Постанова

від 02.09.2020 по справі 400/3080/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3080/19 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідачаКравця О.О. судді -Домусчі С. Д. судді -Коваля М.П. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Очаківської комунальної служби благоустрою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року прийнятого за правилами спрощеного в порядку письмового провадження у складі судді Мельника О.М. по справі № 400/3080/19 за адміністративним позовом Очаківської комунальної служби благоустрою(57508,м.Очаків, вул. Гетьманська, 41, код ЄДРПОУ 38165307) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133б,м.Київ бул.Л.Українки,26, код ЄДПОУ 37471917) в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (54056,м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 61,код ЄДРПОУ 34771912) про скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ,-

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

24.09.2019 року Очаківська комунальна служба благоустрою звернулася до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області та просила суд скасувати постанови від 05 вересня 2019 року № 37/1014-2849-19 та № 38/1014-2851-19, про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішеннямМиколаївського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року,Очаківська комунальна служба благоустрою подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції при розгляді даного позову порушено норми процесуального та матеріального права та просила його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області сплачений апелянтом судовий збір у сумі 3251, 34 грн.

Вимоги апеляційної скарги Очаківська комунальна служба благоустрою обґрунтовує тим, що п.18.1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 406 Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію зазначено, що роботи пов`язані з будівництвом гідротехнічних споруд, а саме: акваторії морського порту (портової акваторії), внутрішніх підхідних, судноплавних каналів, операційної акваторії причалу, якірної стоянки, а також інших підводних гідротехнічних споруд штучного та природного походження, зокрема розташованих в межах акваторії морського порту і призначених для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Відповідно до зазначеної постанови, апелянт вважає, що будівництво причалу рятувальної станції не потребувало реєстрації дозвільних документів та після закінчення будівництва причал рятувальної станції не підлягав прийняттю в експлуатацію.

30.06.2020 року надійшов відзив Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на зазначену апеляційну скаргу.

Відповідач вважає рішення суду 1-ї інстанції законним та не погоджується з апеляційною скаргою Очаківської комунальної служби благоустрою з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466 будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту. Причал є новозбудованим об`єктом.

Також, у відзиві відповідач виділяє, що причал по своїм характеристикам належить до об`єктів СС1, а тому замовник повинен був почати виконувати будівельні роботи, тільки після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю, що передбачено ч.1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області зазначає, що апелянт повинен був після виконаних робіт подати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, відповідно до ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження по справі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню за наступних обставин:

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом 1-ої інстанції було встановлено, щоу період з 13.08.2019 року по 20.08.2019 року відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті «будівництво причалу поряд із рятувальною станцією за адресою: вул. Слобідська, 62, м. Очаків, Миколаївська область» за результатами якої було складено Акт № 285 від 20.08.2019 року.

20 серпня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежком Юрієм Леонідовичем складено припис № 33 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відносно Очаківської комунальної служби благоустрою, в особі Піманова Сергія Едуардовича: про заборону експлуатації об`єкту до прийняття в експлуатацію в установленим законом порядку; об`єкт «Будівництво причалу поряд із рятувальною станцією за адресою: вул. Слобідська, 62, м. Очаків, Миколаївська область» ввести в експлуатацію в установленим законом порядку в термін до 20 листопада 2019 року; у разі не введення в експлуатацію об`єкту «Будівництво причалу поряд із рятувальною станцією за адресою: вул. Слобідська, 62, м. Очаків, Миколаївська область » усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення об`єкту у стан, що передував самочинному виконанню будівельних робіт в термін до 20 грудня 2019 року.

20 серпня 2019 року, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежком Юрієм Леонідовичем відносно Очаківської комунальної служби благоустрою було складено два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за якими виявлено порушення вимог ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, а саме: будівництво об`єкту виконувалось без реєстрації дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та виявлено порушення вимог ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - об`єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію в установленим законом порядку.

05 вересня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Хмельною Оксаною Олександрівною винесено постанову №37/1014-2849-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Очаківської комунальної служби благоустрою за експлуатацію після будівництва причалу для рятувальної станції за адресою: вул. Слобідська, 62, м. Очаків, Миколаївська область без прийняття в експлуатацію в установленим законом порядку.

05.09.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Хмельною Оксаною Олександрівною винесено постанову № 38/1014-2851-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Очаківської комунальної служби благоустрою за виконані будівельні роботи з будівництва причалу поряд із рятувальною станцією за адресою: вул. Слобідська, 62, м. Очаків, Миколаївська область без реєстрації дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт.

Як вбачається з акту від 20.08.2019 №285 перевірка об`єкту проводилась на підставі листа заступника начальника - начальника СВ Очаківського ВП ГУ НП в Миколаївській області Шумілова А. від 04.08.2019 №12334/67-2019, а також відповідно до направлення на перевірку від 12.08.2019 №285. Копії направлення вручені керівнику Очаківської комунальної служби благоустрою Піманову С.Е., керівнику ТОВ «Гідротехмонтаж» Решетникову В.І., за їх присутності проведена перевірка.

Перевіркою було встановлено: ТОВ «Гідротехмонтаж» (далі - підрядник), на підставі договору підряду №01/11 від 07.11.2017 з Очаківською комунальною службою благоустрою (далі - замовник), зобов`язалось виконати роботи з поточного ремонту прилеглої території рятувальної станції, яка знаходиться за адресою: м. Очаків, вул. Слобідська, 62. Виїздом на місце встановлено: на прибережній території (в лимані), поряд, але за межами рятувальної станції, яка знаходиться за адресою: м. Очаків, вул. Слобідська, 62 (кадастровий номер зем. ділянки 4810300000:05:044:0012) збудовано причал Г-образної форми в плані розміром близько 10,0x3,0м та 3,5x3,0м. Палі виконані з металевих труб, основа настилу - з металевих швелеру та двотавра, настил - з дошки.

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

Згідно вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.4 ст.59 Земельного Кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.1 Закону України, від 20.05.1999, № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері; об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених

пунктів.

Згідно ст.9 Закону № 687-XIV до поняття будівництво віднесено :нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта архітектури, яке здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 41 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності » державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю утворена згідно з постановою Кабінету Міністрів України « Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції » від 23.05.2011 № 549.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553( в ред., діючої на момент виникнення правовідносин ) ,державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом .

Згідно п/п 2,3 п.11. Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: - складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; - видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно п.2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 р. № 735( в ред., діючої на момент виникнення правовідносин ), справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки визначені ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п. 7 Порядку під час проведення позапланової перевірки посадова особа Інспекції зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно із п. 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 13 Порядку встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після, у тому числі: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України

від 7 червня 2017 р. № 406), надалі Перелік № 406).

Згідно п.18 - 1Переліку № 406до нього включені роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних споруд, а саме: акваторії морського порту (портової акваторії), внутрішніх підхідних, судноплавних каналів, операційної акваторії причалу, якірної стоянки, а також інших підводних гідротехнічних споруд штучного та природного походження, зокрема розташованих в межах акваторії морського порту і призначених для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.

Згідно вимог ч. 1 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що

виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть

відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому

повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно ст.1 Водного Кодексу України , гідротехнічні споруди морських портів (гідротехнічні споруди) - інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден;

Згідно ст.47 ВК України ,на водних об`єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об`єкт в оренду.

Згідно ст.51 ВК України , у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що:

використовуються для питних потреб;

розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

Орендарі водного об`єкта зобов`язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).

При визначенні таких місць перевага надається традиційно розташованим місцям масового відпочинку.

У межах населених пунктів забороняється обмеження будь-яких видів загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

Заборона загального водокористування водними об`єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди.

Типова форма договору оренди водних об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об`єктів визначаються у договорі оренди.

Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Сплата орендної плати за водний об`єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об`єктом.

У договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.

Передача орендарем права на оренду водного об`єкта іншим суб`єктам господарювання забороняється.

Орендарі, яким водний об`єкт надано в користування на умовах оренди, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом.

Користування водними об`єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру".

Згідно ст.85 ВК України ,порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

У користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Згідно ст.86 ВК України ,на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з п.5 ст.98 ВК України ,забороняється введення в дію гідротехнічних споруд - до повної готовності пристроїв для пропускання паводкових вод і риби відповідно до затверджених проектів.

Згідно п/п.б п.4.2 Розділу 4 Положення про Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря ,затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України 12 грудня 2011 року № 136 ( в ред..діючої на момент виникнення правовідносин) , Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря є територіальним органом Державної екологічної інспекції України здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:

про охорону земель, надр, зокрема щодо ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

Згідно п.1.6. Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу,затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, від 16.01.2014, № 21,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2014 р. за N 269/25046 ,функції з технічного нагляду за дотриманням експлуатуючими організаціями ГТС(гідротехнічних споруд) , що внесені до бази даних гідротехнічних споруд, вимог нормативних документів здійснює Регістр судноплавства України.

