного спірного періоду, та, відповідно, таку інформацію не поклав в основу оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Висновок про заниження позивачем рівня звичайних цін податковим органом зроблено виключно на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних та баз даних АІС Податковий блок без попереднього звернення до відповідного органу. Відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін. Використання іншої інформації до встановлення відсутності офіційних статистичних даних про рівень цін на окремі товари свідчить про передчасність використання результатів досліджень, використаних податковим органом для визначення звичайної ціни у межах спірних відносин.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 14.08.2018 року в справі № 2а-3564/09/1970.
Відповідач також не надав жодних доказів, що після дотримання такої процедури самостійно здійснив дії у відповідності до порядку, про який йдеться в п. 13 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98, тобто що ним у відповідності до такого порядку досліджено відповідний ринок цін та проведено аналіз цін на продукцію позивача за період, що перевірявся; не надав доказів, на підставі яких фактичних даних ним встановлено, що ціни, за якими позивач у перевіряємий період реалізовував продукцію власного виробництва, не були звичайними цінами (або не відповідали їх рівню), і що такі дії ґрунтувалися на вимогах відповідного порядку, тобто на вимогах законодавства.
З огляду на це посилання відповідача на те, що джерелом такої інформації був аналіз Єдиного реєстру податкових накладних, є неприйнятними.
Посилання відповідача на те, що джерелом такої інформації є бази даних податкового органу є також неприйнятними, оскільки інформація з баз даних АІС Податковий блок , на яку посилався відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року в справі № 816/809/17, від 14.08.2018 року в справі № 815/3479/17.
Отже, відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.
Враховуючи наведене, правові підстави для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та, відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2019 року № 0000334706 були відсутні.
Тому прийняте контролюючим органом оспорювань податкове повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 205, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 р. - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 р. у справі № 200/1718/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 3 вересня 2020 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2020 |
Оприлюднено | 07.09.2020 |
Номер документу | 91298983 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні