Постанова

від 03.09.2020 по справі 640/10134/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10134/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаль М.І.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Інвест Буд до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Прага про визнання протиправним та скасування наказу,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Інвест Буд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу № 292 від 11.09.2017 року, виданого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з перерозподілом їх площ під квартири та вбудовані нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 " від 29.05.2017 року № КВ 083171490277 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності "Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з перерозподілом їх площ під квартири та вбудовані нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1" від 09.06.2017 року № КВ 143171602188, мотивуючи тим, що відповідач не вчинив жодних дій для належного встановлення факту порушення чинного законодавства України з боку позивача та не здійснив перевірку достовірності інформації, викладеної в листі Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА).

Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції відповідач Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Підстав для розгляду справи за участі представника відповідача колегія суддів не вбачає, так як останній не навів доводів необхідності переходу розгляду справи у відкрите судове засідання за участю сторін, а тому в задоволенні клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, провіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Департаментом з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з перерозподілом їх площ під квартири та вбудовані нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1" від 29.05.2017 року № КВ083171490277.

Також Департаментом з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09.06.2017 року № КВ143171602188.

На підставі листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.08.2017 року № 057023-14230 відповідачем проведено перевірку, за наслідком якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.08.2017 року №17-0043-03 в якому були зазначені виявлені під час перевірки порушення, а саме: позивачем самовільно змінено вид цільового використання землі, самовільне зайняття суміжної земельної ділянки.

За наслідками перевірки Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ від 11.09.2017 року № 292 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності.

Зокрема, відповідачем скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з перерозподілом їх площ під квартири та вбудовані нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1" від 29.05.2017 року № КВ 083171490277, замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Інвест Буд"; скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності "Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з перерозподілом їх площ під квартири та вбудовані нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1" від 09.06.2017 року № КВ 143171602188, замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Інвест Буд".

Що стосується строків звернення позивача до суду, то колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції про те, що вони не були пропущені.

Як зазначає позивач, товариство дізналось про прийняття спірного наказу із листа, що надійшов до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прага" 20.05.2019 року.

Доказів того, що відповідачем було направлено наказ позивачу, не встановлено.

Суд вірно не взяв до уваги доводи відповідача про те, що спірний наказ отримано уповноваженою особою позивача 15.09.2017 року, на підтвердження чого долучено зворотне поштове повідомлення про вручення, оскільки поштове відправлення за вказаним зворотним повідомленням направлялось та вручено за адресою ДАБІ України та не стосується позивача.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", а також "Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 року, будівництво - це не тільки нове будівництво, а і реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За змістом частини першої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, що діяла на момент подання декларації про початок виконання будівельних робіт, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частина друга статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" передбачено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Отже, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) визначено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

За приписами статті 376 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-ІV житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Під виявленням недостовірних даних у зареєстрованій декларації розуміється встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема статтею 39-1 Закону, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Таким чином, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Аналогічна правова позивація була викладена Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 року у справі № 814/1914/16, 26.06.2018 року у справі № 826/20445/16, від 18.10.2018 року у справі № 695/3442/17.

Із декларації про початок виконання будівельних робіт убачається, що земельна ділянка не використовується на підставі п. 4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності": "Реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою". Загальна площа будівлі відповідно до проектної документації 2500,39 кв.м. Загальна площа нежитлових приміщень об`єкта будівництва 646,31 кв.м.

Наказом ТОВ "Гарант Інвест Буд" від 02.06.2017 року № 7/1-Б затверджено коригування робочого проекту з такими техніко-економічними показниками: загальна площа приміщень будинку - 5491,10 кв.м, поверховість - цокольний + 8.

Листом від 08.06.2017 року вх. № 073/09/01-0806/30 ТОВ "Гарант Інвест Буд" звернувся до відповідача з проханням внести зміни до декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.05.2017 року № КВ 083171490277.

Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09.06.2017 № КВ143171602188 затверджено з урахуванням змін.

Зі змісту положень ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 року за №553 убачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Як вірно встановив суд першої інстанції, скасовуючи декларації про початок будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації відповідач зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2016 року № 537 земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (КВЦПЗ 02.01). Під час перевірки установлено, що на спірній земельній ділянці проводяться будівельні роботи по спорудженню багатоповерхової будівлі. В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 07.12.2016 року зареєстровано право забудови земельної ділянки, строк дії договору права користування земельною ділянкою для забудови 1 рік 6 місяців. Правокористувач ТОВ "Гарант Інвест Буд" (код ЄДРПОУ 40698938).

Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка під забудовою має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Проте, відповідачем не надано доказів того, що у декларації про початок виконання будівельних робіт позивачем зазначено недостовірні дані, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Таким чином, об`єкт містобудування не відповідає ознакам самочинного будівництва, а отже реєстрація декларації про початок будівельних робіт та введення об`єкта в експлуатацію не може бути скасована з таких підстав.

Обставини, на які посилається відповідач, можуть свідчити про порушення інших вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, які в свою чергу не є підставою для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт (після закінчення будівництва та здачі об`єкта в експлуатацію), а можуть вказувати на необхідність застосування відповідачем інших видів відповідальності, зокрема, ініціювання питання у встановленому законодавством порядку про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Виходячи з цього, відсутні підстави для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт та введення об`єкта в експлуатацію.

Аналогічна позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі № 826/17907/17.

Відповідно до пункту 1 Порядку№ 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Так, відповідно до пункту 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Отже, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку, передбаченому частиною другою статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як убачається з оскаржуваного наказу, він виданий не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а лише на підставі листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.08.2017 року № 057023-14230 та акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.08.2017 року № 17-0043-03.

Проте, інформація, отримана від інших органів влади по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги доводи відповідача, що позивачем фактично здійснено будівництво нового об`єкта замість реконструкції, оскільки перевірка даного об`єкта не проводилась, акт про її проведення відсутній.

Окрім того, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного в силу його узаконення.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 року по справі №465/1461/16-а та від 19.01.2019 року у справі № 916/1986/18.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що інвесторами ЖК "Прага" оформлено право власності на 55 об`єктів нерухомого майна, зокрема, за ОСОБА_2 на квартири в„–в„– 57 , 58 , 66 , 69 , 72 , 83 , 84 , 89 , 91 , 94 , 95 зареєстровано право власності 29.06.2017; за ОСОБА_1 на квартири в„–в„– 70 , 71 , 88 зареєстровано право власності 27.06.2017; на квартири в„–в„– 53 , 56 , 59 , 63 , 82 , 85 , 90 , 92 , 93 право власності зареєстровано 29.06.2017; за Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬТХАУС ХОЛД" на квартири в„–в„– 4 , 5, 6, 7 - право власності зареєстровано 26.06.2017; на квартири в„–в„– 9 , 14 , 16 , 18 , 20 , 22 , 27 , 28 , 30 , 32 , 33 , 43 , 45 , 49 , 52 право власності зареєстровано 27.06.2017, на квартири в„–в„– 54 , 55 , 62 , 65 , 67 , 68 , 74 , 75 , 76 , 80 , 81 , 86 , 87 право власності зареєстровано 29.06.2017.

Тобто, на момент спірних правовідносин, на спірний об`єкт - будинок за адресою АДРЕСА_1 у встановленому законодавством порядку зареєстровано право власності, що виключає можливість його віднесення до об`єктів самочинного будівництва і силу його узаконення.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2020 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.