Згідно п. 1.1.ПРАВИЛ технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 27.05.2005 № 257 , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2005 р. за № 1191/11471, Правила технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд (далі - Правила) визначають порядок, періодичність і методику здійснення технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд з метою забезпечення безпеки судноплавства, а також довговічності і технічної придатності гідротехнічних споруд до експлуатації відповідно до їх призначення.

Правила поширюються на такі гідротехнічні споруди (далі - споруди) морських портів і судноремонтних заводів (далі - підприємства):

причальні;

захисні;

берегоукріплювальні;

суднопідіймальні;

акваторії морських портів і судноремонтних заводів (далі - портові акваторії);

підхідні канали;

рейкові кранові шляхи у межах ширини споруди.

Вимоги цих Правил є обов`язковими для інженерно-технічного персоналу служб і підрозділів морських торговельних і спеціалізованих портів, судноремонтних заводів (далі - підприємства), капітанів портів, а також для працівників підприємств та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території підприємств, які здійснюють експлуатацію споруд.

Згідно п. 3.1.22.ПРАВИЛ технічної експлуатації портових гідротехнічних спорудприйняття в експлуатацію закінчених будівництвом (новим будівництвом, реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом) об`єктів здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

Згідно п. 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд (ТС) для провадження підприємницької діяльності , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України21.10.2011 N 244, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р за N 1330/20068, підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки тимчасової споруди.

Обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

Аналогічна правова позиція , викладена у Постанові Верховного Суду України від 4 березня 2014 року № 21-433а13,

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства . Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі Колишній Король Греції та інші проти Греції (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Щокін проти України (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків(див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі Рисовський проти України (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Для того, щоб національне законодавство відповідало вимогам Конвенції, воно має гарантувати засіб правового захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно законодавство має достатньо чітко визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам влади, та порядок її реалізації (див. рішення у справі Гіллан та Квінтон проти Сполученого Королівства (Gillan and Quinton v. The United Kingdom), заява № 4158/05, п. 77, ECHR 2010 (витяги), з подальшими посиланнями та п.67 рішення у справі Котій проти України (Заява № 28718/09) від 5 березня 2015).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

(1) Оцінка доводів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Апеляційний суд вважає ,що на землях водного фонду наданих у користування на умовах оренди можуть проводитися роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних, споруд, порядок проведення яких має визначатися відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо ведення будівельних робіт на землях водного фонду здійснює Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря .

Апеляційний суд ,враховуючи принципи верховенства права, належного врядування , практику ЄСПЛ ,як джерело права, правові позиції Верховного Суду та Верховного Суду України , погоджується із доводами апелянта та вважає помилковим висновок суду 1-ої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову , так як Управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївської області неправомірно ,поза межами компетенції здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті «будівництво причалу поряд із рятувальною станцією за адресою: вул. Слобідська, 62, м. Очаків, Миколаївська область,що призвело до відсутності правових наслідків такої, а постанови відповідача від 05 вересня 2019 року № 37/1014-2849-19 та № 38/1014-2851-19, за правопорушення, передбачене п. 2 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" , прийняті на підставі неправомірної перевірки мають бути скасована.

Апеляційний суд вважає, що застосування неправомірних штрафних санкцій контролюючим органом до позивача - є свавільним втручанням та підлягає захисту згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції, як право мирно володіти майном , контролюючий орган, який не дотримався своїх власних процедур, не повинен мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Доводи апеляційної скарги в іншій частині не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

(2) Висновки апеляційного суду:

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії)

Апеляційний суд ,враховуючи принципи верховенства права, практику ЄСПЛ ,як джерело права, правові позиції Верховного Суду , доходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову

Апеляційний суд доходить до висновку , що неправильне застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи , та про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду 1-ої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову зі зміною розподілу судових витрат в порядку ст.139 КАС України та стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судових витрат за подачу позову у розмірі 1921,00 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 3251,34 грн.

Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст.6 та ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 139,242, 292, 308, 311, п.1.ч.1 ст.315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Очаківської комунальної служби благоустрою - задовольнити , рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення :

Адміністративний позов Очаківської комунальної служби благоустрою - задовольнити

Визнати неправомірними та скасувати постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 05 вересня 2019 року № 37/1014-2849-19 та № 38/1014-2851-19, про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Здійснити перерозподіл судових витрат та стягнути з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (54056, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 61,код ЄДРПОУ 34771912) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Очаківської комунальної служби благоустрою (57508, м.Очаків, вул. Гетьманська, 41, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 38165307) судові витрати у розмірі 5172,34 грн.(п`ять тисяч сто сімдесят дві грн. 34 коп.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів

Повне судове рішення складене та підписане 02.09.2020 року

Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Коваль М.П. Домусчі С.Д.